За матеріалами експериментальних і експедиційних досліджень на водоймі-охолоджувачі Запорізької АЕС і прилеглій акваторії Каховського водосховища досліджено особливості формування температурного і кисневого режимів водойм в умовах теплового навантаження та виявлено чинники, що їх визначають.

Реалізовано методичні засади створення баз даних розрахункової гідрологічної інформації на прикладі блоку "Гідрологічні пости". Одержано цифрову карту просторового розподілу мережі гідрологічних спостережень на річках, що є першим етапом створення баз даних.

З використанням результатів багаторічних досліджень руслових деформацій річок у гірській і передгірній частині двох регіонів (Алтаю й Українських Карпат) зроблено порівняльний аналіз умов утворення розгалужених русел за декількома параметрами. Встановлено, що формування таких русел в Карпатах відбувається у разі наближення значень витрат води до даного показника алтайських річок, але за умови значного збільшення значення кута похилу долини. Доведено, що даний ефект пов'язаний з відносно великими розмірами донних відкладів карпатських річок та особливістю транспортування наносів.

Проаналізовано напрямки, масштаби та вплив антропогенної діяльності на довкілля у межах зони санітарної охорони підземних водозаборів. Запропоновано методику оцінювання впливу господарської діяльності на водні ресурси, наведено рекомендації щодо її використання в інших містах.

На підставі аналізу матеріалів спостережень та архівних документів наведено характеристики високих повеней та їх повторюваності у басейні р.Прип'ять за останні 162 - 165 років. Стисло описано гідрометеорологічні умови, які передували визначній повені 1845 р. і свідчать про ймовірність встановлення небезпечних рівнів води на ділянці Прип'яті, де розміщені споруди Чорнобильської АЕС.

Запропоновано нові підходи щодо моделювання стійкості малих урболандшафтних басейнових геосистем за показниками якості води їх водотоків.

Проаналізовано особливості динаміки гідрологічних, гідрохімічних і гідроекологічних показників Молочного лиману Приазов'я за 2002 - 2006 рр.

Зроблено оцінювання синоптичних умов і термодинамічних характеристик атмосфери, що обумовлюють формування та випадання небезпечно сильних опадів на території України. Визначено головні причини утворення таких опадів у теплий і холодний періоди року.

Адаптовано коефіцієнти змін швидкості вітру за різних форм рельєфу України у порівнянні з відкритим рівним місцем. З урахуванням фактора орографії та захищеності метеорологічних майданчиків, зроблено розрахунки для оцінювання вітрового потенціалу деяких районів України.

За допомогою тривимірних діагностичних і прогностичних числових моделей проведено інтерпретацію даних радіолокаційних досліджень фронтальних купчасто-дощових хмар з метою встановлення залежностей між термодинамічними характеристиками хмарної атмосфери, напрямом (знаком) вертикальної складової вихору швидкості та стадією розвитку хмари. Шляхом числового моделювання одержано нові дані про розподіл метеорологічних характеристик у районі радіолокаційних спостережень і взаємозв'язок між зонами нестійкості та характерними особливостями формування хмарності.

Розглянуто існуючі методи розрахунку випаровування з водної поверхні та за спостережними метеорологічними характеристиками за період 1976 - 2004 рр. Виконано розрахунки випаровування з 6-ти водосховищ Дніпровського каскаду. Зроблено висновок про доцільність використання для подальших розрахунків випаровування формули УкрНДГМІ. Встановлено випаровування з водної поверхні різної розрахункової забезпеченості для 6-ти водосховищ Дніпровського каскаду за місяцями та сумарне випаровування за безльодоставний період.

На підставі дослідження загальних показників води обласної СЕС визначено якість питної води в м.Чернівці, джерелами одержання якої є поверхневі (річки Дністер і Прут) і грунтові води. Виявлено, що хімічний склад питної води, одержаної з різних джерел, істотно не відрізняється. Встановлено, що у процесі транспортування питної води водогоном відбувається погіршення її мікробіального складу.

Викладено результати вивчення фронтальних хмарних систем, які проходили над Карпатами. На базі методу числового моделювання розроблено методику дослідження таких з них, що давали сильні опади. Дану методику апробовано на прикладі осіннього паводку 1998 р., умови формування якого детально описано у багатьох джерелах, зокрема, вивчено фронтальні хмарні системи, які проходили над Карпатами протягом одного синоптичного процесу. Викладено результати дослідження всього процесу в цілому та окремих купчастих утворень, які супроводжувалися зливами. Проведено моделювання смуги й осередків шаруватих і купчастих хмар з опадами різної інтенсивності.

За даними багаторічного моніторингу хімічного складу атмосферних опадів за більше, ніж 40-а показниками наведено характеристику надходження забруднювальних речовин на території м.Севастополь і прилеглих морських акваторій.

Наведено характеристику сучасних гідрохімічних умов і стану забруднення вод прибережної смуги української зони морів, а також донних відкладів північно-західної частини Чорного моря за результатами моніторингових досліджень на морській мережі Державної Гідрометслужби.

Розглянуто найбільш відомі формули максимального стоку, встановлено їх відмінності та недоліки. Теоретично обгрунтовано наукові та методичні підходи щодо побудови нової нормативної бази в галузі максимального стоку.

Викладено узагальнену інформацію про гідрологічні явища на річках України - весняні водопілля та паводки, які фіксувалися спостережною мережею з 1992 р. та мали негативні наслідки. Проаналізовано основні проблеми прогнозування параметрів паводків організаціями гідрометслужби України, попередження про їх вплив на об'єкти та території. Визначено основні завдання щодо подальших досліджень весняних водопіль і паводків з метою покращання якості та достовірності гідрологічних прогнозів, зокрема, короткострокових.

Запропоновано новий метод визначення стійкого переходу середньої добової температури повітря через певне фіксоване (порогове) значення. Доведено, що даний метод є оптимальним для виявлення тенденцій вікових змін часових меж і тривалості періодів з температурою вище (нижче) певних значень.

Розглянуто актуальні питання впливу АЕС на поверхневі води. Досліджено особливості формування якості води водоймищ-охолоджувачів АЕС і пов'язаних з ними водних об'єктів за різної кількості працюючих енергоблоків.

Обгрунтовано необхідність забезпечення точності оцінювання параметрів моделі та проведення більш детального дослідження тих процесів стоку, які є визначальними за різних гідрометеорологічних ситуацій на водозборі. У науковому дослідженні використано математичну модель формування дощового стоку Дощ-3 на гірських водозборах Карпат. Оцінки параметрів одержано шляхом числових експериментів на базі даних фактичних спостережень. Встановлено чутливість математичної моделі формування дощового стоку Дощ-3 на мінливість її параметрів.