Мета дослідження - розробка методики калібрування автоматизованої системи моніторингу вертикальності щогл і веж радіозв'язку з використанням геодезичних вимірювань з метою отримання поправок в інклінометричних вимірах щодо вертикальної осі конструкції. Існують 2 різні методи, які використовуються для визначення вертикальності вежі: використання спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS); тривимірні наземні геодезичні вимірювання з використанням тахеометрів або традиційних методів геодезичних вимірювань. Увагу зосереджено на використанні мікроелектромеханічних систем (MEMS) із двоклінічним інклінометром для вимірювання малих кутів на радіокомунікаційній вежі для отримання змін відносно вертикальної осі конструкції. Однак початковий нахил вежі можна обчислити, моделюючи змінні, отримані з даних інклінометрів у поєднанні з геодезичними вимірюваннями. Метод досягнення цієї мети забезпечується теоретичними та експериментальними дослідженнями для виконання збору помилок калібрування з використанням даних інклінометрів і вимірювань за допомогою тахеометрів. Основним результатом дослідження є можливість врахування вихідного положення датчика MEMS, визначеного як кут між інклінометром і конструкцією щогл і веж. Різниці між обчисленими та виміряними нахилами інклінометра та кутами нахилу одночасно дають коригування, яке слід застосувати до даних датчика. Крім того, для високоточної калібрування датчиків інклінометрів оцінено вплив точності тахеометра на визначення параметрів відхилень. Наукова новизна: на основі співвідношення загальної станції та топоцентричної системи координат отримано формули для розрахунку параметрів орієнтації платформи датчика. Практичне значення: запропонована методологія надає можливість калібрувати датчики MEMS, встановлені на щоглах і вежах радіозв'язку, використовуючи вимірювання тахеометром з однієї опорної точки.

Мета роботи - дослідження величини зміни складових зенітної тропосферної затримки для території України за даними кількадобових наземних метеорологічних вимірювань, а також побудова та дослідження поля їхньої зміни. Точність визначення тропосферної затримки та її складових залежить від обсягу метеорологічних даних, які можна використати для її розрахунку. Найкраще, якщо на момент проведення ГНСС-вимірів були б дані аерологічного зондування атмосфери, отримані поблизу пункту спостережень. В іншому разі доводиться моделювати метеорологічну ситуацію на момент проведення вимірів, використовуючи доступні для цього метеорологічні дані. У виконаних дослідженнях оцінено метеорологічну ситуацію в цілому для території України. Складові зенітної тропосферної затримки обчислено за відомою формулою Saastamoinen. За отриманими значеннями побудовано поле зміни сухої та вологої складових зенітної тропосферної затримки для території України. Результати досліджень надають змогу проаналізувати залежність зміни величини складових тропосферної затримки від зміни метеорологічних величин на території порядку країни. Отримано та проаналізовано графіки зміни складових тропосферної затримки протягом трьох діб із дискретністю 6 год на чотирьох пунктах із різними кліматичними умовами. Встановлено, що незважаючи на суттєве розходження у значеннях складових, амплітуди їхньої зміни є близькими між собою: різниці цих амплітуд складають для сухої складової 6 мм, для вологої - 2 мм. Показано динаміку зміни сухої (гідростатичної) та вологої (негідростатичної) складових протягом двох діб. Зазначено, що їхня динаміка зумовлена зміною атмосферного тиску для сухої складової та зміною тиску водяних парів у тропосфері для вологої складової. Наукова новизна та практична значущість полягають у виявленій стабільності амплітуди зміни складових на пунктах, що знаходяться у різних кліматичних і погодних умовах. Крім цього, підтверджено, що динаміка зміни сухої складової зумовлена зміною атмосферного тиску, а вологої - зміною парціального тиску. Виконані дослідження можна використовувати для створення регіональних моделей атмосфери та подальших досліджень поля зміни зенітної тропосферної затримки, оскільки стосуються зміни затримки в просторі та часі.

