Предложены каталоги наиболее широко распространенных в Украине специальных и специализированных автотранспортных средств холдинговой компании "АвтоКрАЗ" и Минского автомобильного завода "МАЗ", в частности, самосвалов, бортовых автомобилей, лесовозов, автоцистерн и топливозаправщиков, а также спецтехники для нефтегазовой промышленности, дорожного и коммунального хозяйства.

Розглянуто історію пожежної охорони. Наведено відомості про тенденції розвитку пожежної та аварійно-рятувальної техніки, охарактеризовано пожежні автоцистерни та автонасоси, спеціальні пожежні автомобілі й устаткування. Описано інженерну техніку, машини для проведення земельних робіт і подолання водних перешкод, запропоновано класифікацію двигунів транспортних засобів різних типів.

Рассмотрена история пожарной охраны. Приведены сведения о тенденциях развития пожарной и аварийно-спасательной техники, охарактеризованы пожарные автоцистерны и автонасосы, специальные пожарные автомобили и оборудование. Описана инженерная техника, машины для проведения земельных работ и преодоления водных преград, предложена классификация двигателей транспортных средств разных типов.

Наведено загальні відомості з технічної експлуатації обладнання об'єктів паливозабезпечення аеропортів. Розглянуто питання експлуатації й обслуговування обладнання пунктів приймання, зберігання, заправлення повітряних суден і наземної техніки, а також стаціонарних і рухомих засобів заправлення. Акцентовано увагу на можливих несправностях, відмовах обладнання та методах їх усунення, ремонті обладнання й економії пально-мастильних матеріалів. Висвітлено особливості техніки безпеки під час наповнення паливозаправників, автоцистерн і повітряних суден паливом.

Приведены общие сведения по технической эксплуатации оборудования объектов топливообеспечения аэропортов. Рассмотрены вопросы эксплуатации и обслуживания пунктов приемки, хранения, заправки воздушных судов и наземной техники, а также стационарных и подвижных средств заправки. Акцентировано внимание на возможных неисправностях, отказах оборудования и методах их устранения, ремонте оборудования и экономии топливо-смазочных материалов. Освещены особенности техники безопасности при заполнении топливозаправщиков, автоцистерн и воздушных суден топливом.

Проанализирован характер деформирования, определены максимальные остаточные деформации и оценена энергоемкость элементов существующей конструкции силового пояса кабины управления электровоза ЭП1М при продольных ударных воздействиях в его лобовую подоконную часть, которые характеризуют аварийное столкновение электровоза с препятствием (грузовым автомобилем, автоцистерной и т.п.), имеющим высоко расположенный центр масс.

Проведено дослідження впливу мінливих виробничих умов і складових транспортних процесів на потребу у спеціалізованих автомобілях для систем заготівлі молока. На підставі прогнозування добових обсягів заготівлі молока від сімейних молочних ферм встановлено, що існує 2 періоди надходження молока впродовж календарного року інтенсивний (з травня до вересня) та неінтенсивний (інші місяці). На підставі хронометрування транспортних процесів із використанням автоцистерн Hyundai HD-65 STD+Г6-ОТА-3,9 виконано виробничі експерименти. Встановлено, що тривалості транспортних операцій описуються законом розподілу Вейбулла. Питомі тривалості завантаження автоцистерн Hyundai HD-65 STD+Г6ОТА-3,9 у сімейних молочних фермах та їх розвантаження у переробному цеху мають математичне сподівання відповідно 0,92 і 0,52 год/тону молока, а їх середньоквадратичне відхилення 0,018 і 0,008 год/тону молока. На прикладі виробничих умов Бродівського району Львівської області проведено імітаційне моделювання транспортних процесів доставки молока від виробників до переробного цеху з урахуванням мінливих виробничих умов і складових транспортних процесів. Встановлено, що зі зростанням добового обсягу заготівлі молока від 6 до 66 тонн/добу, зростають оцінки математичного сподівання сумарної добової кількості виконаних маршрутів автоцистернами Hyundai HD-65 STD+Г6-ОТА-3,9 за лінійною залежністю. Пробіг цих автоцистерн і тривалість їх використання, зі зростання добового обсягу заготівлі молока, зростають за поліноміальними залежностями другого ступеня. Вантажообіг змінюється частково дискретно від 820 до 4610 т-км, що зумовлено зміною технологічною потребої кількості автоцистерн. Встановлено, що потреба у спеціалізованих автомобілях Hyundai Hyundai HD-65 STD+Г6ОТА-3,9 упродовж календарного року змінюється від 1 до 4 одиниць. Із січня по березень та жовтня по грудень окремого календарного року слід організовувати виконання транспортних процесів у одну зміну, а з квітня по вересень у дві зміни. Отримані розподіли мінливих складових виробничих умов і транспортних процесів, а також залежності показників використання автоцистерн від обсягів заготівлі молока, є основою створення інформаційної системи підтримки прийняття рішень у логістичних системах заготівлі молока. Також вони є основою планування роботи парку спеціалізованих автомобілів і проектування логістичних систем заготівлі молока.

Наведено історію розвитку спеціалізованого автомобільного транспорту. Зокрема, висвітлено історію виробництва та розвитку перших автоцистерн. Розглянуто автомобілі-цистерни для перевезення: рідини (води, молока, пива, квасу, хімічних рідин, палива), сипучих вантажів (борошна, цементу), розчинів (бетону, живої риби), машини водоканалу, пожежні цистерни та для перевезення зріджених газів. Описано особливості конструкції харчових автоцистерн, автомобілів для перевезення пального тощо. Увагу приділено автоцистернам різних виробників.

