Розглянуто жанрово-стильові модифікації сучасної української новели. Значну увагу приділено міфологізмам поезії Празької школи, хорватському новоісторичному роману та постмодерністській традиції, есеїстичній прозі У.Самчука, архетипним темам в "Украденому щасті" І.Франка, а також проблемі "двоїстості" у Ф.Достоєвського і романістів "Південної школи".

Досліджуються актуальні проблеми сучасної філософії, естетики, етики, культурології, літературознавства тощо. Значна увага приділяється проблемам, що знаходяться на межі окремих гуманітарних наук. Висвітлюються концептуальні форми рецепції активності мистецтва в сучасній естетиці і міфологічні підвалини системи ціннісних та естетичних орієнтацій людини. Розглядається соціальна сутність феномену мови як способу людського вираження, проблема суб'єкту в емпіричній теорії значення, а також проблема спілкування в контексті сучасних форм відчуження. Визначено роль мистецтва у формуванні морально-етичних якостей особистості тощо.

Книга містить методичні рекомендації до вивчення тексту Біблії з точки зору філології. Досліджується семантика сталих біблійних висловів, як у самій Біблії, так і в українській літературі різних періодів, особлива увага зосереджена на біблійній міфології, героїчному епосі, приповістях та байках, новелах, притчах Біблії.

Проаналізовано особливості вираження авторської позиції у творах Л.Леонова 1920 - 1930-х рр. Значну увагу приділено міфічному елементу в баладах зарубіжних і російських поетів: Й.В.Гете, В.Жуковського, О.Пушкіна, М.Лермонтова, гоголівським комедіям у структурі фейлетонів О.Т.Аверчикова, а також образу Смерті у російській поезії першої половини XIX ст.

Розглянуто проблеми духовного прогресу людини в українській філософії з найдавніших часів до XVIII ст. Значну увагу приділено регіональній структурі влади та місцевого самоврядування, національній ідеї та формуванню громадянського суспільства. Охарактеризовано ідеологію націоналізму та шовінізму в українському, російському та польському слов'янофільстві. Детально проаналізовано діяльність Т.Бульби-Боровця, Д.Вітовського, М.Галущинського, В.Липинського та ін. Окремі розділи присвячено світоглядно-виховному потенціалу звичаїв, повір'їв, свят та обрядів українського народу, феномену релігії, системі бінарності як парадигмальній основі міфологічної свідомості, а також Конституції Пилипа Орлика.

Розглянуто одну з найактуальніших проблем української історії та сучасної історіографії - розкол національно-елітарних угруповань суспільства (у т.ч. ОУН), висвітлено героїчну та трагічну долю Є.Коновальця, О.Басараб та інших подвижників національно-визвольних змагань України. Проаналізовано витоки та природу міжетнічних стосунків в Україні, їх катастрофічний розвиток на прикладі тисячолітніх українсько-іудейських взаємин. Досліджено міф про благочестиву християнку та опікунку українського народу, зокрема, козаків, турецьку султаншу Роксолану-Хуррем та міфічне благоденствіє України за часів її правління у першій половині ХVІ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(2=1Ук)-60

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено деякі аспекти літературної трансформації легендарно-міфологічних структур. Розглянуто іудаїзм і християнство як герменевтичну проблему у творчості Йосифа Бродського. Визначено відмінність між ідеалом та реальністю у поезії Ізидора Жака Сомоліського. Проаналізовано відображення числової символіки в художньому творі та проблеми її інтерпретації. Досліджено проблему інтерпретації спадщини Києво-Могилянської академії у ракурсі постмодерну.