Досліджено принципи побудови та присвоєння унікального ідентифікатора inspireId об'єктам класів у базі топографічних даних (БТД), яку розроблено на базі концепції модельно-керованої архітектури. Досліджено питання автоматичної генерації унікального ідентифікатора inspireId та правила його життєвого циклу. Мета роботи - дослідження принципів і вимог до структури та присвоєння унікального ідентифікатора inspireId об'єктам класів БТД і реалізація автоматичної його генерації у мовах структурованих запитів (SQL) для забезпечення зв'язку з наборами Інфраструктури геопросторових даних Європейського Союзу (Infrastructure for Spatial Information in the European Community - INSPIRE) та EuroRegionalMap (ERM). Відповідно до загальних принципів і вимог ЕRM до структури унікального ідентифікатора inspireId об'єктам класів бази топографічних даних, розроблено його структуру для ідентифікації об'єктів БТД "Основна державна топографічна карта". Розроблено функцію для автоматичної генерації inspireId у середовищі об'єктно-реляційної системи керування базами даних (ОР СКБД) PostgreSQL. Розглянуто правила життєвого циклу унікального ідентифікатора у БГД, що забезпечує його стабільність. Використання унікального ідентифікатора inspireId у БТД "Основна державна топографічна карта" забезпечує зв'язок, з наборами Інфраструктури геопросторових даних ЄС та EuroRegionalMap.

Мета роботи - визначення площ затоплення земель згідно з обраноюї гідрологічною моделлю складної ділянки р. Дністер у місці переходу від передгірської частини до рівнини зі складним меандруванням та значними зміщеннями річки. Опрацьовано метод дослідження затоплених земель внаслідок підняття води до певного рівня. Він включає: знімання з БПЛА; геодезичні та гідрологічні роботи; створення ЦМР та аналіз її точності; гідрологічне моделювання з використанням програмного пакету HEC-RAS; визначення площ затоплення. Для отримання цифрової моделі рельєфу, яка є основою для гідрологічного моделювання, використано БПЛА Trimble UX5 із камерою Sony NEX-5R. Точність визначення планових координат за ЦМР становить 6 см; висотні позначки залежно від базису стереопари та підстильної поверхні становлять 0,21 м. ЦМР створено за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення Pix4D. ЦМР створено за результатами знімання з БПЛА з середньою квадратичною похибкою 0,2 м. Методику гідрологічного моделювання реалізовано на частині р. Дністер зі складною конфігурацією русла. Визначено зони затоплення за різних рівнів підняття води. Наукова новизна полягає у розробці методики визначення затоплених територій на підставі гідрологічного моделювання за допомогою модуля HEC-RAS для ділянки р. Дністер, яка характерна значною ерозією прибережних грунтів, складним меандруванням і переходом від передгірської частини до рівнинної. Такі умови вимагають точного визначення параметрів моделювання. Для отримання вхідних даних для моделювання затоплень виконано знімання з БПЛА з попереднім обгрунтуванням параметрів точності. Практичне значення. Гідрологічне моделювання виконують з метою передбачення наслідків матеріальних втрат внаслідок повеневих явищ, які трапляються в Прикарпатському регіоні. Своєчасне отримання інформації про ці процеси, стеження на гідрологічних постах за рівнем води, яка наповнює русла та заплаву, надають можливість через відповідні адміністративні структури здійснити оповіщення населення і прийняти заходи для зменшення втрат, які виникають внаслідок цих руйнівних явищ. Запропоноване дослідження спрямоване на отримання інформації про площі затоплення внаслідок різних рівнів підняття води в р. Дністер.

