Збірник присвячено актуальним проблемам лексики, словотвору, фразеології, фонетики, діалектології, ономастики, морфології, синтаксису, стилістики та лінгводидактики. Розглянуто семантику та структуру української етнографічної термінології. Окремі статті присвячено специфіці предикативного зв'язку дієприслівника, особливостям наголосу складних прикметників, текстовому оформленню топонімів у староукраїнських грамотах XIV ст., а також стилістичному використанню старослов'янізмів у творчості українських письменників: Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, П.Тичини та І.Котляревського.

Освещена картина формирования и развития арабской национальной традиции в области исследования языка, показана генетическая преемственность методов изучения языковых фактов на материале оригинальных источников VIII - XV вв. - от "Книги разновидностей синтаксиса" ал-Халила ибн Ахмада (719 - 791) до "Светильника языковедческих наук" ас-Суйути (ум. 1505). Изложены базисные концепции традиционной арабской грамматики, лексикологии и лексикографии. Впервые представлены ключевые фрагменты из сочинений двух выдающихся языковедов X века - Ибн Фариса и Ибн Джинни.

Рассмотрены основные особенности PL/SQL как языка программирования, его основные элементы, а также встроенные функции: функции, информирующие об ошибках; числовые функции; символьные функции; функции преобразования; функции для работы с датами. Последовательно изложены основные концепции языка: составные типы данных в PL/SQL, управляющие структуры, подпрограммы, обработка исключительных ситуаций, взаимодействие с Oracle, модульность. Детально рассмотрен синтаксис. Особое внимание уделено обсуждению пакетов PL/SQL и качеству программного обеспечения.

Предметом дослідження є парадигматична регулярність та нерегулярність явищ системи давньогрецького дієслова на синтаксичному рівні. Проведено зіставний аналіз регулярних та нерегулярних явищ з обгрунтуванням структурно-функціональних закономірностей нерегулярності та застосуванням методу граматичної лінгвогерменевтики оригінальних текстів різножанрового класичного нормативу. У функціонально-семантичному аспекті досліджено особливості дієслівної комбінаторики в системі функціонального синтаксису відмінків, нерегулярних узгоджувальних моделей у системі паратаксису, предикативності дієслівних форм у незалежних синтаксичних конструкціях та при гіпотаксисі.

Стисло викладено основні питання синтаксису мови С++. Подано рекомендації щодо складних питань використання основних, стандартних і складених типів даних. Розглянуто особливості мови С++, що створюють об'єктну основу програмування, а також наведено рекомендації щодо використання середовищ програмування.

Подано нариси про словозміну, синтаксис, лексику та семантику говірок Чорнобильської зони та суміжних ареалів. У роботі використано різні прийоми репрезентації говірок Чорнобильської зони, а саме: фіксація явищ за структурними рівнями окремої говірки як самодостатньої системи безвідносно до інших говірок; опис явищ у ряді говірок, які творять ареальну цілість за певними ознаками; аналіз явищ середньополіських говірок на тлі територіально суміжних і віддалених систем, а також опис суміжних діалектів як спосіб вияву міждіалектної взаємодії, продовження просторової континуації середньополіських явищ в інших ареалах. Кожен із прийомів відтворення об'єкта вивчення має свої особливості, переваги та межі доцільності у використанні. Поєднання різних підходів до об'єкта вивчення сприятиме створенню у майбутньому вичерпного мовного кадастру говірок Чорнобильської зони. Матеріали поданих описів не лише становлять конкретний щодо часу інформаційний зріз про ці говірки, а водночас є спонукою до здійснення відповідних обстежень тих чорнобильських говірок, які ще не охоплено дослідженнями. Нариси розширюють відому дотепер інформацію про поліські діалекти, що належать до архаїчних діалектних типів Славії та сприяють формуванню чорнобильського мовно-інформаційного фонду.