Висвітлено проблеми дослідження одного з найархаїчніших українських говорів. Охоплено історію вивчення гуцульських говірок, проблеми лексикології, фразеології, ономастики, лінгвогеографії, духовної культури, міфології. Окремими розділами викладено "Словник говірки с.Бродина" О.Горбача та "Матеріали до бібліографічного покажчика праць про гуцульські говірки".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф082

Рубрики:

Політична мова (дискурс, текст, журналістика)

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні етапи розвитку літератур Близького та Далекого Сходу, розкрито особливості композиції, художніх засобів східних творів. Висвітлено особливості єгипетської, індійської, китайської, корейської, японської, грецької та шумеро-аккадської міфології, поетики індійських та арабських казок, архаїчних та класичних епосів. Викладено принципи вивчення священних книг народів Сходу: Веди, Авести, Старого та Нового Заповіту, Корану, Лунь юй. Охарактеризовано перську, китайську, японську та арабську літератури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)611-33

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості основних рівневих одиниць живих мов у структурному та функціональному аспектах. Значну увагу приділено трансформації петербурзького міфу в ідіоматиці російської поезії XIX - початку XX ст., принципам семантичної стратифікації тезаурусу сучасної української мови, українському мовленнєвому етикету та ментальності, а також морфолого-синтаксичним особливостям еквівалентів називного уявлення.

Розглянуто релігійно-міфологічні вірування давніх мешканців території України з найдавніших часів до хрещення Русі на підставі використання даних різних наук - археології, порівняльно-історичного мовознавства, релігієзнавства, поданих в єдності на грунті загального розуміння етноісторичного процесу, що мав місце на українських землях за часів давнини та раннього середньовіччя. Дослідження проведено в широкому світовому контексті, у порівнянні з віруваннями багатьох інших народів (землеробів Південно-Східної Європи, мисливців і рибалок Центрально-Східної Європи) та з урахуванням останніх досліджень.

Зроблено спробу проаналізувати систему "нежиттєподібних" прийомів у "другому плані" розповіді, джерелом яких у письменника є міфологічні сюжети, фольклорні мотиви та образи, притчеве сюжетотворення. Підкреслюється, що двопланова розповідь, тобто поєднання конкретно-образного відтворення дійсності та глибокого ідейного підтексту в цілому характерна для концептуальної прози В.Шевчука.

Висвітлено розмаїття етнічної сфери людського буття: систему символів, ритуалів, соціальних стереотипів, міфологічних образів, специфіку національного характеру, статевої та демографічної поведінки.

Розглянуто актуальні теоретичні проблеми етнології, а також типологію етнічних процесів. Висвітлено етнічні процеси в степах Північного Причорномор'я в IX - XIII ст., проблеми національної ідентичності українців у міфоісторичних концепціях XVII та початку XIX ст., освітні програми Українсько-Буковинської Громади у Канаді, проблеми збереження етнічної ідентичності тощо.

Висвітлено ідею української національної державності у радянській історіографії. Наведено нову версію старого міфу про давньоруську народність. Проаналізовано вплив вітчизняних історико-етнологічних досліджень на еволюцію національної свідомості українців у середині ХІХ - першій третині ХХ ст. Розглянуто питання про формування нації. Досліджено філософсько-аксіологічний вимір національної ідеї у контексті еволюційної динаміки буття. Охарактеризовано етнічні процеси у сучасній Фінляндії.

Проведено аналіз етапів становлення психології як науки (міфологічний етап, філософський етап, науковий етап). Розглядаються основні принципи психології і методи психологічного дослідження. Висвітлюється предмет загальної психології з позицій системно-діяльнісного аналізу, складниками якого є: матеріалістичний погляд на психіку (як ідеальне, похідне від матеріального, єдність суб'єктивного і об'єктивного); діяльнісний підхід до психіки як явища, що існує в процесах діяльності живої істоти; аналіз психіки як осередку життя, що функціонує на різних рівнях останнього. Визначено основні функції психології - пізнавальну, регулятивну та інструментальну.

Висвітлено історію, мову, звичаї, вірування, традиційний побут, етнічні та естетичні погляди українського народу. Встановлено, що проникнення народної культури в "Енеїду" відбувалося завдяки використанню видів (жанрів) народного мистецтва. Основну увагу приділено фрагментам фольклорної культури та мистецтва, зокрема, народним пісням. Доведено, що звернення до оперного жанру забезпечило злиття ліричного над-сюжету з давньою історією та міфом, що у підсумку призвело до неповторного синтезу античного з національним.