Містяться статті, які відображають сучасні екологічні проблеми міст і рекреаційних зон, оцінку впливу антропогенних зон на якість компонентів природного середовища і здоров'я народонаселення, а також організаційні нормативно-правові та еколого-економічні аспекти охорони навколишнього середовища. Висвітлюються правотворчі проблеми мисливства і полювання в Україні, сучасні екологічні проблеми Одещини, розглядається річкова система як модель урбанізації територій. Повідомляється про токсичні властивості зворотних вод в системі нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин України, про екологічні пріоритети природно-територіального комплексу Криворіжжя, а також про санітарно-екологічні аспекти при будівництві та експлуатації житла в Україні. Розглядаються медико-біологічні проблеми хімічного забруднення довкілля промислово-міських агломерацій, інформується про медико-біологічні заходи щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та ін.

Розкрито проблеми української прадавнини, етнічної історії та розселення в світі українців. Висвітлено науковий внесок визначних діячів української культури, а саме: П.П.Чубинського, М.П.Драгоманова, М.Лисенка, П.Мирного, М.Шашкевича, В.Гнатюка та ін. Детально розглянуто галузі господарства, зокрема, хліборобство, бджільництво, рибальство та мисливство, тваринництво й пасівництво, а також ремесла і промисли: прядіння і ткацтво, скловиробництво, ковальство, чумацтво, гончарство, золотарство та допоміжні промисли. Окремі розділи присвячено традиціям колективної трудової взаємодопомоги, центрам громадського життя, корпоративному побуту та звичаям городян середньовіччя, весільній обрядовості, родинному життю тощо.

Висвітлено основні парадигми розвитку мисливства в XX ст. та перспективи його розвитку в Україні. Для рівнинної частини західного регіону України проведено комплексне вивчення лісо-агро-мисливської системи з її особливостями. Проаналізовано лісівничі, біоекологічні, організаційно-економічні та правові напрями оптимізації мисливства. Теоретично обгрунтовано стратегію ведення господарства на копитних у регіоні: доповнено мисливське районування, запропоновано функціональне зонування мисливських угідь та спеціалізацію мисливських організацій.

Вперше найбільш повно досліджено етнографічні особливості збиральництва, бджільництва, мисливства і рибальства Західного Полісся в другій половині XIX - 30-х рр. XX ст. На основі широкого кола польових, писемних і речових джерел розглянуто форми організації промислів, особливості традиційних знарядь праці та промислових пристосувань, численні способи переробки і використання продуктів збиральництва, бджільництва, мисливства і рибальства. Визначено місце промислів у структурі традиційної господарської діяльності та її вплив на специфічні форми матеріальної та духовної культури українців Західного Полісся. Досліджено комплекс світоглядних уявлень, звичаїв, обрядів і магічних дій, пов'язаних з функціонуванням привласнюючих форм господарської діяльності.

Висвітлено важливий період в історії Волинського Полісся - новий кам'яний вік (неоліт) V - початок II тис. до н.е. Встановлено, що у даний період жителі лісів виготовляли найдавніший на цій території посуд, оздоблений різноманітною орнаментацією, одними з перших у лісовій зоні Європи перейшли від мисливства, рибальства, збиральництва до застосування найпростішого рільництва, вирощування пшениці, ячменю, гороху, вики. Доведено, що тогочасне населення Полісся мало вплив на формування праслов'янських спільнот, брало участь у складних індоєвропейських процесах.

Встановлено, що в період неоліту на території Волинської височини проживало населення, яке було носієм культури лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК). З'ясовано особливості даної діяльності. Зокрема, заняття землеробством, скотарством, мисливством, грунтуючись на дослідженні зображень на археологічних зразках кераміки та знарядь праці. Зазначено, що населення користувалося пластинчатою технікою розщеплення кременю, використовувалось знаряддя праці, виготовлені з рогу та кістки. Розглянуто регіональні особливості житлового будівництва, господарства. Пам'ятки (близько 50) даної культури відповідають періодам: ранньому "донотному" - Рівне, середньому "нотному" - Голишів II, Баїв та ін., пізньому - Гнідава, Клевань. З'ясовано період існування: друга половина V тисячоліття до н. е. - перша чверть IV тисячоліття до н. е. Волинське Полісся в період неоліту заселяли носії волинської неолітичної культури, що займалися мисливством, рибальством, збиральництвом. Колекції крем'яних знарядь вказують на значний розвиток мисливства. Поселення належать до трьох періодів: раннього (Розничі, Осниця), середнього (Новосілки, Оболонь та інші), пізнього (Вітковичі, Мірабелі та інші). Початок переходу до рільництва встановлено за відбитками на кераміці з поселень Розничі, Новосілки, Оболонь, Коник, Крушники зернівок пшениці, ячменю, гороху, вики. Неолітичні пам'ятки названої території виділено з дніпро-донецької етнокультурної

