Розглядається повстанський рух на Вінничині в 1942-1944 рр., діяльність Вінницького повітового земства в галузі народної освіти та культури, документи про дії повстанців на Поділлі в 1921 р., деякі аспекти історії селянства Вінничини у 20-30-х рр. ХХ ст., а також діяльність ОУН на Вінничині в 1949-1951 рр. Описується становище подільського села в умовах голоду 1934-1935 рр., українізація освіти у регіоні у 20-х рр. ХХ ст., розвиток садівництва і бджільництва на Поділлі у пореформенний період. Проведено дослідження про жертви тоталітарного режиму 30-х рр. на Вінничині. Визначено роль народних традицій у формуванні світогляду митця, висвітлено діяльність деяких культурних діячив Вінничини - І.О.Єрофеєва, І.М.Грабченка тощо.

Висвітлюється складний процес українізації, демократизації, запровадження елементів соборноправності в Православній церкві на Волині в 20-30-ті роки ХХ ст.

На підставі використання великої кількості невідомих архівних документів, різних ухвал органів більшовицької влади РСФРР і УСРР у 20 - 30-х рр. простежено процес дозволеного комуністичною партією на певний період відродження української духовності на етнічних землях українського народу, а також на освоєних ним просторах незайманих територій, зокрема, у Кримській АСРР, Центрально-Чорноземній, Уральській областях, Казахській АСРР, Далекосхідному краю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-6Крм)611

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш121(4УКР) + Ч33(4УКР)6

Рубрики:

Мовна політика

Історія освіти і педагогічної думки

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано діяльність грецького театру України в 1920 - 1930-х рр., коли у суспільному житті країни поряд з колективізацією, індустріалізацією, штучним голодомором мали місце українізація, певне культурне піднесення й етнічне відродження національних меншин.

Проанализирована деятельность греческого театра Украины в 1920 - 1930-х гг., когда в общественной жизни в стране рядом с коллективизацией, индустриализацией, исскуственным голодом присутствовали украинизация, определенный культурный подъем, этническое возрождение национальных меньшинств.

Розглянуто місце технікумів в системі освіти України у 1920-ті рр., завдання та функції технічної освіти цього періоду. Проаналізовано статистичний матеріал, який містить інформацію про хід українізації технікумів, про специфіку та ступінь цього процесу залежно від галузевої спрямованості технічної освіти. Наведено дані стосовно мови викладання, національної належності абітурієнтів та студентів, ступеня українізації проведення практичних занять і українізації викладачів тощо. Наголошено що, незважаючи на певні розходження в цифрах залежно від професійної спрямованості освіти, галузевої належності, українізація технікумів здійснювалася швидше, ніж інститутів. Проаналізовано недоліки та помилки у проведенні українізації технічної освіти, зокрема пріоритет суто адміністративних методів.

На підставі аналізу маловідомих архівних джерел, наукової літератури висвітлено основні напрями та наслідки політики "українізації" на Поділлі, а також її особливості. Розглянуто політику радянської влади щодо української культури, науки, освіти у перші післявоєнні роки та початок українізації державного та адміністративного апарату у 1920 - 1930 рр. Висвітлено репресивні дії тоталітарного режиму щодо української гуманітарної інтелігенції, а також автокефального церковного руху у 1923 - 1928 рр.

На основании анализа малоизвестых архивных источников, научной литературы освещены основные направления и последствия политики "украинизации" на Подолье, а также ее особенности. Рассмотрена политика советской власти по отношению к украинской культуре, науке, образованию в первые послевоенные года и начало украинизации государственного и административного аппарата в 1920 - 1930 гг. Освещены репрессивные действия ее тоталитарного режима по отношению украинской гуманитарной интелигенции, а также автокефального церковного движения в 1923 - 1928 гг.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-4Мик)61-7 + Ч33(4Укр)6

Рубрики:

Історія

Історія освіти і педагогічної думки

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано початковий етап українізації загальноосвітніх шкіл в період національно-демократичної революції 1917 - 1920 рр. На підставі узагальнення архівних матеріалів і документів висвітлено процес становлення української школи. Розглянуто особливості творення українських підручників в добу Центральної Ради та правління гетьмана П.Скоропадського.

Проанализирован начальный этап украинизации общеобразовательных школ в период национально-освободительной революции 1917 - 1920 гг. На основе обобщения архивных материалов и документов освещен процесс становления украинской школы. Рассмотрены особенности создания украинских учебников во времена Центральной Рады и правления гетьмана П.Скоропатского.

Висвітлено зміст і наслідки здійснення в Україні національної реформи 1920 - 1930-х рр., яку правляча Комуністична партія проводила під гаслами "коренізації" у кадровій політиці, сфері освіти, культури, інформації. Визначено реакцію українського суспільства та діаспори на ініційовану владою реформу, охарактеризовано паралельний процес боротьби за національне відродження. Розкрито специфічність процесів "українізації" за межами УССР.

