Представлено інформацію про те, як діяти в екстремальних ситуаціях природних екосистем та екосистем, створених у біосфері людиною (урбаекосистем, агробіоценозів). Містяться дані про екологічно небезпечні забруднення урба- та агроекосистем (мутагени, канцерогени, гонадотропи, тератогени, ембріотропи), які, надходячи до організму людини, мають здатність спричинювати кумулятивні шкідливі ефекти не одразу, а через певні проміжки часу.

Висвітлено видову різноманітність і систематичну структуру автотрофних організмів (фото- і хемосинтезуючих прокаріотів і рослин). Розглянуто головні закономірності фотосинтезу, дихання, росту і розвитку автотрофів, їх географічного поширення та роль у функціонуванні природних і антропогенних екосистем. Особливу увагу приділено видам, що мають практичне значення для людини (зокрема, з точки зору використання в медицині, охорони природи тощо). Окремі прояви життєдіяльності рослин розкрито на прикладах видів флори та рослинності України.

Збірник присвячено актуальним проблемам екології, біогеоценології, охорони природи, зоології, фізіології, біохімії та медицини. Досліджено вплив іонізуючого випромінювання, ксенобіотиків та інших шкідливих факторів техногенного походження на природні та штучні екосистеми, тваринні та рослинні організми. Охарактеризовано роль біоенергетичного потенціалу опадо-підстилкового блоку у формуванні біорізноманіття едафотопу в лісових біогеоценозах Присамар'я. Наведено характеристику радіонуклідного забруднення води та донних відкладів у водоймах Придніпров'я.

У збірнику представлені матеріали, які висвітлюють сучасний стан проблем у галузі аналізу взаємозв'язку води і здоров'я, постачання питної води, методів очищення стічних вод, стану водних екосистем і рекреаційного водокористування, а також правових і економічних питань використання й охорони вододжерел в Україні.

Викладено основні положення комплексної екологічної оцінки якості поверхневих вод і рівнів антропогенного навантаження на річкові та озерні екосистеми, визначено оптимальні характеристики геобіоценозів поверхні водозбору. Розглянуто методи і засоби управління станом генералізованих водних екосистем для обгрунтування умов відтворення іхтіофауни та забезпечення екологічних витрат води в порушеній меліоративним і гідротехнічним будівництвом річковій мережі. Запропоновані методики дають можливість визначати кількісний та якісний стан генералізованих річкових та озерних екосистем, оцінювати рівень антропотехногенного навантаження і вмзначати заходи щодо компенсаційного водоохоронного будівництва.

Збірник присвячено актуальним проблемам ботаніки, гідробіології, зоології, грунтознавства, екології, біогеоценології, охорони природи, фізіології, біохімії та медицини. Досліджено вплив іонізуючого випромінювання, ксенобіотиків та інших шкідливих факторів техногенного походження на природні та штучні екосистеми, тваринні та рослинні організми.

Розглядаються особливості еволюції чорноземів в умовах зрошення, біогеохімічні аспекти грунтотворення в легких грунтах природних і культурних екосистем Полісся України, нові способи основного обробітку грунту під соняшник, мінімалізація обробітку грунту під озиму пшеницю за різних погодних умов. Висвітлюється вплив зернобобових попередників на умови росту та урожайність культур ланки сівозміни, вплив стокорегулюючої лісосмуги на водний режим люцерни, окремі методичні аспекти визначення енергетичної ефективності добрив, проблеми стабільності розвитку лісового господарства України та ін.

Проаналізовано геологічний фактор антропогенної екосистеми. Надано екологічну оцінку стану геологічного середовища. Визначено пріоритетні напрямки стабілізації антропогенної екосистеми Кривбасу. Досліджено рослинний покрив техногенних ландшафтів. Висвітлено стан та методи забезпечення радонової безпеки в оселях Кривбасу. Описано структурну організацію угруповань наземної мезофауни як показник рівня антропогенного навантаження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*806.3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовуються стратегічні завдання та методологічні підходи вирішення проблем дослідження безхребетних у заповідних екосистемах. Методика грунтових пасток рекомендується як найбільш практична для широкого впровадження в наукову роботу заповідних установ, а також для моніторингу розвитку потенційних шкідників лісу.

Розглянуто основні питання прикладної екотоксикохімії, хімічні та фізико-хімічні методи контролю екосистем, а також об'єкти екотоксикохімічного дослідження - забруднюючі речовини основних екосистем, їх характеристики. Наведено основні методи аналізу забруднюючих речовин, загальноприйняті раціональні уніфіковані методики визначення найбільш поширених екотоксикантів грунту, повітря, води, продуктів харчування та фуражу.

