Розроблено технологію очищення та осушення біогазу для подальшого використання його як палива. Розрахунково-теоретичний аналіз показав, що для цієї мети пригодна водяна абсорбція зі стисненням біогазу до 1.2 МПа. Цей спосіб простий та недорогий, а діоксид вуглецю, що виділяється, можна використовувати для подальшої переробки. Згідно з розробленою технологією створено типовий проект.

Приведені основні відомості і рекомендації щодо гідравлічного розрахунку газопроводів котельні, підбору устаткування вузлів виміру витрати газу, газорегуляторного пункту або установки (ГРП або ГРУ), розрахунку або підбору газових пальників, принципові рішення по загальнообмінній вентиляції котельного залу.

Установлена возможность использования непрерывнолитого слитка производства ОАО "ПО Волжского трубного завода("ВТЗ") взамен "традиционной" деформированной трубной заготовки для получения котельных труб, эксплуатируемых в котлах широкого диапазона мощностей. Впервые в практике трубной промышленности стран СНГ Государственный трубный институт разработал и внедрил на ОАО "ПО "ВТЗ" технологию производства котельных труб с требованиями по ТУ 14-3-460-75 из стали 20 непосредственно из непрерывнолитого слитка производства ОАО "ПО "ВТЗ". Разработана и введена в действие нормативно-техническая документация на промышленные поставки: котельных горячекатаных трубных заготовок, получаемых на заводе "Красный октябрь" из непрерывнолитых блюмов производства ОАО "ПО "ВТЗ"; котельных непрерывнолитых слитков круглого сечения производства ОАО "ПО "ВТЗ"; котельных труб из непрерывнолитых слитков производства ОАО "ПО "ВТЗ".

Рассмотрен алгоритм сжатия информации, заключающийся в прореживании отсчетов сигнала, взятых в соответствии с теоремой Котельникова. Показана возможность редукции (в 2-3 раза) данных без значительного увеличения погрешности.

У комунально-побутовому секторі використовується близько 50 % природного газу, що споживається народним господарством в основному для опалення, тому підвищення ефективності опалення є актуальним. Основним напрямком є широке запровадження децентралізованного опалення. Капітальні вкладення в систему індивідуального опалення становлять не більше 40 % від вкладень у системи з районними опалювальними котельними, а фактичні затрати на опалення квартири вдвічі менші. Описано конструкції поверхневих, контактних та контактно-поверхневих модулів, розроблених в Інституті газу для опалення будівель, житлових та промислових комплексів. Високу ефективність мають також системи променевого опалення. Ефективність когенераційних технологій залежить від графіка електричного та теплового навантажень.

Монографія присвячена теоретичним, методологічним і прикладним проблемам енергоспоживання та енергозбереження в Україні за сучасних умов. Розвивається новий напрямок, що грунтується на концепції ефективного еколого-економічного регулювання енергоспоживання при обмежених паливно-енергетичних ресурсах. Розроблено методологію та методику оцінки резервів економії електроенергії, твердого, рідкого та газоподібного палива за різних умов енергоспоживання. Систематизовано й обгрунтовано комплекс організаційних, технологічних і технічних заходів, що забезпечують підвищення ефективності використання енергоресурсів, у тому числі й за рахунок застосування альтернативних видів палива. Дано оцінку забруднення навколишнього середовища викидами шкідливих речовин при спалюванні палива в котельних установках і двигунах внутрішнього згоряння.

Изучено влияние гранулометрического состава закладочного материала на величину его усадки в ликвидируемых вертикальных стволах угольных шахт. Представлен метод расчета зон предельного состояния пород кровли пласта для выбора оптимального места заложения дегазационных скважин. Проанализированы принципиальные технологические решения почвоуступной механизированной выемки крутонаклонных угольных пластов. Значительное внимание уделено повышению эффективности работы шахтных котельных установок с топками кипящего слоя, а также проведению углубленного анализа финансового состояния неплатежеспособного предприятия.