Наведено результати археологічних досліджень стародавнього Іскоростеня. Розглянуто особливості древлянських городищ VIII - X ст. Проаналізовано проблеми охорони археологічної території (на прикладі проекту "Ходосівський археологічний комплекс"). Висвітлено питання про історичну топографію стародавнього Житомира. Охарактеризовано розвиток тваринництва та мисливства у давньослов'янського та давньоруського населення Житомирщини. Наведено деякі матеріали до реконструкції історичної топографії Сугдеї VIII - першої половини X ст. Розглянуто скандинавські артефакти Південно-Західної Русі та планувальну структуру поселень райковецької культури у Прикарпатті.

Приведены результаты археологического исследования древнего Искоростеня. Рассмотрены особенности древлянских городищ VIII - X ст. Проанализированы проблемы охраны археологической территории (на примере проекта "Ходосеевский археологический комплекс"). Освещены вопросы исторической топографии стародавнего Житомира. Охарактеризовано развитие животноводства и охотничьего промысла у древнеславянского и древнерусского населения Житомирской области. Приведены некоторые материалы по реконструкции исторической топографии Сугдеи VIII - первой половины X ст. Рассмотрены скандинавские артефакты Южно-Западной Руси и особенности планирования поселений райковецкой культуры в Прикарпатье.

Здійснено українознавчо-історичне дослідження етносоціальної системи Гуцульщини, розглянуто її структуру. Доповнено історіографічну джерельну базу дослідження традиційної культури мисливства та рибальства гуцулів фактографічними даними, одержаними під час українознавчих експедицій на території Гуцульщини. Доведено, що мисливство та рибальство становить автохтонну складову частину етносоціальної системи регіону України - Гуцульщини. На території Гуцульського регіону Українських Карпат виявлено ефективну дію звичаєвого права власного мисливського та рибальського ревіру. На підставі результатів дослідження розроблено конкретні практичні рекомендації стосовно перспектив сталого розвитку мисливства та рибальства краю за сучасних ринкових умов України.

Наведено результати досліджень пам'яток кам'яної доби й епохи енеоліту-бронзи в Україні. Розглянуто сезон функціонування та господарчу специфіку Журавської палеолітичної стоянки, особливості обробки мисливської здобичі на Амвросіївській стоянці, тваринництво та мисливство у енеолітичних племен на території України, хронологію пізньомезолітичної мурзак-кобинської культури Гірського Криму. Надано інформацію про нові знахідки палеолітичної доби на Житомирщині.

Приведены результаты исследований памяток каменного века и эпохи энеолита-бронзы в Украине. Рассмотрены сезон функционирования и хозяйственная специфика Журавской палеолитической стоянки, особенности обработки охотничьей добычи на Амвросийской стоянке, животноводство и охота энеолетических племен на территории Украины, хронология позднемезолитической мурзак-кобинской культуры Горного Крыма. Дана информация о новых находках эпохи палеолита в Житомирской области.

Наведено результати дослідження остеологічних матеріалів, знайдених під час археологічних розкопок поселень Трипільської культури на території України. Розкрито видовий склад ссавців, подано інформацію про породний, віковий і статевий склад свійських тварин, які розводилися трипільськими племенами. Здійснено порівняння між трипільськими поселеннями, з яких були одержані остеологічні матеріали, за всіма можливими на даний час археозоологічними показниками. Встановлено відмінності у веденні тваринництва й у розведенні різних порід свійських тварин на території Подністров'я, Побужжя, Подніпров'я на всіх етапах існування Трипільської культури.

Приведены результаты исследования остеологических материалов, найденных во время археологических раскопок поселений Трипольской культуры на территории Украины. Раскрыт видовой состав млекопитающих, дана информация о породном, возрастном и половом составе домашних животных, разводимых трипольскими племенами. Осуществлено сравнение трипольских поселений, из которых были получены остеологические материалы, по всем возможным на данное время археозоологическим показателям. Установлены отличия в ведении животноводства и в разведении разных пород домашних животных на территории Поднистровья, Побужья, Поднепровья на всех этапах существования Трипольской культуры.

