Цель работы - обзор эффектов питания как фактора риска и вмешательства в аспекте ревматических заболеваний. С применением методов информационного анализа изучено более 100 источников специальной литературы и компьютерных ресурсов доказательной медицины. В крупных обсервационных исследованиях, систематических обзорах и метаанализах, предметом которых были профилактический, терапевтический потенциал и безопасность применения различных пищевых продуктов, диет, микронутриентов и пробиотиков, в том числе в связи с сопряженными ведущими факторами риска неинфекционных заболеваний (курением, употреблением алкоголя, повышенным индексом массы тела), доказана значимость питания как фактора риска развития и исходов прежде всего ревматоидного артрита и подагры. Патогенетическая роль питания рассмотрена в контексте его влияния на кишечную микробиоту. Показана необходимость проведения рандомизированных контролируемых исследований для оценки протективного потенциала различных моделей питания и эффектов применения модифицированной средиземноморской диеты, ряда диетических добавок и пробиотиков при ревматических заболеваниях, а в конечном итоге - для разработки специальных рекомендаций по питанию больных ревматологического профиля. Отмечена достаточная доказательная база профилактического консультирования таких пациентов по вопросам питания с целью снижения кардиоваскулярного риска.

Основною скаргою пацієнтів з остеоартрозом (ОА) є біль помірної або значної інтенсивності, а найбільш часто вживаними засобами, що використовують для зменшення больового синдрому, - нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Мета роботи - вивчення ефективності та безпечності терапії препаратом кетопрофен у формі геля, що використовували для лікування хворих з гонартрозом, а також його впливу на вираженість больового синдрому та якість життя. На базі відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ "Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України" проведене пілотне дослідження, в якому взяли участь 23 особи чоловічої та жіночої статі віком 50 - 69 років з остеоартрозом колінних суглобів I - II стадії. Пацієнти були поділені на дві групи: група I - 13 пацієнтів, лікування яких полягало у нанесенні препарату кетопрофен у вигляді аплікацій тонким шаром на колінний суглоб двічі на добу протягом 10 днів, I група II - 10 пацієнтів, які приймали плацебо (вазелінова олія, що не містила у своєму складі кетопрофен та активні допоміжні речовини) у вигляді аплікацій на колінний суглоб двічі на добу протягом 10 днів. Дослідження складалось із скринінгу, візиту через 10 днів терапії та візиту через 20 днів після припинення прийому терапії. При кожному візиті проводили оцінку інтенсивності больового синдрому та функціонального стану колінних суглобів, що визначали за допомогою шкали WOMAC (загальний показник, показники субшкал болю, скутості, повсякденної активності), індексу Лекена та 15-метрового тесту. Крім того, проведено огляд статей електронних медичних баз даних PubMed, Google Scholar та Cochrane Library, у якому надані велика кількість публікацій щодо ефективності різних форм та представників групи НПЗП і їх порівняльний аналіз. Результати. У групі пацієнтів, які приймали препарат кетопрофен, зареєстроване вірогідне зменшення інтенсивності больового синдрому, проявів скутості, поліпшення повсякденної активності за даними субшкал опитувальника WOMAC та зменшення часу виконання 15-метрового тесту. Висновки: кетопрофен є ефективним та безпечним засобом локальної терапії при лікуванні ОА колінних суглобів.

Надано аналіз новітніх наукових досягнень із вивчення проблематики вітамін-D-статусу в пацієнтів із різними етіопатогенетичними варіантами транзиторних втрат свідомості нетравматичного генезу. Результати останніх наукових досліджень дають змогу припустити, що вітамін D може справляти опосередковану, а в деяких випадках і пряму дію в патогенезі транзиторних втрат свідомості. Дані щодо причинно-наслідкового зв'язку між низьким статусом вітаміну D і синкопальними станами є змішаними, суперечливими й неоднозначними, що великою мірою пов'язано із використанням різних доз вітаміну, його вихідною концентрацією, тривалістю терапії, генетичними відмінностями рецептора вітаміну D, різним віком, фізичними параметрами обстежуваних, прийомом ліків, особливостями харчування з використанням спеціальних добавок, відмінностями у фізичній активності, особливостями клімату, порою року тощо. До сьогодні немає переконливих даних про користь застосування вітаміну D у лікуванні та профілактиці синкопе. Більшість досліджень мають спостережний характер та стосуються в основному дорослої популяції, а тому перспективним напрямком розвитку науки в цій галузі є проведення рандомізованих контрольованих досліджень з акцентуацією на дитяче населення.

