Висвітлено проблеми експресивної маркованості лексичних одиниць у працях українських мовознавців, перекладу українського ділового мовлення. Визначено гіпо- та гіперсемантизацію ономастичних компонентів у структурі фразеологічних одиниць. Розглянуто питання граматичної адаптації субстантивних галліцизмів в українській мові в аспекті родової маркованості. Проаналізовано особливості відтворення українських фразеологізмів російською мовою.

Освещены проблемы экспрессионной маркированности лексических единиц в трудах украинских языковедов, перевода украинской деловой речи. Определены гипо- и гиперсемантизация ономастических компонентов в структуре фразеологических единиц. Рассмотрены вопросы грамматической адаптации субстантивных галлицизмов в украинском языке в аспекте родовой маркированности. Проанализированы особенности восстановления украинских фразеологизмов на русском языке.

Наведено результати наукових досліджень з питань лексикології та термінознавства, семасіології, синтаксису. Проаналізовано діалектну взаємодію у процесі творення суржику, системну організацію галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології, словотвірно-структурні особливості технічної термінології. Викладено порівняльну характеристику кількісного складу криптонімів англійської й української мов. Визначено місце когезії у системі категорій тексту, розглянуто питання реалізації лексичної когезії у художніх текстах. Висвітлено результати дослідження різнорівневих мовних засобів вираження відношень компаративності в українській мові. Описано особливості утворення поліметафоричних предикатів, структуру дієслівно-іменникового словосполучення, валентнісні ознаки й особливості формально-синтаксичної організації дієприслівникових зворотів, темпоральну структуру речення, зокрема, прислівникові форми вираження семантико-синтаксичної категорії темпоральності.

Приведены результаты научных исследований по вопросам лексикологии и терминоведения, семасиологии, синтаксиса. Проанализированы диалектное взаимодействие в процессе образования суржика, системная организация галлицизмов в современной украинской сельскохозяйственной терминологии, словообразовательно-структурные особенности технической терминологии. Представлена сравнительная характеристика количественного состава криптонимов английского и украинского языков. Определено место когезии в системе категорий текста, рассмотрены вопросы реализации лексической когезии в художественных текстах. Освещены результаты исследования разноуровневых речевых средств выражения отношений компаративности в украинском языке. Описаны особенности образования полиметафорических предикатов, структура глагольно-существительного словосочетания, валентностные свойства и особенности формально-синтаксической организации деепричастных оборотов, темпоральная структура предложения, в частности, причастные формы выражения семантико-синтаксической категории темпоральности.

Розглянуто питання романо-германської та слов'янської філології. Проаналізовано взаємодію фреймів "Природа" і "Людина" у мовній презентації духовного єднання людини та природи у творі англійського письменника Т.Гарді "Тесс із роду Д'Ербервіллів". Наведено результати досліджень етимологічної ідентифікації групи англіцизмів, зареєстрованих у сучасних українських словниках іншомовних слів як галліцизми. Висвітлено механізми імпліцитності мовленнєвих актів, іллокутивні характеристики прототипів акту відмови, просодичні характеристики спонтанних текстів нейтрального й емоційного мовлення, а також інтонаційного оформлення позитивних модально-емоціональних відчуттів. Викладено функціональний підхід до вивчення фразеологічних інновацій у синтезі з когнітивізмом, розкрито роль фразеологізмів у побудові текстової структури, визначено їх текстотвірні потенції. Охарактеризовано морфологічно-синтаксичні особливості успадкування народнолатинських соматичних фразем романськими мовами (французькою, іспанською й італійською). Визначено валентність як фактор функціональної варіативності англійського дієслова. Наведено порівняльний аналіз іменникових фраз в англомовній художній прозі. Описано особливості консонантизму українських говірок Берестейсько-Пінського Полісся в записах місцевого фольклору, типологію синтаксем у структурі семантично-елементарних і ускладнених простих речень.