Освещены содержание и последствия осуществления в Украине национальной реформы 1920 - 1930-х гг., которую правящая Коммунистическая партия проводила под лозунгами "коренизации" в кадровой политике, сфере образования, культуре, информации. Определена реакция украинского общества и диаспоры на иницированную властью реформу, охарактеризован параллельный процесс борьбы за национальное возрождение. Раскрыта специфичность процессов "украинизации" вне пределов УССР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)61-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано процес українізації загальноосвітніх шкіл (ЗШ) періоду української революції 1917 - 1920 рр. Висвітлено політику українських урядів щодо шкіл національних меншин, питання реформування системи підготовки учителів і роль педагогічних громадських організацій у вирішенні проблем українізації ЗШ. Розглянуто питання підготовки українських підручників і формування нового змісту освіти, зокрема, за Центральної Ради, Гетьманату, та за доби Директорії УНР.

Проанализирован процесс украинизации общеобразовательных школ (ОШ) периода украинской революции 1917 - 1920 гг. Освещены политика украинских правительств относительно школ национальных меньшинств, вопросы реформирования системы подготовки учителей и роль педагогических общественных организаций в решении проблем украинизации ОШ. Рассмотрены вопросы подготовки украинских учебников и формирования нового содержания образования, в частности, при Центральном Совете, Гетманате, и в эпоху Директории УНР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)614-209 + Т3(4УКР)61-56

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему походження однієї з найбільших гуманітарних катастроф XX ст. На думку Сталіна, українізація послабила лояльність України щодо радянської централізованої держави й сприяла українському націоналізмові. Цю небезпеку було подолано голодом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц4,8(4УКР)39 г + Ц4,8(4УКР)1:611

Рубрики:

Збройні сили в цілому

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

проаналізовано мемуари про українську національно-демократичну революцію (березень 1917 - квітень 1918 рр.). Досліджено процес збирання та публікації мемуарів, встановлено роль та участь їх авторів в описуваних подіях. Висвітлено значення мемуарної літератури для вивчення основних проблем державного будівництва та суспільно-політичного життя в Україні в період діяльності Центральної Ради, процесу формування збройних сил Української Народної Республіки (українізація російської армії, створення регулярної армії УНР і Чорноморьского флоту, формування загонів Січових Стрільців, Вільного козацтва, Синьої та Сірої дивізій). Приділено увагу методиці джерелознавчого аналізу мемуарів.

На підставі аналізу компартійних і радянських документів, широкого кола архівних джерел досліджено національно-культурну політику ВКП(б) у радянській Україні протягом 1932 - 1938 рр. Висвітлено ставлення владних структур до культурного розвитку представників усіх етносів, які проживали в Україні компактними масами. Обгрунтовано думку, що українізація під керівництвом М.Скрипника вийшла за межі політики коренізації, започаткованої ХІІ з'їздом РКП(б) у 1923 р. Акцентовано увагу на причинах поблажливого ставлення до даного моменту з боку представників компартійної верхівки. Розкрито причини зміни національної політики наприкінці 1932 р., а 1933 - 1937 рр. визначено періодом уніфікації та централізації національно-культурного життя за умов збереження національної його форми. Показано зростання значення російської мови у суспільно-політичному і культурному житті. Підкреслено, що домінуючою вона не стала. Наголошено, що лише з другої половини 1937 р. розпочалося згортання політики коренізації, коли компартійне керівництво взяло курс на прискорення процесів русифікації в Україні, більш широкому розгортанню яких стали на заваді міжнародні події.

Вперше в історіографії проаналізовано роль профспілки у проведенні радянської політики українізації. На основі критичного аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури, опублікованих документів і архівних матеріалів висвітлено наступні проблеми: національно-культурна і кадрова політика більшовиків у 20-ті роки XX ст. та перехід до курсу на "українізацію", проведення "українізації" профспілкового апарату, здійснення українізаційних заходів серед робітників і службовців. Особливу увагу приділено проблемі участі профспілок в "українізації" сфери культури. Проаналізовано засоби, форми і методи, вжиті щодо поширення української мови й культури серед членів профспілок, висвітлено діяльність системи органів, які контролювали і координували здійснення українізаційних заходів. Підтверджено, що "українізація" за участю профспілок проводилась у найбільш важливих сферах суспільного життя УСРР.

Висвітлено організаційні заходи з українізації, що здійснювалися за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР. Розкрито сутність освітянських реформ, викладено питання вироблення планів та їх реалізації на кожному з етапів революції, а також становлення української школи. Визначено основні зміни у системі підготовки вчителів до роботи за нових умов та роль громадських педагогічних організацій у вирішенні проблем української школи. Розглянуто процес підготовки українських шкільних підручників та формування нового змісту національної освіти.