Досліджується історія та культура населення Верхнього Попруття напередодні утворення Київської держави. Всебічно аналізуються всі категорії археологічних пам'яток досліджуваного регіону - городища, селища, могильники, святилища і культові місця. Розроблена типологія фортифікаційних споруд, жител, керамічного посуду, періодизація та хронологія археологічних старожитностей, показано їхні локальні особливості та культурно-племінну належність.

Висвітлюється історіографія проблеми походження слов'ян, археологічні культури, що існували на території краю до н.е., та історія сарматів, які населяли Північне Причорномор'я, у тому числі і Криворізькі землі, на рубежі нової ери. Містяться виписки з античних джерел, карти, таблиці та хронологія історії України.

Наведено результати досліджень з семантики, інтерпретації та хронології наскельних малюнків (петрогліфів) Кам'яної Могили в українському Причорномор'ї від епохи пізнього палеоліту (ХХІІ - ХХ тис. до н.е.) до епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.). На підставі узагальнення численних природознавчих, археологічних, історичних, етнографічних і літературних джерел розглянуто дані унікальні петрогліфи як джерело духовної культури та мистецтво первісного суспільства на території Євроазії.

Приведены результаты исследования по семантике, интерпретации и хронологии наскальных рисунков (петроглифов) Каменной Могилы, расположенной в украинском Причерноморье от эпохи позднего палеолита (ХХІІ - ХХ тыс. до н.э.) до эпохи бронзы (ІІ тыс. до н.э.). На основе обобщения многочисленных природоведческих, археологических, исторических, этнографических и литературных источников рассмотрены исследованные уникальные петроглифы как источник духовной культуры и искусства первобутного общества на территории Евроазии.

Висвітлено астрономічні основи календаря і проблеми хронології. Описано календарі та системи літочислення народів Давнього світу, а також сучасні. Особливу увагу приділено історії сучасного календаря. Розкрито причини, що обумовили потребу його реформи 1582 р. - запровадження "нового стилю", а також причину його несприйняття Східними Церквами. Розглянуто питання історії дохристиянського способу рахування часу, методів календарних обчислень на пальцях рук, а також визначення дати окремих подій світової історії за згадками у давніх хроніках про певні астрономічні події.

Освещены астрономические основы календаря и проблемы хронологии. Описаны календари и системы летосчисления народов Давнего мира, а также современные. Особое внимание уделено истории нашего календаря. Раскрыты причины, которые обусловили потребность его реформы 1582 г. - введения "нового стиля", а также причину его невосприятия Восточными Церквями. Рассмотрены вопросы истории дохристианского способа исчисления времени, методов календарных исчислений на пальцах рук, а также уточнения даты отдельных событий мировой истории на основе воспоминаний в давних хрониках об определенных астрономических событиях.

Висвітлено спадщину письменників, життя та творча діяльність яких тісно пов'язані з півднем України у період з кінця ХІХ - до першої третини ХХ ст., зокрема, Дніпрової Чайки, М.Чернявського, М.Жука, М.Куліша, С.Божка, А.Конштейна.

Освещено наследие писателей, жизнь и творчество которых тесно связаны с югом Украины в период с конца ХІХ - первой трети ХХ вв., в частности, Днепровой Чайки, Н.Чернявского, Н.Жука, Н.Кулиша, С.Божка, А.Конштейна.

Розглянуто Другий Литовський Статут (ДЛС) як один з правових кодексів Великого князівства Литовського, що діяли й на українських землях. Показано, що ДЛС, прийнятий у 1566 р., після Люблінської унії (1569 р.) використовувався у Волинському, Брацлавському та Київському воєводствах Речі Посполитої. Проаналізовано всі відомі кириличні списки ДЛС.

Рассмотрен Второй Литовский Устав (ВЛУ) как один из правовых кодексов Великого княжества Литовского, действовавших и на украинских землях. Показано, что ВЛУ, принятый в 1566 г., после Люблинской унии (1569 г.) применялся в Волынском, Брацлавском и Киевском воеводствах Речи Посполитой. Проанализированы все известные кирилличные списки ВЛУ.

Розкрито значення історичної хронології як спеціальної (допоміжної) історичної дисципліни, астрономічні основи часочислення. Описано методи вимірювання і рахування часу, типи календарів та їх структуру. Розглянуто питання історії східнослов'янського літочислення, проаналізовано особливості рахування часу в Україні, викладено методику хронологічних досліджень.

Раскрыты значение исторической хронологии как специальной (вспомогательной) исторической дисциплины, астрономические основы исчисления времени. Представлены методы измерения и исчисления времени, типы календарей и их структура. Рассмотрены вопросы истории восточнославянского летоисчисления, проанализированы особенности исчисления времени в Украине, изложена методика хронологических исследований.

