Розглянуто теоретичні аспекти релігієзнавства, визначено предмет, структуру та методологічні засади навчального курсу. Встановлено місце та роль релігії у соціально-культурному процесі, проаналізовано основні теорії її виникнення та ранньоісторичні форми прояву (магію, фетишизм, анімізм, тотемізм, землеробський культ, шаманізм). Наведено наукове пояснення походження релігії. Охарактеризовано етнічні, національні, етнодержавні та світові релігії, новітні релігійні течії та рухи. Детально розглянуто конфесії, поширені на території України. Досліджено основні тенденції розвитку релігії та церкви у світі, Україні та регіоні. Наведено витяги з національного законодавства та міжнародних нормативних актів, які стосуються свободи совісті, а також релігієзнавчий словник і статистичні матеріали про сучасний стан релігійної мережі та динаміку її розвитку.

Рассмотрены теоретические аспекты религиеведения, определены предмет, структура и методлогические принципы учебного курса. Установлены место и роль религии в социально-культурном процессе, проанализированы основные теории ее возникновения и раннеисторические формы проявления (магию, фетешизм, анимизм, тотемизм, земледельческий культ, шаманизм). Приведено научное объяснение происхождения религии. Охарактеризованы этнические, национальные, этногосударственные и мировые религии, новейшие религиозные течения и движения. Детально рассмотрены конфессии, распространенные на территории Украины. Исследованы основные тенденции развития религии и церкви в мире, Украине и регионе. Приведены выдержки из национального законодательства и международных нормативных актов, которые касаются свободы совести, а также религиеведческий словарь и статистические материалы о современном состоянии религиозного общества и динамики его развития.

Розглянуто сутність наукового та позанаукового знання. Висвітлено проблему існування знання за межами науки, виділено категорії знань, що перебувають і не перебувають у конфлікті з наукою. Розкрито зміст понять шаманізму, магії, міфу, мантики, кабалістики, йоги, нейрокритики, уфології, спіритизму, френології, графології, теософії, окультизму. Охарактеризовано альтернативні форми знання релігії.

Рассмотрена сущность научного и вненаучного знания. Освещена проблема существования знания за пределами науки, выделены категории знаний, находящихся и не находящихся в конфликте с наукой. Раскрыто содержание понятий шаманизма, магии, мифа, мантики, кабалистики, йоги, нейрокритики, уфологии, спиритизма, френологии, графологии, теософии, оккультизма. Охарактеризованы альтернативные формы знания религии.

Висвітлено результати досліджень молодих науковців (викладачів, аспірантів, студентів) у галузях суспільствознавства, культурології, мистецтвознавства, мовознавства, педагогіки, книго-, бібліотеко-, бібліографо- та документознавства, сучасних інформаційних технологій у гуманітарній сфері. Розкрито методологічні засади дослідження неокласичного напряму в художній культурі постмодерну. Проаналізовано роль братських шкіл у освітньому процесі України. Описано символіку української вишивки. Розглянуто шаманізм як соціокультурне явище, свято як соціокультурний феномен, особливості сольного стилю в українському пісенному фольклорі, специфічні властивості варіантності та варіаційності як різновидів варіювання в музиці. Висвітлено типологію засобів театралізації хорових жанрів. Викладено методичні основи професійної вокальної підготовки режисерів естради і масових свят, нові підходи до бібліотечно-інформаційного обслуговування. Розкрито вплив трансформації бібліотек на розвиток довідково-інформаційного обслуговування. Значну увагу приділено проблемам бібліографічної грамотності студентів-музикантів. Проаналізовано світовий досвід корпоративної каталогізації, проблеми інтеграції українських музеїв до світового інформаційного простору.

