На основі використання архівних джерел, газетних та літературних матеріалів, статистичних даних зроблена спроба об'єктивно висвітлити питання про соціальне та економічне становище євреїв, розкрити причини кривавих погромів, ставлення до організації загонів самооборони, емігрантських настроїв, діяльність вітчизняних та закордонних єврейських благодійних установ, показати передумови активізації соціалістичного руху в Радянській Україні після закінчення громадянської війни. Подана авторська оцінка наукових проблем.

На підставі невідомих і мало досліджених архівних матеріалів висвітлюється історія створення, розбудови і бойових дій Української повстанської армії (УПА) від часу активізації перших боїв Організації українських націоналістів (ОУН) восени 1942 р. і до кінця 1943 р, коли діяльність УПА поширилася за межі північно-західного регіону України. Описується створення Української народної самооборони (УНС) в Галичині, пошук нових зовнішньополітичних орієнтирів ОУН-УПА, створення "національних" відділів в УПА, її структура і керівні органи, а також заходи щодо кадрового і матеріально-технічного забезпечення бойових формувань.

Досліджено історію виникнення та становлення інституту права на самооборону, проаналізовано основні форми правового обмеження збройного насильства у міжнародних відносинах. Охарактеризовано джерела виникнення інституту права на самооборону та встановлено його значення в системі сучасного міжнародного правопорядку. Проаналізовано особливості узгодження договірних та звичаєвих норм міжнародного права, що регулюють здійснення права на самооборону. Розглянуто його структуру та підстави реалізації. Особливу увагу приділено вивченню тенденцій практичного здійснення державами права на самооборону після завершення холодної війни (1990 - 2003 рр.). Досліджено процес становлення нових форм участі ООН у застосуванні військового примусу до держав-порушниць міжнародного миру та безпеки. Проаналізовано наслідки активізації діяльності НАТО щодо застосування міжнародно-правового примусу та можливості застосування збройної сили у відповідь на терористичні акти. Висвітлено зовнішню політику України щодо реалізації іншими державами права на самооборону.

Исследована история возникновения и становления института права на самооборону, проанализированы основные форми правового ограничения вооруженного насилия в международных отношениях. Охарактеризованы источники формирования института права на самооборону и установлено его значение в системе современного международного правопорядка. Проанализированы особенности согласования договорных и традиционных норм международного права в сфере реализации права на самооборону. Рассмотрены его структура и основания для применения. Особое внимание уделено изучению тенденций практического осуществления государствами права на самооборону после завершения холодной войны (1990 - 2003 гг.). Исследован процесс становления новых форм участия ООН в сфере применения военного насилия к государствам-нарушителям международного мира и безопасности. Проанализированы последствия активизации деятельности НАТО и возможности применения военной силы в борьбе с террористическими группами. Освещена внешняя политика Украины в сфере реализации права на самооборону.

Представлено головні аспекти ефективної поведінки у ситуаціях насильства та запропоновано способи їх розвитку.

Рассмотрены основные аспекты эффективных действий в ситуациях насилия и методы их улучшения.

Main aspects of successful operation in violence situations and methods of it development has been considered in this issue.

Проаналізовано становлення та функціонування українських банків за умов іноземного поневолення українських земель Австро-Угорщиною, Польщею та Росією. Висвітлено зародження та діяльність банків Західної України та їх роль у економічній самообороні українців. Досліджено внесок у становлення та розвиток української банківської справи відомих громадських і суспільно-політичних діячів, економістів, фінансистів, адвокатів, митців.

Проанализировано становление и функционирование украинских банков в условиях иностранного порабощения украинских земель Австро-Венгрией, Польшей и Россией. Освещено зарождение и деятельность банков Западной Украины и их роль в экономической самообороне украинцев. Исследован вклад в становление и развитие украинского банковского дела известных общественных и общественно-политических деятелей, экономистов, финансистов, адвокатов, деятелей искусства.

На підставі проведеного експерименту підтверджено гіпотезу дослідження - традиційний підхід забезпечення особистої безпеки громадян, що базується на вивченні спортивних єдиноборств демонструє свою неспроможність, і навпаки, метою різних систем самооборони - збереження честі, здоров'я й життя всіма доступними за умов реальних нападів.

На основании проведенного эксперимента подтверждена гипотеза исследования - традиционный подход обеспечения личной безопасности граждан, базирующийся на изучении спортивных единоборств, демонстрирует свою несостоятельность, и наоборот, целью различных систем самообороны - сохранение чести, здоровья и жизни всеми доступными средствами в условиях реальных нападений.

