На основі правового матеріалу розкрито поняття "іноземець", основи правового статусу іноземних громадян на території України, основні їх права, свободи та обов'язки, порядок в'їзду іноземців в Україну та виїзду з її території, відповідальність іноземців та її підстави. Розглянуто поняття "біженець", умови набуття правового статусу біженця, права, свободи та обов'язки, підстави позбавлення правового статусу біженця.

Дисертацію присвячено питанням інституту громадянства у міжнародному праві. У роботі проаналізовано поняття "громадянин", "підданий", "іноземець", "апатрид", "біпатрид", охарактеризовано правовий статус цих осіб, подано правове тлумачення термінам "громадянство" і "державна належність". Розгляднуто питання співвідношення міжнародного і внутрішнього права в галузі громадянства, громадянство Європейського Союзу. Викладено аналіз та класифікацію міжнародні договори про громадянство. Здійснено комплексне дослідження та міжнародно-правову оцінку законодавств про громадянство іноземних держав і України, а також розкрито деяки наслідки їх протиріч (зокрема, подвійне громадянство і безгромадянство). Запропоновано конкретні рекомендації з питань удосконалення міжнародно-правового регулювання громадянства, висвітлено деякі проблеми громадянства в Україні з погляду міжнародного права.

Дисертація присвячена питанням правового регулювання міграційних процесів в Україні. В роботі аналізуються поняття "мігрант", "іноземець", "правовий статус іноземця та особи без громадянства в Україні", "притулок", "депортація за національною ознакою", "правовий статус корінних народів", суть та правова природа міграції, дається її класифікація, робиться комплексне дослідження правових актів, які врегульовують міграційні правовідносини. Розглядається система державних органів влади щодо забезпечення реалізації конституційно-правового статусу мігрантів, пропонуються конкретні пропозиції і рекомендації з питань удосконалення правового регулювання правового статусу мігрантів, у тому числі іноземців та осіб без громадянства в Україні, та підвищення ефективності механізму його реалізації.

Досліджено семантику та особливості функціонування етнономінацій у британському варіанті сучасної англійської мови. Представлено існуючі види етнономінацій на позначення етнічних спільнот залежно від напряму здійснення номінації (авто- та зовнішніх етнонімів) та сфери вживання (офіційних етнонімів, етнофобізмів й етнонімів-прізвиськ). Визначено лінгвокогнітивне підгрунтя етнічної номінації у сучасній англійській мові та проаналізовано семантичні характеристики етнономінацій. Представлено структуру концепту ІНОЗЕМЕЦЬ. З використанням методики фреймового моделювання розглянуто номінацію іноземця в сучасній англійській мові. Виявлено лексичні й образні засоби вторинної номінації представників "чужих" етнічних спільнот. Розглянуто функціональний аспект етнономінацій у мовленні персонажів-англійців з урахування впливу етнічних стереотипів, політичної коректності або ксенофобії на міжетнічне спілкування. З'ясовано комунікативні тактики та стратегії англійців щодо представників інших етносів.

Досліджено теоретичні та практичні питання удосконалення правового регулювання праці іноземців та осіб без громадянства в Україні. Проаналізовано проблему реалізації права на працю цими особами на території України, обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення механізму правового регламентування трудової міграції за сучасних умов. Розкрито правову природу понять "іноземець" та "особа без громадянства" у соціальному та правовому аспектах. Визначено правовий статус цих осіб як суб'єктів трудового права України. Запропоновано визначення поняття "трудова міграція". Проаналізовано співвідношення законодавства про працю іноземців та осіб без громадянста на території України з міжнародними стандартами. Наведено пропозиції щодо усунення соціальних та економічних чинників виникнення трудової міграції й удосконалення законодавства, яке регулює здійснення права на працю іноземними громадянами й особами без громадянства в Україні.

Проаналізовано умови набуття правого статусу адвоката іноземцями в Німеччині і обмеження, що стосуються ведення власної канцелярії такими адвокатами. Іноземець, що здійснює адвокатську діяльність, повинен вступити до адвокатської палати та бути зареєстрованим в суді у списку адвокатів. Після допуску до здійснення адвокатської діяльності, внесення до списку в німецькому суді, професійна позиція іноземного адвоката зрівнюється з позицією німецького адвоката.

