Проаналізовано вплив пептидогліканів, ліполісахаридів і екзотоксинів бактерій на метаболізм і антитілопродукуючу активність B-лімфоцитів периферійної крові людини in vitro. Вперше вивчено in vitro вплив стафілококового, дифтерійного та правцевого токсинів, а також пептидогліканів і ліпополісахаридів стафілококів, стрептококів, ешерихій, клебасієл, псевдомонад і шигел на стан процесів перекисного окиснення ліпідів, активність ферментів системи антиокиснювального захисту, систему циклічних і аденілових нуклеотидів і антитілопродукцію B-лімфоцитів периферійної крові людини in vitro. Показано, що бактеріальні похідні мають видо- та дозозалежний проокиснювальний, дизметаболічний і імуносупресивний вплив на B-лімфоцити під час безпосереднього контакту in vitro. Встановлено, що найбільш негативно на B-лімфоцити впливають бактеріальні екзотоксини, а найменш негативно - пептидоглікани. Негативний вплив пептидогліканів, ліпополісахаридів і бактеріальних екзотоксинів на метаболічний статус і антитілопродукцію B-лімфоцитів збільшується у разі зростання діючих концентрацій даних бактеріальних похідних. Невеликі (5 мг/л) і середні (25 мг/л) концентрації бактеріальних пептидогліканів і ліпополісахаридів активують утворення B-лімфоцитами імуноглобулінів класів M, G, A.

Регулирование цен на лекарства является важной составляющей регулирования фармацевтического рынка и требует обоснованного и системного подхода. Изучение вопроса применения внешнего референтного ценообразования должно стать основой для внедрения новых законодательных инициатив с целью избежания негативных последствий в сфере доступности жизненно необходимых препаратов. С целью изучения опыта использования внешнего референтного ценообразования в разных странах, а также преимуществ и недостатков этого метода, осуществлен информационный поиск и анализ зарубежной литературы. Результаты анализа свидетельствуют, что внешнее референтное ценообразование является одним из методов прямого регулирования цен на лекарственные средства (ЛС) и широко применяется в странах ЕС. При этом большинство из стран ЕС и ОЭСР применяют его при расчете цены на патентированные ЛС. В то же время метод имеет ряд недостатков и трудностей при выборе референтных стран, получении достоверной и актуальной информации о ценах на ЛС и может негативно влиять на доступность ЛС. Основные составляющие метода: выбор референтных стран, расчет референтной цены, параллельное применение других подходов для определения цены. Реальные последствия политики применения внешнего референтного ценообразования изучены еще недостаточно, поэтому международные эксперты считают целесообразным дальнейшие исследования влияния ВРЦ на фармацевтические рынки. В развитых странах цена на ЛС формируется на основе многокритериального подхода и внешнее референтное ценообразование является лишь одним из многих критериев. Эффективность применения внешнего референтного ценообразования, как и других методов ценорегулирования, необходимо рассматривать в контексте системы здравоохранения, общего наличия ЛС, физической и экономической доступности их, равного доступа и рационального использования, также следует учитывать долгосрочные перспективы для страны в целом и неожиданные последствия, которые могут возникнуть.