Досліджено життя та наукову діяльность Й.К. Пачоського (1864 - 1942) - визначного українського біолога та дослідника. Розкрито умови формування наукового світогляду та подальшого розвитку Й. К. Пачоського як дослідника й особистості. Розроблено періодизацію життя та наукової діяльності вченого. Досліджено внесок біолога у розвиток флористики, ботанічної географії, фітосоціології, лісівництва, садівництва, сільськогосподарської ентомології, зоології, мисливства й охорони природи. Наукова діяльність Й. К. Пачоського розглянута в контексті розвитку біологічної науки в Україні. Він розробив оригінальну схему біологічних типів рослин і модернізував її в одну із перших вітчизняних морфолого-біологічних класифікацій життєвих форм рослин. Доведено, що науковий доробок ученого став основою для розвитку нових ідей і задумів щодо подальших біологічних досліджень.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в період неоліту на території Волинської височини проживало населення, яке було носієм культури лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК). З'ясовано особливості її даної діяльності господарства. Зокрема, заняття землеробством, скотарством, мисливством, грунтуючись на дослідженні зображень на археологічних зразках кераміки та знарядь праці. Зазначено, що населення користувалося пластинчатою технікою розщеплення кременю, викорситовувалось знаряддя праці, виготовлені з рогу та кістки. Розглянуто регіональні особливості житлового будівництва, господарства. Пам'ятки (близько 50) даної культури відповідають періодам: ранньому "донотному" - Рівне, середньому "нотному" - Голишів II, Баїв та ін., пізньому - Гнідава, Клевань. З'ясовано період існування: II половина V тисячоліття до н. е. - I чверть IV тисячоліття до н. е. Волинське Полісся в період неоліту заселяли носії волинської неолітичної культури, що займалися мисливством, рибальством, збиральництвом. Колекції крем'яних знарядь вказують на значний розвиток мисливства. Поселення належать до трьох періодів: раннього (Розничі, Осниця), середнього (Новосілки, Оболонь та ін.), пізнього (Вітковичі Мірабелі та ін.). Початок переходу до рільництва встановлено за відбитками на кераміці з поселень Розничі, Новосілки, Оболонь, Коник, Крушники зернівок пшениці, ячменю, гороху, вики. Неолітичні пам'ятки названої території виділено з дніпро-донецької етнокультурної спільноти до окремої волинської неолітичної культури, охарактеризовано її специфіку.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження правового регулювання полювання та мисливства в Україні. Запропоновано визначення понять мисливства та полювання, розглянуто характерні ознаки даних видів діяльності, здійснено їх розмежування та проаналізовано співвідношення. Розглянуто чинне законодавсто України, що регулює правові й організаційні засади ведення мисливського господарства та здійснення полювання, визначено ефективність державного регулювання та контролю у цій сфері. Досліджено особливості ведення мисливського господарства у Карпатському регіоні України. Висвітлено окремі аспекти застосування видів юридичної відповідальності за порушення законодавства у галузі мисливства та полювання. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавчого забезпечення здійснення мисливства та полювання в Україні.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено соціально-економічне становище та культурне життя німецької національної меншини Східної Галичини у міжвоєнний період. Визначено чисельність і розселення німецького етносу у краї у даний період, охарактеризовано національний склад населення німецьких поселень, визначено його етноправовий статус у складі II Речі Посполитої. Досліджено розвиток основних галузей господарства східногалицьких німців - землеробства, тваринництва, ремесла, торгівлі, а також допоміжних промислів (бджільництва, мисливства та рибальства) та кооперативний рух. Вивчено стан початкової та середньої освіти, діяльність Дорнфельдського народного університету, культурно-освітніх організацій, хорових і театральних колективів, релігійне життя та роботу національних біблітек і клубних установ - "Німецьких домів". Доведено, що релігійні конфесії, зокрема протестантські, початкова та середня школи, культурно-освітні осередки, хорові та театральні колективи бібліотеки та "Німецькі доми" німецької меншини краю відіграли важливу роль у збереженні історичної пам'яті та національної ідентичності і сприяли відродженню національної культури. Зроблено висновок, що німці Східної Галичини були лояльними громадянами польської держави, спростовано твердження про їх роль як "п'ятої колони" Німеччини. Наведено загальну характеристику взаємовідносин східногалицьких німців з українцями, поляками та євреями.