Освещены результаты исследований молодых ученых (преподавателей, аспирантов, студентов) в областях обществоведения, культурологии, искусствоведения, языковедения, педагогики, книговедения, библиотековедения, библиографоведения, документоведения, современных информационных технологий в гуманитарной сфере. Раскрыты методологические основы исследования неоклассического направления в художественной культуре постмодерна. Проанализирована роль братских школ в образовательном процессе Украины. Описана символика украинской вышивки. Рассмотрены шаманизм как социокультурное явление, праздник как социокультурный феномен, особенности сольного стиля в украинском песенном фольклоре, специфические свойства вариантности и вариационности как разновидов вариирования в музыке. Освещена типология средств театрализации хоровых жанров. Изложены методические основы профессиональной вокальной подготовки режиссеров эстрады и массовых праздников, новые подходы к библиотечно-информационному обслуживанию. Раскрыто влияние трансформации библиотек на развитие справочно-информационного обслуживания. Значительное внимание уделено проблемам библиографической грамотности студентов-музыкантов. Проанализирован мировой опыт корпоративной каталогизации, проблемы интеграции украинских музеев в мировое информационное пространство.

Розглянуто місце і роль релігії в соціально-культурному процесі. Охарактеризовано конфесії, поширені на території України. Наведено витяги з законів України та міжнародних нормативних актів, які стосуються свободи совісті. Запропоновано класифікацію релігій, проаналізовано її зовнішню та внутрішню структуру, визначено соціальні функції. Викладено наукове пояснення виникнення релігії. Розкрито зміст понять фетишизму, анімізму, тотемізму, магії, шаманізму. Описано етнічні (народні, національні й етнодержавні) та світові (буддизм, християнство, іслам) релігії, новітні релігійні течії та рухи. Висвітлено сучасний стан і основні тенденції розвитку релігії та церкви в світі та Україні.

Рассмотрены место и роль религии в социально-культурном процессе. Охарактеризованы конфессии, распространенные на территории Украины. Приведены выдержки из законов Украины и международных нормативных актов о свободе совести. Предложена классификация религий, проанализирована ее внешняя и внутренняя структура, определены социальные функции. Изложено научное пояснение возникновения религии. Раскрыто содержание понятий фетишизма, анимизма, тотемизма, магии, шаманизма. Описаны этнические (народные, национальные и этногосударственные) и мировые (буддизм, христианство, ислам) религии, новейшие религиозные течения и движения. Освещены современное состояние и основные тенденции развития религии и церкви в мире, Украине.

Обгрунтовано значення релігієзнавства як науки та навчальної дисципліни. Викладено теологічно-філософський, психологічний та соціологічний підходи щодо дослідження релігії, охарактеризовано її елементи та структуру, визначено функції та роль у суспільстві. Розглянуто первісні форми релігії та родоплеменних культів (фетишизм, тотемізм, табу, магію, анімізм). Показано значення шаманізму у подальшому розвитку релігії. Визначено характерні риси та різновиди етнічних релігій, розкрито зміст поняття світової релігії, викладено основні положення буддійського віровчення. З'ясовано соціально-історичні причини виникнення ісламу, висвітлено мусульманську філософію. Наведено характеристику християнства як світової релігії, показано його роль в історичному розвитку суспільства. Проаналізовано взаємодію релігії з іншими проявами духовної культури.

Обосновано значение религиеведения как науки и учебной дисциплины. Изложены теологическо-философский, психологический и социологический подходы к исследованию религии, охарактеризованы ее элементы и структура, определены функции и роль в обществе. Рассмотрены ранние формы религии и родоплеменных культов (фетишизм, тетемизм, табу, магия, анимизм). Показано значение шаманизма в дальнейшем развитии религии. Определены характерные особенности и разновидности этнических религий, раскрыто содержание понятия мировой религии, освещены основные положения буддийского вероучения. Установлены социально-исторические причины возникновения ислама, рассмотрены вопросы мусульманской философии. Приведена характеристика христианства как мировой религии, показана его роль в историческом развитии общества. Проанализировано взаимодействие религии с другими проявлениями духовной культуры.

Висвітлено питання корейської міфології та шаманізму. Розкрито типологічно специфічні особливості корейської мови з точки зору носія української мови. Розглянуто проблеми латинської транскрипції ("романізації") корейської мови. Наведено інформацію про "Словник лексичних кореїзмів української мови" Р.Синишина.

