Розглянуто джерела виникнення, механізми функціонування, тенденції розвитку феномена посткомуністичного суспільства, що трансформується. Подано результати теоретичних і емпіричних досліджень у галузі політичної соціології, зокрема, визначено тенденції зміни політичних інститутів і закономірності формування масової політичної свідомості та політичної культури суспільства. Висвітлено найголовніші аспекти економічної соціології та соціології міграцій: бідність, безробіття, транзитні міграції, проблеми біженців та адаптації кримських татар. Подано результати досліджень у сфері етносоціології та соціології Чорнобильської катастрофи. Наведено узагальнені соціографічні матеріали, що дають можливість простежити динаміку громадської думки, соціально-політичних орієнтацій та емоційно-оцінних суджень населення України впродовж 1990-х рр.

Наведено сутнісні характеристики соціального захисту (СЗ) і зайнятості населення, проаналізовано їх взаємодію та взаємозв'язок за умов транзитивного суспільства. Викладено питання регулювання зайнятості, визначено шляхи її забезпечення та вплив зайнятості на СЗ населення. Розглянуто хронічну бідність як форму недосконалості системи СЗ населення в Україні, а також якісні інституціональні зміни в політиці зайнятості населення.

Приведены сущностные характеристики социальной защиты (СЗ) и занятости населения, проанализировано их взаимодействие и взаимосвязь в условиях транзитивного общества. Изложены вопросы регулирования занятости, определены пути ее обеспечения и проанализировано влияние занятости на СЗ населения. Рассмотрена хроническая бедность как форма несовершенства системы СЗ населения в Украине, а также качественные институциональные изменения в политике занятости населения.

Подано тлумачення найважливіших термінів і понять з питань соціології, зокрема, агломерація соціальна, бідність, голосування, етноцентризм, олігархія, опитування громадської думки, релігійна війна, цілераціональна дія індивида.

Дано толкование наиболее важных терминов и понятий по вопросам социологии, в частности, агломерация социальная, бедность, голосование, этноцентризм, олигархия, опрос общественного мнения, религиозная война, целерациональное действие индивида.

Визначено поняття "бідність" та формування методики його вивчення. Проаналізовано основні методологічні підходи до визначення критеріїв та факторів бідності у світовій соціологічній практиці. Подано дані динаміки бідності в Україні і звернено увагу на їх прогресуючий характер.

Розкрито сутність бідності як соціально-економічного явища, досліджено вплив суспільної, зокрема, економічної, нерівності, ситуації на ринку праці, економічного зростання на її виникнення. Запропоновано методи визначення та вимірювання рівня бідності, проаналізовано її прояви, зокрема, коротку тривалість життя, недоступність якісної освіти, обмеженість споживання. Запропоновано методики вимірювання доходів і споживання, нерівності та факторів її формування. Проведено моделювання впливу демографічних і соціально-економічних чинників на ризики бідності. Розроблено методику побудови "карт бідності", наведено результати її застосування за даними першого всеукраїнського перепису населення. Висвітлено питання формування та реалізації політики подолання бідності та підтримки бідних верств населення України.

Раскрыта сущность бедности как социально-экономического явления, исследовано влияние общественного, в частности, экономического, неравенства, ситуации на рынке труда, экономического роста на ее возникновение. Приведены методы определения и измерения уровня бедности, проанализированы ее проявления, в частности, короткая продолжительность жизни, недоступность качественного образования, ограниченность потребления. Рассмотрены методики измерения доходов и потребления, неравенства и факторов его формирования. Проведено моделирование влияния демографических и социально-экономических факторов на риски бедности. Разработана методика построения "карт бедности", даны результаты ее применения по данным первой всеукраинской переписи населения. Освещены вопросы формирования и реализации политики преодоления бедности и поддержки бедных слоев населения.

Розглянуто теоретичні та прикладні проблеми дослідження нерівності. Розглянуто криву Лоренса як інструмент економічного аналізу, податкову систему як інструмент розподілу. Запропоновано моделі дослідження суспільної поляризації. Висвітлено особливості параметризації розподілу доходів. Охарактеризовано принципи декомпозиції індексів нерівності. Увагу приділено декомпозиції індексу Аткінсона за демографічними групами, індексу Джині за компонентами доходів (витрат). Наведено алгоритм декомпозиції індексу Джині для згрупованих даних.