  Скачати повний текст

Здійснено українознавчо-історичне дослідження етносоціальної системи Гуцульщини, розглянуто її структуру. Доповнено історіографічну джерельну базу дослідження традиційної культури мисливства та рибальства гуцулів фактографічними даними, одержаними під час українознавчих експедицій на території Гуцульщини. Доведено, що мисливство та рибальство становить автохтонну складову частину етносоціальної системи регіону України - Гуцульщини. На території Гуцульського регіону Українських Карпат виявлено ефективну дію звичаєвого права власного мисливського та рибальського ревіру. На підставі результатів дослідження розроблено конкретні практичні рекомендації стосовно перспектив сталого розвитку мисливства та рибальства краю за сучасних ринкових умов України.

  Скачати повний текст

У дисертації на підставі аналізу законодавства, статистичної інформації і праць вітчизняних і зарубіжних економістів поглиблено теоретико-методологічні засади фінансової політики розвитку агропромислового комплексу України та розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності її формування та реалізації в сучасних економічних умовах. Сформульовано авторське тлумачення таких понять: 1) фінансова політика розвитку агропромислового комплексу – діяльність, що здійснюється урядом України в сільському, водному господарстві та мисливстві, галузях, які виробляють засоби виробництва та обслуговують агропромисловий сектор економіки, галузях зі збереження, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції і передбачає заходи розподільчого та перерозподільного характеру з метою забезпечення сталого розвитку агропромислового виробництва; 2) агропромисловий комплекс – сукупність галузей економіки, які об'єднані в економічну підсистему, котра забезпечує матеріально-технічне забезпечення і обслуговування виробництва сільськогосподарської продукції, безпосередній її виробничий процес, а також її переробку та рух до кінцевого споживача; 3) розвиток агропромислового комплексу – сукупність якісних змін, які формують його новий стан, який сприяє економічному зростанню, що проявляється в підвищенні виробництва агропромислової продукції, сплаті податкових платежів до Державного бюджету України та внесків до інших централізованих фондів грошових ресурсів держави; 4) державна підтримка агропромислового сектору економіки – сукупність прямих і непрямих державних заходів щодо матеріального і фінансового забезпечення діяльності агропромислових суб'єктів господарювання з метою підтримання сталого розвитку їхнього виробництва; 5) бюджетне фінансування агропромислової сфери економіки – сукупність бюджетних програм щодо фінансового забезпечення її господарських структур з метою компенсації частини їхніх витрат на випуск продукції та підтримки їхньої фінансової стійкості; 6) податкове регулювання розвитку агропромислових галузей економіки – сукупність державних заходів щодо коригування системи оподаткування з метою забезпечення сталого розвитку агропромислових підприємств. Завдяки проведеним розрахункам за кореляційно-регресійним аналізом з'ясовано, що фінансова підтримка агропромислового комплексу не впливає на фінансові показники діяльності його суб'єктів господарювання і тому вона є неефективною. Обсяг коштів, який не сплачується до Державного бюджету України внаслідок застосування механізму справляння податку на додану вартість значно впливає на обсяг виробництва і реалізації продукції, фінансові результати до оподаткування і на чистий прибуток та невеликою мірою здійснює вплив на сплату до бюджету податку на прибуток і податку на додану вартість. Встановлено, що сільськогосподарські підприємства і фермерські господарства мають потребу державної підтримки для розведення птиці, кіз, овець, великої рогатої худоби на м'ясо та для виробництва вовни. Представлено напрями вдосконалення механізму фінансової політики розвитку агропромислового комплексу, які в основному полягають в застосуванні пільгової ставки податку на додану вартість в розмірі 15 % при умові залучення суб'єктами господарювання в їхню діяльність капітальних інвестицій обсягом не менш 5 млн грн. Покращено управління фінансовими ресурсами державних сільськогосподарських підприємств, які враховують їхні фінансово-господарські результати діяльності. Розроблено два варіанти стратегії фінансової політики розвитку агропромислового комплексу. Перший варіант стратегії полягає в збільшенні фінансової і податкової підтримки агропромислових суб'єктів господарювання за умови збільшення ними витрат на виробництво продукції в межах наявних їхніх основних засобів, а за другим варіантом стратегії держава проводить бюджету і податкову підтримку агропромислових підприємств за умови залучення ними в їхню діяльність певного обсягу капітальних інвестицій.