Пациенты с ревматоидным артритом (РА), несмотря на успех консервативной терапии, имеют высокую потребность в ортопедических хирургических вмешательствах, а также в операциях по соматическим показаниям. Эти пациенты нуждаются в тщательной периоперационной оценке и подготовке для достижения благоприятных результатов оперативного лечения и менеджмента в послеоперационном периоде. Должен быть тщательно собран анамнез, проведено скрупулезное физическое обследование с соответствующей лабораторной оценкой функций органов и систем, дифференциацией вторичных поражений органов или коморбидных состояний. Пациенты должны быть проинформированы о потенциальных рисках хирургического вмешательства, включая повышенный риск инфицирования, замедления заживления ран и венозной тромбоэмболии, а также об основных возможных сердечно-сосудистых, легочных и неврологических нарушениях, которые могут быть вызваны хирургическим вмешательством. Подведены итоги последних достижений в этой области и рассмотрены последние рекомендации, предложенные Американской коллегией ревматологов и Американской ассоциацией хирургов, по поводу периоперационного ведения и тактики антиревматической терапии у пациентов перед тотальным эндопротезированием коленных и тазобедренных суставов 2017 года и руководство по биологической безопасности болезньмодифицирующих антиревматических препаратов (БМАРП) Британского общества ревматологов при воспалительных артритах. Назначение БМАРП в предоперационном периоде должно осуществляться в соответствии с рекомендациями основных ведущих ревматологических сообществ, но подход должен быть индивидуализированным, с привлечением многопрофильной команды. Сегодня рекомендации поддерживают продолжение приема синтетических БМАРП на протяжении всего периоперационного периода и рекомендуют кратковременное прерывание биологической терапии на один интервал дозировки перед операцией с продолжением приема через 14 дней после операции. Более высокие дозы глюкокортикоидов вносят значительно больший вклад в риск послеоперационной инфекции, чем биологическая терапия. Рекомендуется избегать плановой операции у пациентов, получающих преднизолон в дозе более 20 мг/д. До операции рекомендуется снизить дозу глюкокортикоидов до минимально возможного уровня. Несмотря на то, что неопределенность остается, эти недавние исследования и рекомендации позволяют более рационально и научно обоснованно подходить к ведению пациентов с РА, которым запланировано хирургическое вмешательство или которым необходимо провести его срочно.

