Розглянуто теоретичні аспекти релігієзнавства, визначено предмет, структуру та методологічні засади навчального курсу. Встановлено місце та роль релігії у соціально-культурному процесі, проаналізовано основні теорії її виникнення та ранньоісторичні форми прояву (магію, фетишизм, анімізм, тотемізм, землеробський культ, шаманізм). Наведено наукове пояснення походження релігії. Охарактеризовано етнічні, національні, етнодержавні та світові релігії, новітні релігійні течії та рухи. Детально розглянуто конфесії, поширені на території України. Досліджено основні тенденції розвитку релігії та церкви у світі, Україні та регіоні. Наведено витяги з національного законодавства та міжнародних нормативних актів, які стосуються свободи совісті, а також релігієзнавчий словник і статистичні матеріали про сучасний стан релігійної мережі та динаміку її розвитку.

Рассмотрены теоретические аспекты религиеведения, определены предмет, структура и методлогические принципы учебного курса. Установлены место и роль религии в социально-культурном процессе, проанализированы основные теории ее возникновения и раннеисторические формы проявления (магию, фетешизм, анимизм, тотемизм, земледельческий культ, шаманизм). Приведено научное объяснение происхождения религии. Охарактеризованы этнические, национальные, этногосударственные и мировые религии, новейшие религиозные течения и движения. Детально рассмотрены конфессии, распространенные на территории Украины. Исследованы основные тенденции развития религии и церкви в мире, Украине и регионе. Приведены выдержки из национального законодательства и международных нормативных актов, которые касаются свободы совести, а также религиеведческий словарь и статистические материалы о современном состоянии религиозного общества и динамики его развития.

Визначено предмет та методологічні засади історії психології. Показано особливості старовинної легенди як історико-психологічного феномену. Розглянуто ситуативне, мотиваційне та дійове визначення вчинку в історії психології. З'ясовано психологічну природу анімізму, фаталістичних уявлень, ритуалів і міфології. Проаналізовано психологічні вчення Давнього Китаю та Індії, зокрема даосизм, конфуціанство, буддизм, теорії "співчувального вчинку" та "великого вибору". Наведено відомості про розвиток психології в античні часи, середні віки та епоху Ренесансу. Розглянуто теоретичні засади психології західноєвропейського Відродження, зокрема принципи титанізму, гуманізму, єдності та боротьби протилежностей. Проаналізовано ренесансові акценти у психологічних вченнях провідних світових культур. Висвітлено основні положення емпіричної та індуктивної психології.

Определены предмет и методологические основы истории псхихологии. Показаны особенности древней легенды как историко-психологического феномена. Рассмотрены ситуативное, мотивационное и действенное определение поступка в истории психологии. Установлена психологическая природа анимизма, фаталистических представлений, ритуалов и мифологии. Проанализированы психологические учения Древнего Китая и Индии, в частности даосизм, конфуцианство, буддизм, теории "сочувственного поступка" и "большого выбора". Приведены сведения о развитии психологии в античные времена, средние века и эпоху Ренессанса. Рассмотрены теоретические основы психологии западноевропейського Возрождения, в частности принципы титанизма, гуманизма, единства и борьбы противоположностей. Проанализированы ренессансные акценты в психологических учениях основных мировых культур. Освещены теории эмпирической и индуктивной психологии.

Розглянуто релігієзнавство як специфічну сферу гуманітарного знання, а також релігію як предмет філософського осмислення, духовний феномен і суспільне явище. Розкрито суть поняття феномену релігії, описано первісні "чуттєво-надчуттєві" вірування (анімізм, фетишизм, тотемізм, магію), етнонаціональні релігії, буддизм, християнство, іслам. Проаналізовано особливості правового регулювання свободи совісті в Україні, висвітлено місце Української православної церкви, Української греко-католицької церкви в сучасній українській державі.

Рассмотрены религиеведение как специфическая сфера гуманитарного знания, а также религия как предмет философского осмысления, духовный феномен и социальное явление. Раскрыта сущность понятия феномена религии, описаны первичные "чувственно-надчувственные" верования (анимизм, фетишизм, тотемизм, магия), этнонациональные религии, буддизм, христианство, ислам. Проанализированы особенности правового регулирования свободы совести в Украине, освещено место Украинской православной церкви, Украинской греко-католической церкви в современном украинском государстве.