Мета роботи - розроблення та дослідження методів класифікації текстур РЕМ-зображень мікроповерхонь об'єктів на основі статистичних і спектральних характеристик текстурних фрагментів, а також порівняльного аналізу методів сегментації РЕМ-зображень. Визначення характеристик текстури РЕМ-зображень базувалось на статистичних моментах, розрахованих за гістограмою яскравості. Спектральні міри текстури обчислено за спектром Фур'є. Для визначення спектральних текстурних характеристик вибрано параметри амплітудної та осьової функцій. Сегментація РЕМ-зображень мікроповерхонь об'єктів виконано чотирма способами, а саме: методом глобальної порогової сегментації, методом нарощування області, методом поділу та злиття і методом вододілу з використанням маркерів. Опрацювання серії РЕМ-зображень грунтів показало найкращий результат класифікації текстур за мірою однорідності, ніж за іншими статистичними характеристиками. Обчислення спектральних характеристик РЕМ-зображень металів виявило періодичність або майже періодичність і спрямованість присутніх у зображенні елементів текстур і разом із результатами класифікації за мірою однорідності надає можливість отримати узагальнену характеристику текстури зображення. Порівняльний аналіз чотирьох методів сегментації показав, що найкращий результат визначення меж об'єктів на РЕМ-зображенні отримано методом вододілу з використанням маркерів. Програмну реалізацію методів класифікації текстур та їх сегментацію виконано в системі MatLab. Запропоновано метод класифікації РЕМ-зображень на основі спектральних текстурних характеристик за параметрами амплітудної та осьової функцій. Показано, що сегментація РЕМ-зображень методом поділу та злиття надає можливість задати умови для виділення на зображенні областей із певними характеристиками текстури. Узагальнена характеристика текстури РЕМ-зображення, що визначається за статистичними і спектральними мірами, корисна для автоматизованого розпізнавання текстур та аналізу РЕМ-зображень. Вибір ділянок із певними характеристиками текстури є важливим етапом попередньої обробки зображень під час знаходження точок інтересу, що придатні для зіставлення РЕМ-зображень і розпізнавання об'єктів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131.9

Рубрики:

Космічна зйомка

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Плани Львова досліджено з позицій їх цільового призначення, умов створення, змістовного наповнення, відповідності нормативним документам. Визначено особливості створення та змісту основних типів планів міста для військових потреб, для потреб господарського розвитку міста, для туристів і мешканців міста. Картографування Львова визначалося розвитком суспільних процесів у державі та відповідно домінуючими тенденціями розвитку картографування в СРСР. Характерними ознаками цього періоду були утаємниченість картографічної інформації та режимні обмеження на створення й використання різноманітних карт. Військові топографічні плани масштабу 1:10 000 і великомасштабні (1:5000, 1:2000) плани міста для господарських цілей видавали тільки з грифом "таємно". На початок 1980-х років місто було забезпечено топографічними багатоаркушевими планами у масштабах 1:2000 і 1:5000. Дуже спрощені схеми Львова для гостей і жителів міста до початку 1970-х років видавали книжкові видавництва. З 1974 р. картографічні підприємства ГУГК монопольно випускають туристичні схеми міста зі спотвореною та значно розвантаженою основою. Лише наприкінці 1980-х років із зменшенням режимних обмежень на відображення елементів географічної основи картографічна якість туристичних планів Львова поліпшується.

Мета роботи - дослідити коливання складових зенітної тропосферної затримки (ТЗ) протягом річного періоду за даними наземних метеорологічних вимірювань на території України. Для досліджень використано приземні значення метеорологічних величин на пунктах: Львів, Київ, Харків та Одеса, отримані в 2019 р. з інтервалом у 3 год. Всього по 2920 вимірювань на кожному з пунктів. Обчислення складових зенітної ТЗ виконано за формулою Саастамойнена. За обчисленими значеннями складових побудовано графіки зміни сухої та вологої складових ЗТЗ для кожного з пунктів. Обчислено середньомісячні (СМЗ) і середньорічні значення складових і порівняно між собою. На підставі проведених досліджень зміни значень затримки на чотирьох українських метеостанціях за період 2019 р. встановлено, що СМЗ складової ZHD є більшими на пунктах, висота яких над рівнем моря є меншою. Волога складова ZWD протягом року найбільших значень набуває в літній період. Річні коливання сухої складової ZHD мають значно меншу амплітуду, ніж вологої ZWD. Амплітуда зміни сумарної затримки визначається амплітудою зміни вологої складової, що у різних пунктах майже вдвічі є більшою за амплітуду зміни сухої складової, незважаючи на те, що ZWD становить усього до 10 % від величини ZTD. Отже, варіації загальної ТЗ, що опосередковано відображає погодно-кліматичні процеси, зумовлені варіаціями вологої складової. Наукова новизна та практична значущість полягають у виявленні особливостей річної зміни складових ТЗ на пунктах, що перебувають у різних кліматичних і погодних умовах. Виконані дослідження можна використовувати в задачах моніторингу крупних гідротехнічних споруд ГНСС-методами для створення регіональних моделей атмосфери та подальших досліджень ТЗ, оскільки стосуються її зміни у просторі та часі.

