Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273.96

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті вивчення змін морфологічних показників крові та активності ензимів антиоксидантної системи у молодняка великої рогатої худоби за умови додавання до раціону мікроелементів у вигляді сульфату міді, хлориду кобальту та сульфату марганцю, було встановлено, що за дії мінеральних сполук кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну зазнавали змін. Одержані дані свідчать, що найвищі морфологічні показники крові були у тварин за впливу кобальту. Також, відмічалось, що мікроелементи мали вплив і на супероксиддисмутазну, каталазну та пероксидазну активність. Найбільший вплив на активність антиоксидантних ензимів мали мідь та марганець. Такі зміни кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну й активності ензимів антиоксидантної системи зумовлено тим, що мідь, кобальт та марганець мають стимулювальний вплив на кровотворні процеси в організмі та входять до складу антиоксидантних ензимів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-455.4 + П60-27

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано актуальність проведення досліджень з вивчення динаміки амінокислотного складу прісноводній водорості Lemna Minor за внесення у поживне середовище різних доз йоду, описано методи досліджень, а також наведено одержані результати, зроблено їх аналіз і висновки. Вирощування прісноводної водорості Lemna Minor за внесення різних доз йоду в поживне середовище позитивно впливає на динаміку білка в сухій біомасі водорості. Різні дози йоду в поживному середовищі не мають суттєвого впливу на такі важливі "незамінні" амінокислоти, як лізин, метіонін, треонін. Виявлено також тенденцію до підвищення вмісту одних амінокислот і зниження - інших "замінних" та "незамінних".

Розроблено загальну схему та методичні підходи до проведення досліджень безпечності кормових домішок (КД) для довкілля. Схема вивчення безпечності КД для довкілля включає в себе поетапні дослідження. На першому етапі проводиться оцінка ризику негативного впливу КД або її метаболітів на довкілля. На другому етапі проводиться оцінка впливу КД на нецільові види тварин, рослини та мікроорганізми.

Наведено результати дослідження впливу згодовування вівцематкам незамінних амінокислот лізину, метіоніну, а також сульфату натрію на фізико-хімічні властивості вовни, кількісні і якісні показники жиропоту. Встановлено, що використання у раціонах вівцематок лізину, метіоніну та сульфату натрію призводить до підвищення інтенсивності росту вовни з одночасним покращанням її хімічного складу і фізичних показників за рахунок збільшення у її волокні вмісту загального Сульфуру, цистину і міцності волокон, а також захисних властивостей вовняного воску.

Обгрунтовано необхідність розрахунку невизначеності аналітичних методик кількісного визначення вмісту діючих речовин, наведено ряд нормативних документів, які регламентують загальні правила та вимоги для оцінки і вираження невизначеності вимірювань, які слід додержуватися на різних рівнях точності для забезпечення якості випробувань продукції. Наведено процедуру і розраховано невизначеність методики визначення вмісту холін хлориду за допомогою методу капілярного електрофорезу шляхом експериментальних спостережень і вхідних даних, зроблено їх аналіз і відповідні висновки.

Включення до раціону корів II дослідної групи домішки цитратів хрому, селену, кобальту та цинку (30 мкг Cr, 25 мкг Se, 20 мкг Co та 20 мг Zn/кг с. р. раціону) сприяло підвищенню антиоксидантних процесів в організмі та середньодобових надоїв молока на 6,6 %. Згодовування коровам III дослідної групи аналогічної мінеральної домішки з іншим вмістом кобальту та цинку (30 мкг Cr, 25 мкг Se, 100 мкг Co та 10 мг Zn/кг с. р. раціону) підсилювало антиоксидантні процеси шляхом підвищення активності каталази, глютатіонпероксидази та супероксиддисмутази, зниження процесів перекисного окиснення ліпідів у крові, збільшення у молоці вмісту жиру на першому і другому місяцях її застосування на 0,07 та 0,20 % (абсолютних) та середньодобових надоїв молока відповідно на 3,3 та 7,8 %.

Наведено дані щодо згодовування силосів, заготовлених із пробіотичними препаратами, на продуктивність і якість молока корів. Встановлено, що використання у раціонах дійних корів силосу, заготовленого з препаратом БПС-Л сприяє збільшенню чисельності рубцевої мікрофлори, а також концентрації азотних та gamma-глобулінової фракцій крові. У молоці корів II дослідної групи відзначено вірогідне збільшення вмісту сухої речовини, в основному за рахунок жиру та казеїну, що зумовило підвищення густини молока. Середньодобовий надій по дослідних групах склав відповідно 12,9 та 13,2 кг і був на 4,0 та 6,5 % вищим, ніж у контролі (12,4 кг). Зниження затрат кормів та ріст продуктивності у корів II дослідної групи зумовило зниження собівартості 1 ц молока у порівнянні з контролем на 9,3 а з I дослідною - на 3,9 %. Це забезпечило підвищення рентабельності виробництва молока на 12,5 % проти контролю і на 5,6 % у порівнянні з препаратом літосил.