Рассмотрены теоретические и прикладные проблемы исследования понятия неравенства. Рассмотрена кривая Лоренса как инструмент экономического анализа, налоговая система как инструмент распределения. Предложены модели исследования общественной поляризации. Освещены особенности параметризации распределения доходов. Охарактеризованы принципы декомпозиции индексов неравенства. Внимание уделено декомпозиции индекса Аткинсона по демографическим группам, индексу Джини по компонентам доходов (затрат). Приведен алгоритм декомпозиции индекса Джини для сгруппированных данных.

Наведено методи вимірювання бідності, дослідження динамічних характеристик індексів бідності. Розкрито зміст поняття "сприятливість зростання для добробуту бідних". Проаналізовано вплив непрямих податків на рівень бідності. Висвітлено особливості перерозподілу доходів. Увагу приділено прогресивності податкової системи. Наведено модель поляризації Естебана - Рея. Визначено зв'язок між індексами поляризації та бідності. Розкрито сутність поняття "соціально вразливі верстви населення".

Приведены методы измерения бедности, исследования динамических характеристик индексов бедности. Раскрыто содержание понятия "благоприятность роста для благосостояния бедных". Проанализировано влияние непрямых налогов на уровень бедности. Освещены особенности перераспределения доходов. Внимание уделено прогрессивности налоговой системы. Приведена модель поляризации Эстебана - Рея. Определена связь между индексами поляризации и бедности. Раскрыта сущность понятия "социально уязвимые слои населения".

Розкрито особливості та закономірності розподілу та перерозподілу доходів населення за умов трансформації економічних систем посткомуністичних країн. Простежено зміну механізму формування доходів населення у країнах з перехідною економікою за умов занепаду командно-адміністративної економіки, трансформаційного спаду й економічного зростання. Проаналізовано динаміку доходів населення, особливості їх функціонального та родинного розподілу, а також з'ясовано ефективність використання соціальних трансферів та оподаткування у перерозподілі доходів у перехідних економічних системах. Висвітлено особливості та закономірності розподілу та перерозподілу доходів населення за умов ринкової трансформації економіки України.

Раскрыты особенности и закономерности распределения и перераспределения доходов населения в условиях трансформации экономических систем посткоммунистических стран. Прослежено изменение механизма формирования доходов населения в странах с переходной экономикой в условиях упадка командно-административной экономики, трансформационного снижения и экономического роста. Проанализированы динамика доходов населения, особенности их функционального и семейного распределения, а также выяснена эффективность использования социальных трансферов и налогообложения в перераспределении доходов в переходных экономических системах. Освещены особенности и закономерности распределения и перераспределения доходов населения в условиях рыночной трансформации экономики Украины.

Проаналізовано соціально-економічні чинники, що впливають на формування стану здоров'я населення України: екологічні умови, валовий національний продукт, соціальне розшарування населення, рівень освіти, бідність, безробіття, соціальну незахищеність громадян, вживання алкогольних напоїв, тютюну, наркотичних речовин, низьку фізичну активність. Запропоновано заходи щодо поліпшення функціонування системи охорони здоров'я, спрямовані на збереження здоров'я населення.

Що робить науку науковою? Чи це є знання, набуті науковцем, чи метод, за допомогою якого ці знання здобудуть? Здійснено спробу текстового аналізу статей, безпосередньо пов'язаних з питаннями риторики та науки, а також книги К. Фіннеган "Зображуючи бідність". Обстоюється думка про те, що у соціальних, комунікаційних та інших гуманітарних науках, об'єднаних пристрастю до риторики, не варто використовувати універсальні, об'єктивні наукові знання, які можна перевірити, ліпше взагалі не вдаватися до наукової саморепрезентації.

Розглянуто досвід бідності та бездомності серед неофіційно зайнятих робітників у будівельному секторі. На підставі інтерв'ю, проведених із бездомними Києва, розглянуто структурні процеси, які змушують людей покидати домівки в пошуках роботи у великих містах, а також їх досвід тіньової роботи на будівництві. Ці робітники відокремлюють себе від бездомних, які "здалися" (так званих "бомжів"), хоча багато нинішніх "бомжів" мали у своїх біографіях досвід роботи в тіньовій економіці. Тому роботу в тіньовій економіці слід розглядати в ширшому контексті депролетаризації, безробіття та відсутності соціального захисту за переходу до капіталізму. Саме ці структурні фактори спричиняють бідність, бездомність, алкоголізм, злочинність і девіацію як серед неофіційно зайнятих робітників у будівельному секторі, так і в інших сферах.

