Описано систему дослідження параметрів зовнішньої балістики з використанням цифрової високошвидкісної камери та проілюстровано її можливості на прикладах фотографування польоту снарядів калібрів 25, 40 і 155 мм.

Запропоновано систему слідкування за польотом снаряда, підтверджену практично, що виступає надійним методом фотографування. Характерно, що система реєструє снаряд принаймні 100 м, надійно забезпечуючи більше даних про його поведінку, ніж це могло бути досягнуто з застосуванням традиційної техніки високошвидкісної зйомки. Система є компактною, не потребує спеціальних чи інших підсобних приміщень для введення її в дію.

Наведено результати оцінки основних параметрів автоматичної порохової ствольної системи з затвором спеціальної конструкції. Ідея конструкції базується на запізненні відімкнення ствола після пострілу завдяки зниженню швидкості переміщення окремих частин затвора внаслідок їх співудару. Для вивчення характеристик цієї порохової системи розроблено числовий алгоритм, який дозволяє простежити вплив багатьох діючих на неї факторів.

Розроблено та реалізовано у вигляді програми двофазну газодинамічну модель внутрішньої балістики для артилерії великих калібрів. Числове моделювання пострілу, виконане на базі розвиненої моделі, висвітлило повну газодинамічну картину потоку порохових газів у заснарядному просторі, включаючи профілі швидкості течії, тиску і температури газу для будь-якого моменту часу аж до вильоту снаряда із ствола. Аналіз розподілів газодинамічних змінних (тиску, температури тощо) в заснарядному просторі в період горіння метального заряду вказує на існування нестаціонарного ефекту гальмування газового потоку з характерним стрибком температури газу біля дна снаряда на початку його руху вздовж каналу ствола. У цьому полягає принципова відмінність розв'язку задачі внутрішньої балістики, що враховує кінцевий час згоряння заряду, від розв'язку Лагранжа, яке використовує ідеалізацію заряду, що миттєво згоряє. Отримані результати якісно узгоджуються з аналітичним розв'язком задачі відбитку газового потоку від твердої стінки та можуть розглядатися як його узагальнення на випадок артилерійського пострілу. Одним з наслідків ефекту гальмування газу є підвищений тепловий знос каналу ствола в місці закушування снаряда, що чітко спостерігається на гладких стволах великого калібру під час полігонних іспитів на живучість.

На прикладі розрахунку міцності снаряда калібру 98 мм методом кінцевих елементів показано, що максимальні напруження, які можуть виникати у ньому, будуть нижчі, ніж межа текучості матеріалів, з яких виготовлено компоненти його конструкції.

Наведено математичну модель внутрішньої балістики для гармат із регенеративною рідинною інжекцією за допомогою поздовжнього поршня. На її базі розроблено комп'ютерну програму, яка дозволяє простежити за зміною різних параметрів під час стрільби з гармат із рідинним зарядом. Доведено, що виконання зазначеної програми сприяє удосконаленню проектування даних гармат.

Наведено сучасну і більш точну методологію оцінки параметрів руху рухомих частин в автоматичній ствольній зброї, що дозволяє легко встановити оптимальні параметри конструкції заряджаючої системи зброї та яку можна застосувати для вирішення інших технічних проблем.

Розглянуто проблеми й обгрунтовано перспективні шляхи розвитку та модернізації артилерійського озброєння Військово-повітряних сил України.

Розглянуто адаптивний метод формування керівного впливу у випадку регулювання електрошлакової виплавки заготовок стволів, який забезпечує сталість управління і високу точність дотримання технологічних параметрів плавки. Підвищення точності регулювання досягається за рахунок того, що швидкість переміщення витратних електродів під час виплавки безперервно автоматично адаптується стосовно їх фактичної швидкості плавлення, базуючись на умовах підтримання заданого опору шлакової ванни.

Запропоновано алгоритм розв'язання задачі випередження з урахуванням умов стрільби та стану озброєння у "відносній площині польоту цілі", який дозволяє значно підвищити точність стрільби зенітного артилерійського комплексу. Врахування умов стрільби та стану озброєння в алгоритмі здійснено через коефіцієнти, які змінюються. Значення коефіцієнтів перераховуються у разі зміни значень поточних вхідних координат, визначенні випереджувального часу польоту снарядів, уточненні табличних значень відповідно до умов стрільби та стану зенітного артилерійського озброєння.

