Висвітлено проблеми використання клейових з'єднань на основі термопластичних клеїв, а також сушіння капілярно-пористих колоїдних тіл природного походження. Досліджено вплив поверхнево активних речовин на стійкість дисперсних систем. Проаналізовано зв'язок акустичних параметрів з молекулярними перетвореннями у твердному полімері. Значну увагу приділено кислотному активуванню бентонітів, експериментальним методам визначення коефіцієнтів внутрішньої дифузії, формоутворювальним властивостям декоративних елементів гуцульської різьби.

Висвітлено проблеми технології деревообробки та меблярства. Розглянуто сучасні методи і засоби зменшення віброакустичної активності деревообробних пиляльних верстатів, а також методи підвищення стабільності технологічних операцій у столярному виробництві. Проаналізовано експлуатаційні властивості віконних блоків. Описано технологію формування захисно-декоративних покриттів на деревині поліуретановими лакофарбовими матеріалами, тенденції розвитку дерев'яного домобудування. Особливу увагу приділено тепломасообмінним процесам у деревообробній галузі, фізико-хімічним методам дослідження нових матеріалів.

Освещены проблемы технологии деревообработки и меблировки. Рассмотрены современные методы и средства уменьшения виброакустической активности деревообрабатывающих пилильных станков, методы повышения стабильности технологических операций в столярном производстве. Проанализированы эксплуатационные свойства оконных блоков. Описана технология формирования защитно-декоративных покрытий на древесине полиуретановыми лакокрасочными материалами, тенденции развития деревянного домостроения. Особое внимание уделено тепломассообеменным процессам в деревообрабатывающей отрасли, физико-химическим методам исследования новых материалов.

Викладено теоретичні основи фізичної взаємодії вологи з деревиною, наведено результати досліджень з теплофізичних, діелектричних, оптичних та акустичних властивостей деревини, проаналізовано їх роль у технологічних процесах деревообробки. Висвітлено основні положення з перенесення тепла і маси (вологи) за конвективного, кондуктивного та терморадіаційного теплообміну. Описано принцип дії, наведено характеристику та методику розрахунку теплообмінного обладнання. Розглянуто механізм перенесення тепла і маси у деревині та процеси сушіння, кінетику процесу видалення вологи у деревині з різними методами підведення теплової енергії.

Изложены теоретические основы физического взаимодействия влаги с древесиной, приведены результаты исследований по теплофизическим, диэлектрическим, оптическим и акустическим свойствам древесины, проанализирована их роль в технологических процессах деревообработки. Освещены основные положения по переносу тепла и массы (влаги) при конвективном, кондуктивном и терморадиационном теплообмене. Описан принцип действия, приведены характеристика и методика расчета теплообменного оборудования. Рассмотрены механизм переноса тепла и массы в древесине и процессы сушки, кинетика процесса удаления влаги в древесине с различными методами подведения тепловой энергии.

Розглянуто роль та місце промислів у економічному житті міст і містечок, питання ставлення професійних ремісників до кустарів, принципи організації кустарних промислів, кількісний та етнічний склад кустарів, виробничий асортимент продукції. Зазначено, що на початку ХХ ст. склалася спеціалізація окремих районів у розвитку тих чи інших промислів, найпоширенішими серед яких були ткацтво і деревообробка.

Рассмотрены роль и место промыслов в экономической жизни городов и городков, вопросы отношения профессиональных ремесленников к кустарям, принципы организации кустарных промыслов, количественный и этнический состав кустарей, производственный ассортимент продукции. Указано, что в начале ХХ ст. сложилась специализация отдельных районов в развитии тех или других промыслов, наиболее распространенными среди которых были ткачество и деревообработка.

Наведено загальні відомості про сировину, матеріали, машини та обладнання, викладено вимоги нормативної документації щодо їх якості та безпеки. Розглянуто властивості натуральної та хімічної текстильної сировини. Охарактеризовано деревні та целюлозно-паперові матеріали та вироби, шкіряну та хутрову сировину, шкіри, енергоносії, пластичні маси. Визначено склад та особливості виробництва промислової сировини на основі каучуків. Наведено класифікацію сталей і чавунів, визначено принципи маркування кольорових металів і сплавів, показано переваги та недоліки холодно- та гарячокатаного металопрокату. Розкрито основні властивості промислової сировини для будівництва. Розглянуто технічні характеристики, описано будову та функціонування машин та обладнання, призначених для деревообробки, виготовлення бетонів і розчинів, зварювання та різання металу.

