На прикладі творчого доробку оглядача журналу "Український тиждень" Юрія Макарова розглянуто сучасні тенденції авторських репрезентацій в аналітичних оглядах.

Розглянуто досвід проведення новітніх досліджень соціальних комунікацій у Донецькій області, що поєднують методи медіа-моніторингу, анкетування журналістів, топ-менеджерів та медіа-експертів, а також фокус-групове дослідження аудиторії ЗМІ.

Досліджено аспекти екологічної комунікації в Україні та інструментів її формування. Особливу увагу приділено концепції інформаційного суспільства як визначального чинника формування екологічної свідомості сучасної громадськості.

Розглянуто питання визначення поняття "періодичне наукове фахове видання". Наукові фахові видання України за спеціалізацією поділено на універсальні, багатогалузеві, галузеві, вузькоспеціальні.

Розглянуто історичну парадигму виникнення перших профспілкових видань та їх роль у соціалізації робітничого руху в контексті становлення профспілкового руху в Україні.

Грунтовно вивчено різні аспекти голоду, зокрема морально-правововий, демографічний, історичний, інформаційний. З'ясовано особливості висвітлення Голодомору 1930-х рр. в українських запорізьких джерелах. Розглянуто, як ця тема корелює з певними жанрами.

Проаналізовано специфіку функціонування гендерного фактора в пресі. Предмет аналізу - назви українських газет. Період вивчення охоплює 1941 - 1945 рр.

Розглянуто досвід медіа-освітньої роботи з дітьми в Україні. Класифіковано моделі організації масової медіа-освіти дітей, обгрунтовано необхідність систематизації ЗМІ як інституту формування медіа-компетентності дитячої аудиторії.

На сучасній методологічній базі розглянуто особливості тематики медичної періодики фармацевтичного напряму, яка на початку ХХ ст. видавалась у Східній Україні.

Проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття "журналістська майстерність", визначено роль основних якостей професійної діяльності журналіста як складових мас-медійної майстерності, простежено реалізацію особистісно-професійних якостей Л. Долженко на прикладі її творчого доробку.

Висвітлено основні етапи генези радіомовлення в Запорізькому регіоні, розглянуто нормативно-правовий та адміністративний вплив радянської влади на зародження радіозв'язку Запоріжжя та області.

Визначення ролі PR у формуванні соціально відповідальних зв'язків з громадськістю сучасних бізнес-структур і шляхи їх упровадження. PR як діалог і новий підхід до налагоджування плідних відносин зі стратегічно важливими групами громадськості.

Розглянуто можливість використання зв'язків із громадськістю як елемента соціоінженерної діяльності з метою підвищення ефективності організаційного управління та забезпечення коригування мотиваційних цінностей суб'єкта управління відповідно до завдання й цілей організації. За результатами проведеного теоретичного аналізу окреслено логіку процесу ціннісних змін суб'єкта управління.

Розглянуто актуальні питання у сфері соціальних комунікацій. Розглянуто головні теоретичні положення концепцій інформації про роль давньої культури в історії Старого Світу. Звернено увагу на історію вивчення змістового значення орнаментації та проблему співвідношення трипільських знакових систем і ранніх форм писемності. Проаналізовано питання про трипільську кераміку як мистецький феномен енеолітичної доби, вплив теорії мальованого посуду і спірального орнаменту на українське народне мистецтво. Порушено проблему про роль трипільської цивілізації в походженні українського народу і її потужний вплив на його світоглядну систему, естетичні й етичні погляди.

Узагальнено погляди експертів-медіа-критиків на особливості функціонування на українському телебаченні жанру політичного ток-шоу.

Розглянуто інституалізацію сфери зв'язків з громадськістю в контексті розвитку демократичних тенденцій в українському суспільстві. Соціальний інститут PR (зв'язків з громадськістю) аналізується як самостійне суспільне утворення, що має свою логіку розвитку, характеризуються особливості цього процесу.

Розглянуто аспекти інтерпретації національної ідеї у памфлетах Івана Багряного "Чому я не хочу вертатись до СССР", "Чад імперії", есе "Молодь Великої України і наші завдання", статтях "На новий шлях", "Шовінізм".

Проаналізовано інформаційні та пропагандистські діяльності української еміграції між двома світовими війнами до країн Європи після поразки визвольних змагань 1917 - 1920 рр. Зупиняючись на стані наукової розробки проблеми, констатується той факт, що великий масив матеріалів іще не опрацьований і чекає на всебічне дослідження. Це в першу чергу стосується критичного аналізу як політичного процесу в середовищі української еміграції, політичних програм, з якими ці групи зверталися до своїх прихильників чи опонентів, так і методів донесення і поширення цієї інформації.

Розглянуто проблеми становлення й розвитку медіа-освіти в Україні. На прикладі медіа-освіти західних держав та освітньо-практичного досвіду інформаційно-творчого агентства "ЮН-ПРЕС" доведено необхідність та можливості розвитку дитячої, підліткової та юнацької медіа-освіти для формування інформаційного суспільства в Україні.

Досліджено роль журнальної періодики УРСР у вихованні свідомості широких мас, активізації їх на трудові звершення, націлені на комуністичні перспективи. Закликаючи громадян до жертовної праці, радянські ЗМІ виконували організаторську роль.