Проведено комплексне дослідження правового регулювання полювання та мисливства в Україні. Запропоновано визначення понять мисливства та полювання, розглянуто характерні ознаки даних видів діяльності, здійснено їх розмежування та проаналізовано співвідношення. Розглянуто чинне законодавсто України, що регулює правові й організаційні засади ведення мисливського господарства та здійснення полювання, визначено ефективність державного регулювання та контролю у цій сфері. Досліджено особливості ведення мисливського господарства у Карпатському регіоні України. Висвітлено окремі аспекти застосування видів юридичної відповідальності за порушення законодавства у галузі мисливства та полювання. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавчого забезпечення здійснення мисливства та полювання в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)124.7 + Х819(4УКР)14

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що у соціолінгвістичному плані архаїчні ідіоми у творах Д. Чосера та У. Шекспіра відносяться переважно до сфер мисливства, військової справи, азартних ігор та інших захоплень. У когнітивному аспекті такі фразеологізми заповнюють смислові лакуни, які змінили свій вираз у сучасній англійській мові. Семантична стійкість ідіом грунтується на прозорості порівняльних структур і метафоричності пов'язаної із культурним фоном.

В социолингвистическом плане архаичные идиомы в произведениях Д. Чосера и У. Шекспира относятся преимущественно к сферам охоты, военного дела, азартных игр и прочих увлечений. В когнитивном аспекте такие фразеологизмы заполняют смысловые лакуны, которые изменили свое выражение в современном английском языке. Семантическая стойкость идиом основывается как на прозрачности сравнительных структур, так и на метафоричности, связанной с культурным фоном.

Archaic idioms in the works of G. Chaucer and W. Shakespeare refer mainly to shooting, hunting, the military, gambling and other professional interests and pastimes of that period. As for the cognitive aspect, such units fill the logic gaps, being replaced by their counterpart in present-day English. Semantic integrity of the idioms relies both on transparency of their comparative structures and transference related to the cultural background.

Досліджено життя та наукову діяльність Й.К. Пачоського (1864 - 1942) - визначного українського біолога та дослідника. Розкрито умови формування наукового світогляду та подальшого розвитку Й. К. Пачоського як дослідника й особистості. Розроблено періодизацію життя та наукової діяльності вченого. Досліджено внесок біолога у розвиток флористики, ботанічної географії, фітосоціології, лісівництва, садівництва, сільськогосподарської ентомології, зоології, мисливства й охорони природи. Наукову діяльність Й. К. Пачоського розглянуто в контексті розвитку біологічної науки в Україні. Він розробив оригінальну схему біологічних типів рослин і модернізував її в одну із перших вітчизняних морфолого-біологічних класифікацій життєвих форм рослин. Доведено, що науковий доробок ученого став основою для розвитку нових ідей і задумів щодо подальших біологічних досліджень.

Комплексно досліджено соціально-економічне становище та культурне життя німецької національної меншини Східної Галичини у міжвоєнний період. Визначено чисельність і розселення німецького етносу у краї у даний період, охарактеризовано національний склад населення німецьких поселень, визначено його етноправовий статус у складі II Речі Посполитої. Досліджено розвиток основних галузей господарства східногалицьких німців - землеробства, тваринництва, ремесла, торгівлі, а також допоміжних промислів (бджільництва, мисливства та рибальства) та кооперативний рух. Вивчено стан початкової та середньої освіти, діяльність Дорнфельдського народного університету, культурно-освітніх організацій, хорових і театральних колективів, релігійне життя та роботу національних біблітек і клубних установ - "Німецьких домів". Доведено, що релігійні конфесії, зокрема протестантські, початкова та середня школи, культурно-освітні осередки, хорові та театральні колективи бібліотеки та "Німецькі доми" німецької меншини краю відіграли важливу роль у збереженні історичної пам'яті та національної ідентичності і сприяли відродженню національної культури. Зроблено висновок, що німці Східної Галичини були лояльними громадянами польської держави, спростовано твердження про їх роль як "п'ятої колони" Німеччини. Наведено загальну характеристику взаємовідносин східногалицьких німців з українцями, поляками та євреями.

Розглянуто актуальні проблеми лісівництва, лісовпорядкування, сертифікації лісів, лісового моніторингу, селекції, екології та захисту лісів, радіоекології, мисливствознавства. Охарактеризовано сучасні методи інвентаризації та моніторингу лісів природно-заповідного фонду. Вивчено можливості застосування програмно-технологічного комплексу Field-map у єдиній державній системі електронного обліку деревини. Розкрито питання прогнозування змін у лісових екосистемах Карпат із застосуванням комп'ютерного моделювання. Увагу приділено особливостям ведення лісового господарства за умов атмосферного забруднення, аналізу лісопатологічного стану лісів Київщини, проблемам акліматизації мисливських тварин. Проаналізовано ефективність застосування агролісомеліоративних насаджень для вирощування виноградників в природно-кліматичних мікрозонах Херсонщини.

