Ціль статті - представити e-CARETM, програмне забезпечення, що використовує GIS (Географічну інформаційну Систему) для асистування при дорожньо-транспортних пригодах і травмах на догоспітальному етапі. Система призначена для госпітальних мереж і приватних медичних служб.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.41-52 + Р411.022-52

Рубрики:

Пухлини системи кровотворення, крові та ретикуло-ендотеліальної системи

Лейкози(лейкемії)

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.11

Рубрики:

Лікарська сировина рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В372

Рубрики:

Структура твердих тіл

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що сьогодні існує глобальна тенденція до будівництва будівель, які класифіковані як низькоенергетичні будинки з теплотехнічного боку. Відповідно до природної вентиляції вони називаються жорсткими будинками. Обмін повітря за допомогою природної вентиляції в такому вигляді будівель знижується нижче необхідних значень згідно з гігієнічними нормами. З метою забезпечення необхідного повітрообміну потрібно встановити в цих будівлях примусову чи гібридну вентиляції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н762.2

Рубрики:

Вентиляція

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена модель двух периодов с дискретным спросом и двумя группами потребителей с разным уровнем доходов. Доказано, что в данном случае предположение Коуза не всегда верно, то есть снижение цены со временем не обязательно. С учетом желания и возможностей групп потребителей с низкими и высокими доходами платить за товары длительного потребления в двух периодах показано, что в условиях монополии цена на товар может не только не понизиться, но и подняться. Это во многом зависит от желания потребителей с высокими доходами платить за товар в будущем и в настоящем. Возможно повышение цен при понижении процентных ставок в банках. При изменении платежеспособности потребителей с низкими и высокими доходами цены скорее всего будут подниматься, поскольку в условиях монополии продавец ориентируется на возможный максимум.

Проведены мильтицентровые исследования пациентов с инсулинзависимым (ИЗСД) или инсулиннезависимым (ИНЗСД) сахарным диабетом, сочетающимся с онихомикозом стоп, которые в течении 12-ти недель перорально принимали препарат "Тербинафин" (ламизил). Статистически значимых различий в уровне излечений между групами больных с ИЗСД и ИНЗСД не обнаружено. Определен уровень глюкозы в крови. На протяжении всего периода лечения не было зафиксировано ни одного случая гипогликемии.

Розацеа - хронічне запальне захворювання, що уражує шкіру обличчя близько 3 % популяції земної кулі. Найчастіше хворіють жінки віком 30 - 50 років. Класифікація розацеа грунтується на клінічних особливостях гіперемії, еритеми, папул, пустул, телеангіектазії та містить 4 підтипи: еритематозно-телеангіектазійний, папуло-пустульозний, фімарний та очний (окулярний) з варіантом гранулематозного розацеа. До можливих факторів, що провокують розацеа, належать: автоімунна дисрегуляція, нервово-васкулярні розлади, екзогенні чинники, наприклад, вплив сонця, тепло, холод або стрес, порушення елементів сполучної тканини, функціональні розлади пілосебаційного комплексу, такі чинники харчування, як алкоголь або гостра їжа, інфекційні чинники. Обговорено причини розвитку розацеа, пояснено їх окремий вплив на появу й розвиток захворювання, визначено можливі зв'язки між ними, які призводять до специфічної клінічної моделі розацеа. Стосовно патогенезу розацеа розглянуто як мультифакторне шкірне захворювання, однак на сьогодні це питання до кінця не вивчено.

Розацеа - це хронічне захворювання шкіри, яке досить складно правильно діагностувати. Розацеа суттєво впливає на якість життя хворих як у соціальній, так і у професійній сферах. Лікування потребує консультації дерматолога. Розацеа піддається лікуванню, але не виліковується повністю. Полегшення симптомів і покращання зовнішнього вигляду шкіри вимагає тривалого періоду лікування. Крім лікування, пацієнта обов'язково слід навчити захищати шкіру від сонячного проміння, правильно доглядати за нею та користуватися захисною косметикою, а також уникати чинників, які провокують загострення хвороби. Що стосується лікування, то останнім часом в арсеналі авторів з'явилися нові можливості, які описано разом із клінічними доказами на їх підтримку. Їх необхідно взяти до уваги, призначаючи лікування, яке насамперед має базуватися на клінічному досвіді.

Дерматологія - це вивчення шкірних захворювань. Вона є повноцінною медичною спеціальністю з кінця XVIII ст. У XIX ст. 3 основні школи дерматології знаходилися в Лондоні, Парижі та Відні, якщо судити з того, якими мовами її викладали. Перший підручник з дерматології був написаний Джироламо Меркуріале в Італії у 1572 р. Потім на початку XVIII ст. з'явилося 2 підручники англійською мовою, написані Тернером (Turner) та Уїланом (Willan). У 1817 р. вийшов перший атлас з дерматології з гравюрами (автор Бейтман (Bateman)). Через деякий час Аліберт (Alibert) видав подібний атлас французькою мовою. Перший атлас у німецькомовних країнах був опублікований лише в 1856 р. у Відні Фердинандом фон Гебра (Ferdinand von Hebra). У той же період ще одним популярним і майстерним способом навчання дерматології були муляжі. Вони використовувалися переважно в Європі, і деякі цінні колекції таких муляжів збереглися до наших днів у різних місцевостях. Фотографію вперше було описано в 1839 р. і вперше вона була використана в медицині в 1845 р. вченим Донне (Donne) у підручнику з бактеріології. У 1864 р. фотографія стала застосовуватися в дерматології, і згодом почали публікувати все більше й більше книг, що містили фотографії. Починаючи з 1935 p., винахід діафільмів надав змогу робити дерматологічні фотографії на слайдах, які можна було легко проектувати для великої кількості осіб одночасно. У 1838 р. було опубліковано перший дерматологічний журнал німецькою мовою, за яким вийшли аналоги французькою, італійською та англійською мовами. Наступна й остання революція в інструментах для навчання дерматології відбулася в 1995 р. з появою інтернету, який надає змогу миттєвого підключення, оновлення та обміну знаннями по всьому світу. Всі книги й журнали тепер мають електронну версію, доступну для всіх у будь-якому місці. Це також є технічною підтримкою теледерматології.

