Проаналізовано основні тенденції інноваційного розвитку російського цивільного літакобудування. Охарактеризовано сучасний стан світового ринку літальних апаратів і конкурентні позиції на ньому авіаційної промисловості Російської Федерації щодо різних класів та моделей машин. Обгрунтовано необхідність державної підтримки інвестування авіабудування.

Проанализированы основные тенденции инновационного развития российского гражданского самолетостроения. Охарактеризировано современное состояние мирового рынка летательных аппаратов и конкурентные позиции по различным классам и моделям машин. Обоснована необходимость государственной поддержки инвестирования авиастроения.

Наведено характеристику сучасного металорізального обладнання, зокрема, токарних, токарно-гвинторізних, свердлильно-фрезерно-розточувальних багатоцільових верстатів, а також токарних верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК) і металорізальних верстатів з паралельною кінематикою. Визначено тенденції розвитку верстатобудівного виробництва та металообробки. Проаналізовано досвід оновлення технологічного обладнання на Харківському машинобудівному заводі "ФЕД", висвітлено перспективи його інтеграції у світове авіабудування. Розглянуто сучасні інструментальні матеріали, проаналізовано вплив різального інструмента на ефективність верстатів з ЧПК. Досліджено особливості процесу різання під час точіння змінними багатогранними пластинами, а також під час фрезерування та розточування. Наведено рекомендації щодо вибору інструмента для токарної обробки, фрезерування, свердління, розточування. Визначено ефективність застосування комбінового й осьового інструмента та багатошпиндельних головок на свердлильно-фрезерно-розточувальних верстатах.

Дана характеристика современного металлорежущего оборудования, в частности, токарных, токарно-винторезных, сверлильно-фрезерно-растачивающих многоцелевых станков, а также токарных станков с числовым программным управлением (ЧПУ) и металлорежущих станков с параллельной кинематикой. Определены тенденции развития станкостроительного производства и металлообработки. Проанализирован опыт обновления технологического оборудования на Харьковском машиностроительном заводе "ФЭД", освещены перспектвы его интеграции в мировое авиастроение. Рассмотрены современные инструментальные материалы, проанализировано влияние режущего инструмента на эффективность станков с ЧПУ. Исследованы особенности процесса резания при точении сменными многогранными пластинами, а также при фрезеровании и растачивании. Разработаны рекомендации по выбору инструмента для токарной обработки, фрезерования, свердления, растачивания. Определена эффективность применения комбинированного и осевого инструмента и многошпиндельных головок на сверлильно-фрезерно-растачивающих станках.

Проаналізовано ризики для високотехнологічних підприємств на прикладі авіабудування. Створено перелік основних проблем галузі та запропоновано відповідні заходи для їх вирішення. Особливої уваги заслуговує можливість реалізації потенціалу авіаційнолї галузі України шляхом аутсорингу.

Розглянуто підходи до класифікації безпілотних літальних апаратів, визначено основні терміни, показано сучасні досягнення та напрямки розвитку. Увагу приділено українським розробникам та місцю й перспективам країни в цій галузі авіабудування.

Проаналізовано причини системної кризи в авіаційній галузі. Детально досліджено історію, стан і проблеми розвитку авіабудування, вантажних і пасажирських перевезень повітряним транспортом, перспективи перебудови інфраструктури галузі з урахуванням світового досвіду та вимог сьогодення.

Вперше цілісно реконструйовано картину тенденцій становлення та розвитку промислового виробництва авіаційної техніки в Україні для військових потреб. Вперше проведено дослідження розвитку авіаційної промисловості на теренах України, що має комплексний, міждисциплінарний характер. Вперше виділено періоди становлення галузі та проаналізовано їх особливості для сфер українського виробництва. Досліджено наслідки впровадження науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт у літакобудування, що забезпечувало високі тактико-технічні характеристики авіаційної техніки. Введено до наукового обігу нові факти, призабуті відомості про вчених і виробників, діяльність яких сприяла стрімкій динаміці прогресивних змін у створенні літаків. Висвітлено вплив імперського (союзного) центру на розвиток авіабудування в Україні.

