Побудовано теорію збурень для повного кутового моменту електромагнітних полів у слабонапрямних оптичних волокнах. Встановлено структуру основних мод випромінення, пов'язаних з їхньою здатністю переносити кутовий момент, сформульовано і доведено теорему про момент імпульсу суперпозиції електромагнітних полів. В першому порядку теорії збурень побудовано гамільтоніан спін-орбітальної взаємодії, проведено порівняння з відомим квантово-механічним результатом.

Перехід метал-діелектрик у двократно орбітально виродженій моделі Хаббарда досліджено з використанням нового варіанта узагальненого наближення Хартрі - Фока для одноелектронної функції Гріна. Розглянуто випадок сильного гундівського зв'язку та сильного кулонівського відштовхування. Знайдений одноелектронний енергетичний спектр дозволяє досліджувати перехід метал-діелектрик. Отримано залежності ширини енергетичної щілини від параметрів моделі. Знайдено умови реалізації металічного та діелектричного станів.

На основі тричастинкового формалізму й означення Ватсона - Фешбаха для ефективного (оптичного) потенціалу досліджено поведінку поляризаційного потенціалу взаємодії між легкою зарядженою частинкою і двочастинковим зв'язаним комплексом, що складається з зарядженої та нейтральної частинок, в інтервалі відстаней, що перевищують розміри комплексу, але обмежені зверху. Вперше одержано явні аналітичні вирази для поляризаційного потенціалу (як в імпульсному, так і в конфігураційному просторах) , що в зазначеному інтервалі має специфічну нелокальну поведінку у всіх парціальних орбітальних станах. Знайдено, що форма поляризаційного потенціалу в проміжній області повністю визначається зовнішньою кулонівською парною взаємодією та не залежить від вигляду внутрішньої короткодійної парної взаємодії.

За допомогою методу ВКБ рівняння Дірака з аксіально симетричним потенціалом, який не допускає повного відокремлення змінних, аналітично розв'язано в підбар'єрній області в околі осі симетрії потенціалу. Цей підхід враховує спін-спінову та спін-орбітальну взаємодії. У межах розробленої схеми побудовано релятивістську двоцентрову хвильову функцію. Обчислено перші два члени асимптотики (за великими між'ядерними відстанями) потенціалу обмінної взаємодії іона з атомом. Уперше враховано ефект перевороту спіну.

Розглянуто можливість визначення орбітальних параметрів космічних апаратів за допомогою системи доплерівських вимірювачів частоти. Наведено результати математичного моделювання.

Запропоновано методику побудови рівнянь збуреного кеплерового руху. Показано можливості застосування методики та нові форми рівнянь для випадків руху супутників на круговій або близькій до кругової орбіті і руху супутників на сусідніх орбітах.

Отримано зв'язок між величиною квантового дефекту та фазою розсіяння на кулонівських функціях. Знайдено співвідношення між зміною енергії рівня та зміною параметрів модельного потенціалу (МП). На підставі формалізму методу фазових функцій та теорії розсіяння визначено структуру формфакторів МП, що враховують спін-орбітальну взаємодію. З побудованим МП розраховано значення квантового дефекту, енергію зчеплення для перехідних 4f-металів. Результати разрахунків добре збігаються з даними експерименту.

Показано можливість квантово-хімічного випромінювання залежності спектрально-люмінесцентних властивостей молекул з гетероатомами від природи розчинника, зумовленої взаємозв'язком між відносним положенням рівнів енергії різної орбітальної природи і спинового складу і геометрією хромофорних фрагментів на прикладі молекули акридона. Розрахунки проведено методом РМЗ.

Розглядається задача керування орієнтацією твердого тіла відносно орбітальної системи координат. В контурі керування використовуються алгоритми еліпсоїдального оцінювання вектора стану об'єкта керування (ОК). На відміну від відомих, цим алгоритмам властива робастність (грубість) до порушень апріорних припущень щодо ОК. Синтез алгоритмів здійснюється на основі прямого методу Ляпунова та його узагальнень. Ефективність запропонованих алгоритмів адаптивного керування ілюструється за допомогою комп'ютерного моделювання.

Розглянуто питання діагностики, морфології, патогенезу, лікування, а також особливості перебігу гострого гнійного середнього отиту, мастоїдиту, хронічного гнійного запалення середнього вуха, отогенних внутрішньочерепних ускладнень та отогенного сепсису, хронічних ринітів, запальних захворювань приносових пазух, риногенних орбітальних і внутрішньочерепних ускладнень, гострих первинних тонзилітів, захворювань гортані, пухлин верхніх дихальних шляхів, інфекційних гранульом верхніх дихальних шляхів тощо.