У фотограмметрії фундаментальним завданням є визначення елементів зовнішнього просторового орієнтування знімальних систем на момент отримання ними зображень. Принципово це завдання розв'язують двома шляхами. Перший шлях - пряме позиціонування та вимірюванням напрямків орієнтування оптичної осі камер у геодезичному просторі за допомогою GPS/INS апаратури. Другий шлях - аналітичне розв'язання задачі за допомогою набору опорної інформації (найчастіше такою інформацією є набір опорних точок (ОТ), геодезичне положення яких відоме з достатньою точністю і які надійно зчитуються на аерознімках фотограмметричного блоку). Розглянуто завдання забезпечення опорною та контрольною інформацією саме другого підходу, який має низку переваг щодо надійності та точності визначення шуканих параметрів орієнтування знімків. Отримувати зображення ОТ пропонують за методом додаткового їх аерознімання за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА) в більшому масштабі у порівнянні з масштабом знімків фотограмметричного блоку (ФГМБ). Мета дослідження - реалізувати метод створення ОТ та експериментально підтвердити його ефективність для фотограмметричних опрацювань. Для повної реалізації потенціалу аналітичного шляху визначення елементів зовнішнього орієнтування знімків необхідна наявність певної кількості ОТ і дотримання визначеної схеми їх розміщення в охопленні ФГМБ знімків чи космічного знімка. Як джерело опорної інформації виокремлено аерознімки місцевості, які отримані автономно від основного знімання (наприклад, із квадрокоптера), мають краще геометричне розрізнення і на яких зображено ОТ. З таких допоміжних знімків є можливість автоматизовано перенести зображення ОТ на знімки основного ФГМБ. У наведеному трактуванні ці зображення ОТ та їх оточення на місцевості називають "опорні образи" (ОО). Мета роботи - розроблення способу отримання ОО з допоміжних аерознімків і перенесення цих образів на основні аеро- або космічні знімки місцевості засобами комп'ютерного стереоототожнення. Розроблено спосіб опрацювання для створення ОО аерознімка чи серії допоміжних різномасштабних аерознімків, отриманих дроном із різних висот над ОТ. Оператор опізнає точку один раз на допоміжному аерознімку найвищого розрізнення. Далі відбувається автоматичне стереоототожнення ОО на всій серії допоміжних знімків послідовно зі зменшенням розрізнення та в кінцевому результаті - безпосередньо на аерознімках ФГМБ. Ніяких опізнавань/наведень курсора оператором-людиною та пов'язаних із ними розбіжностей, промахів і помилок не відбувається. Крім того, вказаний метод у разі застосування достатньо великого розміру образів-еталонів можна застосовувати на малоконтурній місцевості і тому можна обійтись у багатьох випадках без фізичного маркування точок. А це шлях до спрощення та здешевлення фотограмметричної технології. Дію розробленого способу перевірено експериментально для забезпечення опорною інформацією блоку архівних аерофотознімків малоконтурної місцевості.

Запропоновано нову концепцію розвитку топографічного картографування в Україні. Мета роботи - базується на впровадженні нової системної моделі, яка відповідає геоінформаційному підходу до топографічного картографування в умовах розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД) і передбачає формування наборів геопросторових даних (ГПД) у вигляді баз даних (БД) і баз знань (БЗ) на основі чинних стандартів і специфікацій: серії міжнародних стандартів ISO 19100 "Географічна інформація/Геоматика", Відкритого геопросторового консорціуму, INSPIRE, національних стандартів України (ДСТУ), комплексу стандартів організації України "База топографічних даних". Проаналізовано можливості застосування теорії БД і БЗ, міжнародні стандарти та специфікації. Наукова новизна і практичне значення. Це забезпечує високий інтелектуальний рівень базових і тематичних ГПД, який здатний забезпечувати геоінформаційний аналіз і моделювання в сучасних ГІС. Крім того, впровадження інфраструктурного підходу в топографічне виробництво та створення і розвиток постійної системи топографічного моніторингу забезпечить публікацію ГПД у режимі реального часу практично одночасно зі змінами на місцевості, що гарантує підтримання в актуальному стані єдиної цифрової топографічної основи та відповідно наборів базових ГПД для НІГД.