Систематизовано основні теоретичні відомості з морфології та синтаксису німецької мови, розглянуто функції іменника, прикметника, числівника, займенника, прийменника, прислівника, дієслова. Висвітлено складні часові форми, пасивний стан, особливості речень (простого та складного), місце головних і другорядних членів у реченні.

В данной статье представлены инструментальные средства моделирования параллельных вычислений в среде алгебраического программирования. Описаны синтаксис и семантика координационного языка и реализация его подмножества SIM, а также использование системы SIM для одной задачи линейной алгебры. При этом проводится сравнительный анализ различных механизмов синхронизации, используемых для реализации параллельного алгоритма.

Досліджуються теоретичні аспекти категорії стану в сучасній англійській мові на тлі індоєвропейського синтаксичного процесу. Основним результатом дослідження є створення нової, конвергентної синтаксичної теорії, умовно названої автором теорією логіко-граматичної динаміки. Крізь призму категорій філософії і логіки, зокрема, під кутом зору теорії віддзеркалення, яка найбільш природно "вписується" в синтаксичну систему індоєвропейських мов, зроблено визначення граматичного значення категорії стану в сучасній англійській мові, а також розглянуто цілу низку лінгвістичних проблем, які стосуються не лише англійського, а індоєвропейського синтаксису загалом. Це, передусім, проблеми взаємозв'язку мови, мовлення і мислення, предикації та предикативності, речення та його основних компонентів - підмета, присудка, додатка; взаємозв'язку таких "субстанціальних" членів речення, як підмет та додаток з іменником та особовим займенником, а також проблеми синхронії та діахронії тощо.

Досліджено залежність будови основних типів речень від найпоширеніших і найхарактерніших комунікативних ситуацій. Розглянуто співвідношення простих і складних речень у літературному мовленні, особливості усного та писемного вираження думки залежно від характеру спілкування. З'ясовано роль складнопідрядних і складносурядних конструкцій у синтаксичному оформленні колективного комунікативного процесу. Висвітлено функції сполучників, використовуваних у окремих видах речень. Рекомендовано для користування деякі граматичні та лексико-семантичні нормативи, найбільш уживані в сучасній українській літературній мові.

Розглянуто актуальні проблеми морфології української мови, теоретичні питання синтаксису, семантико-синтаксичні аспекти теорії речення, словотвірні категорії, а також теорію та практику лексикології, фразеології, термінології та ономастики. Визначено динаміку розвитку української геологічної термінології, функціонально-семантичні особливості багатокомпонентних атрибутивних конструкцій. Досліджено естетичне навантаження оказіоналізмів у поезії В.Стуса. Вивчено термінологічні сполучення у мові юридичної літератури.

Представлен материал, соответствующий структуре традиционных учебных пособий по языковедению, в частности, рассматриваются фонетика, графика, морфология, правописание, синтаксис русинского языка. В приложениях приведены отдельные элементы словообразования, диалектная база русинского языка, литературная норма и локальные варианты.

Розкрито роль рідної мови у реалізації концепції національної освіти в Україні, зміст та організацію навчання рідної мови у школах нового типу. Висвітлено особливості засвоєння лінгвістичної теорії, зокрема, лексики, фразеології, морфології, синтаксису, орфографії та пунктуації. Викладено методику словникової роботи на уроках рідної мови, зв'язного мовлення. Визначено основні напрями роботи зі стилістики, шляхи удосконалення знань, мовних умінь і навичок у старших класах, а також проблеми професійної підготовки студентів-філологів до роботи в школах різних типів.

Наведено методи моделювання та синтезу складних дискретних систем, зокрема цифрових інтегральних схем, за допомогою алгоритмічної мови VHDL. Висвітлено принципи моделювання дискретних схем мовою VHDL, елементи програмування. Детально описано синтаксис мови, типи даних, послідовні та паралельні оператори, організацію пакетів і програмних стендів для перевірки моделей.