Рассмотрены актуальные проблемы лесоводства, лесоустройства, сертификации лесов, лесного мониторинга, селекции, экологии и защиты лесов, радиоэкологии, охотоведния. Охарактеризованы современные методы инвентаризации и мониторинга лесов природно-заповедного фонда. Изучены возможности использования программно-технологического комплекса Field-map в единой государственной системе электронного учета древесины. Раскрыты вопросы прогнозирования изменений в лесных экосистемах Карпат с применением компьютерного моделирования. Уделено внимание особенностям ведения лесного хозяйства в условиях атмосферного загрязнения, анализу лесопатологического состояния лесов Киевской области, проблемам акклиматизации охотничьих животных. Проанализирована эффективность использования агролесомелиоративных насаждений при выращивании виноградников в природно-климатических микрозонах Херсонской области.

Розглянуто основні етапи етнічної історії та етногенезу, наведено етнографічне районування українців Закарпаття. Традиційну культуру українців краю - господарство (землеробство, скотарство, збиральництво, мисливство, рибальство, бджільництво, лісорубство та лісові промисли), сільські промисли та ремесла (ткацтво, вишивку, гончарство, художню обробку дерева, писанки), житло та господарські будівлі, одяг, громаду та громадський побут, сім'ю та сімейний побут, свята, звичаї та обряди (зимові, весняні, літні, зимові), а також світоглядні уявлення розглянуто на основі зібраних польових матеріалів і численних публікацій.

Досліджено теоретичні основи формування бюджетно-податкових механізмів (БПМ) захисту вітчизняних товаровиробників (ЗВТВ) та їх практичного застосування. Визначено сутність та структуру БПМ ЗВТВ. Систематизовано передумови, цілі та напрями здійснення державою заходів ЗВТВ у взаємозвТязку з "провалами ринку". Обгрунтовано доцільність застосування бюджетно-видаткових і податкових засобів за умов існування окремих "провалів ринку". Розглянуто обсяги і напрями бюджетної підтримки товаровиробників в Україні. Здійснено оцінку впливу видатків державного бюджету за напрямами спрямування коштів на випуск продукції сільського, лісового, рибного господарств, мисливства та промисловості за допомогою методів економетричного моделювання. Визначено ефективність видатків за всіма бюджетними програмами, які спрямовувались на підтримку розвитку окремого виду економічної діяльності на підставі розрахунку узагальнюючого коефіцієнта ефективності роботи (на прикладі вугільної галузі). Оцінено дієвість застосування податкових засобів захисту товаровиробників в Україні. Досліджено досвід європейських країн у сфері використання БПМ захисту товаровиробників. Обгрунтовано рекомендації щодо формування БПМ ЗВТВ з урахуванням міжнародних зобовТязань України та європейського досвіду.

Основой для анализа охоты у населения юхновской культуры является археозоологический материал, орудия труда охотника, а также изделия из костей и клыков диких животных. Использованы данные 15 памятников, из которых четыре представлены статистически достоверным количеством материала. Сравнение памятников в хронологическом плане показывает постепенное падение добычи со времени возникновения юхновской культуры до II в. до н. э. (с 43,0 до 14,5 %), но в дальнейшем ее удел снова возрастает до конца существования культуры (до 51,9 %). Эту тенденцию можно объяснить как естественными причинами, так и постепенным падением продуктивности сельского хозяйства (и животноводства, в частности). Среди добычи важнейшее место по количеству особей занимает лось. Далее следовали кабан, медведь, бобер речной, косуля и олень. Вероятно, можно говорить о специализации охоты на оленьих в целом, так как их количество представлено абсолютным большинством. К тому же от этих животных использовали все: мясо, рога, кости, шкуру и жилы. По количеству получения мяса они также находятся на первом месте. Из других направлений охоты следует отметить добычу бобра. Но здесь речь может идти о других достоинствах: жире с целебными свойствами и хорошем мехе. С аналогичной целью, но главным образом и ради мяса охотились на медведя. Об охоте на пушных животных сказать что-либо затруднительно, поскольку не все добытые животные могли попадать на поселения.

Охарактеризовано ступінь дослідженості юхнівської археологічної культури в цілому та господарства зокрема. Описано навколишнє середовище, притаманне місцям існування пам'яток юхнівської культури, як підгрунтя для розуміння рушійних чинників розвитку господарства культури. Створено узагальнювальну картину землеробства носіїв юхнівських традицій із залученням результатів аналізів природничих даних та археологічних матеріалів. Проведено оцінювання розвитку тваринництва на основі результатів аналізів археозоологічних матеріалів і відповідних категорій речей матеріальної культури. Проаналізовано дані про мисливство на основі кісткових решток диких тварин і риб, а також знарядь для полювання. Узагальнено матеріали про рибальство на основі іхтіологічних даних, а також знарядь рибної ловлі.