Мета дослідження - оцінка сучасних умов водозахисних смуг в їх ролі як ефективного буфера, що запобігає погіршенню стану водойм внаслідок ерозії та забруднення грунту. Розроблено план дій щодо поліпшення умов водоохоронних смуг для озер. Підхід зосереджено на ідеї емпіричного дослідження (на основі спостережень і польових вимірювань) якості навколишнього середовища. Запропоновано інтегральний аналіз території охоронних смуг, процесів та явищ, що відбуваються на них, із метою отримання чіткого уявлення про стан навколишнього середовища. З метою адміністрування та забезпечення візуалізації та прозорості дослідження, створено блог проекту на платформі " blogspot.com" із правильно налаштованими географічними моделями інтересів. Картографічні дані були опубліковані на Картах Google та інтегровані в блог. Таким чином, отримуючи доступ до блогу, вид на озеро, визначні місця, з необхідними атрибутами, отримуємо доступ із можливістю просторового аналізу. Попередні результати показують позитивні ефекти та високий інтерес зацікавлених сторін щодо технології WebGIS для оцінки екологічних умов водозахисних смуг уздовж водосховищ Костешті - Стінка. Наукова новизна полягає в оптимальному поєднанні програми blogspot на картах GOOGLE шляхом інтеграції просторових даних із різним програмним забезпеченням (QGIS, Mapinfo, ArcGIS) і геопросторовою базою даних PostGIS.

Мета роботи - розробити оптимальний алгоритм, завдяки якому вдасться підвищити точність визначення координат місцевості при застосуванні аерознімального процесу за допомогою безпілотного літального апарату (БПЛА). Виконано мінімізацію функції, побудованої на підставі умови колінеарності, що надає уточнення елементів зовнішнього орієнтування (ЕЗО) цифрових зображень, а це, своєю чергою призводить до підвищення точності просторових координат точок об'єктів. Причому запропонована функція - це сума квадратів різниць між вирахуваними та даними спостережень опорних точок на відповідних цифрових зображеннях. Послідовність реалізації запропонованого алгоритму полягає в тому, що врахування умови мінімуму цієї функції надає можливість отримати систему шести нелінійних рівнянь щодо ЕЗО. Процес визначення ЕЗО виконують двома способами: в першому випадку функція G мінімізується безпосередньо одним із числових методів, а в другому - одержується як розв'язок системи рівнянь, що надає уточнені значення ЕЗО на підставі початкових наближень, отриманих безпосередньо з телеметрії БПЛА. Для контролю точності визначення ЕЗО застосовано видозмінені умови мінімуму функції G, в яких відсутні операції диференціювання. В результаті отримано остаточні значення ЕЗО в момент знімання. Розроблено та апробовано на макетних і реальних прикладах алгоритм, який надає можливість підвищити точність обчислення координат точок місцевості при застосуванні БПЛА для аерознімального процесу. Отримано формули, за допомогою яких підвищується точність створення топографічних матеріалів цифровим стереофотограмметричним методом. Упровадження розробленого алгоритму надасть змогу суттєво підвищити точність опрацювання великомасштабних ортофотопланів і топографічних планів, створених за матеріалами аерознімання з БПЛА.

Мета роботи - проаналізувати продукти ГІС-технологій, покликаних підвищувати туристичну привабливість дестинації; дослідити можливості ГІС-технологій при формуванні туристичного продукту. Актуальність цього дослідження полягає у необхідності застосування інноваційних підходів до використання ГІС-технологій при розробленні національних туристичних продуктів. Методика дослідження базується на застосуванні статистичного методу обробки даних, картографічного методу дослідження з застосуванням ГІС і методу просторового аналізу. Також використано загальнонаукові, системний та інформаційний підходи. Результатами дослідження є аналіз існуючих продуктів ГІС-технологій та стану їх впровадження в туризмі, вивчення інтерактивних карт і геопорталів як інструментів для успішного рішення проблем у сучасній туристичній сфері. З'ясовано, що геопортали значно допомагають формувати національну інфраструктуру геопросторових даних. Розглянуто 2 рівні впровадження ГІС: національний і регіональний; наведено приклади новостворених національних геопорталів і туристичних геопорталів регіонів України, інтерактивних карт туристів-аматорів. Розглянуто розвиток продуктів ГІС-технологій такої туристичної дестинації, як Чернігівська область, зокрема один із найпотужніших в Україні за функціоналом Геопортал містобудівного кадастру Чернігівської області. За допомогою ГІС спроєкційовано тематичний тур Чернігівщиною. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні особливостей використання картографічного методу дослідження загалом і ГІС-технологій зокрема для вивчення туристичних ресурсів території, створення нових регіональних туристичних продуктів. Запропоновано використовувати методику просторового аналізу при проєкціюванні туру. Практична значущість полягає у тому, що виявлені продукти ГІС-технологій можна застосувати для створення картографічних творів, як-от: карта, серії карт, атлас, ЗD моделі, віртуальні тури, що допомагають вивчати туристичні об'єкти регіону, сприяють прийняттю управлінських рішень і подальшому розвитку та популяризації туризму. Створена в ході дослідження база даних може бути використана для формування інших видів туристичних продуктів.