Розглянуто загальні теоретичні положення про музику як вид мистецтва. Найбільша увага приділена питанням функції музики в житті людини та суспільства. Дається визначення категорій художнього образу, художньої форми, розглядається питання про можливість та доцільність аналізу музичної форми з метою розкриття образного змісту музики. Представлена інформація про музичні інструменти. До огляду типів інструментів входять дані про електронні музичні інструменти, які набули останнім часом великого практичного поширення. Розкривається можливість використання в аналізі музичної форми категорій граматики, лексики, синтаксису. Лінгвістичні категорії та положення відкривають можливість включити принципи інтонаційно-мовного аналізу музики в єдиний логічний план викладу відомостей про музичну форму. Проведено дослідження музичної фактури - наступного, більш високого рівня побудови музичної форми. Фактура розглядається як система, що має своїми основними компонентами мелодичні лінії або гармонічні елементи (тони, співзвуччя, сонори), або ті й другі в їх поєднанні. Висвітлюються універсальні властивості та сторони композиції. Пояснюються її логіка, складові елементи, принципи формоутворення. Запропоновані визначення категорій музичного стилю та жанру, відомості про їх походження, взаємодію, систематику. Окреслюються орієнтири стильового та жанрового аналізу музичних творів.

Представлено три наукові нариси, які є цілком самостійними дослідженнями. У першому нарисі "Аспекти теорії тексту" розкривається загальне уявлення про текст як продукт авторської творчості, предмет читацького сприймання і розуміння, засіб впливу, а також як відносно самостійну інформаційну систему. У другому нарисі "Синтаксис тексту" досліджуються можливості виокремлення певного ряду мовних одиниць (речення, складне синтаксичне ціле, висловлювання про предмет мовлення, текст), які формуються на грунті текстових зв'язків і відношень компонентів. У третьому нарисі "Текст як модель комунікативного акту" представлено концепцію тексту як створюваної і оброблюваної автором моделі комунікативного акту з читачем. Спираючись на думки Арістотеля щодо процесу "промови", які містяться у "Риториці" давньогрецького філософа, на сучасні психолінгвістичні погляди, теорії перекладу і редагування, висловлювання видатних вчених автор цього нарису розглядає функціонування тексту у "вільному спілкуванні", коли читач (слухач) у процесі читання (слухання) позбавлений можливості перепитати автора, а кількість читачів є невизначено великою.

Наведено результати досліджень з питань лексикології, фразеології, лексикографії, морфології, дериватології та синтаксису. Розглянуто граматичні особливості функціонування нечленних дієприкметників у пам'ятках ділового стилю XVI - XVII ст. Досліджено джерела формування української термінології, семантичну типологію екзотичної лексики, дериваційну базу фразем західноподільського ареалу, словотвірну структуру віддендронімічних утворень у поетичних творах М.Рильського, асоціативну природу категоріальних значень порівняльної конструкції, безеквівалентну лексику близькоспоріднених мов, а також волюнтативну семантику безособових, генітивних і номінативних речень у поетичному тексті.

Вміщено теоретичний і практичний матеріал, що допоможе активізувати й поглибити знання із граматики, лексики і слововживання, фразеології та синтаксису сучасної української літературної мови, стилістики мовних одиниць. Містяться вправи і завдання, що сприятимуть розвиткові вмінь та навичок роботи із текстами наукового та офіційно-ділового стилів.

Вміщено теоретичний і практичний матеріал з питань граматики, лексики і слововживання, фразеології та синтаксису сучасної української літературної мови, стилістики мовних одиниць. Розглядаються функціональні стилі та їх різновиди, поняття про діловий документ, основні елементи структури тексту. Викладено лексичні та морфологічні норми сучасної української літературної мови в науковому та офіційно-діловому текстах.

Розглядаються проблеми повторного використання засобів, втілених у генераторах мовних процесорів (МП) для формальних мов. Представлена модель генератора, який генерує широкий діапазон МП з динамічним синтаксисом шляхом повторного використання архітектури, готових синтаксичних, семантичних та керуючих компонентів МП.