Висвітлено світовий досвід розвитку гірництва від початку виникнення галузі до сучасного періоду. Розкрито витоки гірничої справи та підземного будівництва, описано історію освоєння нових родовищ і динаміку видобутку корисних копалин, наведено характеристику видатних гірничих споруд минулого. Показано особливості розвитку гірничої справи у різних країнах світу та окремих регіонах, описано найбільш характерні прийоми та способи видобутку корисних копалин. Розглянуто еволюцію процесів механізації та автоматизації гірничих робіт, зокрема удосконалення машин і механізмів, розвиток нових технологій, висвітлено питання підготовки кадрів гірничо-геологічного профілю.

Освещен мировой опыт развития горного дела от начала возникновения отрасли до современного периода. Раскрыты истоки горного дела и подземного строительства, описана история освоения новых месторождений и динамика добычи полезных ископаемых, приведена характеристка наиболее известных горных сооружений. Показаны особенности развития горного дела в различных странах мира и отдельных регионах, описаны характерные приемы и способы добычи полезных ископаемых. Рассмотрена эволюция процессов механизации и автоматизации горных робот, в частности усоврешенствования машин и механизмов, развитие новых технологий, освещены вопросы подготовки кадров горно-геологического профиля.

Висвітлено передумови й основні етапи розвитку сільськогосподарської освіти на Поділлі. Розглянуто історію становлення Подільського державного аграрно-технічного університету. Висвітлено діяльність навчального закладу у період революції 1917 - 1920 рр., радянську добу та сучасний період, наведено відомості про навчальні дисципліни, професорсько-викладацький склад, наукову роботу та студентське життя. Викладено хронологію подій щодо формування сільськогосподарського факультету при Державному українському університеті в Кам'янці на Поділлі.

Освещены предпосылки становления и основные этапы развития сельскохозяйственного образования на Подолье. Рассмотрена история образования Подольского государственного аграрно-технического университета. Освещена деятельность учебного заведения в период революции 1917 - 1920 гг., советское время и современный период, даны сведения об учебных дисциплинах, профессорско-преподавательском составе, научной работе и студенческой жизни. Изложена хронология событий относительно формирования сельскохозяйственного факультета при Государственном украинском университете в Каменец-Подольске.

У науковій розвідці розглянуто питання топографії давньоруських храмів, їх конструктивні особливості та хронології будівництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)4 + Т227

Рубрики:

Історія

Хронологія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено пізній палеоліт степів південного заходу України, що базується на одержаних археологічних матеріалах. Запропоновано оновлену концепцію інтерпретації розвитку пізнього палеоліту регіону, яка стосується території усього півдня Східної Європи. Створено геохронологічну схему, на підставі якої реконструйовано картину природно-кліматичних змін, що мали місце у зоні степів в епоху пізнього палеоліту. Розроблено нову хронологічну колонку пам'яток, яка містить значною мірою уточнені датування кількох стоянок і комплексів. Узагальнено матеріали щодо залишків жител і господарсько-побутових комплексів зони степів, здійснено їх соціальну, функціональну та сезонну інтерпретацію. Базуючись на концепції історико-культурних областей, технокомплексів і археологічних культур одержано нові дані щодо послідовності культурних явищ на півдні Східної Європи протягом доби пізнього палеоліту. Розроблено оновлену триступеневу історичну періодизацію пізнього палеоліту регіону. Значною мірою уточнено та доповнено положення про степову пізньопалеолітичну природно-господарську область.

Дисертацію присвячено дослідженню сарматських пам'яток Північного Причорномор'я. Встановлено, що сармати з'явилися на досліджуваній території в 2 ст. до н.е. Типолого-хронологічний аналіз пам'яток визначає дату ранньосарматського періоду в межах 2-1 ст. до н.е., середньосарматського - 1 - середини 2 ст. н.е., пізньосарматського - другої половини 2-4 ст. н.е. В ранньосарматський час Північне Причорномор'я населяли язиги та роксолани, в середньосарматський час язиги з Північно-Західного Причорномор'я відкочували на Угорську рівнину, а їх територію зайняли прийдешні з Поволжя - Подоння аорси. На сході Лівобережжя в другій половині 1 - на початку 2 ст. н.е. мешкала аланська орда. В початковій фазі пізньосарматського періоду за участю донських племен на заході Сарматії сформувалася своєрідна культура пізніх роксолан та алан. У другій половині 3 ст. н.е. нащадки її носіїв склали один з компонентів черняхівської культури. Фінал сарматської культури Північного Причорномор'я пов'язаний з навалою гунів в другій половині 4 ст. н.е.

