Энергетическая утилизация сбросной теплоты компрессорних станций (КС) газопроводов, учитывая огромный потенциал такой теплоты, может стать серьезным фактором повышения эффективности работы КС. Существенные достоинства в реализации таких проектов имеют безводные технологии с использованием в качестве рабочего тела цикла Ренкина низкокипящих рабочих тел (НРТ), в частности пентана. Проведенные расчетные исследования паросилового цикла Ренкина теплоутилизирующей энергетической установки (ТУЭУ) на пентане позволили определить влияние изменения начальных параметров НРТ при начале процесса истечения пара в турбине из разных областей состояния пара - с граничной линии сухого насыщенного пара, из области перегретого пара и из сверхкритической области на эффективность ТУЭУ.

Рассмотрены вопросы формирования тепловой схемы когенерационной установки, регулирования тепловой мощности и их связь со способом и схемой использования сбросной теплоты двигателя. Рассмотрены вопросы агрегатной компоновки когенерационных установок с включением в технологическую схему теплофикационных котлов.

Изложены результаты исследований способов снижения выбросов оксидов азота и углерода, а также улучшения тепловых характеристик когенерационных установок (КГУ) с газотурбинными установками и газопоршневыми двигателями с прямым сбросом выхлопных газов из двигателя в котел, а также из котла-утилизатора (К-У) в активный котел. Исследования проведены расчетным путем с использованием современных компьютерных программ. Для модульных КГУ с К-У, работающих автономно, исследования проводились на специальном экспериментальном стенде с дожигающим устройством, устанавливаемым между двигателем и К-У.

Учитывая огромнейший потенциал сбросной теплоты газотранспортных систем, утилизация этой теплоты на компрессорных станциях (КС) магистральных газопроводов может стать серьезным фактором повышения эффективности работы КС. Как подтверждают мировые тенденции, существенные достоинства в реализации таких проектов имеют безводные технологии с использованием в качестве рабочего тела цикла Ренкина низкокипящих рабочих тел (НРТ). Рассмотрены вопросы выбора НРТ и начальных параметров паросилового цикла. Проведен сравнительный анализ термодинамических характеристик и параметров рабочего цикла пентана и гексана. Исследования позволили определить влияние изменения начальных параметров на эффективность ТУЭУ.

В условиях тотальной экономии топлива и соблюдения норм межгосударственных договоренностей по охране окружающей среды значительному потенциалу сбросной теплоты энергетических установок электростанций, металлургической и химической промышленности уделяется недостаточно внимания. Существенные достоинства при утилизации низкопотенциальной сбросной теплоты таких установок имеют безводные технологии с использованием в качестве рабочего тела силового цикла Ренкина низкокипящих рабочих тел (НРТ). Проведен сравнительный анализ термодинамических характеристик и параметров рабочего цикла на разных НРТ. Рассмотрены варианты использования в качестве рабочего тела пропана, исследован новый сложный термодинамический цикл, являющийся комбинацией цикла Ренкина и изотермического сжатия рабочего тела.

Розглянуто особові тексти діячів вокального мистецтва України другої половини XX ст. Зазначено, що особовий текст культури існує у дискурсивному полі схожих текстів, а породжені ними міжтекстові зв'язки (особливості, чинники, складові тощо) виявляють закономірності розвитку культури. Завдяки такому процесові актуалізуються дослідницькі перспективи, зокрема, мистецьке та суспільно-історичне дискурсування у мегаописі української культури другої половини XX ст. Виявлено, що особові тексти діячів української культури другої половини XX ст. існують в межах тоталітарного дискурсу як аналітика про відверте та наболіле у щоденниках К. Радченко та Л. Лобанової; творча нереалізація, утиски влади у листах і коментарях пізнього періоду Б. Гмирі; співвідношення творчості і політики у Київському театрі опери і балету імені Т. Г. Шевченка періоду 1950 - 1970-х рр. (К. Радченко, Л. Лобанова, Є. Мірошниченко, Б. Гмиря) тощо. З'ясовано, що проаналізовані мистецько-історичні факти - участь Є. Мірошниченко у кінофільмі С. Параджанова "Українська рапсодія", постановка на сцені Київської філармонії камерної опери М. Римського-Корсакова "Моцарт і Сальєрі" (Б. Гмиря та К. Огнєвой) - свідчать про високий фаховий рівень української вокальної школи, що заперечує будь-які негативні припущення щодо її меншовартості у дискурсі тоталітаризму.

Зроблено спробу співвіднести два очевидно відмінні твори італійського й англо-ірландського авторів і спостерегти їх суголосність у грі ймовірними світами.

Розглянуто новели В. Тревора як такі, що віддзеркалюють тематичні, характеристичні, стильові моделі роману Ч. Діккенса "Холодний дім".

Розглянуто малу прозу відомого та шанованого сучасного англо-ірландського письменника Вільяма Тревора. Вона існує як мозаїка: контури, штрихи, силуети, віддзеркалення та роздзеркалення. Все це зосереджене на увиразненні жанрової та стилістичної специфіки текстів митця, властивого їм мотивно-тематичного комплексу, соціальних та характерологічних особливостях персонажів, суттєвих інтертекстах. Наведено певні спостережені паралелі між ірландською та вітчизняною новелістикою.

Вільям Тревор не уник впливу доробку Дж. Джойса на власну творчість. Можна окреслити кілька рівнів присутності ірландського класика в його текстах: Джойс як персонаж, як зразок для творчої діяльності, як версія для стилізації та навіть розігрування. Новели "Музика", "Третій зай вий", "Ще два кавалери" В. Тревора травестійно пов'язані з оповіданнями зі збірки "Дублінці" Дж. Джойса (на рівнях фабули, образів персонажів, художнього простору, особливо стей нарації, концентрованої поетичної образності).