Розкрито науково-теоретичні, методичні та практичні аспекти управління економічним розвитком (ЕР) підприємств. Висвітлено еволюції теорії управління, методичні основи оцінювання та прогнозування рівня ЕР підприємств авіабудування (ПАБ), антикризового управління та фінансового оздоровлення підприємств, формування інтегрованої системи управління та концептуальної моделі управління ЕР ПАБ. Розглянуто механізм управління ЕР підприємств, викладено науково-методичний підхід щодо розробки й реалізації управлінських інновацій, когнітивний підхід щодо моделювання управлінських впливів на ЕР підприємств. Увагу приділено моделюванню сценаріїв управління ЕР ПАБ.

Досліджено теоретико-методичні та практичні аспекти консолідації капіталу авіабудівельних підприємств. Проаналізовано існуючі визначення понять "капітал", "консолідація капіталу", "механізм", "механізм консолідації капіталу підприємства", досліджено існуючі форми консолідації капіталу. Проаналізовано світовий досвід консолідації капіталу провідними авіабудівельними підприємствами. Розкрито передумови, основні причини й особливості консолідації капіталу в галузі авіабудування України та висвітлено наслідки діяльності сучасної форми консолідації капіталу авіабудівельних підприємств України. Розроблено методичні підходи до формування механізму консолідації капіталу авіабудівельними підприємствами, запропоновано методичні підходи до оцінки визначення ефективності консолідації та надано практичні рекомендації щодо впровадження механізму консолідації капіталу у діяльність авіабудівельних підприємств України.

Узагальнено наукові концепції щодо визначення сутності поняття "виробнича потужність підприємств". Обгрунтовано показники оцінювання та фактори впливу на величину формування виробничої потужності підприємств авіабудівної галузі. Проаналізовано український ринок авіабудування. Оцінено виробничо-економічну діяльність і рівень використання виробничої потужності учасників ДАК "Антонов". Побудовано оптимізаційну модель формування виробничої потужності авіабудівного підприємства, яка дозволяє приймати стратегічні й оперативні рішення щодо виготовлення авіаційної продукції.

Визначено теоретичні, методологічні підходи та практичні положення, а також узагальнено наукові концепції визначення сутності поняття "виробнича потужність підприємств". Узагальнено показники оцінювання та фактори впливу на величину формування виробничої потужності підприємств авіабудівної галузі. Проведено аналіз українського ринку авіабудування, оцінювання виробничо-економічної діяльності учасників Державного авіабудівного концерну "Антонов" та рівень використання виробничої потужності авіабудівних підприємств. Побудовано оптимізаційну модель формування виробничої потужності авіабудівного підприємства, яка дозволить приймати стратегічні та оперативні рішення щодо виготовлення продукції.

Досліджено проблеми створення високопродуктивних робочих місць. Визначено чинники-мотиватори створення нових високотехнологічних робочих місць: чинник попиту, чинник демонополізації і наявність сформованої конкурентної середи, чинник збільшення інвестицій в основний капітал, чинник активізації інноваційної діяльності, чинник державної підтримки створення нових робочих місць, наявність достатньої кількості підготовлених висококваліфікованих фахівців, подорожчання робочої сили. Обгрунтовано вартісний підхід до оцінки робочих місць і як тих, що діють, так і тих, що знов вводяться. Визначено вартість створення робочих місць відповідно до напрямів відтворення і сфер діяльності. Доведено, що створювати нові робочі місця в першу чергу доцільно в пріоритетних і конкурентоспроможних галузях економіки: інформаційні технології, суднобудування, авіабудування, машинобудування, приладобудування, металургія. Доцільно також ввести статистичний облік кількості робочих місць, що діють, і кількості створених нових робочих місць.