Освещены вопросы корейской мифологии и шаманизма. Раскрыты типологически специфические особенности корейского языка с точки зрения носителя украинского языка. Рассмотрены проблемы латинской транскрипции ("романизации") корейского языка. Приведена информация о "Словаре лексических кореизмов украинского языка" Р.Синишина.

Висвітлено актуальні проблеми історії, релігії, філософії, культури та мистецтва Центральної Азії - Бурятії, Калмикії, Тиви, Монголії, Тибету, а також буддизму та шаманізму в різних країнах світу. Розглянуто питання про походження спільних сюжетів у фольклорі монголів і осетинів, етнічні кордони Бурятії в XVII - XIX ст., Серединне Монгольське Царство барона Унгерна. Охарактеризовано писемну та образотворчу традиції Тибету.

Освещены актуальные проблемы истории, религии, философии, культуры и искусства Центральной Азии - Бурятии, Калмыкии, Тивы, Монголии, Тибета, а также буддизма и шаманизма в разных странах мира. Рассмотрены вопросы о происхождении общих сюжетов монголов и осетин, этнических границах Бурятии в XVII - XIX вв., Серединном Монгольском Царстве барона Унгерна. Охарактеризованы письменная и изобразительная традиции Тибета.

Введено нову термінологію - Psi/M-Реальність, транссуб'єкція, психомодальність, галуззю визначення якої є елементи особливої сфери суб'єктивності, що не зводяться ні до однієї з досліджуваних на даний момент: свідомості-несвідомого-вольового-почуттєвого. Запропоновано інтерпретацію Psi/M-Реальності як особливої, самостійної складової психічного. Узагальнено розрізнені дані про Psi/M-Реальність різних традиційних шкіл і напрямків - шаманізму, йоги, буддизму, даосизму тощо, а також дані наукових досліджень. На цій основі виділено методи транссуб'єкції, надано визначення Psi/M-реальності. Введено класифікацію нетипових станів суб'єктивності: персональні-трансперсональні-імперсональні, хілотропні-холотропні-нозотропні. Запропоновано архітектоніку Psi/M-Реальності, що дозволяє відслідковувати різні рівні та форми транссуб'єкції: в ієрархії психомодальностей (вертикальні підстави), у діапазоні заданої психомодальності (горизонтальні підстави).

Висвітлено теоретичні аспекти релігієзнавства. Показано місце та роль релігії в соціально-культурному процесі. Увагу приділено конфесіям, які поширені на території України. Охарактеризовано ранньоісторичні форми релігії, зокрема, фетишизм, анімізм, тотемізм, шаманізм. Подано інформацію про буддизм, іслам, християнство, старообрядництво, лютеранство, кальвінізм, баптизм, п'ятидесятництво, а також новітні релігійні течії та рухи. Розглянуто значення вільнодумства й атеїзму в історії культури людства. Розкрито проблеми свободи совісті і правового регулювання державно-церковних відносин в Україні.

Виявлено сліди шаманських практик в українській фольклорній спадщині, розкрито вплив світогляду шаманізму на розвиток давньоукраїнської духовної культури. Розглянуто екзистенційну та гуманістичну складові міфології й обрядовості шаманізму, визначено його роль в історичних процесах становлення людської особистості, морального й естетичного досвіду, в генезі уявлень про місце людини в світі, про її стосунки з вищими духовними силами.

Висвітлено теоретичні та методологічні засади релігієзнавства. Розкрито сучасні підходи до розуміння причин виникнення релігії та вільнодумства, їх типології, структури та сучасних форм функціонування. Показано місце та роль релігії в соціально-культурному процесі. Описано такі ранньоісторичні форми релігії, як фетишизм, анімізм, тотемізм, магія, шаманізм, землеробський культ. Подано інформацію про етнічні та світові релігії, зокрема, індуїзм, конфуціанство, іудаїзм, буддизм, християнство, іслам, новітні релігійні течії та рухи. Увагу приділено православ'ю, католицизму, старообрядництву, лютеранству, баптизму, неоязычництву (рідновірству), саєнтологічним (наукологічним) рухам. Охарактеризовано сучасну релігійну ситуацію в Україні, розкрито проблеми свободи совісті та правового регулювання державно-церковних відносин в країні.

