Наведено петрологічну, геохімічну та геохронологічну стислі характеристики всіх комплексів магматогенних утворень Українського щита. В історії геологічного розвитку земної кори виділено три послідовні стадії магматизму: дозеленокам'яну (3,65 - 3,40), зеленокам'яну (3,40 - 2,60) та післязеленокам'яну (2,60 - 1,70 млрд років). На протязі першої утворилася первинна континентальна земна кора. Головною причиною магматичної активності цієї стадії були верхньомантійні плюми ("гарячі точки"). Механізм тектоніки плит на цій стадії ще не виявився. Релікти найдавніших магматогенних утворень (грануліт-ендербітова асоціація порід) спостережено в Дністровсько-Бузькому та Приазовському (західна частина) регіонах Українського щита. З другою стадією пов'язане формування магматогенних утворень зеленокам'яних структур Середньопридніпровського та Приазовського регіонів. Головна причина їх виникнення - процеси розтягу первинної земної кори, що спричинили виникнення лінійних трогових структур. Магматогенні утворення останньої (післязеленокам'яної) стадії мають найширше розповсюдження на Українському щиті. Вони формувалися за різноманітних геодинамічних умов, що послідовно змінювали одна одну: островодужної, активної континентальної окраїни, зон колізії. Цим обумовлена велика різноманітність їх петрографічного та петрохімічного складу.

С использованием классического уравнения Аррениуса проанализированы для расплавов железа зависимости их свойств (плотность, вязкость, электропроводность, поверхностное натяжение, эффективная температуропроводность) от обратной температуры. Найдены температуры полиморфного превращения микроструктуры жидкости в зависимости от ее перегрева над линией ликвидус. Результаты проведенного анализа могут быть использованы при разработке современной технологии термовременной обработки стали.

Виконано ізотопне датування гранітоїдів шевченківського комплексу. Згідно з отриманими результатами, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу сформувалися в неоархеї близько 2850 млн років тому. На відміну від мезоархейських інтрузій гранітоїдів у Сорокинській і Косивцевській зеленокам'яних структурах, розташованих у крайових розломних зонах, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу займають значні площі й асоціюють із ранньоархейськими породами західно-приазовської серії. Гранітоїди шевченківського комплексу утворилися на глибині менш як 45 км, ймовірно, під час вкорінення значного мантійного діапіру.

Розглянуто ряд аспектів і проблем мінерагенії України, зокрема: геохімію та металогенію ряду перехідних 3d-елементів (Sc-Zn); вулкагено-осадове рудоутворення в Українських Карпатах; петрологію, геохімію та мінерагенію лужних порід; метаморфізовані руди Приазов'я; мінерагенію (металогенію) заліза, марганцю, урану, графіту, алюмінію, золота, платини, вольфраму.

Рассмотрены особенности растительного покрова Обиточной косы в Приазовье. Показано господство лугово-галофитной, луговой и водно-болотной растительности, занимающей около 70 площади косы, и ее изменения более чем за 60 лет. Отмечено общее улучшение условий влагообеспечения территории, что, возможно, связано с преимущественно нисходящими тектоническими движениями Азово-Черноморского побережья на фоне общего поднятия уровня мирового океана.

Наведено результати дослідження антропогенної складової солей, які виносяться річками Українського Приазов'я в Азовське море.

Роль гидродинамики при разработке и совершенствовании металлургической технологии показана на примере докторской диссертации И.Г.Казанцева. В статье приведены некоторые фрагменты диссертации, не потерявшие актуальности за прошедшие 50 лет.

Слюдяні ультрамафіти трубки Мрія - це мантійні утворення, перспективні для пошуків алмазів. Вік цієї інтрузії визначений за флогопітом із слюдяних ультрамафітів та за цирконом із гранітів всередині інтрузії. Згідно з попередніми геохронологічними даними, слюдяні ультрамафіти трубки Мрія утворились у протерозої 2000 - 1720 млн рр. тому.

Розглянуто часову послідовність процесів вулканізму та гранітоїдного магматизму в докембрії Північно-Західного, Дністровсько-Бузького, Росинсько-Тікицького, Середньопридніпровського та Приазовського мегаблоків. Показано головні геотектонічні етапи формування Українського щита.

С использованием теории капиллярных, гравитационных и волн ускорения рассмотрены процессы продувки ванны в конвертерах, мартеновских печах и ковшах, гидродинамика струй жидкой стали при разливке.

Разработана система перелива жидкой стали в промежуточном ковше с фильтрующими перегородками и газовой защитой. Рассмотрен механизм удаления крупных и мелких неметаллических включений в промежуточном ковше с перегородками и подачей аргона в разливочную камеру. Приведены результаты промышленных плавок, подтверждающих эффективность предлагаемой системы очистки стали от неметаллических включений.