Даны общие сведения о сырье, материалах, машинах и оборудовании, изложены требования нормативной документации к их качеству и безопасности. Рассмотрены свойства натурального и химического текстильного сырья. Охарактеризованы древесные и целлюлозно-бумажные материалы и изделия, кожаное и меховое сырье, кожи, энергоносители, пластические массы. Определены состав и особенности производства промышленного сырья на основе каучуков. Приведена классификация сталей и чугунов, установлены принципы маркирования цветных металлов и сплавов, показаны преимущества и недостатки холодно- и гарячукатанного металлопроката. Раскрыты основные свойства промышленного сырья для строительства. Рассмотрены технические характеристики, описаны строение и функционирование машин и оборудования, предназначенных для деревообработки, изготовления бетонов и растворов, сваривания и резки металла.

Вперше досліджено склад і семантичну структуру лексики традиційних народних ремесел (деревообробки, плетіння, ковальства та каменярства) центральноподільських говірок. Зібрано та проаналізовано лексику народних ремесел, виокремлено лексико-семантичні групи досліджуваних тематичних груп лексики. За допомогою методики моделювання структурної організації лексики описано семантику та географію кожної лексеми. На підставі вивчення регіональної літератури XIX - початку XX ст. і сучасних говорів досліджено закономірності структурної організації предметної лексики. Простежено формування та розвиток лексики народних ремесел центральноподільських говірок у контексті інших діалектних зон. Виявлено закономірності номінаційних процесів, виявлено просторові відмінності зафіксованої у говірках лексики. Визначено ступінь збереження традиційної виробничої лексики у сучасних говірках.

Висвітлено теорію та практику художньої обробки деревини у ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації. Проаналізовано експериментальний процес професійної підготовки фахівців-художників у даних ВНЗ. Висвітлено історію зародження та розвитку народних художніх промислів України. Описано види художньої деревообробки в українському етнодизайні, особливості художнього конструювання традиційних виробів з дерева, їх декорування різьбленням та інкрустацією, побудови орнаментальних композицій.

Освещены теория и практика художественной обработки древесины в ВУЗ І - ІІ уровней аккредитации. Проанализирован экспериментальный процесс профессиональной подготовки специалистов-художников в данных ВУЗ. Освещена история зарождения и развития народных художественных промыслов Украины. Описаны виды художественной деревообработки в украинском этнодизайне, особенности художественного конструирования традиционных изделий из дерева, их декорирования резьблением и инкрустацией, построения орнаментальных композиций.

Висвітлено динаміку зміни формостійкості клеєних щитів з поєднанням різних порід деревини. Описано фізико-механічні властивості покриттів деревини на основі висихаючих модифікованих олій. Розкрито взаємозв'язок релаксаційно-деформівних, тепломасообмінних та міцнісних процесів у висушуваній деревині. Викладено підходи до нейромережевої ідентифікації та нейрокерування технологічним процесом сушіння деревини. Розглянуто питання генерування схем розкрою пиломатеріалів на бездефектні ділянки за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Визначено коефіцієнт сушіння в період заповільнюючої швидкості сушіння для тонких пиломатеріалів. Проаналізовано вплив тріщин усихання на міцність круглих будівельних матеріалів, еліптичності колоди на об'ємний вихід пиломатеріалів за секторного способу розпилювання. Висвітлено перспективи застосування циклонів на деревообробних підприємствах та напрями вдосконалення конструкцій даних апаратів.

Зазначено, що питання формування кластерних структур з метою оптимізації регіональної економіки, зокрема, деревообробної промисловості, потребують грунтовного дослідження. Проаналізовано сучасний стан галузі деревообробки в Україні, виділено її сильні і слабкі ознаки та перспективи на тлі економічної кризи. Визначено структуру та зміст мотивів інтеграції підприємств деревообробної промисловості під час організації їх у кластер.

Розглянуто рівні використання горючих вторинних енергетичних ресурсів (ГВЕР) та визначено прямі витрати енергоресурсів на їх підготовку для спалювання в енергетичних установках. У 2009 р. загальний обсяг виходу ГВЕР складав 9 317,3 тис. т у.п., з якого використано власними споживачами 8 059 (86,5 % від обсягу виходу), втрати склали 1 258,3 (13,5 %). За окремими видами ГВЕР втрати складають: доменний газ - 450,5 тис. т у.п. (7,58 % від загального обсягу виходу), конвертерний газ - 397,7 (98,39 %), феросплавний газ - 153,1 (66,42 %), відходи лісозаготівлі та деревообробки - 28,5 (22,82 %), чорний луг використовується в повному обсязі. Прямі витрати енергоресурсів на підготовку зазначених видів ГВЕР до спалювання незначні й складають: для доменного газу - 3,77 кг у.п./т у.п., (доменний газ приведено до умовного через його теплоту згорання), конвертерного газу - 1,2 і феросплавного - 1,64. З урахуванням структурних змін у виробництвах, які є джерелами ГВЕР, проведено оцінювання можливого їх використання на найближчу перспективу. Наведено дані щодо затрат енергії на одержання водню з використанням різних відомих технологій. Ці затрати значно перевищують його енергетичну спроможність. За даними проведеного аналізу сумарні витрати енергоресурсів на одержання 1 т водню, приведені до 1 т у.п., знаходяться у межах 1,6 - 5,1 т у.п.