On the basis of the lead experiment, the hypothesis of research - the traditional approach of maintenance of personal safety of the citizens has been confirmed, basing studying of sports single combats shows the inconsistency, and on the contrary, the purpose of various systems of self-defense - preservation of honour, health and a life all accessible means in conditions of real attacks.

Здійснено комплексне дослідження історії діяльності у роки Другої світової війни на західноукраїнських землях (Волині та Східної Галичини) польських підпільних структур (з 1942 р. - Армія Крайова (АК)), а також проаналізовано всі можливі причини, характер, основні етапи та наслідки українсько-польського конфлікту, що мав місце на території спільного проживання українців і поляків. Детально охарактеризовано організаційно-територіальну структуру, кількісний та якісний склад, стан озброєння, військові, політичні завдання та плани польського підпілля у Західній Україні. Досліджено хід підготовки місцевих формувань АК до здійснення, так званої акції "Бужа", їх участь у даній акції, що мала сприяти вирішенню проблеми спірних з СРСР територій на користь Польщі. Розглянуто основні методи та засоби боротьби з польським підпіллям радянських спецслужб. Визначено місце та роль українського питання у політично-військових планах у роки війни польського емігрантського уряду та польського підпілля загалом, і в Західній Україні зокрема. Розкрито причини та суть українсько-польського протиборства на території Холмщини, Волині, Східної Галичини та інших земель зі змішаним населенням. Розглянуто основні форми, у яких відбувалося протистояння УПА й АК, а також діяльність баз самооборони та партизанських загонів. Висвітлено основні етапи переговорів між представниками двох національно-визвольних рухів, що мали на меті досягнення порозуміння та припинення кровопролиття, встановлено причини невдачі даного переговорного процесу. Визначено наслідки міжнаціонального конфлікту на західноукраїнських землях для місцевих цивільних людей на той час та у

Досліджено особливості створення, а також форми та методи діяльності добровільних громадських воєнізованих формувань самооборони - винищувальних батальйонів і груп охорони громадського порядку - на території Прикарпаття в 1944 - 1954 рр. На базі архівних джерел, монографічної літератури, спогадів і матеріалів періодичної преси досліджено особливості їх створення, структурну перебудову, кадрове забезпечення й аналіз їх якісного складу, форми та методи зазначеної діяльності у населених пунктах, ліквідації збройного опору ОУН та УПА, взаємодію з місцевими радянсько-партійними органами влади та силовими структурами, систему бойової та політичної підготовки, соціально-матеріального забезпечення, причини порушення частиною особового складу законності та службової дисципліни.

Досліджено історію формування інституту права, розвиток його джерел, а також розкрито місце даного інституту у системі сучасного міжнародного правопорядку. Проаналізовано зміст звичаєвих і договірних норм, які визначають підстави та межі здійснення права на індивідуальну або колективну самооборону. Показано роль практики Міжнародного Суду ООН і Ради Безпеки ООН у розвитку міжнародно-правового регулювання самооборони держав у другій половині ХХ ст. Особливу увагу приділено тенденціям практики держав щодо здійснення права на самооборону у період 1991 - 2001 рр., а також впливові даної практики на систему правових гарантій міжнародного миру та безпеки. Розглянуто зв'язок між пошуком міжнародно-правових підстав для операції "Буря в пустелі" та встановленням нових форм участі ООН у застосуванні примусу до порушників міжнародного миру. Проаналізовано правові аспекти участі НАТО у підтримці міжнародного миру та безпеки у Європі після завершення "холодної війни". Узагальнено наслідки терористичних актів 11 вересня 2001 р. у США для визначення меж і функціонального спрямування права держав на самооборону.

Досліджено складні процеси становлення та налагодження діяльності міліції в УНР в період Української Центральної Ради та Директорії. Проаналізовано законодавчі й інші нормативно-правові акти з регулювання організації та діяльності міліції, її завдань у сфері охорони правопорядку та боротьби зі злочинністю. Розглянуто особливості побудови та правового регулювання правоохоронних органів в Західно-Українській Народній Республіці. Увагу приділено нормотворчій діяльності МВС доби Директорії, коли активно розроблялися організаційно-правові засади діяльності міліції. Висвітлено організаційні зусилля уряду та МВС УНР даного періоду щодо створення та залучення громадських формувань ("Вільне козацтво", народна самооборона, сільські десятські тощо) до охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, вироблення правових засад їх організації та діяльності, забезпечення їх взаємодії з міліцією.

З'ясовано, як події погрому 1905 року відображені у газеті "Одеські новини". В ній одразу після погрому з'являється інформація про винуватців, на думку одеситів. Друкуються матеріали про діяльність одеської самооборони. Уяву про національний і соціальний склад членів одеської самооборони можна скласти по некрологах й інших документах. На шпальтах газети передруковуються матеріали із-за кордону. Крім того, погроми знайшли відбиток у творах відомих діячів мистецтва.

