Відображено сучасний стан нормативно-правового забезпечення охорони життя і здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності, нагляду та контролю за охороною праці. На підставі рішень Уряду, міністерств та інших центральних органів державної влади, норм трудового, адміністративного, цивільного, кримінального права визначено основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії з метою забезпечення виконання вимог Закону України "Про охорону праці", зокрема, до вентиляції та освітлення виробничих приміщень, вібрації, шуму, ультразвуку та інфразвуку, іонізуючих випромінювань, електромагнітних полів та випромінювань радіочастотного й оптичного діапазону, а також санітарно-гігієнічних вимог щодо розміщення підприємств, виробничих і допоміжних приміщень.

В посібнику розглядаються терміни, аналіз умов ураження електричним струмом, захисні заходи електробезпеки, техніка безпеки під час користування інструментом, виконанні будівельно-монтажних робіт, виробнича санітарія, пожежна безпека. Докладно розглядаються всі фактори, які впливають на ураження, і пропонуються відповідні захисні заходи. Для полегшення вибору необхідних заходів, з урахуванням дії тих чи інших факторів, захисні заходи поділяються на 3 класи: технічні, що запобігають дотику людини до струмоведучих частин; технічні, що знижують ступінь ураження при дотику; організаційні заходи. Специфіка виконання різних робіт та праця з інструментом вимагає вивчення конкретних вимог щодо техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки.

Проаналізовано шляхи використання результатів науково-педагогічних досліджень з проблеми формування здорового способу життя у школах Харківської губернії кінця XIX - початку XX ст.

Проанализировано использование результатов научно-педагогических исследований формирования здорового образа жизни в школах Харьковской губернии конца XIX - начала XX столетий.

The result of the scientific and pedagogical investigations of formation of healthy approach to life among children in Slobozhanshchina's schools at the and of XIX the beginning of XX centuries is discussed in the article.

Розглянуто предмет і завдання гігієни харчування та харчової санітарії. Визначено фактори зовнішнього середовища, проаналізовано їх вплив на стан здоров'я споживачів і співробітників підприємств ресторанного господарства. Наведено санітарно-гігієнічні вимоги до транспортування, приймання та кулінарній обробці харчових продуктів, збереження, відпуску та прийому готової їжі. Увагу приділено профілактиці харчових отруєнь.

Рассмотрены предмет и задачи гигиены питания и пищевой санитарии. Определены факторы внешней среды, проанализировано их влияние на состояние здоровья потребителей и сотрудников предприятий ресторанного хозяйства. Приведены санитарно-гигиенические требования к транспортировке, приему и кулинарной обработке пищевых продуктов, хранению, отпуску и приему готовой пищи. Внимание уделено профилактике пищевых отравлений.

Проведено оцінювання молочної сировини, наведено загальні санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств молочної промисловості та технологічних процесів виробництва молочної продукції. Подано відомості з особистої гігієни та виробничої санітарії працівників молокопереробних підприємств.

Проведена оценка молочного сырья, приведены общие санитарно-гигиенические требования к предприятиям молочной промышленности и технологических процессов производства молочной продукции. Даны сведения по личной гигиене и производственной санитарии работников молокоперерабатывающих предприятий.

Висвітлено питання організації раціонального санітарного режиму ресторанів. Обгрунтовано санітарно-гігієнічні вимоги до технологічного процесу виробництва, реалізації готової кулінарної продукції, заходів профілактики харчових отруєнь, оцінки якості харчових продуктів, організації дитячого, лікувального та лікувально-профілактичного харчування. Розкрито основи профілактики харчових захворювань мікробної та немікробної природи у ресторанах.

Освещены вопросы организации рационального санитарного режима ресторанов. Обоснованы санитарно-гигиенические требования к технологическому процессу производства, реализации готовой кулинарной продукции, мероприятий профилактики пищевых отравлений, оценки качества пищевых продуктов, организации детского, лечебного и лечебно-профилактического питания. Раскрыты основы профилактики пищевых заболеваний микробной и немикробной природы в ресторанах.

Розкрито основні поняття, терміни та визначення в галузі виробничої санітарії. Охарактеризовано чинники виробничого середовища, їх вплив на людину, увагу приділено питанням їх нормування та нормалізації. Акцентовано на санітарно-гігієнічних вимогах до складу повітряного середовища, параметрів мікроклімату, освітлення виробничих приміщень, допустимих рівнів шуму, ультра- та інфразвуку на робочих місцях, вібрацій, рівнів електромагнітних полів, випромінювань оптичного діапазону, іонізуючих випромінювань, а також на заходах та засобах захисту від них. Наведено загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочих місцях. Значну увагу приділено гігієнічній класифікації праці, паспортизації виробництв, атестації робочих місць та санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці. Розглянуто особливості виробничої санітарії, гігієни та фізіології праці за умов застосування комп'ютерних технологій.