Виконано аналіз закону падіння кінетичної енергії куль патронів для індивідуальної та особистої зброї. Зроблено висновок, що в набоях, які використовуються в індивідуальній зброї, для підвищення ефективності стрільби доцільно мати важкі кулі із зменшеною початковою швидкістю, а в набоях для особистої зброї - легкі кулі з підвищеною початковою швидкістю.

У статті розглянуто декілька (два відомих і один новий) способів оцінки початкового наближення часу польоту снаряда щодо використовування їх в алгоритмах розв'язання задачі зустрічі. Одержано порівняльні характеристики точності та часу способів, що розглянуті. За результатами аналізу, з метою реалізації в алгоритмах розв'язання задачі зустрічі рекомендовано новий спосіб обчислення попередньої оцінки часу польоту снаряда. Цей спосіб передбачає спрощене розв'язання задачі зустрічі, внаслідок припущення, що до точки упередження снаряд летить з середньою швидкістю в незбудженному повітряному середовищі з нормальними значеннями густини та вологості.

Розглянуто можливості поверхневого гартування концентрованим джерелом тепла, вплив швидкості переміщення джерела в зв'язку з необхідністю прогрівання шару потрібної товщини й одержання необхідної твердості. Розроблено спосіб аргонодугового поверхневого гартування внутрішньої поверхні стволів, обладнання та технологічні режими, проведено гартування натурних стволів для ресурсних випробувань.

Розглянуто питання організації випробувань озброєння і військової техніки під час її розробки і модернізації. Запропоновано нову для України форму міжнародного співробітництва в цій галузі на базі Міжнародного лабораторного комплексу.

Індекс рубрикатора НБУВ: К642.3

Рубрики:

Газове різання металів

Шифр НБУВ: ВС33492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено деякі дані про основні розробки військової техніки в Державному науково-технічному центрі артилерійсько-стрілецького озброєння (ДНТЦ АСО): універсальну 30-міліметрову артилерійську систему, автономну мобільну установку з 120-міліметровим мінометом, мобільну ракетну систему та варіанти модернізації бойових машин БМП-1, БМП-2, БМД-1, БМД-2, БТР-60, БТР-70.

Розглянуто методологію й апаратне запезпечення для підбору оптимальних технічних параметрів у людино-машинній системі озброєння. Показано доцільність оцінки характеристики агрегатів методами напівнатурного моделювання з залученням групи випробувачів.

Розглянуто два нових методи визначення параметрів руху цілі, що здійснює маневр курсом і висотою, які грунтуються на апроксимації її траєкторії дугою кола з центром, який не обов'язково співпадає з точкою розташування зенітних артилерійських комплексів. Порівняно з традиційними методами згладжування, які використовують поліноми 2-го порядку для представлення траєкторії цілі, що маневрує, нові забезпечують набагато більший (у 6 - 10 разів) виграш у точності розрахунку екстрапольованих координат цілі, що маневрує, автоматичному її супроводі та вирішенні завдання зустрічі.

Проаналізовано умови застосування стрілецької зброї в основних видах бою. З використанням тактичних нормативів оборони та наступу механізованих підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України виділено типаж цілей, у які влучають зі стрілецької зброї. З'ясовано, що типаж цілей, який наводиться в існуючих курсах стрільб зі стрілецької зброї та в проекті курсу стрільб зі стрілецької зброї та бойових машин Збройних сил України, не повністю відтворює мішенну обстановку на полі бою. Запропоновано мішені для більш повного відтворення на полі бою мішенної обстановки. Неурахування особливостей типажу цілей, у які влучають зі стрілецької зброї, значно завищує показники ефективності стрільби з неї.

Обгрунтовано максимальні дальності, на яких забезпечена ефективність вогоню стрілецької зброї і відповідні цілі. Встановлено, що вимоги до дальності ефективного вогню стрілецької зброї визначаються рівнем розвитку артилерії.