Розглянуто природу інтелекту, його чинники та складові в окресленні філософської методології, зокрема, роль випереджуючого відображення у структурі природного інтелекту, природу інтелекту в поняттях діалектики, інтелектуальне поле суспільства. Проаналізовано інтелектуальні засади та складові сфер людської діяльності у контексті філософсько-методологічного виміру, питання інтелекту та розвитку особистості, пізнавально-інформаційні процеси, філософські рефлексії. Особливу увагу приділено філософії та методології освіти й культури, у т.ч. методологічним засадам підготовки молоді до оволодіння науковими професіями, природному інтелекту в контексті комп'ютеризації освіти, інтелектуальній еліті як суб'єкта культурно-історичного процесу тощо.

Проаналізовано філософську спадщину Г.Сковороди. Розглянуто творчу біографію особистості як складову ренесансної культури, а також бібліографічний метод як засіб вивчення етико-економічних ідей митрополита А.Шептицького. Висвітлено життєвий та творчий шлях А.С.Низова - організатора, педагога, першого начальника Одеського мореходного коледжу технічного флоту. Охарактеризовано феномен української діаспори Австралії. Розглянуто соціокультурні зміни та проблеми жіночої суб'єктивації в Україні.

Проанализировано философское наследие Г.Сковороды. Рассмотрены творческая биография личности как составляющая ренессанской культуры, а также библиографический метод как способ изучения этико-экономических идей митрополита А.Шептицкого. Освещен жизненный путь А.С.Низова - организатора, педагога, первого начальника Одесского мореходного колледжа технического флота. Охарактеризован феномен украинской диаспоры Австралии. Рассмотрены социокультурные изменения и проблемы женской субъективации в Украине.

Висвітлено проблему реалізації духовної сутності людини через свободу у філософії Г.Сковороди. Викладено концепцію істини в прагматизмі У.Джеймса на основі синтезу філософського, наукового і релігійного підходів. Визначено співвідношення філософського та наукового у методології української філософсько-літературної традиції класичного періоду, взаємозв'язок філософії і наукової методології у структуралізмі і постструктуралізмі. Розкрито національні аспекти філософії освіти в Україні в сучасний період, вплив синергетики на філософсько-методологічні засади оновлення вищої освіти України. Проаналізовано роль філософії у процесі гуманізації сучасної науки.

Освещена проблема реализации духовной сущности человека через свободу в философии Г.Сковороды. Изложена концепция истины в прагматизме У.Джеймса на основе синтеза философского, научного и религиозного подходов. Определены соотношение философского и научного подходов в методологии украинской философско-литературной традиции классического периода, взаимосвязь философии и научной методологии в структурализме и постструктурализме. Раскрыты национальные аспекты философии образования в Украине в современный период, влияние синергетики на философско-методологические основы обновления высшего образования Украины. Проанализирована роль философии в процессе гуманизации современной науки.

Розглянуто питання апології філософії, відповідальності філософії мистецтва перед сучасним світом, гуманізації людини і суспільства в контексті постмодерністських цінностей. Висвітлено постмодерну парадигму освоєння дійсності, ідею краси та постмодерної культурної реальності, а також трансцендентального в класичному вимірі. Проаналізовано вплив полісної демократії на формування філософії. Викладено концепцію співвідношення свідомого та стихійного у філософському вченні Платона. Визначено специфіку утопії як інтелектуальної конструкції, шлях Платона в побудові ідеальної держави.

Рассмотрены вопросы аполлогии философии, ответственности философии искусства перед современным миром, гуманизации человека и общества в контексте постмодернистских ценностей. Освещены постмодерная парадигма освоения действительности, идея красоты и постмодерной культурной реальности, а также трансцендентального в классическом измерении. Проанализировано влияние полисной демократии на формирование философии. Изложена концепция соотношения сознательного и стихийного в философском учении Платона. Определены специфика утопии как интеллектуальной конструкции, путь Платона в построении идеального государства.

Проаналізовано місце і роль суб'єктивності в процесі філософствування, вплив І. Канта на розвиток романтичної філософії Європи. Висвітлено історіософію кризи в філософії культури О. Шпенглера. Визначено провідні напрями сучасних філософських досліджень природи, викладено феноменологічний і герменевтичний підходи до визначення тілесної ідентичності, розкрито феномен енергії в концепціях вчених та езотериків. Розглянуто проблему маргіналізму як усвідомленого вибору особистості за умов тиску зовнішньої суспільної системи з її нормами, цінностями, правилами поведінки. Описано образ свободи в поемі І. Франка "Мойсей", визначено ідеал як чинник формування нації у філософії письменника. Висвітлено філософсько-релігійний аспект етичних категорій зради та гріха у творчості українського філософа-полеміста XVII ст. М. Смотрицького, зокрема, в його полемічному творі "Тренос". Проаналізовано синкретичність сучасного неоязичництва як рефлекс постмодерністської свідомості.

Проанализированы место и роль субъективности в процессе философствования, влияние И. Канта на развитие романтической философии Европы. Освещена историософия кризиса в философии культуры О. Шпенглера. Определены ведущие направления современных философских исследований природы, изложены феноменологический и герменевтический подходы к определению телесной идентичности, раскрыт феномен энергии в концепциях учёных и эзотериков. Рассмотрена проблема маргинализма как осознанного выбора личности в условиях давления внешней общественной системы с её нормами, ценностями, правилами поведения. Описан образ свободы в поэме И. Франко "Моисей", определен идеал как фактор формирования нации в философии писателя. Освещен философско-религиозный аспект этических категорий предательства и греха в творчестве украинского философа-полемиста XVII ст. М. Смотрицкого, в частности, в его полемическом произведении "Тренос". Проанализирована синкретичность современного неоязычничества как рефлекс постмодернистского сознания.