Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4 Чернявський 534

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто закономірності та принципи побудови музичного твору як одного з видів творчості, який є певною структурою, що втілює ідеї, думки, почуття в особливій, специфічній формі та відображає дійсність відмежовано від точного зображення конкретних зовнішніх її ознак. Ця обставина дає можливість вираження одних і тих же ідей, настроїв різними музичними прийомами, засобами, інтонаціями. Вивчення основних правил, прийомів дозволяє проводити комп'ютерне моделювання процесу створення музичного твору. Результатом дослідження є створення алгоритму синтезування мелодії та ритму музичного твору, який базується на методі Заріпова з врахуванням усіх виявлених недоліків даного методу. Зазначено, що алгоритм передбачає принципово нову гармонізацію мелодії та відповідне до теорії музики розрішення нестійких нот, організацію останньої ноти з урахуванням руху мелодії. За даним алгоритмом створено програму синтезування мелодії, яка дозволяє генерувати мелодії випадково, тобто без втручання людини. Крім того існує можливість вибору (настройки) основних параметрів, властивостей бажаної мелодії, що полегшує аналіз залежності мелодії від певних її властивостей. Наприклад, створення різних мелодій з однаковими настройками властивостей мелодії дозволяє прослідкувати вплив певного параметра на мелодію в цілому. Одержану в цифровому вигляді мелодію способом перекодування в звуковий формат Midi можна прослуховувати, виділяти мелодійні фігури, мотиви, які сподобались, а також

аналізувати правила побудови цієї частини мелодії та вдосконалювати алгоритм. Однак цей шлях не буде ефективним, бо потребує для повного відтворення багато часу та аналізу великої кількості мелодій, тому даною розробкою передбачено навчання комп'ютера самого аналізувати, за якими правилами побудована будь-яка мелодія чи її ритм, а людина лише надаватиме оцінку даній мелодії. Це можливо в разі застосування нової технології обробки інформації, а саме нейроподібних мереж, що ростуть.

Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

Висвітлено діяльність книжкової виставки, що експонувалась у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г.Заболотного під час святкування 300-річчя Санкт-Петербурга. Розглянуто унікальні книги, журнали, ілюстративні матеріали XVIII - XX ст., що розкривають історію заснування та розвитку міста, його архітектурних пам'яткок - палаців, музеїв, театрів, культових споруд, мостів.

Освещена деятельность книжной выставки, экспонировавшейся в Государственной научной архитектурно-строительной библиотеке имени В.Г.Заболотного во время празднования 300-летия со дня основания Санкт-Петербурга. Рассмотрены уникальные книги, журналы, иллюстрированные материалы XVIII - XX ст., раскрывающие историю основания и развития города, его архитектурных памятников - дворцов, музеев, культовых сооружений, мостов.

Висвітлено музичну творчість українського композитора, талановитого прозаїка, тонкого поета-лірика, літературного критика, автора низки стрілецьких пісень Романа Купчинського.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано й експериментально підтверджено покращену біологічну та харчову цінність нових вафель із жировими начинками з використанням нетрадиційної сировини, при цьому набули подальшого розвитку: експериментальні дослідження впливу антиоксидантів рослинної сировини (у вигляді порошків кмину, плодів шипшини, розмарину, шавлії) на процеси окиснення, гідролізу жирової основи начинки вафель з метою збереження їх якості, встановлення термінів їх придатності до споживання. Обгрунтовано рецептуру вафель з використанням нетрадиційної сировини: порошків із коренів селери, цикорію, моркви; плодів гарбуза та шипшини; насіння кмину, сезаму, гарбуза; трави шавлії, розмарину; меду, квіткового пилку, екстракту бджолиного підмору; препарату шкаралупи курячих яєць із лимонним соком; ячмінного борошна та висівок. Досліджено вплив упаковок на основі біоксально-орієнтованих поліпропіленових плівок на зміни якості споживних властивостей нових вафель. Новизну технічних рішень підтверджено чотирма патентами на корисну модель "Композиція жирової начинки для вафель "Квітковий нектар" (№ 100726 від 10.08.2015 р.), "Композиція жирової начинки для вафель з "Подарунок літа" (№ 100727 від 10.08.2015 р.), "Композиція жирової начинки для вафель "Мелодія осені" (№ 100728 від 10.08.2015 р.), "Композиція жирової начинки для вафель "Злакові" (№ 100729 від 10.08.2015 р.).

Представлено огляд досліджень, присвячених практичному застосуванню музичної терапії в комплексному лікуванні артеріальної гіпертензії. Проаналізовано дані праць, опублікованих за останні 5 років у журналах, які індексуються наукометричними базами Scopus, Web оf Science і PubMed. Аналіз свідчить, що основний вплив музики на регуляцію артеріального тиску реалізується через емоційний стан і вегетативну нервову систему людини. Залежно від співвідношення характеристик (тембр, мелодія, тональність, гармонія, метроритм, темп тощо) музика вибірково стимулює або гальмує симпатичні або парасимпатичні впливи на серцево-судинну систему. Завдяки здатності послабити стрес і патологічні адренергічні впливи, музична терапія дозволяє знизити частоту скорочень серця і артеріальний тиск, зменшити потребу міокарда в кисні, знизити тонус периферичних судин. Оскільки такі гемодинамічні ефекти позитивно впливають на клінічний перебіг артеріальної гіпертензії, музична терапія має великий потенціал і перспективи застосування в практичній кардіології.