Розглянуто релігієзнавство як специфічну сферу гуманітарного знання, наведено його методи та принципи. Розкрито суть поняття феномену релігії, наведено основні елементи та структуру релігії, запропоновано філософські концепції її природи. Охарактеризовано релігію як духовний феномен і суспільне явище, а також як форму онтологічного самовизначення людини. Розглянуто первісні чуттєво-надчуттєві вірування (анімізм, фетишизм, тотемізм, магію), а також етнонаціональні релігії (іудаїзм, індуїзм, таїстичні вірування праукраїнців часів Київської Русі), буддизм, християнство, іслам. Подано стислий словник релігієзнавчих термінів.

Рассмотрено религиеведение как специфическая форма гуманитарного знания, приведены ее методы и принципы. Раскрыто содержание понятия феномена религии, приведены основные элементы и структура религии, предложены философские концепции ее природы. Охарактеризована религия как духовный феномен и общественное явление, а также как форма онтологического самоопределения человека. Рассмотрены первично-чувственные верования (анимизм, фетишизм, тотемизм, магия), а также этнонациональные религии (иудаизм, индуизм, таистические верования праукраинцев времен Киевской Руси), буддизм, христианство, ислам. Приведен краткий словарь религиеведческих терминов.

Висвітлено особливості правового регулювання свободи совісті в Україні. Проаналізовано сучасний релігійний стан у державі в цілому та на Вінниччині зокрема, визначено форми первісних вірувань: магію, анімізм, тотемізм, фетишизм. Розглянуто історичні умови виникнення ісламу, християнства. Запропоновано класифікацію нетрадиційних релігій.

Освещены особенности правового регулирования свободы совести на Украине. Проанализировано современное религиозное состояние в государстве в целом и на Винниччине, в частности, определены формы первичных верований: магию, анимизм, тотемизм, фетишизм. Рассмотрены исторические условия возникновения ислама, христианства. Предложена классификация нетрадиционных религий.

На підставі аналізу психологічних особливостей релігійних явищ розкрито психологічний зміст магії, анімізму, релігійної віри, моралі та культу, а також природу авторитарних і гуманістичних релігій. Проаналізовано функціональну структуру катарсису як основу зумовлених релігійною вірою психопрофілактичних і психокорекційних ефектів. Розглянуто психологічну сутність безвір'я, визначено типологію релігійних особистостей як рису українського національного характеру.

На основе анализа психологических особенностей религиозных явлений раскрыты психологическое содержание магии, анимизма, религиозной веры, морали и культа, а также природа авторитарных и гуманистических религий. Проанализирована функциональная структура катарсиса как основа обусловленных религиозной верой психопрофилактических и психокоррекционных эффектов. Рассмотрена психологическая сущность безверия, определена типология религиозных личностей как черта украинского национального характера.

Наведено тлумачення близько 400 найпоширеніших філософських термінів іншомовного походження, які використовуються в періодичній пресі, науково-популярній і художній літературі, засобах масової інформації. Розкрито сутність таких понять, як анімізм, антропологізм, демони, джайнізм, клерикалізм, суфізм, шаріат.

Приведено толкование около 400 наиболее распространенных философских терминов иноязычного происхождения, используемых в периодической прессе, научно-популярной и художественной литературе, средствах массовой информации. Раскрыта сущность таких понятий, как анимизм, антропологизм, демоны, джайнизм, клерикализм, суфизм, шариат.

Розглянуто місце і роль релігії в соціально-культурному процесі. Охарактеризовано конфесії, поширені на території України. Наведено витяги з законів України та міжнародних нормативних актів, які стосуються свободи совісті. Запропоновано класифікацію релігій, проаналізовано її зовнішню та внутрішню структуру, визначено соціальні функції. Викладено наукове пояснення виникнення релігії. Розкрито зміст понять фетишизму, анімізму, тотемізму, магії, шаманізму. Описано етнічні (народні, національні й етнодержавні) та світові (буддизм, християнство, іслам) релігії, новітні релігійні течії та рухи. Висвітлено сучасний стан і основні тенденції розвитку релігії та церкви в світі та Україні.