^UIn dissertation on the basis of analysis of legislation, statistical information and the works of domestic and foreign economists it is deepened theoretical and methodological bases of financial policy of development of agro-industrial complex of Ukraine and it is elaborated practical recommendations concerning increasing of the efficiency of it forming and realization in modern economic conditions. It is formulated author's interpretation of such concepts: 1) financial policy of development of agro-industrial complex – activity that implements by Government of Ukraine in agriculture, water management and hunting, industries which produce of the means of producing and serve agro-industrial sector of economy, industries with preservation, reworking and realization of agricultural products and foresees measures of distribution and redistribution of character with purpose of providing sustainable development of agro-industrial producing; 2) agro-industrial complex –the aggregate of the branches of economy, which combined in economic subsystem, which had been providing material and technical provision and service of the producing of agricultural products, direct its producing process and also its reworking and movement to final consumer; 3) development of agro-industrial complex – the aggregate of qualitative changes, which form its new state, which contributes to economic growth that manifests in increasing producing of agro-industrial products, payment of tax payments to State Budget of Ukraine and contributions to other centralized funds of monetary resources of state; 4) state support of agro-industrial sector of economy – the aggregate of direct and indirect state measures concerning material and financial providing activity of agro-industrial economic entities with purpose maintain sustainable development their producing; 5) budget financing of agro-industrial sphere of economy – the aggregate of budget programs concerning financial providing its economic structures with purpose compensation part their expenses on output of products and support their financial stability; 6) tax regulation of development agro-industrial branches of economy – the aggregate state measures concerning adjust of system taxation with purpose providing sustainable development of agro-industrial enterprises. Thanks to conducted calculations per correlation and regression analysis, it is clarified that financial support agro-industrial complex does not affect on financial indicators of activity it economic entities and therefore it is inefficient. The amount of funds, which does not pay to State Budget of Ukraine because of application mechanism managing value added tax significantly affects on the amount of producing and realization products, financial results before taxation and on net profit and with small measure makes influence on payment to budget income tax and value added tax. It is established that agricultural enterprises and farms have need state support for breeding poultry, goats, sheep, cattle for meat and for producing wool. It is presented directions of the improvement of the mechanism financial policy of development of agro-industrial complex, which in basically consist in application preferential rate of value added tax in the size of 15 % at condition of attraction by economic entities in their activity capital investment with amount no less 5 million UAN. It is improved of the management of financial resources state agricultural enterprises, which take into account their financial and economic results of activity. It is elaborated two variants of strategy financial policy of development of agro-industrial complex. First variant consists in increasing financial and tax support agro-industrial economic entities per condition of increasing by them of expenses on producing of products within available their fixed assets and per second of the variant of strategy state conducts budget and tax support agro-industrial enterprises per condition of attracting by them in their activity certain of amount of capital investment.

Дендрофільні гризуни, як невід'ємний елемент лісових екосистем, є об'єктами досліджень зоологів упродовж історії розвитку теріології. Від 1990 до 2015 року актуальними для вивчення залишаються питання екології вивірок, у тому числі їх кормова та соціальна поведінка, чисельність і статевий розподіл вивірок, а також генетичні особливості виду, кольорова мінливість, визначення підвидів. В основу дисертації покладено дані знахідок кольорових форм, зібраних на основі власних досліджень (2004-2018 рр.), анкетування (2004-2007 рр.), роботи із картками спостережень (2009-2014 р.), дані бази статистичного бюлетеня (1999-2007 рр.) про ведення мисливського господарства в Україні (форма «2 ТП Мисливство»), а також музейних колекцій протягом 2004-2017 років. У результаті проведених досліджень вдалося встановити наступне: на південно-західному макросхилі Українських Карпат поширені три кольорові форми вивірки (чорні, коричневі, червоні). Загалом в Україні можна розрізнити чотири кольорові форми: чорна, коричнева, червона й руда. Чорна та червона форми є просторово розмежованими і формують відносно нешироку зону спільного проживання, це переважно антропогенна зона регіону досліджень. Мішані популяції кольорових форм вивірки очевидно сформовані за рахунок їх взаємопроникнення в синантропне середовище та гібридизації внаслідок життя їх на неприродних ділянках і порушення механізмів ізоляції в цій зоні. За рядом краніометричних ознак кольорові форми вивірок можна розрізнити між собою. За рахунок