Розглянуто дослідження та інтерпретацію даосизму в працях Мірчі Еліаде (1907 - 1986). Основну увагу приділено його поглядам на даосизм загалом і даоську алхімію зокрема, а також зв'язку між даосизмом і шаманізмом.

Розглянуто феномен шаманізму як антропологічного явища, в якому проявляється психосоматична природа людини. Проаналізовано шаманські ініціації, які вводять людину в особливий стан трансу. Аскетичні практики в шаманізмі поряд із зовнішніми доступними для безпосереднього спостереження та аналізу формами репрезентації, має ще і внутрішній план, пов'язаний з психічними процесами, зміст яких залишається не явним.

Збірник містить статті, присвячені актуальним питанням історії, релігії, філософії, етнографії, культури та мистецтва Центральної Азії - Бурятії, Калмикії,Тиви, Монголії та Тибету, а також буддизму та шаманізму в різних країнах світу. Висвітлено питання інтеграції князівства Мустанг до складу Королівства Непал (кінець XVIII - початок XIX ст.). Наведено порівняльний аналіз місць паломництва в буддійській традиції Тибету, розкрито поняття "ла" у тибетській релігійній традиції. Розглянуто філософію буддизму в контексті ситуації постмодерну, подано трактування двох понять "порожнечі" у буддійській філософії. Проаналізовано наслідувальний характер символіки шаманізму і буддизму та сучасні психотерапевтичні практики. Акцентовано на філософсько-антропологічному вимірі феномена шаманізму. Наведено матеріали з історії бурятського народу в Україні.

Виявлено сліди шаманських практик в українській фолькльорній спадщині. Досліджено вплив світогляду шаманізму на розвиток давньоукраїнської духовної культури. Розкрито соціальні та психологічні чинники виникнення жіночого шаманізму. Висвітлено напрямки переосмислення спадщини шаманських практик в українських фольклорних текстах.