Наведено методологічні підходи до екологічного нормування аеротехногенного навантаження на лісові екосистеми. Вивчено забруднення соснових і букових насаджень та його наслідки в районі шести промислових об'єктів у Поліссі, Лісостепу, Степу та Прикарпатті. Встановлено гранично допустимі навантаження токсикантів на лісові екосистеми в цих районах.

Розвинуто концепцію екологізації садівництва, яка базується на розширенні біологічної різноманітності садових екосистем. Запропоновано використовувати фітогенофонд широко та малорозповсюджених ароматичних рослин (АР) з високою фітогенною активністю, основними функціями яких є захист міжрядь від рудеральної рослинності та екологічно чисте оздоровлення екотипу від патогенної біоти з суттєво зниженим використанням отрутохімікатів. АР-партнерів рекомендовано використовувати для отримання лікарської та фітонцидної сировини, зберігання плодів та виготовлення продуктів їх переробки, підвищення родючості грунту.

Узагальнено підходи щодо вирішення еколого-водогосподарських проблем у теплоенергетиці, висвітлено їх нормативно-правові, організаційні та водоохоронні особливості, наведено результати досліджень у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів. Розглянуто умови функціонування екосистем водоймищ-охолоджувачів, запропоновано конкретні заходи щодо забезпечення їх екологічної стійкості та обгрунтовано можливість створення енерго-біологічних комплексів з метою використання низькопотенційного тепла, яке відводиться від агрегатів теплових електростанцій.

Розглянуто питання взаємозв'язку екології та природокористування, викладено сучасні погляди на енергетичну структуру екосистем та їх взаємодію, біосферу як велетенську екологічну систему "Земля". Проаналізовано наслідки антропогенного руйнування природної рівноваги біосфери, а також проблеми, які виникли у зв'язку з діяльністю людства на планеті.

Висвітлено найважливіші розділи традиційної та сучасної екології, сучасні уявлення про біосферу, типи екосистем, кругообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Проаналізовано питання антропогенного забруднення довкілля (атмосферного повітря, природних вод, грунтового покриву, радіоактивного забруднення) та його негативні наслідки. Розглянуто екологічні основи та проблеми раціонального природокористування, особливості управління природними системами, принципи оцінки ризику та витратно-прибуткового аналізу в природокористуванні.

Вперше у вітчизняній літературі грунт як складова навколишнього середовища й предмет досліджень розглядається в категоріях і символах екології, а екологія грунту - як одна із галузевих екологій, що має власну проблематику і коло розв'язуваних завдань у сфері управління продукційним процесом і родючістю грунту, моніторингу та контролю за станом і забрудненням грунтів і навколишнього середовища, моделювання грунтово-екологічної системи, а також екологічної системи землеробства. Особлива увага приділена факторам антропогенного впливу на екосистему грунту, зокрема, радіаційному забрудненню.

На основі багаторічних дослідів наведено результати вивчення екології, діагностики та профілактики вірусних хвороб печериць. Запропоновано шляхи підвищення урожайності грибів у штучних екосистемах. Виявлено, що за виробничих умов у різних середовищах міцелії та плодові тіла грибів забруднені вірусами паличкоподібної, "сферичної" та бациловидної морфології. За умов біоценозів різних екологічних регіонів досліджено поширення паличкоподібного патогену, який має певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового засівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу вирощування. Із використанням діагностики вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА-тесту, електронно-мікроскопічного та інших методів вивчено локалізацію патогенів у грибах, грунті, екскрементах тварин. Встановлено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай грибів у декілька разів, а збудники їх спричинюють значні патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Вперше розроблено "ключ" оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів з урахуванням симптомів хвороб та властивостей їх збудників у динаміці росту та розвитку грибів за різних умов вирощування. На основі властивостей збудників, їх циркуляції та стійкості до них штамів печериць запропоновано комплекс профілактичних засобів боротьби з вірусними хворобами.

Розглянуто історію розвитку науки про природу, екологію, економіку і промислову технологію та сучасні концепції природничих наук, а також біосферу Землі, її виникнення, еволюцію і сучасний стан (природничі та урбанізовані екологічні системи). Проаналізовано матеріальні та енергетичні потоки сучасних технологічних систем промисловості як складових урбанізованих екосистем біосфери.

Визначено функції природного самовідновлення екосистем грунтів за різних рівнів їх забруднення. Запропоновано соціально-економічну модель розвитку старопромислового регіону з використанням уточненої моделі-прототипу. Окремі розділи присвячено питанням рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами, а також принципам створення енергетично незалежного й екологічно чистого сільськогосподарського виробництва. Оцінено природну захищеність компонентів навколишнього середовища від техногенного впливу, а також здатність наземної рослинності поглинати забруднювачі атмосфери.