Розглянуто специфіку сучасних архітектури та містобудування. Проаналізовано вплив капіталістичних відносин на урбанізаційні процеси та продемонстровано, що головна особливість архітектури та містобудування у країнах розвиненого капіталізму полягає в пристосуванні архітектурної форми до потреб виробництва. Функціональний підхід до розміщення виробництв, актуальний для "важкого капіталізму", не відповідає потребам сучасного "легкого капіталізму". Глобалізаційні процеси та новітні технології нівелюють просторову обумовленість, що виражається в ідеології децентралізації: відмові від диктату єдиного центру та в становленні мережевої структури суспільства. Розглянуто розвиток наведених процесів на пострадянській території.

Наведено стан економічної нерівності в сучасній Україні в контексті світових процесів. Відзначено наявність значної диференціації населення за рівнем доходів, на яку вказують не лише експерти, а й пересічні громадяни. Утвердження нової системи стратифікації в Україні зумовлено переходом до капіталістичного способу виробництва. Одним із механізмів її формування стала приватизація, яка надала змогу певним групам населення взяти під контроль колишню народну власність. Важливим фактором відтворення економічної нерівності в Україні стало утвердження специфічної системи цінностей, яка зумовила поширення двох ключових типів людини - людини, здатної на впровадження напівлегальних і нелегальних практик, і людини, яка, за "радянськими традиціями", є носієм патерналістських установок.

Ідеї миру та пацифізму осмислено на емпіричному та теоретичному рівнях. На емпіричному рівні розглянуто діяльність миротворчих організацій. Виявлено форми їх виникнення наприкінці XX ст. і шляхи трансформації на початку XXI ст. Надано факти дій пацифістів проти створення іноземних військових баз на пострадянському просторі. На теоретичному рівні цивілізоване життя представлено без війн і конфліктів. Воно включає буденний рівень життя людей і мудре ставлення до розв'язання локальних і глобальних проблем людства.

Проаналізовано ідеологію державотворення елітних груп у незалежній Україні. Відзначено, що гасла лібералізму використані, головним чином, для перерозподілу власності, сформували індивідуалістичні та консюмеристські установки в суспільстві. Консерватизм, не набувши якісного оновлення своїх ідей відповідно до сучасних реалій українського суспільства та світу, поки що не має передумов для об'єднання українського суспільства. Ідеї соціалізму, незважаючи на підтримку деякий час українськими громадянами СПУ та СДПУ (о), спіткав політичний маргінес, причини якого частково пов'язані з олігархізацією верхівки цих партій і неспроможністю провести якісне кадрове та ідейне оновлення відповідно до викликів глобалізації. У висновках зроблено акцент на суспільних наслідках відсутності консенсусу щодо базових цінностей серед еліти та народних мас.

Розглянуто державний кордон України як соціальний інститут, окреслено проблеми його інституціоналізації та проаналізовано суб'єкти, інтереси яких впливають на його функціонування. Показано, що зі здобуттям самостійності України зросла соціально-економічна значущість кордону. В функціонуванні кордону як соціального інституту проявляються суперечності, характерні і для інших інститутів країни. Призначений для забезпечення колективних благ, цей інститут використовується у приватних цілях різними суб'єктами, дотичними до його функціонування. Окрім цього, інституціоналізація державного кордону відбувається під впливом євроінтеграційних устремлінь України.

Розглянуто особливо значущий для професійної підготовки студентів соціологічний аспект комплексу питання - відповідь. У логічній літературі зазвичай розрізняють 2 види питань: уточнювальні питання (або "чи-питання") і доповнювальні питання (або "к-питання"). Ці види питань застосовуються і в соціологічному дослідженні, набуваючи специфічно соціологічної форми вираження, часто, форму закритих, напівзакритих і відкритих питань. Студентам-соціологам важливо навчитися правильно будувати ці види питань, враховуючи певні логічні вимоги. Зокрема, при формуванні підказок (альтернатив) закритого питання необхідно дотримуватися принципу єдиної логічної підстави і тим самим чітко відобразити суть питання.

Розглянуто історичні передумови, досвід і проблеми, що виникли під час побудови білоруської державності. Показано, що Білорусь, перебуваючи в соціокультурному просторі між Сходом і Заходом, органічно ввібрала як східні, так і західні державні традиції. У зв'язку з цим реальна білоруська державність потребує органічної інтеграції як класичних, західноєвропейських, так і власних, східнослов'янських елементів, як ліберальних, так і патерналістських елементів взаємодії держави й особи.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*25(4УКР)

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж69372 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто модель освіти, що склалася в Республіці Білорусь. Проаналізовано реформи, розпочаті в системі освіти Республіки Білорусь після розпаду СРСР, і ті ключові положення, які визначили обличчя сучасної білоруської системи освіти. Порушено проблеми, з якими зіткнулося суспільство в ході модернізації освіти. Розглянуто, як саме на сучасному етапі з розвитком інтеграції вищої освіти в Європі відбувається уточнення завдань, що стоять перед білоруською системою освіти.