Забруднення повітря протягом тривалого часу є однією з основних проблем у сфері охорони здоров'я. Воно визнане ВООЗ "найбільшим у світі екологічним ризиком для здоров'я". Існує значна кількість переконливих документальних підтверджень смертності та захворюваності, спричинених цим забрудненням. Водночас проблема впливу забрудненого повітря на людську шкіру не була глибоко вивчена, і щодня одержуються все нові докази того, що забруднення повітря негативно позначається на стані здоров'я та естетичному зовнішньому вигляді шкіри. В огляді узагальнено різні речовини, що забруднюють повітря, проаналізовано їх вплив на клітинному рівні, наведено дані про частоту виникнення та загострення різних дерматологічних захворювань.

Видиме світло становить порцію електромагнітного випромінення, видимого для людського ока (від 400 до 700 нм). Видимий спектр охоплює 38,9 % сонячного світла, коли воно досягає поверхні Землі, але видиме світло також містить у собі штучне світло, яке використовують в щоденному житті. Через довжину його хвилі видиме світло може легко проникати глибоко в шкіру і навіть досягати гіподерми. Тому воно може справляти на шкіру різні фізіологічні ефекти, як і УФ-радіація. Серед них - індукція шкірної пігментації або стимулювання продукції реактивних форм кисню. Воно також може збільшити виробництво запальних цитокінів і матричної металопротеїнази, які грають головну роль у старіння шкіри. Видиме світло також впливає на ДНК через утворення окиснених основ ДНК, тому стимулює старіння шкіри і онкогенез. Протягом кількох десятиліть дерматологи рекомендують використовувати фотозахист, який фактично захищає лише від ультрафіолетової радіації ІФЛА і УФЛВ. Настав час вважати, що видиме світло становить загрозу для шкіри, і фотозахист має також передбачати захист від видимого світла.

У наш час зростає кількість пілінгів, які пропонують дерматологи у своїй повсякденній практиці. Але не всі пілінги однакові. Кожен дерматолог повинен спочатку чітко обрати пілінг, який найбільш точно відповідає шкірі пацієнта й показанням до лікування, по-друге, він повинен застосувати його у відповідності з науковою методологією, яка в даний час добре розроблена. Препілінг та постпілінг є також двома важливими фазами, які будуть відповідати за успішні результати й відсутність ускладнень. Останнє буде розглядатися у другій частині цієї роботи.

Індекс рубрикатора НБУВ: З252.8

Рубрики:

Сонячні батареї

Шифр НБУВ: Ж28852/х. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В314 + В377.34

Рубрики:

Квантова механіка

Феромагнетизм твердих тіл

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Попри зростання кількості пілінгів, дерматологи часто бояться використовувати їх у повсякденній практиці через недостатнє знання способів їх застосовування і побоювання ускладнень для пацієнтів. Детально розглянуто практичне застосування різних категорій пілінгів і можливі ускладнення, а також оптимальні способи їх усунення.

Вітиліго - поширене захворювання шкіри і, ймовірно, найпоширеніше порушення пігментації. Воно добре описано і характеризується втратою меланоцитів і/або порушенням їх функції. Етіологію і патогенез вітиліго досі не до кінця з'ясовано, хоча недавно відбувся прогрес у цій сфері. Лікування спрямовано на досягнення репігментації, яка є бажаним результатом у пацієнтів. Існують різні методи лікування. Переважно призначають місцеві кортикостероїди або інгібітори кальцинейрину, а якщо не досягають бажаних наслідків, можуть вдаватися до системного лікування кортикостероїдами або метотрексатом, а також фізичної чи хірургічної терапії. На жаль, жоден з цих методів лікування не можна вважати повністю результативним, оскільки досягають лише часткового поліпшення. Отже, існує нагальна потреба в розробці нових терапевтичних методів.

Індекс рубрикатора НБУВ: З889.8 + В377.3

Рубрики:

Оптичні лінії зв'язку

Магнітні властивості твердих тіл. Магнетики

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Колаген є основним компонентом дерми. Він складає 75 % сухої ваги шкіри. З віком вміст колагену зменшується в шкірі через зменшення продукування його фібробластами і більш високою швидкістю обміну речовин. Це призводить до загальних ознак старіння шкіри, тобто до зниження еластичності шкіри, появи тонких ліній і зморщок. Таким чином, існує потреба в додатковому колагені в шкіру. Це неможливо зробити за допомогою (місцевого нанесення) кремів, оскільки розмір молекули (колагену) не дозволяє їй абсорбуватися через шкіру. Навпаки, пероральні гідролізати колагену легко засвоюються кишечником і досягають шкіри в достатній кількості, де вони залишаються протягом певного часу. Багато досліджень, розглянутих у даній роботі, показують переваги перорального прийому гідроліту колагену не тільки для шкіри, а й для нігтів, росту волосся і навіть у разі целюліту.