Проаналізовано специфіку дискретно-аналогового аналізу комунікативних комплексів. Досліджено засоби вираження функції об'єкта дії у сучасній українській літературі. Висвітлено структурно-синтаксичні та функціонально-семантичні особливості порівнянь і прикладок у сучасній українській мові. Охарактеризовано кордоцентризм українського поетичного мовлення.

Досліджено генезис спостережень О.О.Потебні щодо граматичних категорій, значень і форм на сучасному етапі розвитку імпліцитної морфології. Значну увагу приділено евристичному сприйняттю семантики іншомовних звуконаслідувань, інтонаційним особливостям речень з однорідними членами за даними перцептивного аналізу, психоактивним маркерам рекламного тексту. Всебічно проаналізовано апелятивну та пропріальну лексику в українських прізвищах Західного Поділля.

Висвітлено лінгвокультурні константи української народної думи. Описано архетипові образи першоелементів буття у світоглядній парадигмі східних слов'ян, механізми вторинної номінації предикатної лексики. Розкрито комунікативно-прагматичний аспект функціонування спонукальних конструкцій у мові сучасної української преси. Розглянуто топонімію як носій етногенетичного коду, слов'янську номінацію назв рослинного світу як вияв національного менталітету, проблеми енергеального моделювання української лінгвоментальності, синтаксичну систему української мови крізь призму ментальності народу. Значну увагу приділено питанням україністики в контексті світових мов.

Освещены лингвокультурные константы украинской народной думы. Описаны архетиповые образы первоэлементов бытия в мировоззренческой парадмигмы восточных славян, механизмы вторичной номинации предикатной лексики. Раскрыт коммуникативно-прагматический аспект функционирования понудительных конструкций на языке современной украинской прессы. Рассмотрены топонимия как носитель этногенетического кода, славянская номинация названий растительного мира как проявление национального менталитета, проблемы энергеального моделирования украинской лингвоментальности, синтаксическая система украинского языка сквозь призму ментальности народа. Значительное внимание уделено вопросам украинистики в контексте мировых языков.

Висвітлено "європейський" та "романтичний" напрями в розвитку сучасної української термінології. Розглянуто стилістику як лінгвістичну та загальнофілологічну дисципліну, актуальні напрями лінгвостилістики. Наведено фонетичний аналіз виявів "золотої" пропорції в композитах та юкстапозитах на акустичному рівні на основі оцінки співвідношень часових інтервалів за допомогою спеціальної апаратури цифрового опрацювання звукових сигналів. Розкрито прагматичний аспект функціонування спонукальних конструкцій в офіційно-діловому стилі мовлення, суть компаративних фразеологізмів та їх семантико-структурні особливості. Описано морфологічні способи словотворення термінів інформатики в українській мові.

Освещены "европейские" и "романтические" направления в развитии современной украинской терминологии. Рассмотрены стилистика как лингвистическая и общефилологическая дисциплина, актуальные направления лингвостилистики. Приведен фонетический анализ проявлений "золотой" пропорции в композитах и юкстапозитах на акустическом уровне на основе оценки соотношений временных интервалов с помощью специальной аппаратуры цифровой обработки звуковых сигналов. Раскрыты прагматический аспект функционирования побудительных конструкций в официально-деловом стиле речи, сущность компаративных фразеологизмов и их семантико-структурные особенности. Описаны морфологические способы словообразования терминов информатики в украинском языке.

Розглянуто питання історичної граматики та синтаксису української граматики, діалектології, словотвору української мови, лексикології й ономастики української лексикографії. Висвітлено проблеми історичної морфології в монографії професора С.П.Бевзенка "Історична морфологія української мови", стилістику синтаксису листів гетьмана І.Мазепи. Проаналізовано структурно-функціональну своєрідність складнопідрядних речень розчленованої структури з залежним компонентом придієприслівникового зв'язку, проблему діалектного членування говорів Північного Причорномор'я. Описано семантику одновалентних дієслівних предикатів дії. Визначено прикметники як мотивуючі основи дієслів в українській мові, іншомовні та власні термінологічні одиниці в сучасних україномовних науково-технічних текстах.