Проаналізовано рівень розвитку української космонавтики та можливості зміцнення її науково-технічного потенціалу. Космічну діяльність розглянуто як один із ключових чинників майбутнього стабільного економічного зростання України. Виділено та описано характерні особливості формування та розвитку космонавтики в Україні. Досліджено системні проблеми космічної галузі, наприклад, проблему "відтоку мізків", тобто відтоку фахівців за кордон; ефективного державного фінансування космічної галузі. Відзначено стан української космонавтики в даний час. Узагальнено новий матеріал з досліджуваної теми. Показано, що міжнародне космічне співробітництво здатне сприяти розвитку космічної програми України.

Надано параметри інтеграційної політики Росії щодо нових незалежних держав та описано методологію їх виявлення. Розглянуто теоретичні особливості та джерела вивчення інтеграційної політики Росії. Розкрито специфіку та уточнено періодизацію практичної реалізації інтеграційних підходів РФ, визначено зміст їх механізмів, засобів і методів.

Зазначено, що сталінська модель формування політичної еліти призвела до її виродження. Більшість прибічників комунізму ленінського зразка було винищено в роки репресій. Основу сталінської керівної еліти становили новобранці 1937 р. Вони одержали великі привілеї через займані пости та закупорили собою соціальну мобільність в правлячу еліту на десятки років. Виховане ними покоління "молодих реформаторів" демонтувало соціалістичний лад заради конвертації влади у власність.

Досліджено можливості людської свідомості у справі виявлення історичної перспективи, яка б висвітлювала реалії сучасної капіталістичної практики навіть за умов, коли необхідно відтворені цими реаліями мислені форми пригнічують здатність людської свідомості бачити реальність у перспективі. За таких умов здатність буття до виявлення зовні свого виду реалізується зворотним чином, виходячи зі здатності свідомості діяти усупереч всілякій обмеженості, тим самим представляючи дійсність безумовного виміру реальності. Звідси ж і соціальна необхідність фантазій, упереджень людської свідомості, які, проте, можуть відігравати досить реальну роль, зворотним шляхом, через процедуру фальсифікації, виявляючи те, що практично, реально, відрізняється від фантазії.

Проаналізовано результати дослідження процесу професійного самовизначення учнівської молоді. Стан професійного самовизначення учнівської молоді змінюється від стадії до стадії та являє собою складне утворення, притаманне для певного вікового періоду. Результатом процесу професійного самовизначення стають зміни в свідомості особистості щодо вибору сфери професійної діяльності. Ці зміни вдбуваються поступово і в ході процесу ведуть особистість до формування її професійних інтересів, потреб і, зрештою, до усвідомленого вибору професії.

Виявлено особливості самовизначення майбутніх фахівців за умов суспільства перехідного типу. Встановлено наявність зсуву з професійного самовизначення на життєве самовизначення як у потенційних абітурієнтів, так і у студентів вищих навчальних закладів України. Метою здобуття вищої освіти частіше є її зовнішні атрибути, а не освіченість як така. Трансформаційні процеси в ситуаціях переходу наражаються на ризик деформації ідеї. Зростаючий попит на вищу освіту знецінює її та переводить на рівень інструментальних цінностей. Доведено, що процеси реформування вищої школи в сучасній Україні загострюють проблему якості вищої освіти та унаочнюють якісну невідповідність майбутніх фахівців запитам суспільства.

Розглянуто зростання ролі демографізації в соціально-економічних процесах. Проаналізовано структурні зміни зайнятості в економіці Республіки Білорусь за період переходу до нових соціально-економічних відносин. Розвинено концепцію соціально-економічної та соціальної обумовленості сучасних демографічних процесів. Виявлено масштаби та суперечливу роль трудової міграції білоруського населення. Розкрито основні проблеми білоруських трудових мігрантів на ринку праці Росії. Обгрунтовано процеси соціологізації науки.

Проаналізовано соціальний та економічний розвиток України за період економічного зростання (2000 - 2008 рр.). Дані саме за цей період найкраще продемонстрували внутрішні чинники розвитку країни. За період з початку зростання ВВП і до світової економічної кризи Україна поступово скочувалася з напівпериферії світової капіталістичної системи до її периферії. Цей вектор розвитку був обумовлений катастрофою радянського соціалізму, яка призвела до виникнення слабкої держави. Політичний клас країни перетворився на визискувача ренти у різних формах. Головним політико-економічним процесом внутрішнього життя країни стала постійна взаємна конвертація влади та власності. Відома формула К. Маркса Гроші - Товар - Гроші за наших умов діє лише як підпорядкований момент іншої формули Влада - Власність - Влада - Власність - нескінченність. Запропоновано суспільний лад, що склався в нашій країні, визначати як "мульковий капіталізм". "Мульк", за Ібн-Хальдуном, позначає володіння, що поєднує владу та власність у нерозривну цілокупність. Оксюморонне поєднання "мульковий капіталізм" є вираженням об'єктивної іронії шляху України на периферію світової капіталістичної системи, рушієм чого є її власна еліта.

Надано розгорнуту характеристику масштабних соціальних перетворень у Білорусі на рубежі XX - XXI ст. Зроблено висновок, що за складних умов державі вдалося їх здійснити без політичних потрясінь і з мінімальними втратами для громадян і народного господарства. Принципова відмінність реформ у Білорусі полягала в тому, що вони проводилися зважено, поступово, з максимальним урахуванням інтересів усіх соціальних шарів населення. Держава зуміла зберегти базові галузі народногосподарського комплексу, провідні установи освіти, науки та культури.