У навчальному посібнику наведено основні завдання, які стоять перед гігієною харчування як наукою та харчовою санітарією як підгалуззю профілактичної медицини. Розглянуто фактори зовнішнього середовища й їх вплив на стан здоров'я споживачів і співробітників підприємств ресторанного господарства, якість продуктів харчування. Викладено санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення й об'ємно-планувальних рішень підприємств ресторанного господарства, транспортування, приймання, кулінарної обробки харчових продуктів, збереження, відпуску та прийому готової їжі. Подану інформацію про харчові отруєння й їх профілактику.

Викладено основи гігієни праці та виробничої санітарії на виробництві. Проаналізовано особливості дії на організм людини виробничих шкідливих факторів, наведено методики та приклади для їх вимірювання. Розглянуто заходи та засоби, що сприяють нормалізації повітряного середовища та захисту працівників від шкідливої дії різних інших факторів. Викладено положення про розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві, питання реєстрації та обліку професійних захворювань. Акцентовано увагу на особливостях праці жінок і підлітків.

Викладено основи гігієни праці та виробничої санітарії на виробництві. Наведено особливості дії на організм людини виробничих шкідливих факторів, методики та прилади для їх вимірювання. Розглянуто заходи та засоби щодо нормалізації повітряного середовища та захисту працюючих від шкідливої дії різних інших факторів.

Наведено санітарні правила та гігієнічні вимоги, які регламентують діяльність закладів ресторанного обслуговування. Розглянуто основні фактори зовнішнього середовища, які впливають на благоустрій закладів; вимоги до розміщення та об'ємно-планувальних рішень і систем забезпечення закладів ресторанного обслуговування для створення комфортного мікроклімату приміщень, а також санітарно-гігієнічні вимоги до утримання територій та приміщень, до устаткування, посуду, інвентарю; санітарної охорони харчових продуктів; особистої гігієни працівників. Подано короткий огляд патогенних мікроорганізмів і викликаних ними харчових захворювань. Увагу приділено оцінюванню якості та безпеки продовольчої сировини та харчових продуктів у закладах ресторанного обслуговування, заходам профілактики харчових захворювань.

Розглянуто становлення та еволюцію санітарного нагляду на території України до початку XX ст., вплив державних реформ XIX ст. на формування функцій і змісту санітарного нагляду.

Представлено вимоги щодо аналізу ризиків та застосування цього основоположного принципу для створення системи з виробництва безпечних харчових продуктів, у тому числі істотні принципи гігієни харчових продуктів, що застосовуються протягом усього харчового ланцюга (включно з первинним виробництвом до кінцевого споживача) з метою забезпечення безпечності харчових продуктів та їх придатності до споживання.

Охарактеризовано нормативно-правову базу, що забезпечує виробництво продукції тваринного походження в ЄС, згідно вимог Codex Alimentarius та в Україні. Особливу увагу приділено науковим підходам до безпечності та якості м’яса, охарактеризовано хімічний склад і його технологічні властивості, як сировини для ковбасного виробництва. Розглянуто правила гігієни під час зберігання, консервування м’яса, субпродуктів, харчового жиру, крові, кишкової, ендокринно- ферментної, шкіряно-хутрової та іншої технічної сировини. Викладено гігієнічні вимоги до виробництва ковбасних виробів, консервів та інших м’ясних продуктів: підбору безпечної та якісної сировини, збереження її якісних показників, використання оптимальних режимів під час технологічних процесів виробництва різних видів м’ясних продуктів.

Висвітлено сучасний досвід господарювання в країнах з розвиненою ринковою економікою. Розглянуто комплекс науково обгрунтованих заходів, спрямованих на попередження та ліквідацію захворювань тварин і на захист населення від хвороб, спільних для тварин і людини.

Розглянуто санітарно-гігієнічні вимоги до продовольчої сировини і продуктів харчування під час виробництва, зберігання, пакування, транспортування та реалізації. Висвітлено законодавчу та нормативну базу України з питань санітарії та гігієни під час виробництва харчових продуктів. Охарактеризовано принципи нормування шкідливих речовин у виробничій зоні під час виробництва харчових продуктів. Наведено гігієнічні вимоги до фахової діяльності персоналу.

Досліджено матеріали про історію становлення та розвитку ветеринарної медицини як науки в Україні. Приділено окрему увагу характеристиці внеску науковців факультету ветеринарної медицини Житомирського національного агроекологічного університету. Проаналізовано діяльність Львівського університету та Львівської ветеринарної школи як осередків розвитку ветеринарної медицини на західноукраїнських землях у XIX ст. Охарактеризовано ветеринарну освіту та науку в радянську добу. Розкрито роль і значення розвитку ветеринарної медицини як науки у 1991 - 2018 рр.