Мета роботи полягає у розробці автоматизованої вимірювальної системи в механічному гірокомпасі за допомогою спеціально розробленого апаратного та програмного забезпечення (ПЗ) для того, щоб полегшити експлуатацію приладу та мінімізувати похибки спостерігача. Розроблений комплекс передбачає автоматизацію лише для часового методу, оскільки для методу поворотної точки необхідно постійно контактувати з навідним гвинтом тахеометра. В основі проєкту - інтегрована система, апаратна частина якої містить одноплатний комп'ютер, камеру та об'єктив, а в основі ПЗ - розроблений алгоритм розпізнавання руху з застосуванням технологій обробки зображення. Цей алгоритм створено за допомогою мови програмування Python і Computer Vision бібліотеки з відкритим початковим кодом OpenCV. За допомогою апаратної частини отримується відеозображення відлікової шкали гіроскопа, а за допомогою ПЗ - на цьому зображенні ідентифікується рухомий світловий індикатор і його позиція відносно шкали. Результатом дослідження є функціонувальна автоматична система вимірювання, яка визначає значення азимута напрямку з такою ж точністю, що й мануальні вимірювання. Система керується дистанційно за допомогою комп'ютера через wi-fi мережу. Для перевірки системи проведено серію автоматичних і мануальних вимірювань, які виконувались одночасно в одному й тому самому пункті для одного й того самого напрямку. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що точність системи є в межах, зазначених виробником приладу для мануальних вимірювань. Застосування технології комп'ютерного зору, а саме відстеження рухомого об'єкта на зображенні для гіроскопічних вимірювань може дати відчутний поштовх для питання розробки систем автоматизації вимірювань для широкого спектра вимірювальних приладів, що своєю чергою, може призвести до покращання точності результатів вимірювання. Розроблена система може застосовуватись разом із гірокомпасом Gyromax AK-2M фірми GeoMessTechnik для проведення автоматизованих вимірювань, навчання нових операторів. За допомогою розробленої моделі можна уникнути грубих похибок спостерігача, полегшити процес вимірювання, який не вимагатиме постійної присутності оператора біля приладу. В деяких небезпечних умовах це є суттєвою перевагою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д121.3

Рубрики:

Висотне знімальне обґрунтування. Нівелювання

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Короткотривалі геодинамічні зміщення (КТГДЗ) земної поверхні (ЗП) сьогодні недостатньо вивчені, адже їх однозначна ідентифікація є досить складною задачею. Такі геодинамічні процеси можна помітити, розглядаючи ряди спостережень GNSS станцій тривалістю до 2 міс, а при порівнянні річних рядів ці зміщення координат візуально практично непомітні. З метою пошуку таких КТГДЗ ЗП розроблено метод їх виявлення за статистичним аналізом часових серій GNSS станцій. Запропоновано метод, який полягає у пошуку ковзаючих кореляційних і коваріаційних зв'язків між часовими рядами двох GNSS станцій за короткі періоди, що зміщуються вздовж усієї часової серії. Такий підхід надає можливість за виділенням аномальних зміщень окремих GNSS станцій показати характер зміщень на всій досліджуваній території. Високий коефіцієнт кореляції (КК) між рядами станцій свідчить про наявність одночасних та однакових за абсолютною величиною зміщень. Високе значення коваріації (КВ) свідчить про синхронність та однонаправленість таких зміщень. У результаті, за представленою методикою, досліджено часові ряди 8-ми GNSS станцій мережі Geoterrace за період із кінця 2017 до початку 2021 р. Досліджено ймовірний аномальний висотний зсув на цій території на момент 185 дня 2018 р. За результатами опрацювання GNSS станцій побудовано карти просторового розподілу КК і КВ. Запропоновану методику доцільно вдосконалювати та застосувати для дослідження кінематичних процесів на територіях із густою мережею GNSS станцій і тривалими часовими рядами спостережень. Це можуть бути GNSS мережі, призначені для моніторингу великих інженерних об'єктів, таких як ГЕС, ГАЕС.