Подано варіант комплексного дослідження бідності як соціально-економічної категорії, виявлено основні форми та причини, які її породжують. Визначено зміст багатоаспектної категорії "бідність". Охарактеризовано основні особливості бідності у країнах з перехідною економікою: велика питома вага бідного населення серед працюючих, високий рівень збіднілих - серед молоді, жінок, освічених і кваліфікованих робітників та ін. Спираючись на світовий досвід боротьби з бідністю, країни з економікою, що трансформується, впроваджують засоби подолання бідності, адекватні умовам даних країн. Запропоновано засоби боротьби з бідністю, запобігання перетворенню її на масову та хронічну - державний контроль за найважливішими соціальними індикаторами: відповідністю мінімальних розмірів заробітної плати, пенсії, стипендії, що відповідають рівню прожиткового мінімуму; доступністю безкоштовних медичних і загальноосвітніх послуг на мінімально визначеному рівні.

Розроблено методологічні основи стратегічної моделі управління національною працею на підставі переходу до нормативного розподілу результатів праці, включення автоматичних стабілізаторів результативності праці, капіталовкладень і формування індивідуального трудового потенціалу, розширеного відтворення трудового потенціалу в систему оплати праці, стратегічного прогнозування та програмування розвитку ринку праці, його збалансування з прогнозами розвитку національного виробництва та з ринком освітніх послуг і глобальним ринком праці, вдосконалення функціональних блоків управління ринком праці. Розроблено методичні питання щодо розрахунку мінімальної, середньої та масимальної заробітної плати стосовно ВВП, їх складових. Визначено економічну суть категорій "трудова бідність", "трудовий капітал". Розроблено триєдиний підхід до визначення національного трудового потенціалу, а також моделі, методи та показники комплексного дослідження аналізу ринку праці України та механізму його регулювання у двох вимірах: статичному та динамічному.

Дослідження, проведені у спецшколах України, засвідчили бідність активного словника слабочуючих учнів на дієслівно-префіксальні слова. Доведено принципову можливість впливу методично правильно підготовлених словотворчих вправ на збагачення словника слабочуючих учнів лексичними одиницями із похідною основою. При розробці методичних позицій було використано відомі у вітчизняній методиці викладання рідної мови висновки про реальні можливості мовленнєвого розвитку слабочуючих учнів у процесі утворення структурно-семантичного підходу до вивчення складу слова і словотворення, які досі не були реалізовані в спецпрактиці вивчення рідної мови в школі для слабочуючих дітей.

Описано фрагмент англомовної картини світу, що відбиває погляди соціуму на дихотомію "багатство/бідність". Проаналізовано узуальні мовні одиниці у форматі слово, словосполучення, паремія, що виступають конституентами номінативних полів WEALTH та POVERTY. Виявлено закономірності групування сем у смислові пучки, що виступають каналами доступу до когнітивної структури цілісного дихотомічно організованого вербалізованого концепту WEALTH/POVERTY. Визначено фактор опозитивної диференціації двох субконцептів: WEALTH - "численність (надмірність) матеріальних ресурсів" і POVERTY - "нестача (брак) матеріальних ресурсів". Розкрито специфіку антропоцентризму й аксіологічності кожного з двох вербалізованих субконцептів, описано їх культурно-історичні та морфологічні витоки. З'ясовано роль концептуальних метафор в усвідомленні англомовним етносом явищ багатства та бідності.

Розкрито сутність глобальних проблем сучасності, визначено особливості бідності як світової глобальної проблеми. Висвітлено еволюцію теоретичних досліджень щодо скорочення бідності, міжнародні та національні підходи до вимірювання рівня бідності. Проведено оцінку рівня глобальної бідності, проаналізовано особливості програм скорочення бідності в розвинутих країнах, динаміку рівня бідності в Україні та механізми його зниження. Увагу приділено дослідженню міжнародних та національних інструментів подолання бідності.

Раскрыта сущность глобальных проблем современности, определены особенности бедности как мировой глобальной проблемы. Освещены эволюция теоретических исследований по сокращению бедности, международные и национальные подходы к измерению уровня бедности. Проведена оценка уровня глобальной бедности, проанализированы особенности программ сокращения бедности в развитых странах, динамика уровня бедности в Украине и механизмы его снижения. Внимание уделено исследованию международных и национальных инструментов преодоления бедности.

