Показано клініко-лабораторну ефективність застосування препарату китайського полину - артеметру. Встановлено, що застосування артеметру при тропічній малярії середньотяжкого перебігу призводило до швидкого клінічного ефекту, а також швидкого зникнення паразитів із крові. Виявлено відсутність побічної дії терапії.

Антибиотикотерапия широко и не всегда обоснованно назначается детям раннего возраста при различной соматической патологии. Антибиотики, наиболее часто применяемые в педиатрической практике, провоцируют развитие антибиотикоассоциированной диареи, которая в большинстве случаев носит неинфекционный характер. Необходимо дифференцированно подходить к назначению антибиотиков и с целью предупреждения антибиотикоассоциированной диареи при их приеме обязательно назначать пробиотики.

Мета дослідження - вивчення клінічної ефективності пероральної регідратаційної терапії з використанням суміші III покоління в лікуванні секреторних діарей у дітей грудного віку. Для цього на базі інфекційного боксованого відділення (кишкових інфекцій) обласної дитячої клінічної лікарні (м. Чернівці) обстежені 116 дітей грудного віку, вибрані випадковим методом, які страждали від гострого гастроентериту та надходили до стаціонару з ознаками ексикозу внаслідок розвитку секреторних діарей. Серед обстежених пацієнтів 73 (67,5 %) дитини з метою пероральної регідратаційної терапії одержували регідратаційну суміш, а 35 (32,4 %) хворих одержували інші регідратаційні розчини. Проведений моніторинг за динамікою стану пацієнтів дав змогу стверджувати, що за умови використання як основного компонента пероральної регідратаційної терапії суміші III покоління темпи позитивної динаміки з боку клінічного стану пацієнтів були вірогідно більшими, зокрема, вірогідно раніше нормалізувалися температура тіла, частота й характер випорожнень, зникало блювання. У дітей, які отримували регідратаційну суміш III покоління, порівняно з пацієнтами, які одержували інші регідратаційні розчини, співвідношення шансів при обмеженні лише пероральною регідратацією становило 3,7 (95 % ДІ 0,4 - 38,9) при абсолютному ризику уникнути потреби в інфузійній терапії - 11 %.

Розглянуто зв'язок між ступенем зниження HCV-індукованого фіброзу печінки на момент закінчення противірусної терапії (ПВТ) хронічного гепатиту С (ХГС) та основними варіантами поліморфізму гена IL28b. Ретроспективно проаналізовано результати лікування 324 хворих, які одержували стандартну ПВТ (комбінацію пегільованих інтерферонів PegIFN-alpha2b або PegIFN-alpha2а і рибавірину) з приводу ХГС 1b генотипу. Загальна тривалість лікування становила 12 місяців. Оцінено три варіанти вірусологічної відповіді: швидку (RVR, 4-й тиждень ПВТ), ранню (EVR, 12-й тиждень ПВТ) та стійку (SVR, 24-й тиждень після завершення ПВТ). Усі варіанти виявлених змін стадій фіброзу на момент закінчення противірусного лікування порівняно з вихідними значеннями розподілилися на такі групи: 1 - суттєве зниження фіброзу (у 25 % пролікованих пацієнтів), 2 - помірне зниження фіброзу (у 64 % хворих), 3 - незмінний ступінь фіброзу (7,6 %), зростання фіброзу (3,4 % ). Порівняно динаміку фіброзу під час ПВТ у двох групах хворих: із відсутньою (N = 110) та з наявною (N = 214) Т-алеллю гена IL28b. Найбільш значне зниження ступеня фіброзу констатовано серед хворих із сприятливим СС-варіантом гена IL28b, адже саме в цій групі хворих була найвища частота SVR. Серед осіб, які досягли стійкої авіремії, найнижчий ступінь зменшення фіброзу виявлено в носіїв Т-алелі гена IL28b. Висновки: одержані дані свідчать про те, що не всі хворі на ХГС, які досягають стійкої вірусологічної відповіді, позбуваються ризиків, пов'язаних із наслідками персистенції вірусу ХГС.

