Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на місцево-поширений рак молочної залози шляхом застосування різних варіантів електрофоретичного введення цитостатиків за класичною схемою CMF і модифікованою схемою CMFV. Встановлено, що під ча трасдермального електрофорезу у здорових щурів з карциномою Герена зростає напруга тканин, які лежат в міжелектродному просторі (від 138 + 8,3 мВ до 253 + 15,2 мВ). Внутрішньопухлинне введення електродів відзначається зниженням напруги у тканинах, особливо вираженим за умов полярного розташування електродів (від 132 + 7,9 до 41 + 2,5 мВ). Доведено, що гальванізація з цитостатиком пригнічує активність ферментів антирадикального захисту в карциномі Герена, що супроводжується підвищенням утворення первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів. Відзначено, що гальванізація з 5-фторурацилом підвищує активність систем необмеженого протеолізу, які зруйнували низько- та високомолекулярні протеїни, зменшує колагеназну активність у пухлинній тканині, яка сприяє фіброзогенезу в зоні неопластичного росту. Реовазографічні дослідження виявили після проведення електрофорезу підвищення амплітуди систолічної хвилі, реографічного індексу, амплітудно-частотного показника, зростання максимальної та середньої швидкостей наповнення судин у середньому в 1,5 - 3 рази, що свідчить про покращання кровонаповнення ураженої раковим процесом молочної залози. Встановлено, що у разі електрофоретичного введення цитостатиків число загальних регресій пухлин збільшувалось на 12 % під час проведення доопераційної променевої терапії, на 11 - 19 % - хіміотерапії за схемою CMF та на 13,5 -

Досліджено вплив внутрішньотканинного електрофорезу з берлітіоном на загальний потенціал гемокоагуляції у хворих на цукровий діабет з гнійно-некротичними ураженнями нижніх кінцівок. Показано, що в разі синдрому діабетичної стопи застосування електричного поля постійного струму та берлітіону ефективно коригує порушення гемостазу у венах нижніх кінцівок: усуваються явища гіперкоагуляції, зменшується функціональна активність тромбоцитів і збільшується протизгортальний потенціал крові.

Досліджено стан фібринолітичної системи крові у хворих на ускладнені форми діабетичних ангіопатій нижніх кінцівок. Виявлено депресію плазмового фібринолізу. Проведено порівняльну оцінку ефективності традиційного лікування, електричного поля постійного струму (гальванізації) та внутрішньотканинного електрофорезу берлітіону на зміни фібринолітичної системи крові щодо ускладнених форм діабетичних ангіопатій нижніх кінцівок. Доведено, що внутрішньотканинний електрофорез берлітіону сприяє ефективному відновленню інтенсивності та резерву локального ферментативного фібринолізу.

Ефективність гальванізації та внутрішньотканинного електрофорезу антибактеріальних препаратів вивчено у 26-ти хворих на опіки IIIA-Б-IV ст. площею від 3 до 12 % поверхні тіла. Показано позитивний вплив електричного поля постійного струму на рівень церулоплазміну, пероксидного окиснення білків, фібринолітичну активність плазми крові, динаміку ранового процесу. Гальванізація зони термічного ураження покращує цитологічну картину залишкових ран, прискорює процес їх епітелізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-3 + Р457.862

Рубрики:

Цукровий діабет

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено обстеження та лікування 113-ти хворих на синдром діабетичної стопи. Перша група хворих одержувала традиційне лікування, 2-й групі пацієнтів комплекс лікувальних заходів у ранньому післяопераційному періоді доповнювали гальванізацією ураженої нижньої кінцівки; та хворим 3-ї групи в ранньому післяопераційному періоді приєднували локально внутрішньотканинний електрофорез берлітіону. Контроль за динамікою ранового процесу здійснено за допомогою оцінки мазків-відбитків з ран. Порівняння темпу переходу цитологічної картини мазка-відбитка від запального до запально-регенераторного, регенераторно-запального та, нарешті, регенераторного типу продемонструвало, що ці процеси у хворих, які одержували традиційне лікування відбувались у середньому протягом 20-ти днів, у групі, де виконувалася гальванізація нижніх кінцівок - протягом 16-ти днів і в групі, де пацієнти одержували внутрішньотканинний електрофорез берлітіону - протягом 14-ти днів.

Досліджено функціональний стан печінки собак (за активністю в плазмі крові амінотрансфераз, рівнем сечовини і середніх молекул) у разі її травматичного пошкодження залежно від виду шовного матеріалу (вікрил, дексон, капромед, кетгут). Показано, що найкращим шовним матеріалом є вікрил. Використання сальника, комбінації сальник + діоксидин, сальник + діоксидин + гальванізація на фоні вікрилових швів прискорює час відновлення функціонального стану печінки.

Обстежено 113 хворих на синдром діабетичної стопи. Одній групі хворих проведено загальноприйняте лікування, другій групі - традиційне лікування доповнювали гальванізацією нижніх кінцівок, у третій - лікування поєднували з внутрішньотканинним електрофорезом берлітіону на нижні кінцівки. Клінічна оцінка ефективності лікування трьох груп хворих показала прискорення утворення грануляцій, зменшення площі рани, ознак запалення, кількості післяопераційних ускладнень, повторних операцій і тривалості стаціонарного лікування в другій і третій групах хворих. Найбільш сприятливий перебіг та ефективність лікування відзначено у третій групі хворих.

Обстежено 63 хворих на синдром стопи діабетика. Контрольна група складала 26, основна - 37 пацієнтів. Поруч із традиційним лікуванням хворим основної групи застосовували вплив електричного поля постійного струму на уражену нижню кінцівку. Завдяки властивостям гальванізації (покращання крово- і лімфообігу, посилення метаболічних і репаративних процесів, зменшення ознак набряку та запалення, збільшення інтенсивності обмінно-трофічних та транспортних процесів), вдалось скоротити тривалість стаціонарного лікування на 7,3 доби. Кількість повторних оперативних втручань зменшилась на 16,73 %, інвалідизуючих операцій - на 9,68 %.

Розглянуто особливості застосування масажу та фізіотерапії при туберкульозі легень (ТЛ). Проаналізовано більше 20 літературних джерел. Встановлено, що лікувальний масаж застосовується на всіх етапах фізичної реабілітації у вигляді класичного, сегментарно-рефлекторного, точкового та самомасажу. У разі ТЛ рекомендовано фізіотерапевтичні методи лікування: гальванізація, медикаментозний електрофорез, ультразвукова терапія, органний електрофорез, лазерне опромінювання, а також гідротерапевтичні процедури та процедури, що загартовують. Уточнено механізми лікувальної дії масажу та фізіотерапевтичного лікування у випадку ТЛ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.442.7 + Р284.427

Рубрики:

Токсикологія сірки та її сполук

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.442.7 + Р284.427

Рубрики:

Токсикологія сірки та її сполук

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