Наведено вступ до публікації результатів дослідницького проекту "Повсякденне життя луганського школяра - 2011". Розкрито задум дослідження, охарактеризовано його проблемне поле, об'єкт і предмет, сформульовано гіпотези та головні завдання, що вирішувалися в його ході. Розкрито спосіб формування вибіркової сукупності та надано її характеристику. Проведено анкетування в школах м. Луганськ.

Розглянуто ціннісну свідомість школярів старших класів м. Луганськ. Проаналізовано ієрархію цінностей, структуру ідентичностей та особливості поведінкових стратегій. Показано, що існує культурна спадкоємність між поколіннями та збереження тенденції структурування ціннісної свідомості навколо традиційних цінностей, пов'язаних з малими групами. Зафіксовано відсутність ціннісного напруження щодо цінності багатства: особистісні та суспільні орієнтири, на відміну від старшого покоління, у молоді збігаються.

Розглянуто особливості сприйняття матеріальних цінностей учнями 8 - 11 класів. Наголошено, що їх ціннісні установки відтворюють установки дорослого населення, причому, чим старший школяр, тим точніше. Зазначено щодо доволі терпимого ставлення учнів школи до різних проявів соціальної нерівності.

Проаналізовано повсякденні практики школярів на базі концепції соціального капіталу, її базових понять: довіра, соціальна мережа. Досліджено включеність школярів до соціальних мереж та особливості феномена довіри у середовищі школярів, що зумовлюють практики взаємодопомоги серед школярів.

Проаналізовано ставлення школярів м. Луганськ до навчання та їх позиціонування стосовно предметів шкільної програми. З'ясовано обізнаність школярів щодо наук, які не є шкільними предметами. Виявлено науки, які б учні хотіли вивчати, тим самим з'ясувалося зміщення інтелектуальних інтересів школярів стосовно чинної шкільної програми.

Проаналізовано структуру позашкільної діяльності старшокласників м. Луганськ загалом, залежно від класу, типу школи та соціально-професійної приналежності батьків, зроблено факторний аналіз.

Розглянуто підходи до розуміння міської повсякденності. Наведено дані дослідження повсякденних міських практик школярів м. Луганськ. Освоєння простору міста у школярів має лінійний характер: "мій дім" - "центр". Результати представлено ментальними картами м. Луганськ.

На базі емпіричних даних розглянуто розповсюдженість серед школярів м. Луганськ адиктивних форм поведінки, викликаних вживанням алкоголю, наркотиків і тютюнокуріння. Зазначено, що різні групи адиктивних речовин по-різному освоєні культурою. Відповідно до цього формуються установки щодо дозволів і заборон на вживання відповідних психотропних речовин. Найбільшими проблемами в шкільному середовищі є вживання алкоголю та тютюнокуріння, але ситуацію з наркотиками можна охарактеризувати як таку, що є достатньою для продовження епідемії наркотизму.

Проаналізовано ставлення старших школярів м. Луганськ до сексуальних дошлюбних стосунків. Виявлено обумовленість "згоди на сексуальний "дебют" такими характеристиками як стать, вік, матеріальне становище сім'ї школяра, тип школи, де він навчається, значущі цінності та вживання підлітком шкідливих для здоров'я речовин.

Розглянуто становлення та розвиток нового напряму серед спеціальних і галузевих соціологій - соціології Інтернету, об'єктом якого є соціальний аналіз інформаційно-комунікативного середовища в суспільстві, а предметом вивчення - аудиторія Інтернету та форми соціокультурної взаємодії між людьми у разі обміну соціальною інформацією. Описано виникнення на базі соціального вебу нового напряму - соціології 2.0 та проаналізовано основні проблеми, пов'язані з її інституалізацією як на академічному, так і освітянському рівнях у локальному контексті. Проаналізовано нові шляхи розвитку соціології Інтернету в межах локального контексту. На відміну від російських і західних досліджень у цій царині в Україні дана тема практично незаявлена у вітчизняній соціології, не кажучи вже про мейнстрим розвитку цієї науки в Україні, що значно збіднює її розвиток.

Розглянуто питання використання мобільних телефонів у патріархальних суспільствах; визначено проблеми, що виникають у зв'язку з цим, і шляхи їх вирішення. Зроблено висновок, що використання мобільних телефонів у патріархальних суспільствах слід розглядати, виходячи зі специфіки історичного соціокультурного простору.

Досліджено особливості, поширеність і соціальну базу субкультур рольовиків і реконструкторів.

Розглянуто субкультурні особливості українського футбольного фан-руху та ставлення українських фанів до процесу комерціалізації світового та українського футболу, зокрема.

Визначено особливості феномена паркур як молодіжної субкультури на підставі вивчення уявлень трейсерів м. Луганськ. Субкультура паркур - нова молодіжна субкультура. Паркур, або мистецтво переміщення, можна охарактеризувати як подолання відстані від однієї точки до іншої за мінімальний час.

Розглянуто проблему включення українських університетів до європейського освітнього простору. Показано, що одним із формальних показників цієї інтеграції є іноземні студенти. В Україні щорічно зростає кількість іноземних студентів. Але це зростання відбувається за рахунок залучення студентів не з країн Східної чи Західної Європи, а за рахунок країн Сходу. Доведено, що в українських університетах прагнення до збільшення прибутків за рахунок іноземців превалює над прагненням досягнення європейських стандартів якості освіти.

Узагальнено емпіричне дослідження, проведене у ВНЗ м. Сіверськодонецьк. Виявлено основні проблеми та запропоновано методи поліпшення ситуації.

Проаналізовано ризики кредитування малого та середнього бізнесу в Росії. Зазначено, що використання нових моделей кредитування малого та середнього бізнесу дозволить, з одного боку, створити сприятливі умови для розвитку підприємництва, з другого, - забезпечити додаткові прибутки банкам-кредиторам.

Розглянуто особливості ідеології та науки, кордони, що відділяють ці специфічні форми пізнання. Зазначено, що зв'язок між ідеологією та наукою є важливим, оскільки глибинні зміни у суспільстві нереальні без ідеологічної основи, яка, у свою чергу, неодноразово намагалася віднайти опору в науці. Особливо цей зв'язок стає важливим у період значних соціальних трансформацій.

Розглянуто роль спеціальних логічних знань у сфері мови науки, теорії понять, умовиводів, гіпотез, багатозначної логіки для здійснення контролю правильності й обгрунтованості професіональних міркувань студентів-соціологів.

Зазначено щодо ролі науково-дослідної діяльності студентів як фактора модернізації сучасної освіти та визначено її позитивний вплив на весь навчальний процес. Для формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності необхідно: по-перше, розкрити структуру готовності студентів до науково-дослідної діяльності, по-друге розглянути умови формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності, по-третє, виявити сутність поняття "науково-дослідна діяльність", по-четверте, розкрити можливості проблемного навчання і його роль у науково-дослідній роботі.