Рассмотрены особенности положения украинских женщин в переходный период в ракурсе перехода женского движения от контекста "социального" к контексту "политическому", а также основные концептуальные возможности и практические результаты новых женских "политик идентификации" в Украине. Осуществлена попытка осмысления факта смены методологических парадигм внутри современного западного феминизма конца ХХ-го века с целью их концептуального использования для анализа социально-экономического и политического статуса украинской женщины в переходный период.

Розглянуто специфіку та типологічні риси жанрової системи лірики ХХ ст. у ракурсі застосування категорії особистості як жанроутворювального фактора. Визначено своєрідність та еволюцію жанрової системи ліричних творів Анни Ахматової. Висвітлено жанрово-стилістичні особливості української повісті 1960 - 80-х років. Розкрито семантику епітетарних словосполучень у поезіях О.С.Пушкіна. Викладено деякі сучасні тенденції побутування фольклорних жанрів на Дніпропетровщині.

Висвітлено естетичний образ і особливості естетичної свідомості. Розглянуто антропологічні виміри національних культурних традицій. Досліджено феноменальність культури та антиномії культурології. Проаналізовано динаміку культуротворчих процесів. Наведено світоглядні принципи авангарду. Охарактеризовано вітчизняний театр ХІХ ст. у ракурсі історичного аналізу. Наведено роздуми щодо парадоксів історико-художньої концепції О.Шпенглера.

Розглядаються актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. У мовознавчих працях досліджується мовна та мовленнєва семантика, в тому числі у її новому - когнітивному - ракурсі, функціональна взаємодія текстових внесень в англомовних текстах малої прозової форми, усномовні особливості катойконімів (на матеріалі говірок Черкащини), оптимізація наукового викладу тощо. Літературознавчі роботи присвячені аналізові художнього тексту, його мотивам, образам, традиціям. Характеризується символіка вогню в українському фольклорі та творчості Т.Г.Шевченка, поетика метафоричного слова неокласиків, специфіка образності у новелі Г.Косинки "В житах", проблеми психологічного аналізу персонажу (В.Шекспір та П.Мирний), загадка як елемент художнього мислення та ін.

Викладено деякі аспекти літературної трансформації легендарно-міфологічних структур. Розглянуто іудаїзм і християнство як герменевтичну проблему у творчості Йосифа Бродського. Визначено відмінність між ідеалом та реальністю у поезії Ізидора Жака Сомоліського. Проаналізовано відображення числової символіки в художньому творі та проблеми її інтерпретації. Досліджено проблему інтерпретації спадщини Києво-Могилянської академії у ракурсі постмодерну.

Исследуется феномен идеологии как составной части социокультурного процесса. Осмысливаются проблемы социокультурных начал идеологии, причин и следствия актуализации факторов идеологического порядка, место идеологии в современных интеграционных процессах. Раскрывается конструктивно-синтезирующая функция идеологии относительно форм общественного сознания. Все это рассматривается в ракурсе идеологического реформирования современного украинского общества.

Представлены работы музыковедов, педагогов-исполнителей, аспирантов музыкальных вузов Одессы, Киева, Львова, посвященные культурологическим проблемам по трем основным направлениям: теория истории и исторический ракурс музыкознания, вопросы музыкальных типологий и теория музыкальной интерпретации. Рассматриваются особенности "диффузии методов" теоретического и исторического музыкознания в XX веке, стилевая и жанровая типология как средоточие языково-знаковых свойств музыкального выражения, а также исполнительская интерпретация в определении реалий музыкальной формы.

Досліджуються питання становлення і сутності поетичної функції мови на матеріалі розвитку французької словесності ІХ-ХVІІІ ст. На основі концепції культурно-мовленнєвої діяльності розглядається процес семіозису поетичної функції. Функціональні та ідентифікаційно-аксіологічні моделі словесної творчості вивчаються в основоположних ракурсах мовленнєвої діяльності, таких, як комунікативний, рефлективний, відтворюючий і творчий. Основні роди і жанри літературної творчості розглядаються в контексті цілісної жанрово-стильової системи певного періоду в поєднанні синхронічної та діахронічної, а також зіставної перспектив дослідження.

Рассмотрены проблемы использования понятий нелинейного мышления, синергетики для исследования социоприродных феноменов. Освещено историческое сложение научной мысли и синергетики, проинформировано об устойчивом развитии в ракурсе синергетической концепции самоорганизации.

Зроблено числовий аналіз азимутальної залежності інтенсивності зворотного резонансного розсіювання радіохвиль декаметрового діапазону великомасштабними детермінованими гравітаційними хвилями, що створюються рухом точкового осередку тиску вздовж поверхні гладкої глибокої води. Виявлено оптимальні ракурси радіолокаційного спостереження, за якими ймовірність виявлення корабельних хвиль є максимальною.

Розглянуто лінгвістичні та екстралінгвістичні чинники, які впливають на побудову та стандартизацію термінів у національних терміносистемах, а також на їх зовнішню та внутрішню форми. З'ясовано механізми термінологічного планування на засадах соціолінгвістики, роль свідомого та підсвідомого у втручанні в мову з метою лексичної модернізації та стандартизації. Систематизовано способи побудови зовнішньої форми термінологічних одиниць, а також проаналізовано зовнішню форму в ракурсі її етимологічного та графічного аспектів. Висвітлено досвід термінологічного планування в розвинених країнах Заходу, у постколоніальних країнах третього світу, а також у Радянському Союзі та в Україні. Досліджено особливості термінологічного планування в англійській, німецькій та російській мовах на прикладі економічної термінології. Наведено рекомендації щодо формування зовнішньої форми нових термінологічних одиниць в українській мові.