Поява супутникових геодезичних спостережень ознаменувалася їх широким використанням для визначення швидкостей і спрямованості горизонтальних рухів літосферних плит (сучасної кінематики літосферних плит), що надало можливість вивчати деформаційні процеси на глобальному та регіональному рівнях. Сьогодні постійно діючими GNSS станціями покрита значна частина території суші. Оскільки багато з цих станцій накопичили великий обсяг щоденних вимірювань періодом до 20 років, з'являється можливість відстежити деформаційні процеси певних територій. Звісно ж, залишається проблема правильної ідентифікації результатів спостережень за істинними параметрами деформаційного процесу. Це питання потребує спільної роботи геофізиків і геодезистів. Але високоточні часові ряди координат і значення швидкостей зміщень GNSS станцій є важливими та перспективними даними для інтерпретації геодинамічних процесів, отримання яких є набагато простішими, ніж геофізичні чи геологічні дані, не потребує спеціальних затрат та активно розвивається, тобто кількість таких станцій стрімко збільшується. Сьогодні за неофіційними даними на території України працює вже більше 300 референцних станцій. Мета роботи - виявити деформації земної кори на території Карпатської складчастої системи за допомогою GNSS технології. Вхідними даними для дослідження слугували результати спостережень тривалістю 8 років (2013 - 2020 рр.) на референцних станціях України (мережа ZAKPOS). Із цих спостережень за допомогою наукового програмного забезпечення GAMIT/GLOBK обчислено об'єднаний в часі розв'язок (часові ряди координат і швидкості змін координат). За отриманими даними побудовано вектори горизонтальних зміщень GNSS станцій, та обчислено деформації земної кори методом трикутників, вершинами яких є GNSS станції, за допомогою програмного забезпечення "GPS Triangle Strain Calculator". Обчислені значення деформацій показали різну геодинамічну картину залежно від розташування трикутників. Виділено активні зони розтягу (Рахів - Верховина та Сянок - Устрики - Долішні) та стиснення (Рахів - Хуст - Мукачево). Результати проведених дослідження надають можливість встановити особливості просторового розподілу руху земної кори в Карпатському регіоні та в майбутньому за спільної інтерпретації з геофізичними даними створити регіональну геодинамічну модель Карпатської складчастої системи.

Мета досліджень - обгрунтування наукового та практичного значення обчислення центрів територій держав і регіонів; проведення історичного огляду центрографічних досліджень у світі та Україні в контексті еволюції їх методики; встановлення геодезичних координат множини точок, що пролягають по лінії сухопутного Державного кордону та береговій лінії морів і визначення центру ваги території України як центру тяжіння ламаного полігона, утвореного контурами території держави (геодезичного центру України). У ході обчислення геодезичного центру України використано, у власній інтерпретації авторів, методику визначення центру ваги території, запропоновану Ж.-Ж. Аффольде й апробовану ним при встановленні центру Європи. Історія центрографічних досліджень нараховує понад 250 років, але тільки в останні пів сторіччя вони набули власне наукового характеру, ставши на міцну геодезичну базу. Наведено основні віхи у становленні центрографічного напрямку в контексті визначення центрів територій низки провідних держав світу й еволюції методики досліджень. Встановлено, що необхідно розрізняти геометричний, географічний і геодезичний центри територій, що розрізняються за способом визначення та рівнем точності, продиктованим вимогами до проведення обчислень. Кожен із визнаних центрів території України має власне значення та обгрунтування. Наукова новизна. Здійснено історичний огляд визначення центрів територій у світі та Україні. Запропоновано метод обчислення центру ваги території України, як центру ламаного полігона, утвореного її контурами, в тому числі сухопутним Державним кордоном і береговою лінією. Запроваджено поняття "геодезичний центр" для позначення центру ваги території, що описує багатокутну, в тому числі неправильну, фігуру. Встановлено місце розташування та точні координати геодезичного центру України, локалізованого в Новоукраїнському районі Кіровоградської області.

