Висвітлено нові здобутки нейролінгвістичних досліджень для методики викладання української мови як іноземної, тому що провідну роль під час навчання будь-якої мови, і української зокрема, становить формування навичок говоріння цією іноземною мовою у студентів. Сьогодення висуває нові виклики не тільки для педагогіки, а і для переформатування усталених лінгвістичних традицій вивчення української мови як іноземної.

Після прийняття нового (2019) закону про мову вивчення української мови як іноземної - це не лише питання бажання чи смаку, але й необхідність для отримання громадянства. Таким чином, це ставить перед викладачами нові виклики. Мета статті - показати взаємозв'язок нейрофізіології та нейролінгвістики з методами навчання. Об'єкт вивчення - опис використання нейролінгвістики як основи для створення сучасних методик навчання іноземної мови, а предметом є вивчення ролі нейрофізіології в розробці спеціальних методик і створенні теоретичних засад для використання сучасних методів вивчення української мови як іноземної. У процесі дослідження було використано описовий і аналітичний методи. Результати дослідження - це винахід нового способу навчання української мови та напрацювання процедури та способів творення підручників. Актуальність статті - це спроба розробити новий підхід і поновити загальновідомі підходи до вивчення іноземної мови відповідно до реальної роботи головного мозку в процесі навчання. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання цих результатів для дослідження й оптимізації явищ вивчення лінгвістики, для оптимізації навчального процесу, істотного розуміння основних лінгвістичних процесів і формування нових навчальних планів відповідно до нової реальності, яка потребує нових способів мислення та роботи мозку.

Після прийняття нового (2019) закону про мову вивчення української мови як іноземної - це не лише питання бажання чи смаку, але й необхідність для отримання громадянства. Таким чином, це ставить перед викладачами нові виклики. Мета статті - показати взаємозв'язок нейрофізіології та нейролінгвістики з методами навчання. Об'єкт вивчення - опис використання нейролінгвістики як основи для створення сучасних методик навчання іноземної мови, а предметом є вивчення ролі нейрофізіології в розробці спеціальних методик і створенні теоретичних засад для використання сучасних методів вивчення української мови як іноземної. У процесі дослідження було використано описовий і аналітичний методи. Результати дослідження - це винахід нового способу навчання української мови та напрацювання процедури та способів творення підручників. Актуальність статті - це спроба розробити новий підхід і поновити загальновідомі підходи до вивчення іноземної мови відповідно до реальної роботи головного мозку в процесі навчання. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання цих результатів для дослідження й оптимізації явищ вивчення лінгвістики, для оптимізації навчального процесу, істотного розуміння основних лінгвістичних процесів і формування нових навчальних планів відповідно до нової реальності, яка потребує нових способів мислення та роботи мозку.

Розглянуто проблему перспективи людини в складному просторі інформаційного суспільства. Показано, як нові дослідження в галузі нейролінгвістики, психології, педагогіки та філософії впливають на формування освітнього поля людини ХХI ст., що в подальшому відобразиться на нових формах політичного та економічного життя суспільства. Наголошено, що реформаційні процеси в різних галузях людського існування відбуваються повільно і залежать від рівня розвитку свідомості людей. Швидко втілені реформи, зокрема освітні, без чіткої мети, стратегії й тактики, виявляються руйнівними для суспільства, призводять до втрати сенсожиттєвих цінностей людей, викликають стан розгубленості і невизначеності. Показано, що в межах інформаційного суспільства, за умов чіткого усвідомлення людиною відповідальності за свій вибір, дії та вчинки, відкриваються нові виміри сенсу людського життя на якісно новому етапі її існування.

Висвітлено історію становлення та розвитку терміну "нейроетика" в сучасній науковій думці. На сучасному етапі розвитку наукової думки нейронауки набирають актуальності й посідають своє чинне місце серед інших. Глибоке дослідження питань нейронауки не оминули і філологію. Під впливом сучасних досліджень особливо актуально і по-новому висвітлюються питання таких наукових дисциплін, як афективна нейробіологія, поведінкова нейробіологія, клінічна неврологія, нейрогастрономія, нейровізуалізація, нейрохімія, нейрофізика, нейрофізіологія, мікрофармакологія, кліткова нейробіологія, обчислювальна нейробіологія, еволюційна нейробіологія, молекулярна нейробіологія, нейронна інженерія, нейроанатомія, нейроетологія, нейроімунологія, нейроінформатика, палеонейробіологія, нейроекономіка, когнітивістика, нейролінгвістика, соціальна нейробіологія, когнітивна нейробіологія, культурна нейропсихологія, нейроетика. нейролінгвістика, соціальна нейробіологія, когнітивна нейропсихологія, соціальна когнітивна нейробіологія, нейропсихологія. Усе більше і більше заглиблюються у процеси мислетворення, мислекорекції, мисленавіювання людини, а отже, питання етичності і межі цього втручання є актуальним. Мета роботи - постановка питання актуальності нейроетичних проблем для мовознавчих дисциплін. Об'єктом опису статті є результати дослідження питань нейроетики, а предметом - можливість застосування основних засад нейроетики до сучасних мовознавчих дисциплін.