Розглянуто методи нормативного аналізу інституційних механізмів регулювання аграрним сектором і їх вплив на рівень суспільного добробуту. Проаналізовано економетричні методи дослідження поширення інноваційно-інвестиційних процесів у просторі та часі. Досліджено методи оцінювання впливу інноваційно-інвестиційних процесів на нерівність, бідність та суспільну поляризацію. Наведено підходи до оцінювання впливу державних інтервенцій на аграрні ринки. На підставі використання вектора Шеплі розроблено метод оцінювання внеску інвестиційно-інноваційних проектів у зростання суспільного добробуту. Побудовано модель для оцінки внеску інфраструктурних інвестицій у зростання технічної ефективності виробництва. Побудовано індекси міжрегіональної диспропорційності, галузевої концентрації, регіональної спеціалізації та просторової поляризації. Розглянуто способи використання кривої Лоренса як інструменту економічного аналізу. Досліджено вплив економічного зростання та податкової політики на добробут різних соціально-економічних груп населення.

Рассмотрены методы нормативного анализа институциональных механизмов регулирования аграрным сектором и их влияние на уровень общественного благосостояния. Проанализированы эконометрические методы исследования распространения инновационно-инвестиционных процессов в пространстве и времени. Исследованы методы оценки влияния инновационно-инвестиционных процессов на неравенство, бедность и общественную поляризацию. Изложены подходы к оценке влияния государственных интервенций на аграрные рынки. На основе использования вектора Шепли разработан метод оценивания вклада инвестиционно-инновационных проектов в рост общественного благосостояния. Построена модель для оценки вклада инфраструктурных инвестиций в рост технической эффективности производства. Построены индексы межрегиональной диспропорциональности, отраслевой концентрации, региональной специализации и пространственной поляризации. Рассмотрены способы использования кривой Лоренса как инструмента экономического анализа. Исследовано влияние экономического роста и налоговой политики на благосостояние различных социально-экономических групп населения.

Висвітлено теоретичні та методичні засади дослідження процесів міграції, аналізу їх причин і наслідків. Увагу приділено соціокультурним, демографічним, економічним, правовим аспектам прояву міграції та механізмам її регулювання. Охарактеризовано основні теорії міжнародної трудової міграції. Наведено довідковий матеріал про науковців у галузі дослідження міграції. Розкрито сутність таких понять, як бідність, безробіття, ксенофобія, місце проживання, розселення населення, свобода пересування, старіння демографічне.

Освещены теоретические и методические основы исследования процессов миграции, анализа их причин и последствий. Уделено внимание социокультурным, демографическим, экономическим, правовым аспектам проявления миграции и механизмам ее регулирования. Охарактеризованы основные теории международной трудовой миграции. Дан справочный материал об ученых в области исследования миграции. Раскрыта сущность таких понятий, как бедность, безработица, ксенофобия, место проживания, расселение населения, свобода передвижения, старение демографическое.

Розглянуто основоположні соціально-економічні теорії минулого та сучасні концепції бідності. Розглянуто два способи вимірювання нерівномірності розподілу суспільного багатства: з погляду функцій суспільного благополуччя та статистичного підходу. На підставі чинної Стратегії подолання бідності в Україні подано визначення термінів "бідність" та "регуляція бідності". Запропоновано ввести в науковий обіг поняття "ефективність подолання бідності" під час проведення дослідження точності й адекватності вибраної моделі вирішення завдання покращення рівня життя людей з внесенням у разі необхідності коректив у розв'язання цього питання, з використанням різних процедур зіставлення модельних висновків, наслідків і оцінок дійсності.

Наведено діалектні тексти, записані впродовж 1998 - 2010 рр. від жителів Луганської області (переважно в північних її районах, що історично належали до Східної Слобожанщини). У розповідях репрезентовано історію населених пунктів краю, вірування, звичаї, обряди (народження, весільний, похоронний), спосіб життя, відпочинок, господарську діяльність, зокрема, вирощування сільськогосподарських культур, збирання врожаю, тваринництво, домашнє господарство. В окремих розповідях йдеться про ремесла, поширені на терені Слобожанщини, професії, вербування людей на роботу тощо. Духовна культура зафіксована у розповідях про церкву, вірування, знахарство, народний календар, прикмети. У спогадах про минуле старожили розповідають про голод, роки війни, відправляння жителів до Німеччини, життя на окупованій території, бідність.