Мета роботи - побудувати 3D моделі складових зенітної тропосферної затримки (ZTD) за даними приземних вимірів метеорологічних величин, отриманих на 100 пунктах, що майже рівномірно розташовані на території України. Суха та волога складові ZTD обчислено за формулами Saastamoinen. За отриманими результатами складено поля сухої та вологої складових тропосферної затримки (ТСЗ), побудовано поля їхньої зміни з використанням різної кількості досліджуваних пунктів. За допомогою графічного редактора побудовано 3D моделі одномоментного розподілу величини сухої та вологої складових ZTD для території України. Результатом роботи є побудовані 3D моделі складових ZTD; побудовано поля для території України; виконано порівняння розподілу складових затримки для вказаної території та її зміни протягом доби. Встановлено, що суха складова набуває більшого значення на південній і центральній території України, де пункти спостережень розташовані нижче за висотою, і де є більшим атмосферний тиск, який домінує при обчисленні цієї складової. Відповідно, волога складова є більшою також у південній частині України, але це зумовлено вищою відносною вологістю. У результаті ущільнення мережі до 100 пунктів отримано точніші моделі розподілу складових, що надало змогу детальніше оцінити значення ТСЗ для території України. Подальше ущільнення мережі для території України не спричинило очікуваного підвищення точності визначення ТСЗ, оскільки недостатньо рівномірним є розташування метеостанцій на території країни, та деякі значення метеорологічних величин отримано не безпосередніми вимірюваннями, а методом інтерполяції. Для отримання детальнішої моделі необхідно рівномірно ущільнювати модель пунктами з надійними метеорологічними вимірюваннями, а для контролю використовувати обчислення складових інтегруванням за даними аерологічних зондувань, проведених на окремих пунктах. Наукова новизна полягає у побудові 3D моделей складових ТСЗ для території України на певний момент часу. Практична значущість виконаних досліджень у тому, що вони можуть використовуватися як початковий крок для побудови просторово-часової моделі ТСЗ, яка відображала б просторові зміни затримки у реальному часі для певної території.

Мета дослідження - розроблення моделей нечіткої оцінки впливу природних та антропогенних впливів, які надають можливість інтегрувати в собі різні за своєю фізичною природою фактори, що своєю чергою надає можливість приведення їх до єдиної системи оцінювання стану довкілля та порівняння стану різних оцінюваних територій. Основу запропонованого моделювання складає традиційний підхід до проектування таких моделей, що включає рівні концептуального, логічного та фізичного моделювання. Для концептуального моделювання використано уніфіковану мову моделювання UML (Unified Modeling Language), яка рекомендована як основний засіб моделювання в комплексі міжнародних стандартів із географічної інформації/геоматики та програмний засіб, що підтримує інтерактивний режим створення UML-діаграм Visio. Для розглянутих моделей реалізовано базу геопросторових даних і SQL-функції, використано розширення стандартної мови SQL99 новим типом даних geometry та вбудованими функціями, що забезпечують зберігання, опрацювання й аналіз геопросторових даних у системах керування базами даних. Запропоновані моделі в дослідженні реалізовано у середовищі об'єктно-реляційної СКБД PostgreSQl/Postgis і геоінформаційної системи QGIS. Виконано огляд досвіду застосування нечіткої логіки для оцінки стану довкілля. Запропоновано та реалізовано технологічні моделі для розрахунку показників забезпеченості досліджуваної адміністративної одиниці об'єктами соціальної інфраструктури, впливу зелених насаджень і промислових об'єктів і транспорту на навколишнє середовище. Наведено приклад апробації запропонованого підходу на базі відкритих даних OpenStreetMaps для території Попаснянського району Луганської області. Наукова новизна. Виконано теоретичні узагальнення та одержано практичні результати вирішення прикладної задачі розроблення моделі нечіткої оцінки впливу різних факторів на навколишнє середовище з використанням ГІС. Така оцінка може застосовуватись на етапі розробки стратегій просторового розвитку громади, для визначення найбільш прийнятного варіанту розвитку, а також для уніфікації засобів моніторингу реалізації стратегій, органічно пов'язуючи між собою локальні, національні та глобальні завдання.