Мета дослідження - оцінити ефективність трансфорамінальної ендоскопічної мікродискектомії, виділити недоліки та переваги даного методу порівняно з традиційними методиками, на підставі отриманих даних визначити основні показання та протипоказання до проведення даної процедури. Проаналізовано 190 історій хвороби пацієнтів з грижами поперекового відділу хребта, які лікувалися в Обласному центрі ортопедії, травматології та вертебрології КЗ "Рівненська обласна клінічна лікарня" з 04.2016 по 04.2018. Проводилася кількісна та якісна оцінка больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою болю (ВАШ), оцінка якості життя за анкетою Оswestry. Застосування трансфорамінальної ендоскопічної мікродискектомії в лікуванні пацієнтів з грижами міжхребцевих дисків (МХД) підтвердило досить високу ефективність даної методики. Так, за даними міжнародного опитувальника якості життя Oswestry, середній показник у групі прооперованих становив 21,1 %, що відповідає доброму результату. Відмічено позитивну динаміку больового синдрому за ВАШ: у передопераційному періоді цей показник становив 8,5 бала, а через 6 місяців після операції - 1,5 бала з переважанням люмбалгії та майже повною відсутністю корінцевого болю. Дана методика дозволяє малоінвазивно під місцевою анестезією ввести ендоскоп у хребетний канал і під візуальним контролем провести декомпресію нервового корінця шляхом видалення грижового випинання. Однак методика не є універсальною та не може бути застосована в усіх пацієнтів. Висновки: значний практичний досвід показав, що хірург може зустрітися з певними технічними труднощами у випадках краніальної або каудальної міграції секвестру грижі МХД, у низці випадків доступ на рівні L5-S1 є складним через високе розташування гребеня клубової кістки. Але при наявності правильних показань методика мікродискектомії дозволяє в короткий термін ефективно лікувати пацієнтів з компресійним корінцевим синдромом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На сьогодні алгоритм FRAX є інформативним методом оцінки ризику остеопоротичних переломів, імплементованим в європейські й американські рекомендації щодо менеджменту остеопорозу. Проте існують відмінності щодо меж втручання для антиостеопоротичного лікування, що залежать від країни, моделі надання медичної допомоги та повернення коштів за лікування. Власна модель FRAX з'явилась в Україні в 2016 році, проте межі втручання досі розроблені не були. Мета дослідження - визначити межі для фармакологічного лікування остеопорозу та додаткового обстеження населення України за допомогою національної моделі FRAX. Матеріали та методи. Обстежено 3790 амбулаторних жінок віком 40 - 90 років (середній вік - 61,9 + 10,0 року). Розробка меж втручання та додаткової оцінки стану кісткової тканини з використанням двохенергетичної рентгенівської денситометрії (ДРА) передбачала застосування методології, прийнятої National Osteoporosis Guideline Group у Великій Британії, яка використана і в європейських рекомендаціях. Результати. Встановлено зростання з віком межі для фармакологічного втручання (верхня межа) з 6,6 % у 40 років до 13 % у 75 - 85 років. Нижня межа втручання (необхідність обстеження) вірогідно збільшувалась з 2,4 % у 40 років до 6,9 % у жінок віком 85 років. Стратегія оцінки починається з аналізу в анамнезі низькотравматичного перелому. За його наявності приймається рішення про початок антиостеопоротичного лікування без проведення ДРА. За відсутності перелому в анамнезі необхідна оцінка ризику переломів за FRAX. При перевищенні верхньої межі рекомендовано антиостеопоротичне лікування без проведення ДРА, при його значеннях менше за нижню межу - додаткове обстеження чи лікування не потрібні. За умови наявності проміжних показників ризику необхідне проведення ДРА з переоцінкою ризику переломів і тактики ведення. Висновки: доведено ефективність використання принципів оцінки FRAX, що застосовуються в європейських рекомендаціях, але з урахуванням епідеміології остеопоротичних переломів в Україні. Незважаючи на те, що даний підхід є економічно ефективним в інших країнах, його застосування в Україні може відрізнятись і потребує подальшого вивчення з економічною оцінкою затрат і переваг.

Ефективність медичної допомоги залежить від якості її ресурсного забезпечення і дотримання засад доказової медицини. Мета дослідження - характеристика інформаційного забезпечення доказового ведення в первинній ланці пацієнтів з ураженнями кістково-м'язової системи. Матеріали та методи. Упродовж 2009 - 2019 рр. з використанням методів інформаційного аналізу, експертних оцінок і статистичного аналізу досліджено комп'ютерні метабази даних доказової медицини, настанови Американської і Канадської робочих груп з профілактики та медико-технологічні документи МОЗ України. Результати. Встановлено високу інтенсивність створення кохрейнівських оглядів з питань кістково-м'язових уражень (до 16 на рік), їх високий рейтинг (від 20 до 33,3 % найпопулярніших на веб-сайті Кохрейнівського співробітництва щодо нейропатичного болю і фіброміалгії), можливість швидкого пошуку 785 оглядів на цьому веб-сайті та в Кохрейнівській бібліотеці за 40 темами категорій "ревматологія" та "ортопедія і травма", 27 % з них російською мовою. Стабільними перевагами бази даних TRIP є доступність найновіших доказів і їх розширеного пошуку; первинній ланці присвячено 130 документів, із яких 4 (3,1 %) - м'язово-скелетному болю. Більше доказів для первинної ланки містить EvidenceAlerts - 13 259, з них щодо кістково-м'язових уражень - 140 (1,1 %). Провідною темою Американської і Канадської робочих груп виявилася профілактика переломів у дорослих, що підтверджено їх настановами зі скринінгу на остеопороз, консультувань щодо падінь, вживання вітаміну D і кальцію. Кістково-м'язових уражень стосуються 6 з 93 (6,5 %) настанов і 3 зі 123 (2,4 %) уніфікованих протоколів, затверджених МОЗ України в 2012 - 2017 рр., і 165 із 962 (17,2 %) нових протоколів, 98,8 % яких містять розділи "Травматологія", "Ортопедія", "Ревматологія". Їх частка перевищила частку хвороб кістково-м'язової системи в структурах поширеності хвороб у населення України (5,4 %) і населення працездатного віку (5,6 %). Висновки: кістково-м'язові хвороби, біль і переломи належать до провідних і популярних тем Кохрейнівського співробітництва, веб-сайт якого є джерелом доказів, корисним насамперед для науковців, поряд із Кохрейнівською бібліотекою, TRIP, EvidenceAlerts. інформаційне забезпечення спеціалістів первинної медичної допомоги України з питань кістково-м'язових уражень базується на поодиноких уніфікованих і 165 нових протоколах, що мають бути використані під час безперервної професійної освіти. Покращенню здоров'я населення сприятиме розробка програми профілактики переломів у дорослих з урахуванням змісту Кохрейнівської бібліотеки та настанов Американської і Канадської робочих груп з профілактики, що є корисними перш за все для управлінських і наукових кадрів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.11