Рассмотрены газодинамические и технологические аспекты вдувания десульфурирующего порошка в расплав с помощью заглубленной фурмы, а также разработаны режимы наивыгоднейшего пневматического перемешивания. Проанализировано влияние внепечной обработки стали жидкими лигатурами на тепловые процессы при ее производстве в большегрузных конвертах. Предложены различные варианты термоциклической обработки, основанные на комплексном использовании определенных механизмов фазово-структурных эффектов для получения метастабильного аустенита, регулирования степени его метастабильности, обеспечивающие повышение механических свойств различных сталей и износостойких чугунов. Значительное внимание уделено развитию теории логистики в образовательных и научных программах университета, технологическим основам создания информационных систем на промышленном транспорте, нетрадиционным методам переработки, а также использованию дисперсных железографитовых отходов металлургии.

Изложены результаты физического моделирования процессов обработки металлических расплавов при внедрении в них различных струй: газовой при криогенной, атмосферной и плазменной температурах, а также вихревой и сплошной самого расплава. Путем сравнительных исследований сделаны выводы, относящиеся к особенностям формирования зон внедрения струй, масштабам пульсаций размеров зон, глубинам внедрения струй, величинам газовых объемов, межфазных площадей и энергий перемешивания расплавов.

Одержано нові геохронологічні дані, які дозволяють обгрунтувати північну, східну й західну межі Середньопридніпровської граніт-зеленокам'яної області. На півночі вона включає Сумсько-Бєлгородський блок Воронезького кристалічного масиву, на сході - Новогорівську зеленокам'яну структуру Приазовського блоку Українського щита, на заході - Правобережний район Кіровоградського блоку. На цій частині території Східно-Європейської платформи розповсюджена граніт-зеленокам'яна асоціація порід віком біля 3100 млн рр. На Воронезькому кристалічному масиві та на Українському щиті виділено зеленокам'яні пояси віком - > 3360, 3260 - 3110, 3200 - 3000 і 2200 - 2060 млн рр.

Вперше запропоновано розроблену на формаційній основі схему стратиграфічного розчленування стратифікованих та вікового розчленування плутонічних утворень Сорокинської структури. Показано співвідношення між плутонічними та вулканогенними формаційними тілами, а також зроблено висновок про існування в межах структури єдиних вулкано-плутонічних асоціацій. Отримані дані покладено до основи побудови формаційної карти Сорокинської структури масштабу 1:10000. Розглянуто ріодацитплагіогранітну вулкано-плутонічну асоціацію), а також встановлено особливості складу і структури рудовмісних комплексів. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак промислового золотого зруденіння. На підставі цього побудовано карту закономірностей та прогноз розташування золотого зруденіння Сорокинської структури.

Выполнен термодинамический анализ фазовых равновесий, устанавливающихся при раскислении и легировании металлических расплавов системы Fe-Si-Cr-Mn-O-C. Результаты анализа представлены в виде поверхностей растворимости компонентов в жидком металле для систем Fe-Si-Cr-O-C, Fe-Cr-Mn-O-C и Fe-Si-Cr-Mn-O. Показано, что из равновесных диаграмм вытекает построение диаграмм расхода легирующих и раскисляющих компонентов, позволяющих проектировать фазовый и химический состав равновесных неметаллических включений в стали.

Проаналізовано роль співпраці класного керівника, вчителів, шкільного лікаря та психолога у зміцненні здоров'я учнів. Охарактеризовано проблему шкільної дезадаптації учнів з межовими станами нервово-психічних розладів здоров'я. Досліджено актуальні питання екологічної освіти у шкільних і позашкільних закладах, а також взаємодію людини та біосфери. Розглянуто деякі напрями організації шкільної валеологічної служби. Значну увагу приділено основним компонентам здорового способу життя.

Розглянуто питання зберігання та раціонального використання атмосферного повітря, водного басейну, земельних і лісових ресурсів, а також взаємодії економічних та екологічних факторів, підтримання належної якості навколишнього середовища. Запропоновано показники, які характеризують економічну вигоду та зміни природного середовища, соціальних умов і санітарно-гігієнічного стану в Україні в цілому та на території Північного Приазов'я та Запорізької області. Викладено пропозиції щодо покращання екологічного становища.

Визначено природні ресурси курортно-рекреаційної економіки, їх значення у наданні санаторно-курортних послуг, обгрунтовано потребу відтворення (регенерації) та включення грошової оцінки природних ресурсів до вартості послуг. Проаналізовано стан природокористування на прикладі санаторно-курортних підприємств Північного Приазов'я.

Обгрунтовано положення про значні перспективи пошуків кварцової сировини в Україні, пов'язаної з гідротермальними жилами, насамперед Українського щита (УЩ). Серед них на особливу увагу заслуговують три рудопрояви - Ленчинський (Північно-Західний район УЩ), Арсенівський (Інгуло-Інгулецький район) і Скляна Гора (Приазов'я). Саме вони мають стати першочерговими об'єктами для проведення науково обгрунтованої розвідки. У них на незначній глибині зосереджено величезні прогнозні ресурси. Кварц цих родовищ є слабко дослідженим. За даними спектрального та морфологічного аналізів, мікроскопії, ІЧ-спектроскопії, термобарогеохімії та газової хроматографії та за структурними параметрами найчистішим серед зазначених рудопроявів виявлено кварц Ленчинського рудопрояву.