Показано історичний розвиток футболу в 1920 - 1939 рр. на Волині. Актуальність теми полягає в тому, що Волинська обл. (Волинське воєводство Польщі) дуже мало висвітлювалось у пресі, а розвиток цього виду спорту (футбол) практично не вивчений із багатьох причин. Футбольні клуби утворено за національним принципом (руські, українські, польські, єврейські). Усі спортивні клуби існували за рахунок приватних внесків (90 %). Розвиток цього виду спорту слугував "культурним" кроком уперед. Молодь використовували футбол як частину опору польській інтервенції на Волині. Розвиток спортивних клубів змусив чинну владу Волині вкладати певні кошти в розбудову спортивної інфраструктури Волинського краю. Розвиток єврейських спортивних клубів обумовлений можливістю створення загонів самооборони.

Досліджено етносоціальне, економічне та національно-культурне життя єврейського населення провінційних містечок Правобережної України в першій третині минулого століття. Розкрито особливості соціально-економічного життя євреїв краю у дореволюційний період та його трансформацію з приходом радянської влади. Проаналізовано роль правобережних містечок як центрів збереження традиційної єврейської культури та національної освіти. Простежено динаміку етнонаціональних процесів у містечках Правобережної України на початку XX ст. і з'ясовано, що саме етнічний компонент, зумовлений зовнішніми та внутрішніми чинниками, відіграв вирішальну роль у їх становленні та розвитку. Доведено, що містечковим торговцям до революційних потрясінь належали провідні позиції у торгівельній сфері. Вони виконували важливу роль посередників між містом і селом. Сформульовано висновок про те, що, беручи до уваги гегемонію єврейських підприємців у торгівлі та посередницьких операціях, промисловому та ремісничому виробництвах, царська влада з єврейського населення містечок робила винуватців злиденного становища українського селянства, штучно загострюючи в такій спосіб міжнаціональну ворожнечу. Обгрунтовано, що на початку XX ст. містечка залишалися осередками збереження духовно-релігійного життя єврейського населення. Показано особливості життя єврейських містечкових громад у часи формування української державності новітнього періоду, розкрито позитивні зміни у суспільному й економічному житті містечкових євреїв за часів УНР. Досліджено тему погромів, що вплинули на всі суспільно-політичні та соціально-економічні процеси у єврейських містечках. Проаналізовано процес організації і діяльність загонів єврейської самооборони, причини їх ліквідації радянською владою. Узагальнено зміни, що сталися у соціальній стратифікації містечкового єврейства на початку 1920-х pp., та визначено основні у кількісному відношенні соціальні групи єврейського населення у містечках Правобережжя. Вивчено залучення єврейства регіону до землеробства. Розкрито зміст радянської політики 1930-х pp. зі знищення самобутності єврейського населення провінційних містечок Правобережжя.

Увагу приділено адміністративно-правовим засадам обігу засобів самооборони в Україні. Досліджено поняття, сутність і правові підстави обігу засобів самооборони в Україні, які виникають у процесі публічного адміністрування сфери придбання, зберігання, носіння, обліку, реєстрації, реалізації, застосування та використання засобів самооборони громадянами з метою захисту власного життя, здоров'я, гідності, власності від протиправних посягань, а також сторонніх осіб, які потребують цієї допомоги. Встановлено, що в більшості розвинених держав обіг зброї та засобів самооборони регулюють закони, що забезпечують реалізацію правових підстав і правового контролю в цій сфері. На підставі здійсненого дослідження сформульовано висновки, що враховують сучасні тенденції правової науки у сфері обігу засобів самооборони. Вони мають важливе теоретичне значення для подальшого розвитку сучасної доктрини адміністративного права, а також практичне значення, оскільки можуть бути використані у практичній діяльності для вдосконалення вітчизняного адміністративно-правового законодавства у сфері обігу засобів самооборони та зброї.

З урахуванням Грунтуючись на сучасних методологічних підходів до вивчення історико-правових явищ здійснено комплексний аналіз правових засад організації та діяльності громадських формувань самооборони (винищувальних батальйонів і груп охорони громадського порядку), що діяли під контролем НКВС/МВС у західних областях України у період 1944 - 1954 рр. Показано, що правова база, на якій будувалися організація та діяльність винищувальних батальйонів у зазначений період, закладалася ще на початковому етапі Великої Вітчизняної війни, коли на ці формування покладалися виявлення та знешкодження ворожих диверсантів і парашутистів. Досліджено нормативно-правове забезпечення організації та діяльності винищувальних батальйонів і груп сприяння їм після визволення західних областей України від німецьких окупантів. Розкрито особливості їх функціонування за нових соціально-політичних умов, що склалися в західному регіоні у післявоєнний період, та специфіку їх завдань у сфері охорони порядку та боротьби зі збройними підпільними формуваннями ОУН - УПА. Проаналізовано причини та правове забезпечення заміни винищувальних батальйонів групами охорони громадського порядку в 1948 р. З'ясовано особливості їх організації та функціонування, результати діяльності. Показано роль міліції в забезпеченні боєготовності та боєздатності громадських формувань самооборони, в організації та проведенні ними оперативно-пошукових чекістсько-військових операцій та інших заходів.