Рубрики:

Хвороби кісток

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено сучасні дані літератури щодо вивчення впливу патології нервової системи на метаболізм кісткової тканини. Серед захворювань нервової системи доведено впливають на кісткову тканину й збільшують ризик розвитку остеопорозу й переломів епілепсія, розсіяний склероз, інсульт, травма хребта й спинного мозку, хвороба Паркінсона та м'язова дистрофія. Продовжується вивчення механізмів формування остеопорозу у цієї категорії хворих, з'являються нові погляди на причини підвищеного ризику переломів, а отже, й нові напрямки профілактики та лікування.

На сьогодні серед геріатричних станів науковці приділяють велику увагу вивченню саркопенії, що зумовлено значними медико-соціальними наслідками захворювання. У 2010 році Європейською робочою групою з вивчення саркопенії (European Working Group on Sarcopenia in Older People (EWGSOP)) було опубліковано перший консенсус щодо її діагностики, у якому вперше було подано визначення й діагностичні критерії саркопенії. У 2016 році діагноз "саркопенія" був офіційно включений у доповнену Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду під кодом М 62.84. За останню декаду у світі проведено чимало досліджень із саркопенії, що зумовило у 2018 році перегляд представниками EWGSOP дефініцій і діагностичних критеріїв саркопенії, відповідно до чого у 2019 році було опубліковано другий консенсус із діагностики саркопенії. Наведені епідеміологічні дані, оновлене визначення саркопенії, сучасні "відрізні" точки її діагностики й алгоритм діагностики саркопенії "виявити - оцінити - підтвердити - тяжкість" (Find-Assess-Confirm-Severity (F-A-C-S)).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418

Рубрики:

Хвороби опорно-рухової системи

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначення рівня N-термінального пропептиду проколагену I типу (PINP) у сироватці крові здорових чоловіків та жінок різного віку. Матеріали та методи. У дослідження були включені 1568 осіб (1422 особи жіночої та 146 - чоловічої статі) віком 20 - 89 років (середній вік - 60,36 +- 13,68 року). Усіх обстежених осіб розподілили на 7 груп відповідно до десятиріччя та геронтологічної класифікації віку: молодий вік - 20 - 44 роки, середній - 45 - 59 років, літній - 60 - 74 роки та старечий вік - 75 - 89 років. Під час дослідження вивчали вплив демографічних характеристик: віку і статі на рівень PINP у сироватці крові методом електрохемілюмінесцентного імуноаналізу ECLIA на аналізаторі cobas e 411. Результати. У результаті дослідження в жінок не встановлено вірогідного впливу віку на варіабельність рівня PINP у сироватці крові (F = 1,453, р = 0,19). Виявлено вірогідне зниження рівня PINP у жінок вікових груп: 40 - 49 років (47,74 +- 21,31, р = 0,02), 60 - 69 років (49,76 +- 25,75, р = 0,03), 70 - 79 років (50,49 +- 26,71, р = 0,04), порівняно з групою 20 - 29 років (58,67 +- 27,46). За результатами регресійного аналізу визначено вірогідне зниження рівня PINP із віком у молодих жінок та чоловіків (20 - 44 роки). При порівнянні рівня PINP у сироватці крові в представників найстаршої вікової групи (80 - 89 років) виявлено його підвищення в жінок (55,20 +- 28,38 нг/мл) порівняно з групою 70 - 79 років (50,49 +- 26,71 нг/мл) та зниження в чоловіків (54,87 +- 28,24 нг/мл та 39,16 +- 12,46 нг/мл відповідно). У чоловіків доведено вірогідний вплив віку на варіабельність рівня PINP у сироватці крові (F = 3,08, р = 0,007). Висновки: за результатами регресійного аналізу доведено вірогідне зниження рівня PINP із віком у чоловіків та жінок 20 - 44 років. Виявлено вірогідний вплив віку на варіабельність рівня PINP у сироватці крові у чоловіків. При порівнянні рівня PINP у сироватці крові в представників найстаршої вікової групи (80 - 89 років) визначено його підвищення в жінок порівняно з групою 70 - 79 років та зниження в чоловіків. Отримані результати можуть бути використані як референтні дані рівня PINP у сироватці крові в представників української популяції різного віку та статі.