Обгрунтовано наукову доцільність застосування альтернативних антропологічних доктрин New Age під часі аналізу енергійної антропології С. Хоружого, що дозволило порівнювати традиційні і новітні релігійні антропології, використовуючи поняття "антропологічної межі". Авторська методика аналізу антропологічних доктрин New Age ґрунтувалася на комплексному дослідження! їх трикомпонентної структури: установок, концептів та функціональних модулів (власне духовних практик); вона виявилася валідною щодо верифікації компаративного аналізу нерелігійних антропологічних доктрин у широкому соціокультурному контексті, дає змогу експлікувати розуміння досконалості та шляхи її досягнення. Доведено, що неорелігійні доктрини XX ст. активно використовують попередній "містичний доробок людства", долаючи догматичні кордони між релігіями і традиціями; містична традиція пошуку людської досконалості в них органічно продовжується і розвивається, не зазнаючи кардинальних змін. Проаналізовано основні антропологічні ідеї, спільні для різних шкіл New Age: "сходження" - удосконалення людини за допомогою духовних практик; "синтез" - вибір будь-яких зручних практик, незважаючи на їх належність до різних світоглядних систем; "контакт" - керівництво процесом вдосконалення людини з боку духовних сутностей, що передається через посередників (ченелінг). Виявлено, що новітні релігійні течії на відміну від релігій одкровення та східних релігійних вчень вимагають від своїх адептів не зміни ідентичності, а радикальної трансформації особистості, яка має привести до формування в людині нової духовної сутності, перетворити її на істоту з новими здібностями та можливостями. Концепції удосконалення людини в антрополопчних доктринах старих релігійних традицій передбачають духовнии рух людини до сакрального атрактора - трансцендентної сутності найвищого прядку. Відтак межі людського удосконалення немає, а полем самореалізації трансформованої людини стає Всесвіт. Антропологія доктрин New Age є еволюційно-космічною, вписує людину в космологічний контекст альтернативної онтології як потенційно безсмертну енергетичну сутність, що безпосередньо взаємодіє з енергетичними структурами Всесвіту. За відсутності антропологічної межі New Age пропонує своїм адептам специфічне уявлення про потойбічне життя - як життя після перетворення людської сутності на досконалішу в сенсі пізнавальних можливостей, оскільки саме пізнання вищої істини є метою розвитку особистості у New Age. Це познання не має абстрактно-раціоналістичних обмежень, а розширюється в процесі трансформації особистості. Наголошено, що надможливості людини в доктринах New Age пов’язуються з оволодінням енергією Всесвіту, тому втрачають статус "дива" і трактуються з позицій онтології та гносеології конкретної доктрини New Age у псевдонауковому дискурсі. Трансформація особистості адепта можлива лише в доктринально-практичному полі цієї школи і без супроводу вчителя є неможливою. Будь які відхилення від нормативних для даної доктрини "технологій удосконалення" є такими, що унеможливлюють досягнення мети самоудосконалення. Аргументовано, що в антропологічних побудовах неорелігійних рухів виявляються риси альтернативної релігійності: еклектичний інтертекстуальний характер джерел - від шаманізму та магії (К. Кастанеди) до космізму (О. та М. Ргріхів) та психоаналізу (Р. Хаббарда); синтез містичного досвіду різних релігійних традицій з новітніми концепціями природничих наук та психології; створення технологій трансформації свідомості; апеляція лідерів цих шкіл до власного містичного досвіду та "інформації, отриманої від вищих істот". Зроблено висновок, що антропологія New Age як альтернативна біотехнологічному розвитку людської цивілізації дає надію на можливість не лише техногенного, а й духовного антропоморфозу.

Досліджено авторський міф первозданності О. Лишеги, виражений у його творчості. Комплексно проаналізовано літературний доробок О. Лишеги, досліджено основні мотиви, ключові міфологеми й топоси авторського міфу. Окремі мотиви й образи осмислено крізь призму шаманізму, який є вагомою частиною авторського міфу. Розкрито психоаналітичний аспект міфу первозданності через зв'язок із особливою матріархальною свідомістю й архетипами Великої Матері, Аніми та Самості. Доведено, що діалог є як філософським підґрунтям світогляду автора, так і важливим елементом його поетики, тісно пов'язаним із первісним мисленням. Простежено й обґрунтовано рецепцію О. Лишегою постатей І. Франка, Д. Г. Лоуренса, Е. Паунда та С. Плат як проекцію авторського міфу. Досліджено продуктивний вплив американської ідеї "wilderness" на становлення авторського розуміння "первозданності".

Попри часті заяви трансгуманістів про абсолютну раціональність, науковість своїх ідей та ідеології, дослідники справедливо відзначають міфологічні, релігійні, магічні коріння й складові сучасних трансгуманістичних учень. Магічний світогляд та трансгуманізм мають спільні архетипові витоки й мету. Роботу присвячено класифікації різновидів магічного трансгуманізму у синхронно-діахронному вимірі культури. Розроблено цілісну типологію та періодизацію магічного трансгуманізму та відповідні дефініції. Типологію трансгуманізму на основі найбільш відомих магічних напрямів надано в історикологічній послідовності виникнення цих типів: шаманський транс гуманізм (Т), езотеричний Т, теургічний Т, алхімічний Т, кабалістичний Т, окультний Т, техномагічний Т. Усі, крім останньої форми можна визначити як сакральний, ідеалістичний трансгуманізм. Техномагічний Т є доволі новим феноменом, що виникає у ХХ ст. і існує на перетині сакрального і секулярного, матеріалістичного трансгуманізму. Зазначені різновиди утворюють гібридні форми і співіснують у часі паралельно.