Мета роботи - обгрунтування теоретико-методичних засад формування уніфікованої системи статистичних показників і проведенні статистичного аналізу використання водних ресурсів на рівні міста. Визначено переваги стандартизованих показників у сфері санітарії та водопостачання на рівні міста та надано їх характеристику відповідно до ISO 37120:2014 "Сталі міста та громади - показники міських послуг та якості життя". Систематизовано основні та допоміжні показники міських послуг і якості життя за темою "Вода й санітарно-гігієнічні умови" та "Стічні води" в частині формул їх розрахунку, особливостей застосування та джерел даних. Встановлено, що на території України, за даними Фільтру водних ризиків (Water Risk Filter), містяться регіони з чотирма рівнями водного ризику: низький, помірно середній, середній, підвищений рівень водного ризику. Відповідно до них обрано міста з Глобального реєстру міст Всесвітньої ради з питань міських даних (World Council on City Data - WCCD): Амстердам (Amsterdam, Netherlands), Барселона (Barcelona, Spain), Дубай (Dubai, United Arab Emirates), Гвадалахара (Guadalajara, Mexico) і здійснено аналіз показників у сфері санітарії та водопостачання. Встановлено, що наведені міста характеризуються високим рівнем забезпеченості населення послугами водопостачання та водовідведення, а також достатньо високим рівнем доступу до якісних санітарно-гігієнічних умов. Гіршою є ситуація із якісними показниками водокористування. Так, третинна очистка усіх міських стічних вод здійснюється тільки в м. Дубай. У м. Гвадалахара 21 % міських стічних вод взагалі не проходить очистку. Встановлено, що в цілому за основними показниками стану якості послуг водопостачання і санітарії явним лідером є м. Дубай, а містом-аутсайдером з найнижчими рівнями більшості досліджуваних показників є м. Гвадалахара. Встановлено доцільність розширення національної системи показників шляхом включення в неї такого показника, як "Середньорічна тривалість відключень водопостачання в розрахунку на 1 домогосподарство".

Сучасний стан української економіки свідчить про те, що процес розроблення та реалізації ефективної стратегії розвитку є дуже важливим, оскільки стратегії сталого економічного розвитку України - один із найважливіших документів, що характеризують довгострокові цілі та напрями соціального розвитку України - економічний розвиток, розвиток, досягнення. Варто зазначити, що в європейських країнах такій стратегії приділяється більше уваги. Досліджено стратегічне бачення сталого соціально-економічного розвитку України до 2030 р. Воно демонструє реформування цінностей народу України з метою досягнення балансу між економічним, соціальним та екологічним розвитком. Розвиток вітчизняної економіки є одним із пріоритетних завдань у трансформаційних умовах нашої країни. Україна має стати країною з сильною економікою та інноваційними інноваціями. Для цього потрібно, перш за все, відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке економічне зростання шляхом проекологічних дій, створити сприятливі умови для економічної діяльності та сформувати прозору податкову політику. Досліджено цілі сталого розвитку, а саме: боротьба з бідністю та голодом, міцне здоров'я, якісна освіта, тендерна рівність, хороша санітарія та чиста вода, поновлювана енергія, гідна робота та економічне зростання, інновації та інфраструктура, зменшення нерівності, сталий розвиток міст і громад, відповідальне споживання, боротьба зі зміною клімату, збереження морських і наземних екосистем, мир і справедливість, партнерство задля сталого розвитку. Проведено дослідження щодо місця України в міжнародних рейтингах, аналіз динаміки основних показників індексу глобальної конкурентоспроможності України, досліджено динаміку індексу економічної свободи України за 2019 - 2020 рр. За дванадцятьма категоріями економічної свободи Україна належить до країн світу: права власності - 123, свобода від корупції - 154, свобода оподаткування - 100, державні витрати - 161, свобода заснування - 111, свобода ринку праці - 146, грошова свобода - 184, свобода торгівлі - 54, свобода інвестування - 165, фінансова свобода - 160. Результати мають визначити частку кожної з чотирьох груп в індексі економічної свободи.

Розкрито основні засади забезпечення іншомовної комунікації у науковій діяльності з агро-, вет- та менеджерської спеціальностей. Матеріал призначено для здобувачів вищої освіти третього (докторського) рівня у: галузі знань 20 «Аграрні науки і продовольство» за спеціальностями 201 «Агрономія» та 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», галузі знань 21 «Ветеринарна медицина» за спеціальностями 211 «Ветеринарна медицина» та 212 «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза», галузі знань 07 «Управління та адміністрування» за спеціальністю 073 «Менеджмент». Відповідно до програми викладено тематичні тексти та вправи до них щодо напрацювань в науці агрономії, економіки, менеджменту, ветеринарної медицини; підготовки наукових робіт - академічного письма; засад презентації наукової доповіді.