Досліджено проблеми формування в Україні інформаційного суспільства та залучення нашої держави до загальносвітових процесів побудови глобального інформаційного простору. Викладено основні теоретичні та прикладні питання теми: загальні та конкретні визначення, історію виникнення та розвитку ідей, поточні та стратегічні завдання, досягнення та перешкоди на шляху інформатизації та входження до нової - цифрової - доби людської цивілізації. Визначено соціально-психологічні аспекти формування інформаційного суспільства.

Репрезентовано стислий огляд життя та творчості видатного вченого О.О.Богданова (Малиновського), автора відомої "загальної організаційної науки" ("Тектології"). Окремі тектологічні ідеї вперше розглянуто автором у романі-утопії "Червона зірка", в якому зображено суспільство майбутнього та його особливості з власних наукових позицій. Розглянуто "Червону зірку" як тектологічну роботу та проаналізовано деякі ідеї Богданова, котрі вперше проголошено у даному творі.

Розкриваються історичні аспекти розвитку книжкової та бібліотечної справи в Україні. Висвітлюються питання підготовки, підвищення кваліфікації, безперервної освіти працівників бібліотечно-інформаційної сфери. Наведені результати наукових досліджень (зарубіжних та вітчизняних) у галузі бібліотекознавства, проаналізована їх роль у поліпшенні діяльності бібліотек. Розглянута законодавча база бібліотечно-інформаційної діяльності України, роль бібліотек у соціально-комунікативній структурі та інформатизації суспільства. Окреслено перспективи реалізації принципу загальнодоступності інформаційних ресурсів держави, інтелектуальної свободи, а також міжнародної інтеграції як засобу підвищення якості інформаційно-бібліотечного обслуговування громадян України.

Розглянуто питання національної безпеки, державотворення, відкритого суспільства та ринкової економіки.

Монографію присвячено проблематиці культурних героїв та знаменитостей в українській культурі протягом кількох століть. Розглянуто окремі видатні постаті української історії та сучасного життя, зокрема, Б.Хмельницького, І.Сірка, Н.Махно, Т.Шевченка, В.Симоненка, М.Хвильового, М.Щорса, В.Стуса, Л.Українки, Л.Костенко, М.Амосова, В.Івасюка, В.Лобановського, а також постаті, які "створено" національною культурою та суспільством.

Висвітлено актуальні проблеми теорії громадянського суспільства у застосуванні до практики соціального розвитку у посткомуністичних суспільствах: Болгарії, Грузії, Польщі, Румунії, України. Розглянуто проблему ідентичності як кризу самоповаги у посткомуністичному просторі та питання збереження релігійної ідентичності за умов відкритого суспільства. Значну увагу приділено історії українського державотворення, проблемам української ментальності у контексті становлення громадянського суспільства, засадам соціального життя у поглядах українських просвітників тощо.

Проаналізовано особливості розвитку сучасного українського суспільства, що здійснює перехід до "великого суспільства", невід'ємною ознакою якого є дієздатне функціонування інститутів громадянського суспільства. Розглянуто зміст поняття "громадянське суспільство", концепції громадянського суспільства, його інституційний та духовно-інтелектуальний (соціальний) виміри.

Зроблено спробу дослідження європейського контексту, на тлі якого розгортається українська національна та громадянська історія. Здійснено порівняльно-історичний соціально-філософський аналіз розвитку громадянської і національної ідеї та форми їх історичного втілення - громадянського суспільства (від греко-римського світу, християнського середньовіччя до епохи Відродження, Нового часу та сучасних громадянських реалій) - в європейській та українській історії, а також виявлено на підставі цього зіставлення перспективи і контури формування громадянського суспільства й української нації.

Роботу присвячено проблемам правової держави і громадянського суспільства в їх історичному, загальносоціальному, духовному та правовому аспектах. Досить важливе місце відведено об'єктивним передумовам та історичній перспективі проголошення незалежності України як основи розбудови української правової держави. Детально проаналізовано соціальний та матеріальний виміри правової держави і громадянського суспільства, а також шляхи, засоби та методи досягнення головної мети - побудови реальної правової держави і справжнього громадянського суспільства на теренах незалежної України.

Розкриваються сутність і сенс ідеї громадянського суспільства як сфери недержавних суспільних інститутів і відносин, особливості його концепцій на різних етапах суспільно-політичного розвитку. Обгрунтовується політичний характер громадянського суспільства, аналізується його взаємозв'язок з правовою державою та особливості вияву при тоталітарних, авторитарних і демократичних режимах.

Розкрито різні аспекти усього комплексу гуманітарних знань, які відображають актуальні проблеми сучасного суспільного життя України та суспільствознавчої теорії. Висвітлено історичні, політичні, культурологічні засади виникнення та розвитку підприємництва в Україні, теоретико-методологічні (філософські) основи сучасної концепції ринку та ринкових відносин. Проаналізовано проблеми творчості та творчого потенціалу особистості в сучасному суспільстві, їх теоретико-практичні інтерпретації. Досліджено питання молодіжної субкультури, її всезростаючого впливу на процес соціалізації сучасного студентства, підвищення його готовності до професійної діяльності.