Розглянуто проблему наслідків для України від її членства в Світовій організації торгівлі (СОТ) у зовнішній торгівлі продукцією високотехнологічних галузей економіки за умов співпраці з країнами ЄС і Митного союзу (МС) Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС). Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулось суттєве зниження тарифних ставок та лібералізація доступу на світові ринки, поряд із цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Досліджено особливості та зміни на ринку високотехнологічної продукції після вступу України до СОТ. Проаналізовано динаміку об'ємів і питомої ваги світового експорту-імпорту високотехнологічної продукції, а також структуру світового експорту та імпорту високотехнологічної продукції, в тому числі за окремими країнами та угрупуваннями. Зроблено висновок про слабку високотехнологічну складову українського експорту. Досліджено структуру експорту високотехнологічної продукції ЄС, МС і України. Доведено, що Україні для розвитку ринку високотехнологічної продукції необхідно розвивати зовнішню торгівлю з країнами ЄС, а також продовжувати співпрацю з країнами МС, зокрема Росією. Визначено, що найбільшу питому вагу в експорті високотехнологічної продукції України посідає продукція авіакосмічної галузі. Розглянуто перспективи розвитку виробництва цивільних літаків у світі і в Україні за сучасних умов. Проаналізовано сильні та слабкі сторони авіабудівної промисловості, а також загрози і можливості для авіабудування України у зв'язку з впливом зовнішнього середовища. Доведено, що Україна не може самостійно зберегти національне авіабудування, тому необхідно розвивати співробітництво і тісну кооперацію як з підприємствами з Росії, так і з країнами Західної Європи. Запропоновано рекомендації щодо збереження виробничого потенціалу авіабудівної галузі України. Узагальнюючим висновком дослідження зроблено такий: незважаючи на світову фінансово-економічну кризу, з часу приєднання України до СОТ відбувається диверсифікація та зміна структури українського експорту, що не лише сприяє зниженню залежності національної економіки від окремих географічних ринків, а й зумовлює необхідність для українського уряду захищати інтереси національних виробників на нових ринках.

Розглянуто траєкторну задачу переслідування - втечі за умови обмежень на швидкості протидіючих об'єктів та на відстані між ними. Такий рівень модельних досліджень наближує тактичні можливості безпілотних літальних апаратів, що проектуються, до тактичних можливостей існуючих пілотованих літаків, що є актуальною задачею сучасного авіабудування. Запропоновано підхід, що надає змогу одержати точні розв'язки у конкретних параметричних ситуаціях.

Проаналізовано питання щодо еволюції сутності фінансового механізму, інвестиційного механізму та формування фінансово-інвестиційного механізму. Досліджено структуру фінансово-інвестиційного механізму на підприємствах авіабудування України. Автором дана детальна характеристика складових елементів структури фінансово-інвестиційного механізму. Визначено необхідність підтримки державою такої стратегічної галузі промисловості як авіабудування. Розглянуто необхідність впровадження елементів фінансово-інвестиційного механізму на підприємствах авіабудування як основної складової здійснення ефективного фінансового управління.

Викладено результати когнітивно-дискурсивного опису дієслівних динамічних предикатів англомовного академічного дискурсу авіабудування (АБ). Наведено дворівневу класифікацію дієслівних динамічних предикатів, у якій розмежовано рівень лексичної семантики та рівень її інтегрування з граматичним значенням. Обгрунтовано дискурсивний статус текстів підручників з АБ як гібридного жанру англомовного академічного дискурсу АБ. Виявлено типи пасажів досліджуваного дискурсу та встановлено їх кореляції з типами дієслівних динамічних предикатів. З'ясовано когнітивний механізм транспозиції значення предикатів і виявлено типи когнітивних метафор, що є основою семантики дієслівних динамічних предикатів англомовного академічного дискурсу АБ.

Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку торговельно-економічних зв'язків України з країнами Шанхайської організації співробітництва (ШОС). У зв'язку з тим, що Росія і Китай є основними торговельними партнерами України, покращання зовнішньоекономічних зв'язків України з цією регіональною міжнародною організацією набуває особливого значення і стає реально можливим завдяки впливу історичного і цивілізаційного факторів і давнім і добре розвинутим звіязкам України з Росією. Реалізація домовленостей, досягнутих під час шостого засідання Російсько-Української міждержавної комісії у грудні 2013 року, сприятиме успішнішому розвиткові азіатського вектора інтеграції країни. Аналіз динаміки сальдо і товарної структури товарообігу між Україною і країнами-учасницями ШОС свідчить про необхідність підвищення в експорті питомої ваги високотехнологічної продукції таких галузей промисловості, як ракетно-космічна, авіабудування, суднобудування, машинобудування, ядерна промисловість.

