Розглянуто історію розвитку архітектурної освіти у Львівській політехніці у міжвоєнний період. Визначено основні напрямки розвитку архітектурної освіти цього часу, проаналізовано діяльність найвизначніших представників львівської архітектурної школи.

Розглянуто питання функціонування архітектурного факультету Львівської політехніки у період Другої світової війни. Показано діяльність професорів за умов становлення радянської влади, а також у ситуації німецької окупації.

На підставі аналізу сучасного досвіду архітектурної організації духовно-реколекційних центрів, виявлено основні тенденції та вимоги, що пред'являються до інтер'єрного вирішення цих споруд. Запропоновано принципи та рекомендації для дизайнерів та архітекторів, якими доцільно керуватись при організації внутрішнього простору духовно-реколекційних центрів.

Розглянуто можливості інтеграції елементів сонячної енергетики в сформоване середовище історичних міст. На прикладі історичного ареалу м. Чернівці здійснено багаторівневий динамічний моніторинг будівель; надано результати попередніх розрахунків енергетичної ефективності встановлення фотоелектричних елементів на дахах.

Проаналізовано недостатньо вивчений період розбудови фортифікації на території України в кінці XVIII ст. та проведено огляд їх сучасного стану. Проведено паралелі між економічним розвитком і статусом міст при фортецях та трансформацією фортечного простору.

Розкрито проблему поступової зміни спрямованості містобудівельного дискурсу під впливом критичного переосмислення спадщини модерністського проектування та низки нових соціальних і технологічних ініціатив межі XX - XXI ст.

Розглянуто феномен палладіанізму в архітектурі в аспекті факторів та обставин, що сприяли його виникненню, поширенню та особливій популярності в східноєвропейському регіоні.

Висвітлено події, заходи та засоби зі створення і встановлення пам'ятної дошки на честь 125-ї річниці з дня народження Ф. Кізлера у його рідному м. Чернівці.

Розглянуто питання національного самовизначення у архітектурі та дизайні одного з найвідоміших архітекторів світу - Ф. Кізлера. Проаналізовано різні будівлі і його теоретичні ідеї, визначено вплив на них традиційних елементів Буковини. Обгрунтовано це тим, що саме Буковина є місцем, де Кізлер народився і провів своє дитинство.

Висвітлено особливості урбаністичного та культурного середовища Чернівців і Відня в часи дитинства та юності Ф. Кізлера як вирішального фактора формування світогляду творчої особистості архітектора.

Наведено пошукові проекти кафедри дизайну архітектурного середовища Національного університету "Львівська політехніка", в яких використано і розвинено ідеї Ф. Кізлера в сценографії та архітектурі "ландшафтних" театральних споруд футуристичних напрямів.

Висвітлено подробиці родинного побуту та біографії батька відомого теоретика архітектури Ф. Кізлера.

Висвітлено обставини початку і подальших систематичних досліджень феномену творчості архітектора Ф. Кізлера в Україні, що їх провадить кафедра дизайну архітектурного середовища Національного університету "Львівська політехніка".

Висвітлено місце і вплив ідей, проектів, будов Ф. Кізлера на світову та зокрема українську архітектуру тепер і в майбутньому.

Досліджено актуальність застосування в навчальному процесі реальних об'єктів для обмірів і проектування на прикладі відтворення відомого втраченого об'єкта культурної спадщини України - Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору.

Розглянуто основні напрями діяльності видатного філософа, архітектора та дизайнера Ф. Кізлера, а також його вплив на мистецтво та архітектуру XX ст.

Розглянуто приклади архітектурної репрезентації культурної поліетнічності сучасного Львова щодо відродження історичних міфів про "польський" та "єврейський" Львів.

Проаналізовано ефективність правового регулювання питань збереження об'єктів садово-паркового мистецтва природоохоронним законодавством у порівнянні з національними та міжнародними пам'яткоохоронними нормами.

Необхідність реконструкції Стрийського парку та адаптації його відповідала новим містобудівним і соціальним умовам. Основні аспекти цього завдання полягали у відновленні та реконструкції зв'язків між природним ландшафтом парку та його архітектурно-планувальними особливостями.

Коли почалася Друга світова війна, озеленені території в Білостоці об'єднувались в одну просторову та функціональну систему, пов'язану з лісами та луками навколо міста. У першій половині ХХ століття їх перебудовано та збільшено, в результаті чого було сформовано сучасний характер громадським просторам міста.