Розглянуто недоліки експлуатації котельних установок за наявності накипу на теплообмінних поверхнях. Описано результати застосування магнітогідродинамічних активаторів для обробки води для котельних установок. Наведено розрахунок економії палива за рахунок зниження накипоутворення. Доведено: за даних умов підвищується рівень безпеки праці й екологічної безпеки.

Рассмотрены факторы, влияющие на эксплуатационную надежность котельных труб, работающих в условиях критических и сверхкритических параметров пара. Показано, что основа жаропрочности труб - основной их характеристики - закладывается на металлургических заводах. Указано на необходимость периодического контроля длительной прочности металла заготовок не только для оперативной корректировки технологии их производства с целью повышения жаропрочности заготовок, но и для возможности гарантии длительной прочности в трубах, изготовленных из этих заготовок.

Розглянуто прилади для визначення хімічного та механічного недопалу на ТЕС великої та середньої потужності та котельнях, що дозволяють з достатнім ступенем точності відслідковувати процеси спалювання на ТЕС, для їх коректування за оптимальними ознаками. Зроблено розрахунки й експертні оцінки можливих розмірів паливозбереження, збільшення ресурсу котлоагрегату та зменшення шкідливих викидів за рахунок застосування системи УКН-2. Наведено порівняльну оцінку вартості цих приладів і виробів, проаналізовано причини, що стримують впровадження на Україні приладів розробки Інституту теплофізики НАН України.

В работе изложены методика и результаты расчетов объемов добычи (эксплуатационных запасов) термальных вод, необходимых для покрытия заданных тепловых нагрузок систем геотермального теплоснабжения. Рассмотрено две технологические схемы систем геотермального теплоснабжения: схема с пиковым догревом от котельной, работающей на органическом топливе, и схема, использующая тепловые насосы, с пиковым догревом от электронагревателей. Установлено, что объемы добычи термальных вод, необходимые для эксплуатации систем геотермального теплоснабжения с тепловыми насосами, в 1,5-2 раза превышают объемы добычи, требуемые для эксплуатации систем теплоснабжения с пиковым догревом от котельной. Получены графики зависимости объемов добычи термальных вод от тепловой нагрузки систем геотермального теплоснабжения, создаваемых в Закарпатской области. Наличие указанных графиков позволяет прогнозировать объемы бурения добычных скважин, необходимых для выведения на поверхность требуемого количества геотермального теплоносителя.

Рассмотрены вопросы рационального ведения технологического процесса в водогрейной котельной при изменении тепловых нагрузок. Получены соотношения режимных параметров, позволяющие рассчитать теплопроизводительность котельной для заданной температуры воды на выходе котлоагрегатов и при различных значениях температуры воды в обратной ветви сети теплоснабжения, расхода ее в прямой ветви и через регулируемый перепуск. Показано, что заметное снижение потерь тепла в окружающую среду может быть получено при замене в теплообменных аппаратах труб круглого сечения трубами специального профиля.

Розглянуто основні аспекти тепловологісної обробки газів у газовому тракті газоспоживаючої котельної установки з теплоутилізатором і визначено умови, за яких забезпечується відсутність конденсатоутворення в її димарі. Одержано формули для визначення результуючої зміни температури і вологовмісту газів у разі підмішування до них одночасно кількох газоподібних теплоносіїв.

Зроблено огляд сучасних технологій спалювання деревини з метою виробки тепла та електроенергії, а також систем очищення продуктів згоряння та конденсації продукті згоряння котлів, що спалюють деревину. Розглянуто приклади комерційних установок для спалювання деревної біомаси: побутових котлів, котельних установок, теплових станцій, а також станцій комбінованої виробки тепла та електроенергії. Проаналізовано економічні, екологічні та соціальні показники технологій спалювання деревини. Наведено дані по зниженню викидів у атмосферу парникових газів у разі заміщення традиційних палив деревною біомасою.