Рассмотрены проблемы утилизации тонкодисперсных сталеплавильных шлаков и их флокуляционно-адгезионные свойства. Разработаны схемы расширения утилизации отходов фабрики по переработке сталеплавильных шлаков СП "Орбіта" с применением магнитной дешламации (мокрое обогащение) и воздушной классификации с предварительной дезинтеграцией на аппарате Хинта.

Розглянуто особливості дальнометрування лідаром БАЛКАН поверхні Землі для двох режимів орієнтації орбітальної станції "Мир", які використовувались в експериментах 1995 - 1996 рр., та уточнено деякі результати, представлені раніше. Результати вимірювань порівнюються із значеннями дальності, отриманими при балістичних розрахунках траєкторії орбіти. Для аналізу використано: апріорно розраховані балістичні дані; експериментальні лідарні вимірювання дальності; дані телеметричної інформації про орієнтацію орбітальної станції "Мир", які надійшли з її системи управління. Проаналізовано дані телеметричної інформації про стабільність орієнтації осей зв'язаної системи координат станції та напрямок оптичної осі лідара відносно базової орбітальної системи координат. Оцінено вплив коливання оптичної осі на результати вимірювань. Пояснюються можливі причини розходження розрахункових та виміряних значень нахиленої дальності, а також особливості результатів вимірювань.

Викладено оригінальний матеріал про фізичну суть та особливості процесів зварювання і споріднених технологій у космосі. Вперше систематизовано матеріал з даного питання. Узагальнено понад тридцятирічний досвід досліджень, які проводилися Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України спільно з підприємствами космічної галузі промисловості. Докладно розглянуто особливості виконання в космосі процесів зварювання, паяння, різання та нанесення покриттів при монтажі та ремонті великогабаритних космічних апаратів, що літають на навколоземних орбітах, а також споруд, які знаходяться на Місяці та інших планетах. Багато уваги приділено конструюванню та використанню космічної зварювальної апаратури.

Розв'язано задачі синтезу алгоритмів керування орієнтацією космічного апарата відносно орбітального та інерціального опорних базисів. Для розв'язку вказаних задач використано відоме узагальнення теорем прямого методу Ляпунова на дослідження стійкості інваріантних множин динамічних систем. Ефективність отриманих алгоритмів проілюстровано комп'ютерним моделюванням динаміки систем керування орієнтацією, в контурі яких використано ці алгоритми.

Подається опис розробленої системи активного плазмового захисту космічних апаратів від радіаційного впливу навколишнього середовища на геостаціонарних, високоеліптичних та високоширотних орбітах.

Розглянуто можливість визначення параметрів орбітального руху космічного апарата та параметрів його руху відносно центра мас з використанням сонячних датчиків та апаратури споживача супутникової радіонавігаційної системи. Задача знаходження вказаних параметрів за істотної невизначеності початкових умов розв'язується за допомогою алгоритму оцінювання, що має значні властивості збіжності.

Попередніми дослідженнями доведено, что епіфітні види орхідних більш стійкі при тривалому перебуванні на орбітальній станції, ніж наземні види. Модельні досліди показали, що в умовах тривалого кліностатування активність нативних стимуляторів росту - вільних ауксинів та гіберелінів у епіфітних орхідей змінюється менше, ніж у наземних, і, очевидно, разом з послабленою геотропічною реакцією є однією з причин їхньої стійкості в умовах мікрогравітації. Крім цього, встановлено, що орхідеї з моноподіальним типом галуження пагонової системи менш стійкі в умовах невагомості, ніж симподіальні види.

Розглянуто явище детермінованого хаосу в динаміці космічних тросових систем. Дослідження проведено за допомогою числового інтегрування рівнянь модельної задачі - рівнянь руху орбітального маятника з періодично змінною довжиною штанги. Оцінено зміни енергії коливань маятника та проведено якісний аналіз окремих траєкторій та їх сімейств. Побудовано механічний образ хаотичних режимів руху, за допомогою якого здійснено аналіз сутності явища.

Ключ. слова: bipolarons, anisotropic crystals, superconductivity
Індекс рубрикатора НБУВ: В372.314

Рубрики:

Збудженні стани. Центри поглинання

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В314.3

Рубрики:

Квантова механіка зіткнень і розсіювання

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