Розглянуто проблеми національного самовизначення українців у контексті преси діаспори другої половини ХХ ст. (за матеріалами газетно-журнальної періодики США). Зазначено, що періодика української діаспори в США - яскравий приклад формування національної самосвідомості засобами масової інформації, а завдяки відносній незалежності від політичного устрою, друковані органи діаспори працюють на консолідацію нації, вирішують проблеми її самоідентифікації. Зазначено, що шлях до становлення газетної періодики як дієвого, незалежного засобу інформації, здатного формувати громадську думку, пролягає через запозичення досвіду друкованих органів зарубіжжя, зокрема тих, які успішно реалізують завдання щодо консолідації нації.

Проаналізовано можливість побудови класичної механіки на базі загального принципу збереження енергії. Розглянуто дедуктивні наслідки, що випливають з ньютонівських основ, збагачених принципом збереження енергії з залученням елементарних математичних засобів. Деякі наслідки відрізняються як від висновків традиційної механіки Ньютона, так і висновків релятивістської механіки Ейнштейна, оскільки і в першій, і в другій механіках загальний принцип збереження енергії не залучається як фундаментальна засада. В такій постановці класична механіка одержує новий пізнавальний потенціал і може претендувати на самостійний розвиток.

Розглянуто архітектуру системи автоматизованого виконання потоків робіт (англ. workflows) у гріді, складених з веб-сервісів та грід-сервісів. Описано механізм взаємодії компонентів системи, вказано деталі її практичної реалізації. Проведено оцінку часу виконання потоків робіт в межах даної архітектури, наведено результати експериментів на тестовій інфраструктурі.

Розглянуто публіцистику М. Костомарова в сучасному ідейному, естетичному та освітньому дискурсах. Приділено увагу розбудові методологічного концепту національного добутку, який увиразнює актуальність публіцистичної спадщини культурного діяча на сучасному етапі формування національної ідеї та гуманітарного простору держави. Охарактеризовано діяльність публіциста під час прогресивного руху другої половини XIX ст. Висвітлено повість "Кудеяр" як художню сублімацію національного концепту письменника та публіциста. Обгрунтовано морально-етичний компонент на матеріалі повісті "Син". Подано інформацію про естетику публіцистики в драматургії М. Костомарова. Описано освіту та науку як фактор прогресу в спадщині публіциста. Розкрито проблеми рідномовної освіти й літератури в публіцистиці М. Костомарова.

Рассмотрены вопросы адаптации параллельных программ, использующих библиотеку PVM, для запуска на кластере НТУУ "КПИ" через планировщик PBS. Разработана модификация способа баланса загрузки, учитывающая архитектуру вычислительных узлов кластера. Даны рекомендации по организации блока анализа конфигурации PVM для параллельных программ.

Викладено наукове бачення творення репутації держави, розглянуто приклади підсилення іміджу держави на міжнародній арені. Проведено оціночне дослідження системи позиціонування держави на внутрішньому й зовнішньому ринках. Окреслено низку знакових факторів, що впливають на сприйняття держави у світі. Позиціонування та сприйняття країни, її відображення в ЗМІ тотожне реальній ситуації: економічним показникам, рівню життя громадян, наявністю середнього класу тощо.

Викладено наукове бачення творення позитивного іміджу держави. Доведено, що певний імідж є в усіх і всього, а потрібний імідж необхідно створювати, керувати ним, корегувати й контролювати. Імідж держави - це результат ефективних комунікацій. Розкрито медіамеханізми формування позитивного іміджу держави. Акцентовано увагу на взаємодії об'єкта, імідж якого формується цільовою аудиторією за допомогою медіаінструментів.

Розкрито роль медіафахівців у творенні іміджу лідера й держави, розглянуто деякі аспекти професійної діяльності та методи роботи іміджмейкерів. Узагальнення зроблено на основі опрацювання досвіду науковців-практиків, іміджмейкерів щодо створення й поширення авторських практичних і наукових технологій упровадження позитивного іміджевого забарвлення об'єкта (предмета іміджу) та авторських досліджень.

Досліджено процеси творення позитивного іміджу лідера та держави у взаємодії зі ЗМІ. Обгрунтовано взаємозв'язок, вплив державного іміджу, тиражованого у ЗМІ, на свідомість громадянина, підвищення патріотизму та формування подальшого іміджу України за кордоном і в самій країні. На основі опрацьованих матеріалів і ексклюзивних інтерв'ю з державними особами, діяльність котрих безпосередньо вплинула на формування іміджу України, представлено концепцію підсилення бренда України та авторське визначення терміна "державний бренд" і "бренд України". Запропоновано стратегію позиціонування предмета (об'єкта) іміджу, покрокову програму, що репрезентуватиме нашу державу в світі, конкретні рекомендації щодо участі України у світових рейтингових системах оцінювання державних брендів для успішного просування на міжнародній арені як інвестиційно та туристично привабливої країни. Зазначено, що зміст дисертаційного дослідження відображає суть проблематики творення позитивного іміджу України у ЗМІ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч620.4(4УКР)

Рубрики:

Організація ЗМІ

Шифр НБУВ: ВА819160 Пошук видання у каталогах НБУВ