Споживання котельно-пічного палива у 1997 р. склало 161.5 млн т, що не забезпечило потреби у ньому, яка оцінюється у 205 - 210 млн т. В цей час додаткове надходження палива мусить складати більше 50 млн т, в основному за рахунок імпорту. Вартість одиниці умовного палива в природному газі та вугіллі у ряді випадків сумірні. Неприпустимо використовувати природний газ у вугільних енергоблоках з низьким ККД. Потенціал вугільної галузі по видобутку вугілля складає 100 млн т, але він може бути реалізований лише при значних інвестиціях та впровадженні нової техніки. Основними джерелами газу є платня за транзит та імпорт. Необхiдно подолати кризу неплатежів, поліпшувати стан та підвищувати ефективність газотранспортної системи, а також враховувати інтереси основної країни-експортера - Росії, проводити активну зовнішню економічну політику, удосконалювати внутрішнє законодавство.

Проаналізовано вплив полімерних додатків на втрати тиску в місцевих опорах трубопроводів. Розглянуто особливості розрахунку неорганізованого природного повітрообміну помешкань житлових будинків, а також ексергетичну ефективність місцевих автономних кондиціонерів. Досліджено вплив якості палива на техніко-економічні показники котельних установок теплових електростанцій. Основну увагу приділено рівневим вимірювальним перетворювачам густини водяних суспензій, автоматизованим гідропневматичним насосним установкам ZH, інтенсифікації процесу виділення осадів каналізаційних очисних споруд у електричному полі, оптимізації теплоізоляції біореактора.

Изложены результаты технико-экономических исследований целесообразности строительства и эксплуатации систем геотермального теплоснабжения с тепловыми насосами. Исследования выполнены на примере использования термальных вод миоценового термоводоносного комплекса Закарпатсья для систем геотермального теплоснабжения с тепловой нагрузкой 1,2 МВт, 3,6 МВт и 6 МВт. Рассмотрены два подхода в создании указанных систем: геотермальные системы создаются на базе специально пробуренных скважин и на основе восстанавливаемых скважин. Установлено, что системы геотермального теплоснабжения с тепловыми насосами, в которых используются восстанавливаемые геолого-разведочные скважины, имеют экономические показатели, соответствующие, а в ряде случаев и превосходящие экономические показатели газовых котельных идентичной мощности.

Приведены результаты экспериментальных исследований умягчения шахтных вод при водоснабжении котельных. Учтено влияние минерализации воды и выбран способ ее обессоливания. Рассмотрены аспекты комплексной переработки твердых и жидких регенерационных отходов.

Ключ. слова: оксиди азоту, димові гази, зниження викидів
Індекс рубрикатора НБУВ: З350.4

Рубрики:

Спалювання палива

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследования выполнены на примере систем геотермального теплоснабжения с тепловой нагрузкой 1,2 МВт; 3,6 МВт; 6 МВт. При этом рассмотрены два подхода в создании систем геотермального теплоснабжения: геотермальные системы создаются на базе специально пробуренных скважин, и геотермальные системы создаются путем подключения к действующим котельным восстанавливаемых поисково-разведочных скважин. Установлено, что проекты строительства на основе специально пробуренных скважин систем геотермального теплоснабжения тепловой мощностью свыше 3,6 МВт экономически эффективнее проектов строительства газовых котельных небольшой мощности при условии использования термальных вод с температурой 85 °C и выше. Показано, что расчетная себестоимость теплоты, вырабатываемой при подключении к существующим котельным восстановленных поисково-разведочных скважин, на 10 %...30 % ниже расчетной себестоимости теплоты, вырабатываемой газовыми котельными мощностью до 10 МВт. Рекомендовано использовать результаты выполненных технико-экономических исследований при решении вопросов финансирования проектов создания в Закарпатской области систем геотермального теплоснабжения.