Дисертацію присвячено вирішенню питань розробки та впровадження процесу формування організаційного, функціонального й інвестиційного забезпечення системи управління інноваційною діяльністю (ІД) підприємств авіабудування. Розглянуто теоретичні основи, науково-методичні підходи та практичні рекомендації щодо формування ефективної системи управління ІД промислових підприємств. Проаналізовано динаміку виробництва авіаційної продукції в Україні та в світі. Здійснено оцінювання факторів, що впливають на формування кон'юнктури авіаційного ринку. Наведено результати експертного оцінювання сучасного стану організаційного та функціонального забезпечення системи управління ІД на підприємствах авіабудування. Обгрунтовано принципи планування інвестицій та ефективного управління ІД підприємств авіабудування. Запропоновано тривимірну логічну модель організаційно-економічного механізму функціонального забезпечення системи управління ІД підприємств авіабудування. Модель пов'язана з розподіленням функцій інноваційної й ІД підприємства за кількома напрямами: функції в процесі інноваційно-інвестиційного планування, етапи інноваційного планування, елементи організаційно-економічного механізму. Розроблено імітаційну модель, яка поєднує в собі математичні та неформальні методи, тобто чітко регламентовані способи формалізованих моделей із оцінками окремих експертів.

Проананалізовано світовий ринок вузькофюзеляжних літаків, розглянуто місце українських виробників серед інших гравців ринку. На основі моделей М. Портера визначено конкурентні сили галузі, проведено оцінку конкурентних переваг українського пасажирського авіабудування. Встановлено сильні сторони та проблемні позиції українського авіапрому. Запропоновано заходи щодо відновлення конкурентоспроможності українського пасажирського авіабудування.

На основі залучення до наукового обігу архівних документів, періодики, комплексу музейних матеріалів здійснено міждисциплінарне дослідження інтелектуального портрету вченого, конструктора авіадвигунів, організатора виробництва. Удосконалено інтелектуальну, професійну, соціокультурну біографію вченого, уточнено найважливіші маркери його дослідницького поступу, дослідницьку практику із залученням музейних експонатів до наукового обігу в біографічних нарисах міждисциплінарного характеру. Одержали подальший розвиток: напрямок наукової персоналістики в галузі вітчизняного авіабудування, конструювання двигунів нового покоління; синергетичний підхід до оцінювання місця та ролі вченого в розвитку авіації за умов НТР XX ст.

Мета роботи - ретроспективне та перспективне дослідження становлення української авіаційної галузі з метою вироблення ймовірних стратегій розвитку вітчизняного авіабудування. Проаналізовано особливості функціонування авіагалузі, структуру ринку авіабудування. У результаті дослідження стану вітчизняної авіагалузі з точки зору попиту та пропозиції встановлено спад у галузі внаслідок економіко-політичної ситуації в країні. Констатовано певний потенціал, але й існуючі проблеми вітчизняного авіабудування, що мають, крім поточної ситуації в Україні, й історичні підстави. Аналізування основних тенденцій розвитку авіаційної галузі у світі та Україні дало підгрунтя для формування матриці SWOT-аналізу для авіаційної галузі України, де серед основних конкурентних переваг названо тривалу присутність у галузі, наявність кваліфікованих працівників, відносно нижчі витрати, а серед конкурентних недоліків і застарілі методи управління й недосконала закрита політика інвестування внаслідок залежності від держави, фінансові проблеми та неспроможність забезпечити глобальні післяпродажні послуги. Констатовано можливість впровадження на сьогодні лише найменш прибуткової та ризикової стратегічної альтернативи, базованої на постачанні на світовий ринок середньо- та низькотехнологічних запчастин за низькими цінами. Перспективою подальших досліджень є розробка тактичних заходів для розвитку вітчизняного авіабудування в межах обраної стратегії.