Рассмотрены вопросы романо-германской и славянской филологии. Проанализировано взаимодействие фреймов "Природа" и "Человек" в языковой интерпретации духовного единства человека и природы в произведении английского писателя Т.Гарди "Тэсс из рода Д'Эрбервиллов". Приведены результаты исследований этимологической идентификации группы англицизмов, зарегистрированных в современных украинских словарях иноязычных слов как галлицизмы. Освещены механизмы имплицитности языковых актов, иллокутивные характеристики прототипов акта отказа, просодические характеристики спонтанных текстов нейтральной и эмоциональной речи, а также интонационного оформления положительных модально-эмоциональных чувств. Изложен функциональный подход к изучению фразеологических инноваций в синтезе с когнитивизмом, раскрыта роль фразеологизмов в построении текстовой структуры, определены их текстообразовательные потенции. Охарактеризованы морфологическо-синтаксические особенности унаследования народнолатинских соматических фразем романскими языками (французским, испанским и итальянским). Определена валентность как фактор функциональной вариативности английского глагола. Приведен сравнительный анализ существительных фраз в англоязычной художественной прозе. Описаны особенности консонантизма украинских говоров Берестейско-Пинского Полесья в записях местного фольклора, типология синтаксем в структуре семантическо-элементарных и усложненных простых предложений.

Проаналізовано фонографічні особливості галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології. Висвітлено національно-культурну своєрідність зоонімів українських народних казок, гумористичну роль анекдоту. Розкрито семіотичний, психолінгвістичний та когнітивний аспекти семантики тексту. Визначено статус детермінанти у структурі простого речення, співвідношення синтетичних і аналітичних елементів у системі граматичних форм дієслова в українській та російській мовах в теоретичному і лінгвоісторіографічному аспектах.

Проанализированы фонографические особенности галлицизмов в современной украинской сельскохозяйственной терминологии. Освещены национально-культурное своеобразие зоонимов украинских народных сказок, юмористическая роль анекдота. Раскрыты семиотический, психолингвистический и когнитивный аспекты семантики текста. Определены статус детерминанта в структуре простого предложения, соотношение синтетических и аналитических элементов в системе грамматических форм глагола в украинском и русском языках в теоретическом и лингвоисториографическом аспектах.

Висвітлено поняття "сільськогосподарська термінологія" на основі виявлення джерел її формування й обгрунтування інтегрованого характеру науково-поняттєвого апарату сучасного сільського господарства. Уточнено семантичний обсяг поняття "галліцизм" стосовно його використання як одиниці терміносистеми. Запроваджено комплексний підхід до розкриття загальних закономірностей освоєння та функціонування галліцизмів у терміносистемі сільського господарства, дослідження їх складу, аналізу процесів творення термінів. Установлено продуктивні способи утворення термінів з залученням компонентів французького походження, подано практичні рекомендації щодо їх унормування та стандартизації. Визначено характерні риси освоєння французьких запозичених лексичних одиниць у терміносистемі на фонетико-графічному, морфологічному, словотвірному та семантичному рівнях.

Обгрунтовано критерії виділення галліцизмів у лексичному складі української мови, а також визначено принципи встановлення джерел французьких запозичень.

Проаналізовано фонетико-графічне освоєння галліцизмів, що входять до складу сучасної української фінансово-економічної термінології. Розглянуто особливості наголошування термінів французького походження.

Обгрунтовано концепцію комплексного дослідження генези терміносистеми дипломатії та її функціонування в англомовному дипломатичному дискурсі. Здійснено виокремлення дипломатичного з-поміж суміжних дискурсів та запропоновано його таксономічну диференціацію. Визначено регістри, жанри й типи текстів, які утворюють цей дискурс. Запропоновано методику дослідження терміносистеми в дискурсі. Здійснено комплексний аналіз генези англійської дипломатичної термінології, складу та функціонування терміносистеми в англомовному дипломатичнму дискурсі. Досліджено асимільовані та неасимільовані запозичення (латинізми, галліцизми) терміносистеми дипломатії. Описано структурні типи, а також семантичні та прагматико-функціональні особливості термінів дипломатичного дискурсу. Простежено дискурсотвірний потенціал термінів у текстах дипломатичних промов.

Досліджено вербалізовані етнореалій-галліцизми в англомовній картині світу. Уточнено зміст понять "етнореалія", "етноконцепт-галліцизм", "лінгвокультурна адаптація". Визначено критерії виокремлення етнореалій-галліцизмів в англомовному публіцистичному дискурсі кінця XX - початку XXI ст. Систематизовано та класифіковано номінації етнореалій-галліцизмів в англійській мові у зв'язку зі світосприйняттям носіїв англійської мови. Розкрито фонетико-графічні, структурно-семантичні, словотвірні, синтаксичні та стилістичні механізми вербалізації етнореалій-галліцизмів в англомовному публіцистичному дискурсі. Встановлено та розкрито специфіку репрезентації понятійної, образної сфер етноконцептів-галліцизмів, репрезентованих номінаціями етнореалій-галліцизмів в англомовному публіцистичному дискурсі кінця XX - початку XXI ст., а також проілюстровано особливості вербалізації їх ціннісного складника в англо-французьких етнічних стереотипах. Виявлено когнітивно-функціональний потенціал вербалізованих етнореалій-галліцизмів та репрезентованих ними етноконцептів-галліцизмів в англомовній картині світу на матеріалі публіцистичного дискурсу кінця XX - початку XXI ст.

