Громадянська освіта молоді завжди була і залишається важливим сегментом у теоретичній та практичній сферах інтегрованої діяльності педагогів та науковців. Ця важлива форма освіти є актуальною в пострадянських країнах, і особливо в Україні, яка розвиває власну незалежність за складних умов, пов'язаних із численними зовнішніми та внутрішніми проблемами. В цьому контексті важливо дотримуватися такого підходу, який, спираючись на пріоритет загальних цінностей та толерантність до різних суспільно-політичних поглядів у державі, буде сприяти зміцненню єдності громадян і молодого покоління.

Проаналізовано проблеми професійного вибору обдарованих підлітків, психологічні особливості їх професійного самовизначення. Розкрито поняття, які визначають зміст і задачі професійної діагностики та профконсультування старшокласників.

Основными отношениями в процессе обучения являются отношения между учителем и учеником. В целях проектирования творческой деятельности учащихся по родному языку с точки зрения учителя взаимосвязанными считаются отношения: "учитель и ученик", "учитель и учебные материалы", "учитель и наглядные пособия". С точки зрения учителя, обучающего, на основе готового проекта действует тесные взаимоотношения: "учитель и проект", "учитель и ученик", "ученик и взаимоотношения ученика", "ученик и учебные материалы".

Розглянуто проблему роботи з обдарованими учнями початкових класів. Представлено систему роботи з обдарованими дітьми в сучасній українській школі (на прикладі Закарпаття). Визначено чинники, за якими здійснюється психічний розвиток дитини, головні сфери обдарованості дітей і форми роботи з обдарованими молодшими школярами.

Розглянуто сутність, особливості, головні структурні компоненти практичного інтелекту. Аргументовано важливість практичного інтелекту для ефективного формування творчої особистості в умовах позашкільної освітньої діяльності на прикладах праць вітчизняних та зарубіжних учених.

Розкрито організаційно-педагогічні особливості практичної реалізації моделі управління профорієнтаційною діяльністю з організації освітнього середовища в контексті модернізації освіти. Проаналізовано становлення економічного профілю в системі профільного навчання.

Визначено педагогічні умови застосування контекстного навчання майбутніх бакалаврів з правознавства в професійній підготовці: спрямованість освітнього процесу на забезпечення мотивації до професійної діяльності; зміст нормативних дисциплін, що має бути зорієнтований на забезпечення професійної надійності майбутніх працівників; застосування активних методів навчання та інноваційних технологій з дотриманням принципу комплексності; ІКТ має бути складовою інформаційно-освітнього середовища контекстного типу; активне використання інноваційних технологій інтерактивного навчання з метою формування професійної компетентності; педагогічна підтримка, мотивація та контроль викладачів в процесі контекстного навчання; активні процеси фахової професійної підготовки майбутніх бакалаврів шляхом використання сучасних інтерактивних технологій, які здатні забезпечити вирішення проблемних ситуацій.

Звернено увагу на актуальне питання сьогодення, що стоїть перед педагогічними працівниками освітніх закладів, - виховання в дітей емоційно-ціннісного й відповідального ставлення до довкілля, формування в них екологічно-доцільної поведінки. Проаналізовано проблеми використання ігрових форм в екологічному вихованні школярів. Визначено види ігор і особливості їх використання під час реалізації завдань екологічного виховання в позашкільному закладі освіти. Наведено різні підходи до класифікації ігор, які використовують педагоги для формування екологічної культури дітей. Правильно організована ігрова діяльність дає змогу домогтися найповнішого самовираження вихованців, активності їхніх дій, які узгоджені з загальноприйнятими нормами та правилами пізнання природи рідного краю.

Розглянуто проблему знеособлення навчальної дисципліни "Методологія наукових досліджень" у закладах вищої освіти. Вказано на відсутність наукових методів самопізнання учнівською молоддю власного єства. Обгрунтовано необхідність використання надбань українського і закордонного наукознавств. Запропоновано включити у професійну підготовку студентів закладів вищої освіти навчальну дисципліну "Етнометодологія". Подано низку понять з історичної етнології. Сформульовано визначення предмета наукового дослідження етнометодології - системи методів, що спрямовані на розвиток практичного мислення учнівської молоді, розв'язання сучасних проблем буденної життєдіяльності студентської молоді, на реалізацію їх обдарованості практичним інтелектом.

Обгрунтовано поняття компетентності в працях Дж. Равена та поставлені ним задачі для освіти: навчити учителя по-новому побачити можливості кожної дитини, використовуючи нові підходи до навчання. Метою освіти виставити розвиток особистості учня. Методи навчання та формування компетентностей учня мають відповідати його схильностям та інтересам, необхідно тісне співробітництво з сім'ями учнів. Головну роль у формуванні компетентностей відведено розвивальному середовищу. Розглянуто результати наукового експерименту в школах України, у результаті якого отримано відомості про наявність умов для розвитку особистості учня в навчальному закладі та в сім'ї. Запропоновано ознайомитися з аналізом факторів, які перешкоджають створенню розвивального середовища.

