Проаналізовано проблему легалізації грошових доходів, набутих злочинним шляхом. Охарактеризовано стан економіки України з цього приводу. Подано визначення таких категорій, як "відмивання" грошей, смарфінг, оффшорні та "коралові" компанії, структурування. Розглянуто стадії та види легалізації "брудних" капіталів. Проаналізовано законодавчу базу України, що протидіє "відмиванню" грошей: її вади та перспективи.

Проанализирована проблема легализации денежных средств, полученных незаконным путем. Охарактеризовано состояние экономики Украины по отношению к данной проблеме. Даны определения таким понятиям, как "отмывание" денег, смарфинг, оффшорные и "коралловыекомпании, структурирование. Рассмотрены стадии и виды легализации "грязных" капиталов. Проанализирована законодательная база Украины, противодействующая "отмыванию" денег: ее недостатки и перспективы. Сделан вывод о том, что для борьбы с легализацией криминальных капиталов, должны быть задействованы все финансовые и правовые организации не только Украины, но и всего мира.

Йдеться про причини випадків, що трапляються в історії понять, коли однозначно позитивна дефініція з часом набуває нейтрального змісту, а то й негативних конотацій. Щось подібне сталося і з терміном "мультикультуралізм". Нині такі дефініції дедалі частіше піддаються суспільному скепсису, а то й активному несприйняттю.

На базі порівняльного тектонічного аналізу Західноканадського та Волинсько-Подільського регіонів установлено як подібні, так і відмінні їх риси. Західноканадську нафтогазоносну провінцію приурочено до перикратону Великих рівнин Північноамериканської платформи, а Волинсько-Подільську нафтогазоносну область - до Балтійсько-Чорноморського перикратону Східноєвропейської платформи. Зроблено висновок про перспективність силурійських рифових утворень Волино-Поділля та кембрійських відкладів на пошуки пасток нафти та газу неантиклінального типу, які широко поширені у Західній Канаді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д829(45Укр3)3

Рубрики:

Регіональна фізична географія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі науково-дослідних робіт уточнено перспективи нафтогазоносності силурійських похованих рифів, які встановлені в межах Волино-Поділля. Найперспективнішою є північна частина рифової смуги. На користь такого вибору схиляють наступні аргументи: у межах цієї ділянки присутні і майже збігаються в плані рифові тіла в трьох горизонтах (баговицькому, малиновецькому і скальському); тут зафіксовано найбільшу кількість нафтогазопроявів з силурійських порід у свердловинах; наявність вуглеводневих покладів у відкладах девону на Локачівському родовищі; розташування вказаної ділянки в зоні тектонічної активізації Волинсько-Оршанського авлакогену; задовільні колекторські властивості органогенних вапняків і доломітів; сприятливі гідрогеологічні умови для нагромадження і збереження покладів вуглеводнів.

Виявлено закономірності поширення декоративних різновидів верхньоюрських мармурованих вапняків Криму та визначено критерії оцінювання якості сировини. Теоретично обгрунтована та підтверджена фактичними даними еволюція формування бар'єрних рифів Криму. Встановлено, що декоративні верхньоюрські мармуровані вапняки Криму підрозділяються на криптогенні, кластогенні, коралові, органогенно-уламкові та фітогенні різновиди. Встановлено критерії оцінки якості мармурованого вапняку та виділено три сорти мармурованого вапняку. Вперше мармуровані вапняки виділено в межах масиву Караджа Судацького синклінорію, по сукупності ознак (склад, характер шаруватості, форма окремості, текстурно-структурні особливості) визначені як фітогенні утворення, які формують генетичний ряд: вапняні водорості, строматоліти та онколіти.

Проаналізовано міжнародний та національний досвід використання різних типів екологічно позитивних субстратів (штучні рифи). Надано просторову характеристику екологічного стану екосистем національного сектору Чорного і Азовського морів на основі гідролого-гідрохімічніх показників якості морського середовища, для визначення пріоритетних акваторій розміщення штучних конструкцій. Визначено оптимальні біотехнологічні показники екопозитивних конструкцій для відновлення екологічного стану морських акваторій - оцінені біопозитивні властивості матеріалів, які найбільш часто використовуються в гідробудівництві, глибина розташування екопозитивних конструкцій, виявленні сезонні і міжрічні коливання продуктивності біологічного компонента. Визначено вплив концентрації штучного субстрату у водному середовищі на структуру угруповань біообростання. Розраховано фільтраційний потенціал обростання молюсків-фільтраторів різних типів конструктивних матеріалів. Доведено значний позитивний ефект використання штучних рифів в морських акваторіях для формування іхтіофауни в Азово-Чорноморському регіоні. Запропоновано рекомендації щодо розміщення екопозитивних конструкцій в морських екосистемах України в залежності від цільового призначення морських акваторій.