Висвітлено актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в аграрній сфері. Розкрито методичні засади контролю за використанням коштів державної підтримки фермерських господарств. Розглянуто питання інституціонального забезпечення розвитку відтворювального потенціалу вітчизняного сільськогосподарського комплексу. Обгрунтовано науково-методичні підходи до моніторингу продовольчої безпеки. Проаналізовано інноваційні технології зберігання зернових культур в контексті агропромислової інтеграції. Вивчено перспективи екологічного виробництва м'ясної продукції. Оцінено ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств лісостепової частини Харківської області. Розглянуто гібридні форми управління розвитком аграрного сектору в контексті теорії контрактів. Визначено місце сільськогосподарської контрактації в системі договірних відносин. Запропоновано систему інноваційного моніторингу АПК на основі GRID. Проаналізовано економіко-енергетичні аспекти використання побічної продукції деревообробки у сільському господарстві. Розроблено економіко-математичну модель виробничо-технологічних процесів в АПК. Обгрунтовано механізм забезпечення ефективного використання земель лісового фонду. Розкрито особливості застосування спрощеної системи оподаткування у сільському господарстві.

Надано характеристику основних способів промислового сушіння деревини. Описано властивості деревини як об'єкта тепломасообміну. Розглянуто фізичні основи теплообміну та теплопередачі, масообміну та масопередачі. На їх базі розкрито фізичні закономірності процесів теплової обробки, сушіння та захисту деревини, процесів її гнуття, пресування та склеювання. Охарактеризовано технології та обладнання, в яких реалізуються ці процеси.

Запропоновано трактування категорії "конкурентоспроможність регіону" як симбіоз рівнів конкурентоспроможності найбільш ефективних видів економічної діяльності та активації нових економічних можливостей з метою збалансованого використання існуючих і потенційних конкурентних переваг регіону, його адаптації до зовнішніх і внутрішніх викликів та загроз, підвищення ролі та місця регіону в економічному просторі країни. Виокремлено та обгрунтовано систему чинників внутрішнього (галузева структура, конкурентні переваги, результати економічної діяльності) та зовнішнього (природні, техніко-технологічні, людські, соціально-економічні, інноваційні, інвестиційні ресурси, міжрегіональні зв'язки, внутрішні регіональні зв'язки) середовища, які визначають конкурентоспроможність регіону в контексті розвитку лісогосподарського виробництва. Удосконалено методологічний підхід до формування конкурентних переваг регіону, який включає підготовчий, проектний і завершальний етапи, а також передбачає наступні пріоритетні напрями: розширення внутрішніх та міжрегіональних зв'язків, модернізацію технологій у регіоні, створення інноваційних структур тощо. Доведено економічну доцільність створення міжрегіонального лісогосподарського кластеру підприємств лісогосподарського виробництва Хмельницької та Рівненської областей, розроблено його структуру, організаційний механізм функціонування та напрями співпраці лісогосподарських підприємств цих регіонів у сфері переробки відходів деревообробки та використання у виробництві різносортної деревини у межах кластеру.

Вихід з економічної кризи нерозривно пов'язаний з пошуком нових продуктів і нових виробництв. Аналіз перспективності реалізації проекту з виготовлення пеллет з відходів деревообробки та розробка варіантів залучення інвестора в проект із створення виробничої лінії для гранулювання відходів деревообробного виробництва. Пеллетний ринок України сьогодні знаходиться на початковому рівні розвитку. Особливістю українського ринку пеллет на сьогоднішній день є його структура, де більшу частину займають пеллети з лушпиння соняшнику та інших сільськогосподарських культур. Досвід європейських країн показує, що основним стимулом розвитку біоенергетики з'явилася її державна підтримка. В Україні ринок біопалива формується поки що стихійно і основними причинами його розвитку є: потреба в утилізації деревних відходів, зростаючі енерговитрати і ціни на традиційні види палива. Виготовлення пеллет є перспективним видом бізнесу для розміщення його в Україні.

Розглянуто педагогіку вищої школи як науку і навчальний предмет. Описано основні категорії педагогіки вищої школи. Охарактеризовано сучасну вищу освіту України. Увагу приділено питанням організації роботи ВНЗ різних рівнів акредитації. Розкрито поняття дидактики і методики професійного навчання. Висвітлено педагогічний процес і процес навчання. Викладено методику добору змісту прфоесійної освіти. Показано основні види навчальних занять у ВНЗ. Акцентовано увагу на дидактичних основах діагностики навчання.