Досліджено, які з-поміж соціальних параметрів є найбільш давніми та сталими конструктами нашого мозку, а тому найбільш стабільними регуляторами поведінкової стратегії людини. Виявлено соціальні параметри, що включалися у формування нейронної мережі інтелекту (у хронологічному порядку). Проведено емпіричне дослідження з метою виявлення взаємозв'язків між інтелектуальними, мотиваційними, характерологічними та психофізіологічними властивостями особистості з метою пошуку способів оптимізації розвитку академічної обдарованості.

Узагальнено проблеми здібностей, творчості та обдарованості учнів ЗЗСО, зосереджують увагу читачів на принципових відмінностях понять "здібності", "творчість" та "обдарованість". Говорячи про здібності розкриваються елементи та етапи їх розвитку, а також акцентують увагу на класифікації. Описуючи поняття "творчість" автори нагадують про те, що для розвитку творчих здібностей та обдарованості необхідно створювати певні умови. Обдарованість також має свою класифікацію. Запропоновано критерії оцінювання творчих здібностей учнів.

Сьогодні проблема уяви, фантазії та творчості стає центральною проблемою як соціально-філософської теорії, так і педагогічної практики. Зазначена тенденція зумовлена поширенням експлуатації креативності в умовах інноваційної економіки, коли уява постає найважливішим ресурсом економічного розвитку. З огляду на це, сьогодні ми можемо спостерігати небувалу мобілізацію фантазії та уяви. Однак зазначений процес набуває дедалі більш штучного характеру. Чим більше економіка потребує діяльності творчої уяви, тим біднішими й абстрактними стають її результати.

Досліджено проблеми освіти в умовах цифрової соціалізації. Проаналізовано головні виклики, які постали перед сучасною освітою, а саме: проблема технологічного розриву між поколіннями учнів і вчителів, індивідуалізація освіти, інформаційний шум, гейміфікація, цифрова нерівність, розрив між візуальною та текстуальною культурами в освіті. Проаналізовано проблему формування стратегій навчання "цифрового покоління", світосприйняття якого формується в епоху розвитку цифрових технологій.

Представлено якісний аналіз результатів психодіагностики експериментальної групи вчителів загальноосвітніх шкіл після проведення програми розвитку соціально-комунікативної компетентності (СКК), розкрито концептуальні та теоретичні засади розвивальної програми, подано дані статистичного аналізу значущості змін за всіма субкомпетентностями за t-критерієм Стьюдента та дані порівняльного аналізу результатів розподілу групи за рівнем розвитку СКК до та після формувального експерименту, описано психологічні та педагогічні особливості перспективного розвитку СКК.

Представлено порівняльний аналіз результатів дослідження "організаційно-інноваційного середовища організації", компонента технології формування психологічної готовності до інноваційної діяльності - умови конкурентоспроможності особистості. Предмет обговорення є динаміка порівняльного аналізу діагностичних зрізів, в експериментальній і контрольній групах, за результатами констатуючого та формуючого етапів експерименту під час дослідженні "організаційно-інноваційного середовища".

Розглянуто актуальну проблему багатогранного дослідження в психолого-юридичній сфері. Окреслено питання, що пов'язані з корупційною поведінкою працівників органів внутрішніх справ і розвитком антикорупційної стійкості працівників Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Розкрито понятійний апарат термінів "антикорупційна стійкість", "корупційна поведінка", "інтерактивні техніки". Описано діагностичні методи для оцінювання стану рівня антикорупційної стійкості людини на трьох рівнях: ціннісному, когнітивному, емоційному. Визначено інтерактивні корекційно-розвивальні методи комплексної системи спеціальної психологічної підготовки з антикорупційної стійкості. Представлено зміст і особливості використання двох груп (видів) інтерактивних методів, їх застосування в авторській технології та освітній програмі спеціальної психологічної підготовки з метою розвитку антикорупційної стійкості працівників Департаменту захисту економіки.

Розглянуто проблему планування міжпредметних зв'язків у навчальному процесі в контексті формування інформаційної культури як одного зі складників духовної культури фахівця економічного спрямування, досліджено різні способи планування міжпредметних зв'язків, які практично використовуються. На основі аналізу й узагальнення наукових джерел виконано емпіричні дослідження процесу формування інформаційної культури в майбутніх молодших фахівців-економістів. Зроблені висновки можуть бути використані під час теоретичного обгрунтування та практичної розробки методики планування міжпредметних зв'язків курсу "інформаційні системи і технології на підприємстві" з курсами "Планування та організація діяльності підприємства", "інформатика" і "Фінансовий облік".

Обгрунтовано необхідність залучення студентів до науково-дослідної діяльності у галузі інформатики як науки і навчального предмета в закладах загальної середньої освіти. Звернено увагу на науково-дослідну діяльність як об'єкт вивчення та засіб підготовки до професійної діяльності. Відзначено, що системна та цілеспрямована студентська науково-дослідна діяльність сприяє розвитку особистісних якостей, педагогічних здібностей, підготовці конкурентоспроможних фахівців зі сформованим колом наукових інтересів.

Проаналізовано суть і зміст поняття інклюзивного освітнього середовища як сукупності умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб і можливостей. Обгрунтовано, що інклюзивне освітнє середовище має створюватися не лише в закладі освіти, а й учителями на конкретних уроках, зокрема на уроках іноземної мови. Визначено, що забезпечення створення інклюзивного освітнього середовища на заняттях з іноземної мови має передбачати наявність низки спеціальних професійних умінь учителя.