Вперше систематизовано знахідки з могильників передгірного Криму I ст. до н.е. - III ст. н.е. На підставі вивчення поширення речей різних типів у закритих комплексах розроблено детальну відносну та абсолютну хронологію пізньоскіфських могильників. Обгрунтовано необхідність перегляду датування речей деяких типів. На підставі кореляційного методу розроблено нові датування. Вперше створено класифікаційну та хронологічну систему археологічного матеріалу могильників I ст. до н.е. - III ст. н.е.

Розглянуто питання типології культури як наукову проблему, визначено основні принципи її періодизації та хронології. Розкрито особливості універсалістських концепцій типології культурно-історичного процесу (Г. Гегеля, К. Яспера, а також марксизму та теорії суспільного прогресу). Проаналізовано культурологічні теорії XIX - XX ст. як нові підходи щодо розуміння культурно-історичного процесу. Розглянуто основні положення культурно-історичної монадології О. Шпенглера, теорії замкнутих цивілізацій А. Тойнбі, концепції культурних суперсистем П. Сорокіна. Наведено загальну характеристику культурно-історичних типів у концепції М.Я. Данилевського. Зроблено огляд сучасних теорій культурно-історичного процесу.

Рассмотрены вопросы типологии культуры как научной проблемы, определены основные принципы ее периодизации и хронологии. Раскрыты особенности универсалистских концепций типологии культурно-исторического процесса (Г. Гегеля, К. Яспера, а также марксизма и теории общественного прогресса). Проанализированы культурологические теории XIX - XX ст. как новые подходы к пониманию культурно-исторического процесса. Рассмотрены основные положения культурно-исторической монадологии О. Шпенглера, теории замкнутых цивилизаций А. Тойнби, концепции культурных суперсистем П. Сорокина. Дана общая характеристка культурно-исторических типов в концепции М.Я. Данилевского. Проведен обзор современных теорий культурно-исторического процесса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж679 г

Рубрики:

Заключні операції

Шифр НБУВ: Ж15241 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто хронологію подій, які вплинули на розвиток українського жіночого баскетболу у першій половині ХХ ст. Наведено історичні факти формування жіночого баскетболу як виду спорту на Україні, особливості розвитку масового баскетболу і проведення перших спартакіад та чемпіонатів України серед жіночих баскетбольних команд. Встановлено, що український жіночий баскетбол послідовно розвивався, незважаючи на ряд перешкод економічного та політичного характеру.

Видання містить окремі відносно самостійні етюди-персоналії, в яких простежується хронологія (від порубіжжя XIX - XX ст. до національно-визвольних українських змагань 1917 - 1920-х рр.) безпосередніх чи листовних контактів І. Огієнка й того чи іншого письменника, творчість яких з різних причин ще мало відома в сучасній Україні (Д. Бєдного, В. Перетца, А. Лободи, М. Дашкевича, П. Житецького, К. Михальчука, В. Антоновича, С. Єфремова, Л. Білецького, С. Гаєвського, І. Стешенка, В. Гнатюка, М. Грушевського, С. Петлюри, Б. Грінченка, А. Кримського, І. Франка, М. Гудзія, І.-М. Кревецького, О. Олеся, С. Черкасенка, В. Самійленка, В. Щурата, М. Возняка, М. Драй-Хмари, Д. Чижевського). Етюди розташовані за хронологією (приблизною) перших таких контактів у житті І. Огієнка. Зауважено, що до категорії письменників віднесено не тільки белетристів, а й літературознавців і літературних критиків - на тій підставі, що членами нинішньої Національної спілки письменників України є також поети, прозаїки, драматурги та критики-літературознавці.

Висвітлено перші відомості про анатомічні знання Давньої Греції та Риму. Подано детальну інформацію про Олександрійську школу анатомів та анатомію в ісламському світі епохи Середньовіччя. Увагу приділено видатним особистостям таким, як Мондіно де Луці, Анрі де Мондевіль, Леонардо да Вінчі, Сільвіус Якобус Жак Дюбуа й анатомії в епоху Відродження. Надано інформацію про відкриття кровообігу XVII - XVIII ст. Висвітлено питання наукової спадщини М. І. Пирогова. Висвітлено історію кафедр анатомії медичних ВНЗ України.

Наголошено на вивченні та окремих розвітках, які торкаються малодосліджених проблематик гуманітарних і суспільних наук. Розглянуто історичне та філологічне джерелознавство, загальне архівознавство, та забезпечення збереження документальних пам'яток. Засереджено увагу також на прикладній архівістиці, передусім засадах опису різних типів і видів актів і документів, картографічних творів і фотографій. Розглянуто спеціальні історичні дисципліни як дипломатика, хронологія, кодекографія, археографія, історічна географія. Порушено питання про науковий рівень публікацій з історічних джерел. Приділено увагу внутрішній будові документа, окремим стадіям його творення, починаючи від диктанту до засвідчення тексту підписом і печаткою, різниці між середньовічним актом і документом, а також правовій сутністі документа.