Гигантоклеточный артериит - самый распространенный системный васкулит у взрослых и особенно пожилых людей. Его развитие и лечение нередко связаны с сопутствующими болезнями, рецидивами и различными осложнениями. Представлены аналитический обзор, систематическое обобщение и обсуждение доказательств, касающихся основных рисков, современных стратегий, средств и исходов лечения больных гигантоклеточным артериитом. Изучены данные специальной литературы, опубликованные на английском, русском и немецком языках, найденные с помощью электронного и ручного поисков, проверенные на предмет индексации в основных компьютерных базах данных доказательной медицины (Cochrane Library и Medline) и отобранные без ограничений во времени. Внимание уделено профилактике ранних и тяжелых осложнений и побочных эффектов терапии - глазных, сердечно-сосудистых, цереброваскулярных и инфекционных заболеваний, диабета, остеопороза, переломов и злокачественных опухолей. Описаны передовой опыт и результаты внедрения ускоренного подхода к ведению пациента с подозрением на гигантоклеточный артериит в первичном звене здравоохранения, доказательная база и перспективы ранней диагностики и применения глюкокортикоидов, а также дополнительной иммуносупрессивной и биологической терапии с акцентом на метотрексат и тоцилизумаб. Представлены и обсуждены основные принципы, рекомендации и доказательная база руководства Британского общества ревматологов 2020 года по диагностике и лечению этого васкулита.

Среди лиц пожилого и старческого возраста падения являются серьезной проблемой, связанной с ухудшением качества жизни, переломами и повышенной смертностью. На сегодняшний день на основе данных научной литературы четко прослеживается связь между дефицитом витамина D в сыворотке крови и слабостью мышц, когнитивными нарушениями, то есть факторами, которые приводят к ухудшению равновесия и повышают риск падения. В обзоре проанализированы особенности влияния витамина D на структуру и функцию мышц, а также оценено влияние приема кальция и витамина D на силу мышц и снижение риска падений у лиц пожилого возраста. На основе данных литературы доказана роль витамина D в поддержании нормальной функции головного мозга, оценена частота дефицита витамина D у пожилых пациентов с когнитивными нарушениями. Сделан вывод, что данные о терапевтической эффективности дополнительного приема витамина D при когнитивных нарушениях неоднозначны. Отмечены вопросы, требующие решения, прежде всего установление пороговых значений витамина D в сыворотке крови, необходимость дополнительных исследований для определения оптимальных методов лечения, включая дозу витамина D и продолжительность терапии. Наиболее дискуссионным вопросом является использование высоких доз витамина D. Большинство исследователей на основе анализа считают нерациональным использование повышенных доз витамина D в профилактике падений и в целом отмечают их негативное влияние на здоровье человека. Имеется доказательная база, что наиболее эффективно использование витамина D в сочетании с кальцием. Однако, несмотря на растущее количество научных исследований о связи витамина D с падениями, роль и значение витамина D в этом процессе окончательно не установлены.

За последние два года в лечении болезни Бехчета (ББ) достигнуты значительные успехи: обновлены рекомендации Европейской противоревматической лиги (EULAR), получено одобрение первого препарата, специально маркированного для лечения ББ, - апремиласта, опубликованы данные о новых перспективных терапевтических агентах, которые могут пополнить перечень препаратов для лечения этого заболевания. Цель обзора - обобщить наиболее важные и потенциально клинически значимые последние разработки в лечении пациентов с ББ и обсудить их влияние на менеджмент пациентов с ББ. Данные долгосрочных наблюдений подтверждают весомую роль ингибиторов фактора некроза опухоли (иФНО) в лечении ББ, прежде всего поражения глаз; иФНО оказались безопасны и эффективны. Новые варианты лечения, такие как устекинумаб, секукинумаб, тоцилизумаб и другие, демонстрируют многообещающие данные, но необходимы дополнительные исследования для уточнения их роли в лечении ББ. Отсутствие плацебо-контролируемых рандомизированных исследований по большей части все еще остается проблемой для расширения возможностей менеджмента пациентов с ББ.