Досліджено сучасний стан, основних проблем і перспектив розвитку індустрії гостинності в Україні як головної складової туристичної галузі. Обгрунтовано, що готельна послуга є ключовим параметром готельного продукту в наданні клієнтові різноманітного готельного сервісу. Виконано кон'юнктурний аналіз інфраструктури готелів та аналогічних засобів розміщування за типами та формами власності, а також структури розміщених осіб у динаміці. Досліджено вплив зально-політичних і соціально-економічних чинників на розвиток готельної галузі й зниження попиту серед внутрішніх та іноземних туристів. Запропоновано перспективні напрями розвитку туризму та готельного бізнесу з метою створення високоприбуткової туристичної галузі, яка змогла б задовольняти потреби внутрішніх та іноземних туристів у світлі останніх тенденцій з урахуванням природно-рекреаційного, соціально-економічного, історико-культурного потенціалів країни та її національних особливостей.

Розглянуто сучасні погляди та законодавчі положення щодо поняття іноземця. Проаналізовано законні підстави перебування працівників-іноземців на території України. Охарактеризовано особливості надання дозволу роботодавцю на застосування праці іноземців. Визначено особливості обмежень для іноземців під час працевлаштування.

Розглянуто порядок здійснення органами охорони державного кордону примусового повернення та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства. Проаналізовано стадії такої процесуальної діяльності.

Проаналізовано питання особи злочинця як невід'ємного елемента криміналістичної характеристики незаконної приватизації державного та колективного майна, відповідальність за що передбачена ст. 233 Кримінального кодексу України. Обгрунтовано думку, що для побудови дієвої криміналістичної характеристики повинні виокремлюватися лише ті елементи, які мають чітку орієнтувальну та розшукову спрямованість і можуть сприяти визначенню подальших напрямів розслідування. Тому інформація про типову особу злочинця має бути обов'язковим елементом такої характеристики. Визначено основні завдання, що вирішуються завдяки встановленню особи злочинця. Вказано на те, яку, з точки зору криміналістики, інформацію насамперед варто збирати та аналізувати про особу злочинця та окреслено структуру криміналістичного "портрету" злочинця. Доведено необхідність розглядати особу, яка вчиняє незаконну приватизацію, як спеціального суб'єкта кримінального правопорушення, що не тільки досяг 16 річного віку, але й має можливість брати участь у приватизації як покупець - громадянин України чи іноземець, юридична особа, зареєстрована на території України чи іншої держави. Значну увагу приділено трактуванню положень ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", у якій встановлюються заборони виступати в якості покупця. Саме ця норма зобов'язує слідчого (детектива) звертати більше уваги на вивчення особи злочинця та збирати про неї не тільки типові документи, що характеризують особу злочинця, але й додаткову документальну інформацію під час розслідування незаконної приватизації. Надано характеристику таким поняттям як "державні підприємства", "державні органи приватизації", "радники", "офшорні зони", "непрозора структура власності", "держава-агресор" і "санкції" з посиланням на нормативно-правові акти, що сьогодні регулюють ці питання.

Мета роботи - аналіз шляхів соціального забезпечення внутрішньо переміщених осіб у сучасних умовах війни. Для досягнення даної мети були використані методи аналізу (для аналізу поточного стану соціального захисту та соціального забезпечення внутрішньо переміщених осіб); монографічний метод (для відображення ситуації із внутрішньо переміщеними особами в сучасних військових умовах); абстрактно-логічний метод (для підбиття підсумків зібраного матеріалу). За сучасних умов виникає все більша необхідність у соціальному захисті та соціальному забезпеченні. Після російської військової агресії 2014 року в українському суспільстві з'явилася така група населення, як внутрішньо переміщені особи. В українському законодавстві це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах і має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Внутрішньо переміщеними особами є люди, що були змушені раптово тікати зі своїх будинків у результаті збройного конфлікту, внутрішньої ворожнечі, систематичних порушень прав людини або стихійних лих, але знаходяться на території власної країни. Наразі на території України для внутрішньо переміщених осіб діють ряд соціальних пільг, а також міжнародні програми допомоги, зокрема: Програма Міністерства соціальної політики, Програма уряду ООН, Всесвітня продовольча програма ООН, Програма Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Програма Міністерства соціальної політики разом із ЮНІСЕФ, Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Україні спільно з Товариством Червоного Хреста України.