Головним предметом дослідження є оперна мелодія як емоційно-когнітивний феномен у контексті сучасної музикознавчої аксіології. У зв'язку з ним вивчено європейську оперу в її історичному становленні та класичних репертуарних взірцях як особливу жанрово-текстологічну сферу музичного мистецтва та "у дзеркалі" сучасного музикознавчого дискурсу. Це дозволяє розкрити основні комунікативно-функціональні аспекти, визначити інтонаційно-стилістичні коди оперного переживання як типологічного та, водночас, особистісно-смислового явища. Розглянуто особливості мелодичної мови опери у зв'язку з упредметненням та кодуванням емоційно-когнітивних процесуальних явищ як головним історичним та текстологічним завданням оперного жанру. Визначено історичні та теоретичні передумови емотивно-аксіологічного підходу щодо європейської оперної традиції, художньо-діалогічні складові оперного твору та їх логіко-смислову ієрархію. Розкрито значення мелодичності як текстологічної парадигми оперної музики, відповідно до цього виявлено сюжетно-композиційні та стильові фактори еволюції мелодичної мови, таким чином встановлено певну хронологію історії оперного мелосу. Запропоновано характеристику історичного розвитку італійської опери у зв'язку з явищем концептуалізації почуттів. Визначено своєрідність "емоційного репертуару" російської опери другої половини XIX - початку XX ст. Висвітлено семантичні складові явищ полімелодизму та мелодичної деконструкції як показових для оперної творчості XX ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ364.14(4УКР-4СУМ)6-831 Білоножко В.я656 + Щ335.433(4УКР-4ДНІ)6-831 Білоножко С. я656

Рубрики:

Сольний естрадний спів

Історія театру оперети

Шифр НБУВ: ВА839537 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-3

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: РА429733 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У ході дослідження використано метод аналізу науково-джерельної бази з обраного питання, Інтернет-сайтів мовників (медіаконцерну "ТАВР Медіа" та Інтернет-станції "SKOVORODA"), спостереження. Радіомовлення, унаслідок своїх природних особливостей, проходить певні періоди оновлення, еволюції та розвитку. Oднією з причин прогресу є розвиток технологій, які безпосередньо пов'язані зі станціями. Для кінця минулого століття та двох десятків поточного характерні процеси універсалізації та конвергентності, які надали змогу ЗМІ, радіо зокрема, набути тих рис, які раніше йому не були властиві: перeгляд станцій, оперативний контакт між слухачами, спілкування з працівниками ефіру. Не могли не вплинути такі зміни на принципи формування та функціонування журналістських професій на радіо. По-перше, почали створювати медійні концерни, які у своїй структурі мали декілька мовників зі спільним керівництвом, майже ідентичними відділами на підприємстві, схожими принципами мовлення. По-друге, Інтернет-станції надали можливість своїм прихильникам виступати в ролі не лише слухача станції, а й глядача. З'ясовано, що адміністрація радіогрупи "ТАВР Медіа" має управлінців на всіх дирекціях мовників: директор радіогрупи, фінансовий керівник, комерційний (відповідає за продажі), маркетинговий директор (коло обов'язків - імідж бренду та промоушен), генеральний продюсер (керує музичним напрямом), керівник з регіонального розвитку, директори станцій. Сьогодні радіостанція має проводити активну діяльність та комунікацію зі своєю аудиторією, використовуючи месенджери, профайли в соціальних мережах. Відповідно, станції мають у своєму посадовому арсеналі особу чи групу людей, на яких покладено відповідальність за таку діяльність. Наприклад, вебмовник "SKOVORODA" має в штаті людину, на якій цілком відповідальність за IT-контент. Основні обов'язки цього працівника такі: робота із соціальними мережами, наповнення сайту, робота з e-поштою. Станції радіогрупи "ТАВР Медіа" ("Мелодія FM", "Радіо Relax", "Radio Rocks", "Русское радио в Україні", "KISS FM" та "ХІТ FM") в арсеналі також мають новітні професії: голова диджитал відділу (розвиток бренду в цифровій площині), трафік-менеджер (планує радіорекламу та комерційний диджитал-напрям), системний адміністратор тощо. Здійснено порівняльний аналіз професій радіомовників, які входять до концерну "ТАВР Медіа" та вебмовника "SKOVORODA", а також українських Інтернет-радіомовників. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення радіожурналістики, викладання відповідної теми в межах навчання студентів журналістики, медіабізнесу, менеджменту.

Розглянуто проблему інтермедіальних зв'язків у літературі в аспекті художнього перекладу. Зокрема, здійснено аналіз вияву музикальності в україномовних перекладах поетичного твору П. Верлена "Il pleure dans mon coeur...". Утілення музикальності елегії П. Верлена в перекладах розглянуто у двох аспектах: зіставлення фонічної організації твору-оригіналу і перекладів; порівняння мелодики й мелодії оригіналу і перекладів. Результати дослідження переконують, що інтермедіальні явища в українських версіях знаходять утілення у своєрідних мелодійних малюнках, які, зберігаючи звукову й настроєву канву оригіналу, свідчать про оригінальність перекладацької рецепції мотивів твору П. Верлена.

Проаналізовано новелу В. Стефаника "Давня мелодія". Відзначено, що у цьому короткому творі у високомистецькій художній формі відтворено покутський сценарій колядування. Автор не тільки концептуально окреслив обрядову поведінку колядницької громади, а й інкрустував у твір уривки з окремих величальних колядок. У контексті фольклорно-етнографічного складника "Давньої мелодії" досліджено шлях Стефаникового наближення до пізнання духу Різдва. На підставі яскравих ілюстрацій з різдвяних пісень здійснено спробу з'ясувати, яким саме уснословесним контентом наснажувався письменник. Акцентовано на тому, що у новелі зображено своєрідний обряд ініціації, коли хлопчик-неофіт уперше запричастився архаїчною колядковою мелодією, увійшовши у храм національної тисячолітньої духовної традиції.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.03-4

Рубрики:

Озимі зернові культури

Шифр НБУВ: РА440333 Пошук видання у каталогах НБУВ