Встановлено, що на сучасному етапі фінансування пріоритетів розвитку лісогосподарського комплексу відбувається в таких формах: бюджетне фінансування лісовідновлення; фінансове забезпечення лісогосподарських і лісоохоронних проектів на основі використання коштів, одержаних державними та приватними суб'єктами лісогосподарського підприємництва на основі госпрозрахункової діяльності; одержання фінансових ресурсів суб'єктами лісогосподарського підприємництва внаслідок відшкодування втрат лісогосподарського виробництва; фінансування природоохоронних заходів у частині відтворення лісоресурсного потенціалу за рахунок екологічного податку та рентної плати. Визначено основні чинники негативного впливу на фінансову діяльність постійних лісокористувачів - державних лісогосподарських підприємств, якими виступають: відсутність механізму раціонального використання експортного потенціалу ресурсів лісу у зв'язку з незначною питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості; латентний характер механізму стимулювання глибокої переробки деревини; нерозвиненість механізмів регулювання перетікання лісової ренти із лісогосподарського у лісопереробний сегмент лісового сектора. Удосконалено теоретико-методологічні підходи до диверсифікації форм і засобів фінансування пріоритетів розвитку лісогосподарського комплексу, які передбачають підвищення рівня концентрації інвестиційного потенціалу лісогосподарських і деревообробних підрозділів територіального лісогосподарського комплексу через формування інтегрованих підприємницьких об'єднань холдингового та кластерного типу; відокремлення деревообробки від ведення лісового господарства, що забезпечить однаковий рівень доступу суб'єктів лісопереробного підприємництва різних форм власності до необробленої деревини і сприятиме підвищенню рівня капіталізації лісових і лісогосподарських активів; розширення специфікації лісогосподарської та лісоохоронної діяльності, що підвищить рівень ефективності використання несировинних якостей лісу, лісосічних відходів, відходів деревообробки та забезпечить нарощення обсягів фінансування лісогосподарського виробництва, в тому числі і на основі угод державно-приватного партнерства.

Виконано теоретичні й експериментальні дослідження процесу початкового нагрівання пиломатеріалів перед сушінням. На основі аналізу рівняння теплового балансу та теплового к.к.д. обладнання визначено ефективність використання теплової енергії у процесах нагрівання деревини. Наведено характеристику способів початкового нагрівання деревини в різних технологічних процесах деревообробки. Розроблено метод і проведено дослідження фізичних (вологості та густини) і теплових (питомої теплоємності, теплопровідності, температуропровідності) властивостей деревини дуба та сосни. Розроблено фізико-математичну модель процесу нагрівання деревини, за якою можна визначити температуру деревини, динаміку її зміни залежно від породи, товщини матеріалу, початкової вологості деревини та температури середовища та виведено розрахункові залежності для визначення тривалості і теплової потужності процесу нагрівання деревини. Розроблено метод визначення раціональних режимних параметрів процесу початкового нагрівання деревини.

Обгрунтовано необхідність формування державної інвестиційно-інноваційної політики розвитку лісового сектора як важливої передумови подолання інвестиційного дефіциту як у державному, так і в корпоративному секторах лісогосподарського та деревообробного виробництва. Проаналізовано основні тенденції освоєння суб'єктами лісогосподарського підприємництва капітальних інвестицій, динаміку залучення лісогосподарськими підприємствами кредитних коштів, а також зрушення в структурі капітальних інвестицій у 2016 р. порівняно з 2013 р. Установлено, що важливою складовою державної інвестиційно-інноваційної політики розвитку лісового сектора має стати набір стимулів стосовно прискорення процесів модернізації та оновлення матеріально-технічної бази лісозаготівель та деревообробки. Обгрунтовано потребу у формуванні інституціонального підгрунтя встановлення партнерських відносин між державою та підприємницькими структурами в частині фінансування проектів модернізації лісозаготівельного та деревообробного обладнання.

Давні виробництва все частіше стають об'єктом наукових студій українських археологів. Важливе місце серед них займають дослідження обробки сировини природного походження, зокрема, деревини. Вони ускладнені тим, що органіка в умовах Українського Прикарпаття практично не зберігається, тому основними джерелами до вивчення є сліди від дерев'яних конструкцій у залишках житлових та оборонних споруд, артефакти з металу, які були конструктивними елементами виробів із дерева чи елементи металевих знарядь, що містили дерев'яні деталі, та, певною мірою, етнографічні джерела. Проаналізовано можливі способи обробки дерева носіями райковецької культури в Українському Прикарпатті, наведено ймовірний асортимент дерев'яних виробів та сферу їхнього використання, визначено місце галузі у системі життєзабезпечення населення регіону.

Підвищення рівня оснащеності виробничих процесів деревообробки сучасним прогресивним технологічним оснащенням є одним з ефективних шляхів підвищення продуктивності та поліпшення показників якості виробів із деревини та меблів.