Висвітлено всі напрямки сучасного освоєння феномена П.Куліша: видання текстів; упорядкування й опис архівних матеріалів; створення наукової біографії та літопису життя і творчості; укладання бібліографії його праць та писань про нього; дослідження складних поглядів і всієї багатогранної творчості Куліша в найрізноманітніших ракурсах, інтердисциплінарному переплетенні, у контексті світоглядних та художньо-естетичних шукань епохи, зв'язках з попередниками та наступниками.

Розглядаються основні концепції полісемії, які сформувалися в західно- та східноєвропейській лінгвістиці, у різних ракурсах: синхронному, діахронному та панхронному разом з комплексами наукових методик, які там використовуються. На підставі авторських апроксимативно-статистичних методик проводиться лінгвістичний аналіз німецькомовних прикладів, подається енциклопедична інформація про вияв значення та полісемії. Вихідні категорії (слово, знак, значення) розглядаються через концепцію тріалізму, визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Висвітлюються основні теоретичні та практичні проблеми полісемії (теорія знакової асиметрії; проблема розмежування полісемії та омонімії), аналізуються відомі дефініції змін значення чи семантичних змін, їх основних типів, інших категорій (деривація, вмотивованість тощо) та встановлюється їх пов'язаність з полісемією та ін.

Розглянуто питання сексуальної поведінки людини та освоєння нею статевих ролей жінки та чоловіка, прояви сексуальності в дитячому і дорослому віці, гармонії інтимності та кохання, норми та патології сексуальної поведінки, а також впливу батьків і соціального оточення на статеве виховання особистості.

Висвітлено історію національної філософії права під онтологічним кутом зору. Введено у науковий обіг нові імена, факти, надано їх інтерпретацію. Розглянуто предмет, принципи, функції філософії права. Здійснено філософсько-правове обгрунтування онтології людини та національної держави.

Досліджено проблему розбудови синергетичної моделі світосприйняття та формування на її підставі нелінійної картини світу. Здійснено аналіз феномену ірреального, трансцендентального та віртуального в людському бутті, в духовній визначеності людини, її психіці. Осмислено у філософському ракурсі історичні аспекти життя, мистецтва, духовної культури народу.

Вперше висвітлено постать шляхетного героя Тадеуша Косцюшка (Костюшка) у ракурсі суспільно-політичних процесів.

Висвітлено загальнотеоретичні проблеми інформаційно-енергетичного аспекту адаптаційних процесів життєдіяльності. Розглянуто ефективність як провідну категорію вивчення адаптаційних процесів у соціо-синергетичному контексті. Розкрито адаптаційні можливості людини у контексті формування інформаційної цивілізації. Відображено використання інформаційно-енергетичних технологій в інтегративній медицині. Визначено інформаційну специфіку адаптаційних процесів у сфері управління й освіти. Досліджено особливості застосування інформаційних технологій у сучасному світі та в історічному ракурсі. Викладено теоретико-методологічні засади вивчення соціально-адаптаційних процесів у студентському середовищі сьогодення. Проаналізовано соціалізацію особистості у процесі виховання та вплив пізнавальної світоглядної традиції на освіту. Описано форми соціалізації молоді за умов перехідного суспільства. Особливу увагу приділено проблемам соціально-побутової адаптації молодих інвалідів. Наведено філософські та езотеричні підходи до проблем світового устрою та розвитку суспільства.

Висвітлено актуальні проблеми з історії вітчизняної та зарубіжної філософії, соціальної філософії, культурології, релігієзнавства. Описано соціонормативну функцію естетичного у філософсько-антропологічній концепції буття. Розглянуто питання переосмислення трансцендентності буття в ракурсі постмодерну, неоліберальної глобалізації, осмислення свободи в аспекті українського державотворення, національної свідомості у контексті антропологічно-екзистенційного виміру. Проаналізовано взаємозв'язок філософії та конфліктології, розвиток культури та формування особистої безпеки воїна Збройних сил України.

Освещены актуальные проблемы по истории отечественной и зарубежной философии, социальной философии, культурологии, религиоведению. Описана соционормативная функция эстетического в философско-антропологической концепции бытия. Рассмотрены вопросы переосмысления трансцендентности бытия в ракурсе Постмодерна, неолиберальной глобализации, осмысления свободы в контексте развития украинского государства, национального сознания в контексте антропологическо-экзистенциального измерения. Проанализированы взаимосвязь философии и конфликтологии, развитие культуры и формирование личной безопасности воина Вооруженных Сил Украины.

Проанализированы особенности эволюции представлений о политическом преступлении и политической преступности в криминологическом, уголовно-правовом и международно-правовом ракурсах. Освещена проблема соотношения понятий "политические преступления" и "политические репрессии" в условиях тоталитарного режима применительно к феномену советской политической преступности. Рассмотрены понятия "международная преступность" и "международное преступление", предложена классификация международных преступлений. Внимание уделено вопросам терроризма как виду транснациональной политической преступности. Охарактеризованы политико-криминологические аспекты терроризма и его международно-правовые дефиниции, актуальные проблемы антитеррористического сотрудничества государств.