Цель работы - изучение клинико-эпидемиологических особенностей острых кишечных инфекций (ОКИ) у детей Донецкой области. Работа выполнена на академической базе детских инфекционных отделений Донецкой области и Донецкого областного лабораторного центра Госсанэпидслужбы Украины. Сравнительный анализ этиологически установленных острых кишечных инфекций у детей проведен за период 1996 - 2012 гг. В Донецкой области ОКИ ежегодно болеет 8 - 9 тыс. человек. Показатель заболеваемости ОКИ остается высоким: 200,4 (2009 г.) и 177,0 (2011 г.) на 100 тыс. населения. Согласно данным проведенного эпидемиологического исследования, во всех случаях ОКИ установлена связь возникновения заболевания (84 %) с употреблением некачественных пищевых продуктов. В весенне-летний период возрастает угроза дальнейшего распространения дизентерии, сальмонеллеза и других ОКИ, сезонная заболеваемость которыми на протяжении 2010 - 2012 гг. составляла 45 % от годовой. Своевременная качественная диагностика ОКИ влияет не только на эффективность лечения, но и на проведение противоэпидемических мероприятий. Это необходимо при кишечных инфекциях вирусной этиологии, к которым наиболее склонны дети раннего и дошкольного возраста. Однако лабораторная диагностика кишечных инфекций вирусной этиологии в области, несмотря на положительные сдвиги в последние годы, не отвечает требованиям современности. Дети от 0 мес. до 17 лет среди больных ОКИ составляют более 55 %, уровень заболеваемости среди детей в 4 раза выше, чем среди взрослых. Наибольшее количество случаев (до 42%) зарегистрировано в возрастной группе от 0 мес. до 4 лет. ОКИ приводят к обезвоживанию организма и электролитным нарушениям, в результате развития которых умирают наиболее чувствительные дети раннего возраста - 5 детей в 2012 г., 3 - в 2011 и 9 - в 2010 г. Своевременная и адекватная регидратационная терапия является первоочередным и наиболее важным звеном в лечении ОКИ. В амбулаторных условиях регидратационная терапия проводится в виде пероральной регидратации - высокоэффективного, простого и доступного метода. Однако важное значение при этом наряду с антибиотикотерапией имеет специфическая терапия. Выводы: структура ОКИ на протяжении последних лет (2011 - 2012) остается практически неизменной: ОКИ установленной этиологии составляют 73,5 %, из них сальмонеллез - 9,3 %, шигеллез - 1,1 %. За последние 5 лет зарегистрированы также вспышки ОКИ, вызванных разными возбудителями: дизентерийной и сальмонеллезной палочкой, ЭПКП, стафилококком и ротавирусами; среди заболевших дети составляли 76,9 %. Удельный вес ротавирусной инфекции в структуре ОКИ каждый год увеличивается: в 2012 г. показатель заболеваемости на 100 тыс. населения составлял 18,4 против 13,8 в 2011 г. При лечении ОКИ с токсикозом и эксикозом у детей раннего возраста в амбулаторных условиях можно использовать пероральную регидратацию. Своевременная и правильно организованная пероральная регидратация при ОКИ с эксикозом 1-й степени позволяет предупредить неблагоприятный исход болезни. Однако наряду с регидратационной терапией при ОКИ у детей раннего возраста важное значение имеет специфическая терапия.

Проведено оцінку вмісту факторів місцевого захисту (лактоферину, лізоциму, секреторного імуноглобуліну A) у ротоглотковому секреті та мікробіологічне дослідження ротоглотки в дітей, які часто хворіють (ДЧХ), та ДЧХ із хронічним компенсованим тонзилітом. Одержані дані вказують на необхідність диференційованого підходу в терапії дітей, які часто хворіють на респіраторні інфекції.

Приведены результаты изучения медико-социальной характеристики ВИЧ-позитивных пациентов с опийной зависимостью. Выявлены основные социальные и медицинские проблемы наркозависимых пациентов c ВИЧ-инфекцией. При формировании тактики ведения ВИЧ-позитивных пациентов с опийной зависимостью необходимо учитывать особенности социального функционирования, наркологического и соматического анамнеза, которые могут влиять на течение коморбидной патологии и ее исход.

В последние годы открытие цитокинов и изучение их роли в патогенезе широкого круга заболеваний определили приоритеты их исследования при различной патологии, в том числе при инфекционных заболеваниях. Приведен анализ изучения цитокинового статуса различных биологических жидкостей и динамики его показателей при ряде инфекционных заболеваний. Цитокиновый профиль позволяет оценить характер течения инфекционного процесса, прогнозировать исход заболевания и оценить эффективность терапии. Данная работа проведена на кафедре инфекционных болезней ВГМА им. Н. Н. Бурденко с целью изучения динамики показателей цитокинового профиля в сыворотке крови и супернатантах гепатобиоптатов у больных хроническим гепатитом В и хроническим гепатитом С, исследования местного цитокинового статуса носоглоточного секрета и слюны у пациентов с гриппом, а также анализа уровня цитокинов в буллезном экссудате у больных с рецидивирующей рожей. В исследование включены 268 человек, которые были разделены на четыре группы.

Приведены результаты определения содержания микроэлементов у детей школьного возраста Луганской области, страдающих паразитарной инвазией. Выявлены изменения микроэлементного состава в сыворотке крови и моче, проявляющиеся снижением содержания эссенциальных микроэлементов на фоне накопления токсических. Содержание микроэлементов в крови зависит от вида паразитоносительства.

Показано, що у хворих на гострий гепатит В із супутнім хронічним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах розпал захворювання характеризується нижчим умістом інтерлейкіну-2 та вищим рівнем інтерлейкіну-8 у сироватці крові порівняно з пацієнтами без цього супутнього фактора. У період реконвалесценції у цих хворих зберігається дисбаланс цитокінового статусу за рахунок нижчого вмісту інтерлейкіну-2 та вищого рівня інтерлейкіну-6 й інтерлейкіну-8 у сироватці крові та супроводжується вищою активністю аланінамінотрансферази, частішою циркуляцією в крові HBsAg та меншою частотою сероконверсії з появою anti-HBe.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-1

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено особливості гострих та хронічних тонзилітів у дітей, обстежені 52 хворі на гострі тонзиліти, вони розподілені на 2 групи: у комплексному лікуванні дітей першої групи використовували розчин для полоскання горла Тантум Верде, другої - інші місцеві антисептики та знеболюючі засоби. У першій групі раніше спостерігалось зменшення больового симптому в горлі порівняно з другою.

