Проведено дослідження джихаду як важливої складової концептів війни та миру в ісламі. Проблему співвідношення війни та миру в релігії ісламу вирішено на основі детального аналізу оригінальних текстів представників різних релігійних напрямів, а також праць сучасних дослідників. З'ясовано, що найважливішим у ісламі є заборона будь-яких примусів, зокрема залучення до релігії, а також будь-яких гасел, які закликають до війни. Існування даного підходу виявлено в Корані та Сунні. Джихад розглянуто як "великий джихад" і "малий джихад". До складу великого джихаду включено такі види: "джихад серця", "джихад язика (слова)", "джихад руки", малий джихад включає "джихад меча". Розкрито сутність поняття "джихад" як зусилля перед Богом щодо захисту власної віри, що не передбачає розповсюдження та насильницьке нав'язування власної віри. Встановлено, що поняття "джихад" також використовується для опису власної боротьби з пристрастями, як необхідність очищення душі для того, щоб стати справжнім мусульманином. Зроблено висновок, що людина як єдина у світі духовна істота є центральною постаттю в ісламі, саме вона прагне до миру, мирного співжиття з іншими людьми, власного щастя та щастя своїх нащадків.

Здійснено релігієзнавчий аналіз основних положень християнства й ісламу щодо війни та миру. Розкрито генезис і трансформацію концептів "війна" і "мир" у їх розвитку від першоджерел християнства та мусульманства - Книг Старого та Нового Завіту, Корану, Сунни, праць християнських і мусульманських мислителів - до сучасного трактування. Досліджено тенденції й особливості еволюції поняття "війна" у контексті християнської традиції. Розкрито суперечність християнської доктрини "справедливої війни", проаналізовано явище пацифізму. Досліджено багатоаспектну комплексну модель релігійно-філософського поняття "мир" у християнстві, розкрито його структуру, в якій розрізняється зовнішній і внутрішній мир. Розкрито комплексність поняття "джихад" у першоджерелах ісламу, а також його еволюцію та розвиток. Визначено типи джихаду, етичні постулати, обмеження й умови для його проголошення. Зауважено, що специфіка мусульманського концепту "мир" полягає в тому, що справжній мир на землі неможливий, поки на землі не запанує іслам. Здійснено логіко-семантичний, зіставний і компаративний аналіз концепцій війни та миру у християнській та мусульманській традиціях, досліджено витоки, тенденції та течії ісламського фундаменталізму.

Проведено філософсько-релігієзнавче дослідження ісламських священних і віроповчальних текстів як джерел мусульманського права (МП) з визначенням релігійно-правової сутності Корану й сунни (на матеріалах "Сахіху" аль-Бухарі) з трансформацією їх настанов на еволюцію мусульманської концепції хіджри періоду утворення національних держав та на глобалізаційне підгрунтя ісламської доктрини "джихад". Встановлено, що Коран як священний текст ісламу насичений великою кількістю норм і приписів - імперативних і широких у межах тлумачення й їх великий потенціал для прояву, зокрема, у встановленні релігійних меж правової ініціативи. Розроблено та обгрунтовано поділ всіх правових норм і приписів Корану й сунни, з виділенням двох їх різновидів з віднесенням настанов - абсолютно точних та настанов, які не допускають різних тлумачень, а також приписів - відсторонених та недостатньо зрозумілих. Доведено, що головне у МП - встановлення найбільш загальних параметрів відносин між людьми на релігійній основі, юридичні деталі - вторинні, оскільки не порушуються релігійно-моральні норми поведінки.

Висвітлено питання щодо діяльності терористичних угруповань і організацій за умов глобалізації. Розглянуто особливості націоналістичного, релігійного, правого, кримінального, міжнародного тероризму. Досліджено діяльність Ірландської республіканської партії, "Ісламського джихаду", ХАМАСу. Висвітлено історію ваххабізму, який на сьогодні є офіційною ідеологією, що ставить за кінцеву мету об'єднання арабських країн під знаменами "чистого" коранічного ісламу.

Освещены вопросы, касающиеся деятельности террористических группировок и организаций в условиях глобализации. Рассмотрены особенности националистического, религиозного, правового, криминального, международного терроризма. Исследована деятельность Ирландской республиканской партии, "Исламского джихада", ХАМАСа. Освещена история ваххабизма, который на сегодня является официальной идеологией, ставящего конечной целью объединение арабских стран под знаменами "чистого" ислама.

Розкрито суть конспірологічної концепції світового джихаду як інструменту ісламізації Європи та досліджено її вплив на громадську думку в західноєвропейських країнах. Проаналізовано оцінку наявних і потенційних ризиків поширення конспіративізму в країнах Західної Європи, здійснену Міжнародним центром із вивчення екстремізму та політичної ненависті, а також розглянуто прогнози експертів із дослідницького центру Think Tank Pew Research Center як спробу розвіяти конспірологічний концепт про неминуче встановлення світового джихаду шляхом демографічних трансформацій. З'ясовано, що, незважаючи на збільшення частки мусульман серед європейського населення, об'єктивних підстав для ствердження про неминучість становлення світового джихаду немає. Зроблено висновок про те, що вірус "ісламофобії", як і інші теорії змови, засновані на стереотипному уявленні про певні народи, не є новим явищем, однак останнім часом конспірологічний концепт про перетворення європейського регіону на "Єврабію" став особливо актуальним в умовах інтенсифікації міграційних потоків до країн Європи. У світлі останніх новин про заяви конспіративного характеру західноєвропейських державних лідерів, за умови ігнорування проблеми спалахів "епідемії" конспіративного мислення та використання ісламофобних теорій змови з метою дезінформування та спотворення уявлення про дійсний стан справ, в Західній Європі доведеться оголосити "карантин".

Вперше комплексно досліджено сутність і визначальні тенденції радикалізації джихадизму в Європі кінця ХХ – початку ХХІ століть, що дало можливість зробити висновки про маніпулятивне використання релігійного фактору квазірелігійною ідеологією у поєднанні з низкою актуальних соціальних, політичних, демографічних й економічних чинників глобального виміру. Доведено, що процеси радикалізації джихадизму в Європі кінця ХХ – початку ХХІ століть мають виразні ознаки саме релігійно мотивованої (а не тільки політичної) ідеології. Екстремістські ідеологічні конструкти сучасного радикалізованого джихадизму постають на основі маніпулятивних і вибіркових комбінацій окремих релігійних цитат із Корану, мусульманських концептів та понять і спрямовані на відповідні соціальні групи у контексті комплексу соціально-культурних й економічно-політичних факторів. Релігія використовується одним із чинників маніпуляції свідомістю у квазірелігійній ідеології радикалізованого джихадизму. Проаналізовано, що проблему радикального джихадизму в сучасній Європі не можливо вирішити тільки засобами політичного регулювання. Досліджено явище радикального джихадизму з використанням міждисциплінарного підходу та системно-структурного методу, що дозволило підійти до вивчення радикалізації джихадизму холістично, а не мерологічно. Радикальний джихадизм представлено у контексті приналежності цього явища до різновидів релігійно мотивованої ідеології, що виключно маніпулятивно використовує положення релігійного вчення та виходить поза межі ціннісно-смислової бази релігійного світогляду як моделі реальності.