Хроническая тазовая боль - комплекс патологических и биомеханических изменений в организме, требующий мультидисциплинарного подхода к диагностике и лечению в связи с высокой распространенностью, недооцененностью и мультифакторностью развития этого патологического состояния. Представлены обзорная информация и краткий алгоритм верификации хронической тазовой боли у мужчин и женщин для клинического использования в медицинской практике врачей различных специальностей, в том числе ортопеда, с учетом комплексного мультидисциплинарного подхода. Описаны диагностические особенности и ключевые критерии специфической и неспецифической тазовой боли, патофизиологические механизмы хронизации болевого синдрома с вовлечением центральной, периферической и вегетативной нервной системы, их связь с нарушением психоэмоционального состояния. Внимание уделено скелетно-мышечной патологии как возможной причине развития дисфункции тазового региона и болевых синдромов этой области, а также ее вторичным изменениям на фоне гинекологических, урологических и проктологических заболеваний. Обосновано участие врача-ортопеда в процессе дифференциальной диагностики как специфической, так и неспецифической тазовой боли. Особенности верификации боли в регионе таза основаны на международных мультидисциплинарных протоколах менеджмента тазовых болей с указанием болевых синдромов согласно II классификации боли IASP и возможных классификационных диагнозов и кодов соответственно МКБ-10.

Актуальність. Паранеопластичний синдром (ПНПС) при раку легені (РЛ) характеризується ревматологічними, дерматологічними, ендокринними, неврологічними, нефрологічними та іншими проявами. ПНПС став актуальною проблемою сучасної онкології, але особливості його перебігу та безпосередній перебіг самого пухлинного процесу залишаються недостатньо вивченими. Мета роботи - оцінити клініко-лабораторні прояви паранеопластичного (неоплазмового) ревматоїдоподібного артриту (РПА) у контексті зв'язків з окремими ознаками РЛ. Матеріали та методи. ПНПС виявлено у 258 (16 %) хворих на РЛ, а РПА - у 41 (16 %) випадку ПНПС. Ці пацієнти (27 чоловіків та 14 жінок, середній вік 57 років) становили основну групу спостереження, а решта 217 пацієнтів з ПНПС (177 чоловіків і 40 жінок, середній вік 59 років) увійшли до групи порівняння. Ще одну групу сформували 105 хворих (22 чоловіки й 83 жінки, середній вік 46 років) з первинним ревматоїдним артритом (РА) без РЛ. Результати. РЛ з РПА характеризується почастішанням средньочасткової локалізації пухлинного процесу (в 7,4 раза), його дрібноклітинного варіанта (в 5,3 раза) з низькими ступенями диференціації, наявністю ексудативного плевриту, проростанням неоплазми в стравохід та розвитком метастазів у скелет (у лобкову, клубову, крижову й стегнову кістки, в щелепи та хребет). При порівняльній оцінці з РА для РПА більш типові олігоартрит, виникнення ентезопатій, серонегативність за ревматоїдним фактором і антитілами до циклічного цитрулінового пептиду, вірогідно менші (на 1/4) активність й стадійність суглобового синдрому, більш часте ураження променево-зап'ясткових (у 1,8 раза), плечових (у 4,8 раза), п'ястково- (у 2,4 раза) і плеснофалангових суглобів (у 2,5 раза), відсутність остеоузур, інтраартикулярних хондромних тіл, тіл Штайді й Гоффа. Висновки: формування паранеопластичного РПА спостерігається в кожного шостого хворого з ПНПС, обумовленим РЛ, що супроводжується особливостями не лише пухлинного процесу, а й суглобового синдрому порівняно з первинним РА. Отримані дані диктують необхідність подальших досліджень для створення критеріїв ранньої діагностики РПА та інформативних прогностичних чинників щодо подальшого перебігу РЛ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59 + Р418.1 + Р415.2

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Хвороби кісток і суглобів

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418е(4УКР)л

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