Наведено узагальнені результати акліматизації деревних інтродуцентів у колекціях Ботанічного саду УкрДЛТУ. На підставі тривалих спостережень виведено акліматизаційні числа основних представників інтродукованої дендрофлори і зроблено оцінку ступеня їх адаптації в Західному Лісостепу України.

Наведено результати інтродукції деревних рослин Атлантично-Північноамериканської флористичної області на Північній Буковині: систематичний склад, дати початку та закінчення вегетації, зимостійкість, терміни цвітіння та фертильність пилку. Показано, що більшість рослин добре акліматизувались на Північній Буковині; зазначено, Атлантично-Північноамериканська флористична область є перспективним джерелом інтродукції на даній території.

Описано грунтові умови мінерального живлення деревних рослин зеленої зони Львова. Показано суттєві фізіолого-біохімічні зміни в листках під впливом особливостей місцезростання дерев. Наведено дані статистичного аналізу урбоекологічної залежності асиміляції азоту та його впливу на деякі процеси метаболізму в листках.

За наслідками інвентаризації наведено характеристику стану дендропарку в м. Винниках під Львовом, що був закладений С.Соколовським 100 років тому.

Досліджено прояв вітровалів за різних лісорослинних умов Горган. Виведено індекси вітровалонебезпечності основних типів лісу, встановлено найменш і найбільш вітровалонебезпечні типи лісу.

У населених пунктах Українських Карпат культивується найбільше декоративних форм туї західної, значно менше - туї східної і лише дві - туї складчастої. Більшість форм - деревовидні й зеленохвої. Передгірні та низькогірні райони придатні для культивування усіх трьох видів і їх форм. Для середньогір'я придатні лише туя західна та її форми з лускоподібною хвоєю.

Проведено обстеження асортиментного складу деревних і трав'янистих рослин дендрарію Липниківського лісництва Львівського ліспаркгоспу. Розроблено та описано проект його благоустрою та озеленення, що буде впроваджено в перспективі.

Обгрунтовано особливості благоустрою об'єктів природно-заповідного фонду Карпат. Наведено перелік найбільш декоративних дерев і чагарників для пейзажних композицій і під'їзних доріг до них.

Обгрунтовуються стратегічні завдання та методологічні підходи вирішення проблем дослідження безхребетних у заповідних екосистемах. Методика грунтових пасток рекомендується як найбільш практична для широкого впровадження в наукову роботу заповідних установ, а також для моніторингу розвитку потенційних шкідників лісу.

Обгрунтовано необхідність трактувати особину інтродукованого виду як консорційну екосистему. Вона має стати об'єктом інтродукції та акліматизації.

Досліджено 23 види рослин місцевої флори, які використано з метою озеленення урбанізованих територій. Рослини згруповано за життєвими формами, феноритмотипами та термінами відростання.

Наведені дані щодо заростання нафтовиливних плям особинами різних видів рослин. Виділено п'ять стадій заростання, подано їх характеристики.

ПроааАналізовано підсумки реакліматизації зубра в Україні. Надано динаміку чисельності виду в західному регіоні України; обговорено причини зменшення чисельності в Івано-Франківщині та Львівщині, перспективи стабілізації поголів'я.

Викладено матеріали дослідження нематодних угруповань в лісових екосистемах регіону. Наведено дані про їх видовий склад, чисельність, санітарне значення в екосистемах.

Подано збігову, об'ємну та сортиментна таблиці для таксації дерев даної породи, що зростають за умов свіжої грабової діброви Поділля.

Висота місцевості над рівнем моря істотно впливає на вітровальність деревостанів. Досліджено рівень вітровалонебезпечності на різних висотах у західній, центральній і східній частинах північно-східного мегасхилу Українських Карпат.

Проблема дослідження, збереження та збагачення біорізноманіття вимагає консолідації зусиль багатьох вчених, певної координації та оптимізації методичних підходів. До першочергових завдань її розв'язання слід віднести створення національної номенклатури назв як автохтонних, так і інтродукованих видів (різновидностей, порід, форм та сортів) організмів. Вона повинна бути приведена у відповідність з світовою номенклатурою. Потрібна єдина державна номенклатура типів ландшафтів, біогеоценозів, рослинних угруповань, назв таксономічних груп організмів різного рівня узагальнення. Існуюча мережа заповідних об'єктів потребує удосконалення, підвищення її репрезентативності і територіальної достатності. Особливе значення має питання збереження генетичної чистоти автохтонних видів. Бажана географічна, родова, практична спеціалізація колекцій парків: дендраріїв та ботанічних садів. Для координації наукових досліджень з проблем біорізноманіття запропоновано створити Національну Раду, яка б розробляла відповідну практичну стратегію і тактику загальнодержавного та регіонального рівня.

Запропоновано методику оцінки інтродукованих деревних порід з позицій мисливського господарства. Наведено бальні оцінки 32 інтродуцентів, які розділено на три групи: індиферентні, задовільні та цінні для мисливського господарства види деревних та чагарникових рослин.

Виявлено вузьку репрезентативність заповідними об'єктами держлісгоспу біорізноманіття регіональних лісових природних комплексів. Рекомендовано оптимізувати існуючу заповідну мережу.

Наведено дані про стан екологічної ситуації на трасах газопроводів у Карпатах. Охарактеризовано можливість використання саротамнуса віникового для фітомеліорації трас.