Вперше зіставлено реалізацію консонантизму в англізмах і галліцизмах у сучасному німецькомовному теледискурсі. Виявлено суттєві розбіжності в реалізації консонантизму між новітньою кодифікацією й усним мовленням носіїв вимовного стандарту. Висвітлено характерні особливості реалізації консонантизму під час зіставлення різних фоностилістичних рівнів у теледискурсі Німеччини з урахуванням позиції в слові. Встановлено ступені онімечення приголосних в англізмах і галліцизмах у зв'язку з їх високою варіативністю як усередині кодифікованої норми, так і в усному мовленні дикторів і модераторів. Визначено особливості реалізації консонантизму залежно від дальності/близькості фонем у порівнюваних звукових системах.

Досліджено вплив зовнішніх екстралінгвістичних факторів на процес запозичення із французької та англійської мов. Простежено хронологію ірансько-французьких та ірансько-англійських мовних, літературних, економічних та культурних контактів. З'ясовано особливості формування основних лексико-семантичних груп галліцизмів на позначення суспільно-політичної, технічної, військової, медичної, фізичної, термінологій; представників тваринного та рослинного світу, назв місяців та англіцизмів для номінації спортивної, технічної, комп'ютерної, побутової та кулінарної лексики у сучасній перській мові. Визначено особливості їх функціонування у літературі різноманітного спрямування. Розглянуто особливості фонетичної, граматичної та семантичної адаптації галліцизмів та англіцизмів на грунті сучасної перської мови. Відібрано 591 запозичення від загальної кількості проаналізованого корпусу іншомовних лексем (1 000 л. од.). Визначено частотність функціонування англіцизмів і галліцизмів у межах кожної лексико-семантичної групи.

Досліджено диференційні ознаки поняття "етнореалія" стосовно інших видів національно-специфічної лексики, зокрема, реалій, екзотизмів, запозичень, інтернаціоналізмів; з'ясовано співвіднесеність етнореалій-галліцизмів та етноконцептів-галліцизмів. Надано визначення поняттям "етнореалія" і "етноконцепт".

Розглянуто іноземні запозичення французького походження в турецькій мові. Виявлено та класифіковано іноземні запозичення в мові-донорі. Охарактеризовано особливості взаємодії і взаємовпливу мов. Наведено етнографізми, регіоналізми, екзотизми, варваризми, інтернаціональну лексику, кальки, проникнення, класифіковані іноземні запозичення французького походження залежно від номінації за тематичними групами. Відзначено, що головною закономірністю французько-турецьких контактів є запозичення термінології і інтернаціональної загальновживаної лексики. Відкритість турецької мови для входження галліцизмів обумовлена такими екстралінгвістичними факторами: мода, інтенсивний розвиток науки і техніки, інформаційних технологій, сфер телебачення і комунікації, мовні контакти, інтеграція в світову науку та культуру. Фонетичні засоби турецької мови дозволили загалом достатньо точно передати вимову запозичених слів. Закон гармонії голосних і закон асиміляції приголосних, протези, епентези, субституції, апокопи, редукція вплинули на зміну фонетичного образу французьких запозичень.

Розглянуто іноземні запозичення французького походження в турецькій мові. Виявлено та класифіковано іноземні запозичення в мові-донорі; охарактеризовано особливості взаємодії та взаємовпливу мов; наведено етнографізми, регіоналізми, екзотизми, варваризми, інтернаціональну лексику, кальки, проникнення. Класифіковано іноземні запозичення французького походження залежно від номінації за тематичними групами. Відзначено, що головною закономірністю французько-турецьких контактів є запозичення термінології і інтернаціональної загальновживаної лексики. Відкритість турецької мови для входження галліцизмів обумовлена такими екстралінгвістичними факторами: мода, інтенсивний розвиток науки та техніки, інформаційних технологій, сфер телебачення та комунікації, мовні контакти, інтеграція в світову науку і культуру. Зазначено, що фонетичні засоби турецької мови дозволили загалом достатньо точно передати вимову запозичених слів. Акцентовано, що закон гармонії голосних і закон асиміляції приголосних, протези, епентези, субституції, апокопи, редукція вплинули на зміну фонетичного образу французьких запозичень.