На основі вивчення нормативно-правових джерел, архівних документів і матеріалів здійснено історично-правовий аналіз організаційно-правових засад діяльності добровільних народних дружин у другій половині 1950 - 1980-х pp. Висвітлено питання, пов'язані з виникненням і розвитком добровільних народних дружин в УРСР, становленням правового забезпечення їх організації та діяльності. Особливу увагу приділено нормативно-правовому регулюванню взаємодії добровільних народних дружин і міліції. Розглянуто документи, які визначали питання взаємодії добровільних народних дружин з іншими добровільними громадськими формуваннями з охорони правопорядку. Проведено порівняльно-правовий аналіз нормативно-правового регулювання організації та діяльності добровільних народних дружин та інших добровільних громадських формувань з охорони порядку, що діяли на території України у попередні періоди державотворення ("Вільного козацтва", народної самоохорони, загонів самооборони, робітничих бригад сприяння міліції, бригад сприяння міліції та карному розшуку тощо) Зазначено, що добровільні народні дружини слід розглядати як вищу форму самоорганізації населення для захисту громадського порядку в порівнянні зі всіма іншими формами самоорганізації населення, які існували у попередні періоди історії України.

Досліджено участь населення Сяноцької землі у мобілізації війська на початковому етапі Польсько-Шведської війни 1655 - 1660 рр. Загалом до кінця 1655 р. було мобілізовано близько 115 вершників, 17 піхотинців та окрему хорогву ланових жовнірів, які разом склали основу територіальної самооборони краю. Попри пасивну участь сяноцької шляхти у військових діях поза межами Сяноцької землі, вона поставила пріоритет в обороні власного краю, адже не проігнорувала жодної можливості найняти військо для забезпечення оборони своїх домівок.

Розглянуто проблеми регламентації діяльності політичних партій під час виборів. Проаналізовано виборчі кампанії 2006, 2007 рр., розглянуто позитивні аспекти пропорційної виборчої системи. Досліджено структуру виборчих списків кандидатів від партій-учасників виборчих перегонів. Зроблено прогнозування подальшого розвитку політичної ситуації в Україні та розкрито роль у даному процесі Партії регіонів, БЮТ і блоку "Наша Україна - Народна самооборона".

Рассмотрены проблемы регламентации деятельности политических партий во время выборов. Проанализированы избирательные кампании 2006, 2007 гг., рассмотрены позитивные аспекты пропорциональной избирательной системы. Исследована структура избирательных списков кандидатов от партий-участников избирательной кампании. Осуществлено прогнозирование дальнейшего развития политической ситуации в Украине и раскрыта роль в данном процессе Партии регионов, БЮТ и блока "Наша Украина - Народная самооборона".

Досліджено проблеми процесу становлення права держави на самооборону, трансформацію права держав на самооборону в інститут міжнародного права, тобто становлення сучасного змісту цього інституту, аналізу відповідної наукової думки. Висувається та підтверджується теза про те, що право держав на самооборону є одним з невід'ємних прав держав сучасного міжнародного права, передусім - права міжнародної безпеки, адже передусім найпоширенішою підставою застосування сили державами є реалізація ними права на самооборону.

Вивчено питання організаційно-правових засад та діяльності правоохоронних органів в Українській Народній Республіці (УНР) та Західноукраїнській Народній Республіці (1917 - 1921 рр.). Проаналізовано розроблені законопроекти, закони та інші нормативно-правові акти з регламентації організаційно-правових засад і діяльності органів міліції, прокуратури та суду на кожному з етапів їх розвитку. Вперше правоохоронні органи досліджуваних держав (органи міліції, прокуратури та суду) розглянуто як єдину та цілісну систему зі спільними функціями. Висвітлено організаційні зусилля МВС УНР досліджуваного періоду щодо створення та залучення громадських формувань ("Вільне козацтво", народна самооборона, сільські, десятські тощо) до охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю. Вироблено правові засади їх організації та діяльності. Забезпечено їх взаємодію з правоохоронними органами.