Вивчається історичний період в 2,5 тисячоліття, починаючи з часу виникнення найперших філософських систем і аж до другої половини ХХ ст. У ньому викладаються основні філософсько-правові ідеї мислителів минулого і теперішнього, в тому числі тих, котрі, як правило, майже не згадуються у виданнях з історії правових вчень (Д.Андреєв, З.Фрейд, Й.Хейзінга, Х.Ортега-і-Гассет, А.Камю, Е.Фромм, М.Фукко та ін.). Додаток містить низку творів або фрагментів з тематики, що вивчається.

На основе классического учения Аристотеля о четырех видах причин (формообразующих, материальных, деятельных и целевых) проанализирован сложный и противоречивый мир морально-правовой реальности как единое целое, включенное в динамичный контекст нормативно-целостного континуума цивилизации и культуры. Охарактеризованы трансцендентные и трансцендентальные формальные причины, структура правовой реальности, специфика материальных причин, материальные онтологемы основания правовой реальности, антропологические основания правовой реальности. Рассмотрены анормативное поведение человека, харизматические личности созидателей и разрушителей, социальные основания правовой реальности, ценностная природа целей.

В широком культурно-историческом контексте с привлечением древних мифов, религиозных книг и произведений художников слова от Софокла до Ф.Достоевского и Кафки рассмотрены две проблемные сферы - философия права и философия преступления, которые в реальной социальной практике неотрывны одна от другой. Анализируются статус и познавательные возможности философии права, историософия правовых цивилизаций (циклическая модель Дж.Вико, ступенчатая модель Г.Гегеля, историческая типология правовых цивилизаций П.А.Сорокина, метафилософия Д.Л.Андреева). Дана детальная характеристика онтологии права, философско-правовой антропологии, философии естественного права, неправа, преступления, а также философской пентологии.

Освещены вопросы философии права. Рассмотрены ее генеалогия, история развития, философско-правовая парадигма и рефлексия. Проанализированы особенности развития греко-римской и христианской правовой цивилизации. Проанализированы особенности философско-правовой мысли нового времени, а также русской философии права ХІХ - ХХ ст. Охарактеризованы функции философии права, в частности, морфология, метафизика и онтология, диалектика, социология, культурология, аксиология, мифология, антропология, психология. Изложены философии государственного неправа, власти и критической функции права, личного беззакония, а также преступления и наказания.

Розглянуто питання соціальної девіантології, в якій існують два відносно самостійних проблемно-аналітичних корпуси - антропосоціальне богослов'я і секулярна антропосоціологія. Зазначено, що пов'язані між собою загальним предметом, яким являється життєвий світ антропосоціальної реальності, її єдиний інтертекст, вони розрізняються у своїх початкових світоглядних посилках. У основі цих посилок лежать дві несхожі моделі антропосоціальної реальності - сакральна і секулярна.