Розглянуто питання теорії, побудови, експлуатації технічних засобів заправки, перекачки та транспортування пального. Наведено класифікацію, технічні характеристики засобів перекачки та заправки. Розглянуто алгоритм дій при підготовці засобів перекачки та заправки до роботи. Розкрито особливості організації контролю у процесі транспортування пального. Наведено приклади можливих несправностей при експлуатації таких засобів, їх причини та способи усунення. Розглянуто устаткування та принцип дії вузлів і агрегатів засобів заправки. Подано інформацію про вихрові, поршневі та роторні насоси, фільтри для очистки олив, перекачувальні станції для пального, автопаливозаправники та автоцистерни.

Екологічна проблема на сьогодні є вкрай гостро вираженою у зв'язку з неефективним використанням енергетичних ресурсів. Питання врегулювання екологічних проблем неодноразово піднімалися світовою спільнотою, що усвідомлює можливі наслідки для людського існування. Зменшити навантаження на навколишнє середовище можна шляхом застосування на великих енергоємних підприємствах, що працюють на викопному паливі, технологій уловлювання діоксиду вуглецю. Повномасштабне впровадження таких технологій вже розпочато в США, Канаді та багатьох країнах Європи. Уловлений діоксид вуглецю утилізується у виснажених нафтогазових покладах, водоносних горизонтах, вугільних пластах, океанах тощо. Варто зазначити, що використання діоксиду вуглецю для підвищення вуглеводневилучення виснажених нафтогазових родовищ характеризується підтвердженою ефективністю. Закачування техногенного діоксиду вуглецю в продуктивні поклади за різними технологічними схемами дає змогу підвищити кінцеві коефіцієнти вуглеводне вилучення та зменшити навантаження на навколишнє середовище. Реалізація таких проєктів вимагає пошуку шляхів транспортування техногенного діоксиду вуглецю до місця його утилізації. Діоксид вуглецю можна транспортувати трубопроводами, автомобільним, залізничним та морським транспортом тощо. Метод транспортування діоксиду вуглецю залежить виключно від відстаней та об'ємів транспортування. Зважаючи на те, що на більшості виснажених родовищ вуглеводнів вже впроваджувалися вторинні технології розробки, існуючу інфраструктуру можна використати в рамках процесу декарбонізації енергетичного сектору України. В даному випадку діоксид вуглецю є корисним продуктом, а реалізація такого роду проєктів дозволить значно знизити вартість модернізації енергоємних підприємств та зменшити рівень шкідливих викидів в атмосферу.

Розглянуто проблеми формування шасі спеціальних автомобілів та технологічних колісних і гусеничних машин на основі тріади взаємовпливів: умов експлуатації, технологічного процесу, в якому задіяні такі машини, і їх конструкції. На базі використання методу почленної диз’юнкції, секційності та модульності конструкцій розроблено теоретичні засади диверсифікації сфер використання спеціальних шасі. Розроблено практичні засади формування колісних схем та масо-габаритних характеристик сімейств 2-, 3-, та 4-вісних спеціальних шасі для будівельної, комунальної та інших сфер використання нормативних вимог - обмежень законодавчої нормативної бази України. Розроблено теретичні засади і проведено дослідження впливу динаміки роботи навісного обладання в процесі руху на шасі/раму низки СТКМ (бетонозмішувача, автовоза, комунальної машини, автоцистерни, БРЕМ), що дозволило визначати збільшеня пікових (з умов динаміки руху) навантажень на раму та запропонувати конструктивні пропозиції щодо компонування забудови навісного обладнання з метою зменшення таких навантажень з урахуванням обмежень законодавчої нормативної бази України.

В основі роботи знаходиться положення про те, що імовірнісно-статистичні методи оцінки ризиків у сучасній інженерії вже не відповідають потребам користувачів у різних галузях людської діяльності. Показані можливості нейронних мереж як механізм прогнозування ризиків від небажаних подій у різних сферах застосування. Розроблено трисинапсну модель перцептрону прямого поширення для вирішення задачі про автомобільні транспортування легкозаймистих рідин, зокрема бензину, що є дуже актуальним для сучасного стану питання в Україні. Систематизовано попередні вагові коефіцієнти для кожної вхідної дії. Створені програмні продукти з використанням мови Python і додатків Keras, що дозволяють працювати з нейронними мережами такого роду. Показані результати "навчання" трисинапсної моделі для вирішення аналогічних завдань. На прикладі показано результати навчання нейронної мережі, зокрема, розраховано результуючі значення вагових коефіцієнтів. Показано роботу такої мережі. Методично відпрацьовано механізм прогнозування ризиків, пов'язаних з аваріями за деяких найбільш актуальних умов автоперевезень. Підсумком роботи моделі є уявлення про те, що в зазначений період транспортування бензину в автоцистерні заданої конфігурації з конкретним обсягом перевезення та заданим станом автошляхів, основний ризик, орієнтований на сукупність можливих подієвих факторів, пов'язаний з накопиченням електростатичних зарядів в результаті розгойдування системи в дорозі з наступним вибухом, наприклад, при зливі рідини у місці призначення. Причому такий ризик є однозначним і не залежить від стану інших параметрів системи. Результати аналізу підтверджуються практичними даними, а саме ризики, пов'язані з накопиченням статичної електрики, мають механізми нейтралізації ще до їх появлення. Показано залежність обсягу накопичення електростатичних зарядів від тривалості транспортування рідини.