збільшеної мінливості червоної форми спостерігається перекриття її морфологічних ознак із рудою та чорною + коричневою. Світлі форми в горах трапляються рідко, без будь-якої приуроченості до типу лісу. Тому, можна припустити, що географічну мінливість виду зумовлює червона форма вивірки. Згідно з отриманими результатами факторного аналізу вплив кожного з досліджених факторів не перевищує 20%. Можна припустити, що на мінливість краніометричних ознак має місце комплексна дія різних екологічних факторів. Спостерігається розмежування кольорових форм у гірських екосистемах із значним розривом у кількості реєстрацій між формами. У містах різні форми займають різні за типами ділянки. Кольоровий поліморфізм вивірки звичайної в регіоні є пристосуванням виду до специфічних умов регіону. Темно забарвлені вивірки (чорна й коричнева форми) найбільш пристосовані до гірських умов регіону, його природних умов зволоження та лісорослинних умов. Для світлих форм (червоні на заході України й руді за межами карпатського регіону) оптимальними для існування є передгірні та рівнинні умови. Проведені дослідження дають змогу створити та впровадити у використання базу даних щодо розподілу різних кольорових форм вивірок у регіоні в заповідних об'єктах області з метою ведення постійних обліків різних популяцій вивірок та забезпечення збереження їх генофонду. Для збереження гетерогенності популяції вивірки в дослідженому регіоні мають бути в наявності як природні, так і антропогенні оселища характерні для вивірок різних кольорових форм, що найкраще реалізується в системі екомережі, так як остання включає антропогенні оселища в природних місцезнаходженнях.^UThe dissertation is based on findings of color forms collected on the basis of own research (2004-2018), questionnaires (2004-2007), work with observation cards (2009-2014), the database of the statistical bulletin (1999-2007) on the management of hunting in Ukraine (form “2 TP Hunting”), as well as museum collections during 2004-2017. Due to the high color variability of the Red squirrel, the study of this species was conducted in two directions: biological and ecological. The study of biology is considered from three aspects, namely: nutrition, physical activity, and species settlements. The study of environmental aspects consisted of explaining the particular ecological patterns of the existence of color forms of Red squirrel, where a complex use of methods was necessary. The material was collected during in-station site surveys in different areas of the region through direct observations. Mathematical and statistical methods were used to process the data. As a result of the conducted researches, it was possible to establish the following: three colored forms of squirrel (black, brown, red) are distributed on the South-western macro-slope of the Ukrainian Carpathians. In general, there are four color forms in Ukraine: black, brown, red and orange. In urban landscapes of the Transcarpathian region, the squirrel is more numerous than in natural locations. The reason for increasing diversity in the commensal environment may be the weakening of selection due to the favorable conditions for different forms (mixed forests – brown and red form, coniferous forests – black; a city where heterogeneous vegetation – two forms). The low number of predators – the lack of directed selection – allows maintaining a high level of variability. In the anthropogenic settlements of the Southwestern Macro-slope of the Ukrainian Carpathians, several color forms coexist, which obviously reflects their ability to adapt to the relevant environmental conditions. In natural settlements, colored forms are usually spatially separated. Overall, brown in color is quantitatively prevalent in the study area. In Ukraine, black and brown forms of squirrel are widespread at altitudes of 200 to 1000 m above sea level. The red color form occupies heights from 100 to 500 m in both natural and anthropogenic zone. Red-form of squirrel meets at altitudes up to 200 meters above sea level, mainly in the anthropogenic zone. This color pattern extends beyond the Carpathian region only. The color squirrel polymorphism common in the region is an adaptation of the species to the specific conditions of the region. Dark-colored squirrels (black and brown forms) are most adapted to the mountainous conditions of the region, its natural moisture conditions and forest conditions. For light-colored forms (red in western Ukraine and orange outside the Carpathian region), foothills and flat conditions are optimal for existence. The conducted researches allow us to create and implement a database on the distribution of different colored forms of the squirrel on protected sites of the region in order to constantly account for different populations of squirrel and to ensure their gene pool. In order to preserve the heterogeneity of the population, squirrels in the studied region should be available both natural and anthropogenic habitats characteristic of a squirrel's of different color forms, which is best realized in the econetwork system, since the latter includes anthropogenic settlements in natural locations.