Рассмотрены место и роль религии в социально-культурном процессе. Охарактеризованы конфессии, распространенные на территории Украины. Приведены выдержки из законов Украины и международных нормативных актов о свободе совести. Предложена классификация религий, проанализирована ее внешняя и внутренняя структура, определены социальные функции. Изложено научное пояснение возникновения религии. Раскрыто содержание понятий фетишизма, анимизма, тотемизма, магии, шаманизма. Описаны этнические (народные, национальные и этногосударственные) и мировые (буддизм, христианство, ислам) религии, новейшие религиозные течения и движения. Освещены современное состояние и основные тенденции развития религии и церкви в мире, Украине.

Обгрунтовано значення релігієзнавства як науки та навчальної дисципліни. Викладено теологічно-філософський, психологічний та соціологічний підходи щодо дослідження релігії, охарактеризовано її елементи та структуру, визначено функції та роль у суспільстві. Розглянуто первісні форми релігії та родоплеменних культів (фетишизм, тотемізм, табу, магію, анімізм). Показано значення шаманізму у подальшому розвитку релігії. Визначено характерні риси та різновиди етнічних релігій, розкрито зміст поняття світової релігії, викладено основні положення буддійського віровчення. З'ясовано соціально-історичні причини виникнення ісламу, висвітлено мусульманську філософію. Наведено характеристику християнства як світової релігії, показано його роль в історичному розвитку суспільства. Проаналізовано взаємодію релігії з іншими проявами духовної культури.

Обосновано значение религиеведения как науки и учебной дисциплины. Изложены теологическо-философский, психологический и социологический подходы к исследованию религии, охарактеризованы ее элементы и структура, определены функции и роль в обществе. Рассмотрены ранние формы религии и родоплеменных культов (фетишизм, тетемизм, табу, магия, анимизм). Показано значение шаманизма в дальнейшем развитии религии. Определены характерные особенности и разновидности этнических религий, раскрыто содержание понятия мировой религии, освещены основные положения буддийского вероучения. Установлены социально-исторические причины возникновения ислама, рассмотрены вопросы мусульманской философии. Приведена характеристика христианства как мировой религии, показана его роль в историческом развитии общества. Проанализировано взаимодействие религии с другими проявлениями духовной культуры.

На підставі досліджень, етнографічних праць, спостережень та розвідок висвітлено картину світобачення древніх слов'ян. Охарактеризовано праслов'янський міфовсесвіт, його магію, метаморфози, ієрархію богів і духів, особливості народних обрядів. Розкрито сутність таких понять, як тризна, анімізм, тотемізм, магія, вовкулак, злидні, караконджали, русалки, грумантський пес, лютня, литаври, чудо-юдо.

На основе исследований, этнографических трудов, наблюдений и разведок освещена картина мировоззрения древних славян. Охарактеризован праславянский мифокосмос, его магия, метаморфозы, иерархия богов и духов, особенности народных обрядов. Раскрыта сущность таких понятий, как тризна, анимизм, тотемизм, магия, вовкулак, злыдни, караконджалы, русалки, грумантский пес, лютня, литавры, чудо-юдо.

Здійснено психоаналітичну інтерпретацію автобіографічних та художніх текстів О.Кобилянської. Завдяки комплексному застосуванню теоретичних здобутків різних психоаналітичних шкіл у поєднанні з елементами структурного та міфологічного аналізу розглянуто творчий шлях письменниці як втілення процесу індивідуалізації психічного життя. Літературні тексти О.Кобилянської трактовано як глибинно модерністичне й емансипаційне явище. Зазначено, що індивідуальній міфології письменниці притаманні риси нарцисичного комплексу, яку розкрито у процесі аналізу автобіографічних текстів. Показано, що ця міфологія повторюється в аналогічних сюжетних та образних структурах великих повістей та новелістиці. Завдяки структурному психоаналізу виявлено структури сфери несвідомого О.Кобилянської: бінарні опозиції та прагнення здобути психологічну цілість, повторювані способи моделювання характерів, розвитку дії. У новелістиці виділено типово модерністський мотив духовного переродження та ситуації переходу: переміщення у просторі, маргінальність і хрест як символ осягнення цілості та гармонії. На всіх рівнях художньої образності, навіть на рівні рослинного анімізму та бестіарію, простежено заперечення матеріального, жіночого, пасивно-інертного вибором рухливих стихій (води, повітря), психічного динамізму, чоловічих способів самоствердження.