Наведено результати експериментальних досліджень перетравлення і засвоєння основних елементів живлення раціонів із частковою заміною кормів м'ясної групи іншими за походженням, які складаються для товарного молодняку сріблясто-чорних лисів. У ході експериментів виявлено, що зі зменшенням частки м'ясних кормів у складі кормосумішок в організмі тварин знижується перетравність протеїну і жиру та підвищується засвоюваність вуглеводів. Підраховано, що заміняючи корми м'ясної групи запареною кукурудзяною дертьою на 40 % (за білком) можна знизити фізіологічну цінність раціону на 112 ккал, а сумішшю дерті і макухи на 60 % - на 181 ккал, що є оптимальним для періоду "жирування" товарного молодняку лисів. У разі впровадження у виробництво запропонованих у роботі раціонів виробникам необхідно враховувати технологічний період вирощування лисів та не застосовувати часткову заміну м'ясних кормів у періоди інтенсивного росту молодняку та заключний (період формування хутра).

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.361-8 + П682-44

Рубрики:

Інфекційні хвороби, характерні для сільськогосподарської птиці

Курівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані експериментальних дослідженнь протимікробної активності флупетциду, який представляє інтерес для ветеринарної медицини. Показано, що флупетцид виявляє протимікробну дію і доцільно продовжити його подальше доклінічне дослідження.

Наведено результати визначення ефективності моно- і комбінованих препаратів для лікування АПП свиней. У разі застосування комбінованого препарату флорікол терапевтичний ефект склав 80 %, тоді як за застосування монопрепарату фловет - 60 %. Серологічний метод визначення рівня антитіл проти АПП надає змогу визначити терапевтичний ефект дії протимікробних препаратів і розробити ефективну схему застосування їх у кожному окремо взятому свиногосподарсті. В Україні для лікування респіраторних захворювань свиней зареєстровано 126 різних форм протимікробних препаратів, у тому числі для парентерального застосування - 61 (48,4 %) і перорального - 65 (51,6 %), у тому числі для терапії АПП свиней - 15 (23 %) і 53 (81 %), відповідно.

Мастити корів широко поширений в усіх країнах світу і завдають значного економічного збитку молочному скотарству та господарствам різної форми власності. Разом із діагностичними заходами важливе значення у боротьбі з маститами корів відіграє своєчасне і ефективне лікування. Проведений аналіз можливих підходів до створення таких препаратів вказує на те, що до ефективних і безпечних протимаститних препаратів могли б використовуватись солі третинних амінів і четвертинних амонієвих сполук. Відзначео, що дія названих сполук за протимікробною активністю не поступається бактерицидній дії альдегідів. Завдяки наявності вільних аміногруп та атому третинного азоту формується лужне середовище, а це в свою чергу сприяє підвищенню протимікробної активності в композиції з іншими хімічними речовинами. Мета роботи - визначити чутливість мікроорганізмів до солей третинних амінів та четвертинних амонієвих сполук.

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.324

Рубрики:

Дезінфекція окремих видів тваринницьких приміщень

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-272 + П872.4-911

Рубрики:

Велика рогата худоба

Хвороби порушення обміну речовин тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень із визначення генетично модифікованих організмів у рослинній сировині, яка надходила від сільськогосподарських виробників з Львівської області. За результатами досліджень встановлено позитивні проби у бобах сої, зерні кукурудзи, насінні ріпаку та соєвому борошні. У позитивних зразках сої та соєвому борошні було ідентифіковано сою лінії GTS 40-3-2. Вміст ГМ інгредієнтів у соєвому борошні становив понад 0,9 %.

Наведено результати досліджень щодо встановлення впливу бактерійних ендотоксинів кишкової палички на гістологічну структуру печінки та селезінки. На основі проведених гістологічних та ультраструктурних досліджень печінки встановлено, що бактерійні ендотоксини спричиняють порушення структури мітохондрій, зменшення вмісту рибосом та збільшення кількості лізосом, що відобразилось вираженою білковою дистрофією гепатоцитів. У селезінці тварин дослідної групи виявлено порушення гемодинаміки, розпушення та набряк капсули, трабекул та ретикулярного каркасу, що зумовило зростання вагових коефіцієнтів органу. Встановлено зменшення лімфатичних вузликів і кількості лімфоїдних клітин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.811.1

Рубрики:

Антибіотики

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив настоянки з трави кануферу (Рyrethrum majus) на емоційну й рухову активність тварин. Під час дослідження "горизонтальних" рухів щурів спостережено аналогічну картину як за введення етилового спирту так і за введення спиртового екстракту кануферу: відзначали статистично вірогідне зменшення активності тварин на кінець досліду відносно першої доби. У разі введення настоянки кануферу відсутня косметична поведінка щурів. У групі контрольних тварин, і тварин, котрим вводили етиловий спирт на 7-му добу з'явився грумінг і зберігся до кінця досліду. За введення етилового спирту збільшувалась кількість дефекацій та число болюсів, введення настоянки трави кануферу не порушувало нормального функціонування шлунково-кишкового тракту (відсутність емоційного стресу). Результати досліджень свідчать про вплив на центральну нервову систему як розчину етилового спирту, так і спиртового екстракту кануферу, однак дія останнього дещо відмінна та проявляється у зменшенні відчуття страху, а також у відсутності змін рівня емоційного стану щурів.