Монографію присвячено дослідженню проблеми взаємовідносин держави та економіки в адміністративно-правовому аспекті. Загальнотеоретичні засади державного управління економікою: поняття, форми, принципи, функції та методи наведено у контексті системних перетворень суспільних відносин в Україні. Розглянуто питання впливу економіки на управлінську діяльність держави. Досліджено особливості адміністративно-правового регулювання макроекономічних перетворень. Виявлено тенденції змін у державному управлінні, спільні й особливі для демократичних і постсоціалістичних країн, які будують демократичне суспільство. Досліджено проблеми правового регулювання відносин у сфері економіки і визначено шляхи їх удосконалення. Висвітлено систему і правовий статус органів державної влади та управління. Значну увагу приділено правовим засадам змін відносин власності, бюджетним процесам, а також реструктуризації економіки України.

Досліджено проблему взаємодії влади та суспільства, представлених органами державної влади та громадськими інститутами. У процесі аналізу експертного соціологічного опитування представників держадміністрацій виявлено, що між громадянським суспільством і структурами влади сформовано протистояння. Для зростання ефективності соціального управління на етапі трансформації українського суспільства необхідно створити умови для життєдіяльності громадських ініціатив. Розвиток співробітництва між владою та суспільством, подолання відчуженості населення від впливу на політичні процеси у суспільстві можливі завдяки організації діалогових процедур взаємодії, застосуванню соціальних та інформаційних комунікацій, розвитку системи "public relations".

На підставі аналізу історико-педагогічної літератури доведено актуальність проблеми виховання фізично здорової нації, розкрито шляхи та засоби фізичного виховання особистості.

Розглядаються питання про те, які чинники впливають на зростання населення Землі, чи загрожує людству перенаселення та як має поводитися суспільство, щоб уникати негативних наслідків зростання людності. Повідомляється про перешкоди зростанню людності в менш цивілізованих частинах світу і в різних державах сучасної Європи. Наводяться різні системи запобіжних заходів, які пропонувалися або були поширені в суспільстві, і описується їх вплив на зло, спричинюване законом народонаселення. Вказуються перспективи щодо усунення або пом'якшення зла, щодо майбутнього поліпшення суспільства та інше.

Переосмислено старий метод інтроспекції в межах біхевіористського підходу, розширено класичне поняття емпіричного спостереження на внутрішні події. Розглянуто поняття жесту, природу розмірковуючого розуму, ставлення духу до реакції та середовища. Охарактеризовано соціальну творчість новопосталої самості, протилежність її індивідуалістичних і соціальних теорій, питання реалізації самості у соціальній ситуації, а також дух як імпорт індивідом соціального процесу. Проаналізовано соціальні підвалини і функції думки та спілкування, труднощі та перспективи розвитку ідеального суспільства, функції особистості та роль розуму в соціальній структурі.

Проаналізовано історичні умови виникнення та розвитку грецьких громад на території України, а також інтеграцію переселенців у російське суспільство. Досліджено діяльність етно-конфесійних громад греків Криму у другій половині XIX - на початку XX ст.

Розроблено теорію, методологію та обгрунтовано методику еколого-географічного аналізу й оцінювання інтегративної геосистеми суспільство - природа на базі картографічного моделювання. Поглиблено поняття екологічної географії, яке відповідає новому конструктивному напряму географічної науки. Викладено системну концепцію еколого-географічного картографування та його методичні основи. Укладено систему карт результатів еколого-географічного аналізу й оцінювання: структури та організації (карти екологічного потенціалу природного та соціально-економічного середовища та наслідків суспільно-природної взаємодії), функціонування (конструктивно-географічні карти пошуку збалансованого вирішення екологічних і соціально-економічних проблем розвитку регіонів) інтегративної геосистеми суспільство - природа. Запропоновано картографічне забезпечення основних етапів державної екологічної політики в Україні на підставі створення картографічного антропоекологічного моніторингу навколишнього середовища як складової частини державного екологічного моніторингу.

Проаналізовано суперечності існуючих історичних та прогностичних моделей антропогенного впливу на довкілля. Показано, що негативні наслідки технічних інновацій не можуть бути інтерпретовані в межах сучасних науково-технічних теорій, однак водночас не можуть ігноруватися суспільством. Розглянуто евристичні можливості методології загальної теорії систем у студіюванні процесів взаємодії людини та суспільства з довкіллям за історичний час.

Висвітлено економічно-педагогічні аспекти впливу соціуму на молодь, обгрунтовано особливості громадянського виховання особистості, дидактичні проблеми використання основ економіки за ринкових умов. Узагальнено закономірності розвитку змісту, структури, функцій економічної освіти. Розглянуто професійну освіту майбутніх фахівців як один з провідних факторів, що зумовлює економіко-освітній розвиток суспільства, зміцнення його науково-технічного та соціально-економічного потенціалу. Обгрунтовано необхідність посилення відповідальності викладачів за організацію економіко-гуманітарного виховання особистості, реалізацію завдань, які ставить суспільство перед освітою у процесі професійної підготовки спеціалістів.