Висвітлено джерела релігієзнавства, засади формування релігієзнавчої парадигми, основні концепції щодо сутності та походження релігій, особливості релігії у структурі суспільного світогляду, класифікацію світових релігій. Наведено основні характеристики та типи первісних релігій, зокрема, тотемізм, фетишизм, анімізм, аніматизм, магія. Проаналізовано особливості релігій періодів перших цивілізацій та ранньої державності - Стародавнього Єгипту та Межиріччя, античної Греції та Риму, а також історичних національних релігій - індуїзму, сикхізму, джайнізму, зороастризму, даосизму, конфуціанства, синтоїзму. Розкрито основи вчення юдаїзму, віровчення та категоріальний апарат буддизму, основи християнської етики, засади екуменізму та його прояви в Україні, основи вчення мусульман, цивілізаційну та релігійну місії ісламу. Визначено філософсько-правовий вимір свободи совісті та толерантності, новітні релігійні деструктивні та окультні спільноти. Особливу увагу приділено державній релігійній політиці та церкві на українських землях в історичному контексті.

Висвітлено теоретичні аспекти релігієзнавства. Показано місце та роль релігії в соціально-культурному процесі. Увагу приділено конфесіям, які поширені на території України. Охарактеризовано ранньоісторичні форми релігії, зокрема, фетишизм, анімізм, тотемізм, шаманізм. Подано інформацію про буддизм, іслам, християнство, старообрядництво, лютеранство, кальвінізм, баптизм, п'ятидесятництво, а також новітні релігійні течії та рухи. Розглянуто значення вільнодумства й атеїзму в історії культури людства. Розкрито проблеми свободи совісті і правового регулювання державно-церковних відносин в Україні.

Висвітлено теоретичні та методологічні засади релігієзнавства. Розкрито сучасні підходи до розуміння причин виникнення релігії та вільнодумства, їх типології, структури та сучасних форм функціонування. Показано місце та роль релігії в соціально-культурному процесі. Описано такі ранньоісторичні форми релігії, як фетишизм, анімізм, тотемізм, магія, шаманізм, землеробський культ. Подано інформацію про етнічні та світові релігії, зокрема, індуїзм, конфуціанство, іудаїзм, буддизм, християнство, іслам, новітні релігійні течії та рухи. Увагу приділено православ'ю, католицизму, старообрядництву, лютеранству, баптизму, неоязычництву (рідновірству), саєнтологічним (наукологічним) рухам. Охарактеризовано сучасну релігійну ситуацію в Україні, розкрито проблеми свободи совісті та правового регулювання державно-церковних відносин в країні.

Здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень з означеної проблеми. Розроблено адекватну концепцію, програму та педагогічну технологію і здійснено експериментальну апробацію, вивчено особливості стимулювання художньої творчості старших дошкільників в образотворчій діяльності. Окреслено основні педагогічні умови формування художньої творчості в дітей засобами мистецтва живопису (пейзажу).

Осуществлен анализ психолого-педагогических исследований по данной проблеме. Разработана концепция, программа и педагогическая технология и осуществлена экспериментальная апробация, изучены особенности стимулирования художественного творчества старших дошкольников в изобразительной деятельности. Выделены основные педагогические условия формирования художественного творчества у детей средствами искусства живописи (пейзажа).

The theoretical analysis psychological and pedagogical investigation in theme is implemented. Basic pedagogical ways a formation of the art work of the pre-school children of the means a painting (landscape) is lined.

Проаналізовано дослідження Дж. Фрейзера, викладених у його фундаментальній праці "Золота гілка". Дж. Фрейзер - один із засновників антропологічної школи, міфологічні теорії якої стали своєрідним підгрунтям для формування міфокритичної методології XX ст.

Наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової проблеми генези української дерев'яної церкви (її витоків і принципів архітектурного формування). Наукові результати досягнуто завдяки аналізу основних архітектурно-генетичних характеристик української дерев'яної церкви, таких як її композиція і просторова конструкція. Аналіз проведено з огляду розвитку світової сакральної архітектури. Основні архітектурно-генетичні характеристики української дерев'яної церкви - її композиція і просторова конструкція є виключно консервативними (сформованими не пізніше XVI ст.) і загальновживаними на українських землях ознаками, що залишаються переважальною основою архітектури українських дерев'яних храмів незалежно від їх часу зведення та місця розташування. Простежено генезу п'яти негомогенних за походженням базових типів конструктивно-просторової форми верхів українських дерев'яних церков (підвищений накат, намет, залом, восьмерик на четверику, конструктивне поєднання залому і восьмерика на четверику), що можуть комбінаторно поєднуватися в архітектурі однієї будівлі. Виявлено 2 базових типи пов'язаної з інтер'єром просторової композиції українських дерев'яних церков. Ними є центрично-підпорядкований (з одним центральним верхом) і незалежно-комбінований (центрично-симетричний багатоверхий) типи, що кореспондуються з основними архетиповими композиційними моделями східного храмобудівництва: центральноазійською (зороастрійською) та південноазійською (індуїстською) відповідно. Це, у поєднанні з іншими ознаками, свідчить про генетичний зв'язок архітектури української дерев'яної церкви з традиціями культового зодчества східно-політеїстичного типу. Процес формування української дерев'яної церкви відбувався різкими революційними стрибками, що було обумовлено унікальними географічними, культурними та історичними умовами регіону. Відправною точкою є нетипові передумови формування української дерев'яної культової архітектури в зоні територіального межування світових ареалів каркасного і зрубного дерев'яного будівництва, східних і західних культурних архетипів. Надалі процес формування двічі змінював напрямок. Ключовими зламами характеру розвитку були: примусове поширення християнства на Русі, що призвело до змішування архітектурних традицій місцевого анімізму та візантійського християнства, а також монголо-татарська навала, яка викликала послаблення християнського впливу та зумовила перевагу дохристиянських будівельних традицій. Саме це, вочевидь, ініціювало формування комбінаторної структури і багатоверхість українських дерев'яних церков. На підставі наведеного вище розроблено теорію генези української дерев'яної церкви, яку можна описати п'ятьма базовими принципами: принципом самостійності та синкретичності генези, консервативності базових форм, тектоніки та центричності структури, комбінаторності шляху формотворення, революційності характеру розвитку. Самостійність генези української дерев'яної церкви розуміється як автентичність її архітектури, що має декілька принципово унікальних рис. Найбільш значущими з них є шлях формування у монотеїстичну будівлю суто політеїстичним шляхом комбінаторного поєднання автономних архітектурних одиниць (є чинним лише для випадку незалежно-комбінованого типу композиції). Також унікальною є ідея багатоступінчатого поєднання зрубних заломів у верхах, що надає можливість створювати високі та стабільно-міцні, відкриті в інтер'єрі тектонічні архітектурні простори. Під синкретичністю генези мається на увазі наявність декількох принципово різних прототипів (дохристиянський і християнський, східний і західний, тощо) її просторово-конструктивної форми і композиції. Висновки дослідження стверджують автентичність, самобутність і всесвітньо культурне значення архітектурного феномену української дерев'яної церкви, що є рідкісним випадком європейського монотеїстичного храму, який зберігає зв'язок із духовними традиціями нації з анімістичних часів.

Висвітлено основний психологічний зміст релігійної віри, моралі, культу. Доведено, що первісна магія та анімізм не були власне релігійними феноменами. Обґрунтовано благодатний психопрофілактичний та психотерапевтичний потенціал віри в Бога і гуманістичної релігійної моралі, психорегулятивні механізми та фактори релігійно-культових дійств, зокрема, молитви, сповіді, медитації. Показано, що релігійність - одна з головних рис українського національного характеру. Висвітлено роль Православної церкви України та Української греко-католицької церкви у збереженні та зміцненні української національної самосвідомості.

Зроблено порівняльний аналіз теорій походження мистецтва, викладених у працях учених др. пол. ХIХ - першої пол. ХХ ст. Простежується залежність розвитку їх основних ідей від світоглядних переконань їх авторів, а також від накопичення археологічних артефактів, аналіз яких дозволяв зробити відповідні теоретичні висновки. Виявлено їх значення для подальшого вивчення первісного мистецтва як відображення початкового етапу духовної еволюції людства.