Розглянуто питання діагностики та лікування менінгококової інфекції. Приділено увагу лабораторній діагностиці, питанням диференціальної діагностики. Наведено алгоритми надання медичної допомоги дітям із менінгококцемією на догоспітальному та госпітальному етапах, а також висвітлені питання лікування менінгококового менінгіту, менінгококового носійства та назофарингіту, заходи щодо контактних осіб, умови виписки хворих після лікування та допуску їх у колектив.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р714.61 + Р266.91

Рубрики:

Запобігання вагітності і протизаплідні засоби

Вакцини

Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные, характеризующие токсоплазмоз как чрезвычайно важную патологию, имеющую существенное значение для акушерской практики. Однако по целому ряду разделов проблемы врожденного токсоплазмоза имеются или противоречивые, или недостаточно аргументированные данные, что предопределяет необходимость расширения представлений о сущности анализируемой патологии. До сих пор до конца не выяснены принципиальные моменты иммунопатогенеза и границы клинико-лабораторного полиморфизма токсоплазмоза, недостаточно разработаны доступные и наиболее информативные методы оценки течения заболевания и результатов лечения, а также критерии прогноза. Очень важен вопрос о том, какие причины определяют частоту передачи инфекции от беременной к плоду. Диагностика врожденного токсоплазмоза представляет серьезные трудности даже для специалистов. Полиморфизм клинических проявлений при хроническом токсоплазмозе, недостаточное знакомство с ним практических врачей, переоценка диагностического значения результатов иммунологических исследований нередко приводят к диагностическим ошибкам. Одной из проблем токсоплазмоза в современных условиях в Украине является отсутствие информации о соотношении инфицированных и заболевших как взрослых, так и детей различных возрастных групп. Необходимо дальнейшее совершенствование системы эпидемиологического мониторинга токсоплазмоза в Украине, с учетом намического изменения эпидемиологической обстановки в нашей стране. Необходима скрининг-программа обследования беременных группы риска по внутриутробному инфицированию плода, которая позволит своевременно начинать лечение осложнений беременности и профилактику антенатальных инфекций плода, решать вопрос о сроках и методах родоразрешения.

Висвітлено залежність частоти розвитку антибіотикоасоційованої діареї у дітей від факторів ризику, віку, призначених антибіотиків і пробіотичних препаратів, показані клінічні особливості її перебігу у дітей при респіраторних інфекціях, з'ясовано значення Clostridium difficile в етіологічній структурі діареї, пов'язаної з прийомом антибіотиків.

На підставі аналізу епідеміологічних, клінічних та лабораторних даних, що характеризують перебіг ротавірусної інфекції у дітей Запорізької області, наведені сучасні особливості хвороби. Відмічено динамічні зміни клініко-лабораторних показників лактазної недостатності, що мають місце на тлі ротавірусної інфекції в дітей раннього віку. Доведено ефективність застосування Saccharomyces boulardii в комплексному лікуванні дітей, хворих на ротавірусну інфекцію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.19-3

Рубрики:

Інші кишкові (водно-харчові) інфекції у дітей

Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Хронічний токсоплазмоз у стані ремісії є одним із найпоширеніших інфекційних захворювань людини, однак було прийнято вважати, що, за винятком випадків спадкової передачі, він має безсимптомний перебіг. Спостереження за змінами в поведінці, репродуктивної функції в пацієнтів із токсоплазмозом призвели до перегляду ставлення до цієї патології. Останні відомості про метаболізм гормонів у печінці, вплив токсоплазми на клітини організму людини та вірулентність паразита відкрили нові аспекти в патофізіології інвазії. Наголошено на необхідності розробки нових критеріїв розвитку ускладнень токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб і можливості корекції цього стану.

Одной из самых актуальных и сложных проблем для здравоохранения в целом и гепатологии в частности остается проблема распространения и лечения хронического вирусного гепатита С. При этом изучение данного вопроса - интегративная проблема, которая носит не только медицинский, но и социально-экономический характер. Данная работа проведена на кафедре инфекционных болезней ВГМА им. Н. Н. Бурденко. В исследовании участвовали 80 пациентов с диагнозом "хронический вирусный гепатит С", которые получали комбинированную противовирусную терапию. Рассмотрена проблема лечения хронического вирусного гепатита С с позиций социологии медицины. В исследовании приводится анализ анкетирования 80 пациентов, проведенного на кафедре инфекционных болезней. В результате исследования выявлен ряд социально-деонтологических проблем, требующих решения путем как усовершенствования лабораторной и клинической диагностики, так и привлечения методов социологии медицины.