Рассмотрены вопросы исторической грамматики и синтаксиса украинской грамматики, диалектологии, словообразования украинского языка, лексикологии и ономастики украинской лексикографии. Освещены проблемы исторической морфологии в монографии профессора С.П.Бевзенка "Историческая морфология украинского языка", стилистика синтаксиса писем гетмана И.Мазепы. Проанализированы структурно-функциональное своеобразие сложноподчиненных предложений расчленированной структуры с зависимым компонентом придеепричастной связи, проблема диалектного членирования говоров Северного Причерноморья. Описана семантика одновалентных глагольных предикатов действия. Определены прилагательные как мотивирующие основы глаголов в украинском языке, иноязычные и собственные терминологические единицы в современных украиноязычных научно-технических текстах.

Проаналізовано особливості функціонування християнських власних і загальних найменувань осіб у зверненій мові української художньої прози кінця ХІХ - ХХ ст., лексико-семантичні особливості прізвищ, похідних від флористичних назв за матеріалами антропонімії Центральної та Східної Донеччини. Розглянуто питання про класифікацію болгарських переселенських говірок.

Проанализированы особенности функционирования христианских собственных и общих наименований лиц в обращенном языке украинской художественной прозы конца ХІХ - ХХ ст., лексико-семантические особенности фамилий, производных от флористических названий по материалам антропонимии Центрального и Восточного Донецкого региона. Рассмотрен вопрос о классификации болгарских переселенческих говоров.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4я43

Шифр НБУВ: Ж70290 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано національно-специфічні особливості концепту вода у свідомості етнолінгвальних українців, болгар і поляків. Національно-емоціональні особливості будь-якої лінгвоментальності зумовлені тим, що кожен народ відображає і сприймає довкілля відповідно до своєї мережі координат, в основі якої лежить національна культура. Синтетичний аналіз всіх способів об'єктивації концептів надає можливість виявити ті риси певної лінгвоментальності, які формують духовний стрижень нації.

Розглянуто проблеми українського усного мовлення, зокрема вимову звукосполук за писемними пам'ятками XIX ст. Відображення особливостей народного мовлення у писемних пам'ятках XIX ст. - важливе та надійне джерело для висвітлення початкового періоду в процесі становлення української орфоепії. Правописна система першодруків і рукописів зазначеного століття була побудована значною мірою на фонетичних засадах. Тому завдяки особливостям правопису, а частіше всупереч йому, відображалися вимовні риси, більшість з яких стала орфоепічною нормою сучасної української літературної мови.

Проаналізовано проблеми місця конотативного компонента в структурі значення слова, неоднозначного розуміння конотації як мовного явища та визначено труднощі під час класифікації конотативної лексики.

Досліджено частотні чоловічі імена, які функціонували в антропоніміконі м. Косово Івано-Франківської обл. з 1951 по 2000 рр. Матеріал, зібраний шляхом суцільної вибірки, надає змогу об'єктивно простежити якісний і кількісний склад цієї групи антропонімів.

Зазначено, що прізвиська є найбагатшим і найрізноманітнішим антропонімічним класом. Вони виникають у невеликих закритих колективах, де люди постійно спілкуються. Неофіційні іменування школярів становлять значний зріз антропонімічного простору, який за кількістю іменувань поступається лише прізвищам. Аналіз шкільних прізвиськ надає можливість говорити про специфіку дитячого мислення, особливості дитячих асоціацій у процесі творення неофіційного імені. Визначено основні групи мотиваторів, на основі яких виникають шкільні прізвиська (особливості зовнішності, поведінки та ін.).

Встановлено напрями та ступінь впливу української мови на лексико-фразеологічну систему російського мовлення Одеси, визначено місце та роль українського компонента в етнічному макрокомпоненті цього ідіому. Риси, зумовлені україномовним впливом, мають різну частотність уживання. Регулярним є вживання українізмів з архісемами "людина", "побут", "праця", "їжа", "тварина", "рослина", назв географічних і астрономічних об'єктів, номенклатурних найменувань, димінутивів. Поширеними є також дієслова з архісемами "пересування" та "поведінка", іменники і прислівники з архісемою "міра", службові слова, вигуки. Фразеологічні українізми відтворюються цілком або компонентно в контамінованих російсько-українських фразеогібридах. Етнічна маркованість українізмів здійснюється у російському міському мовленні одеситів лексичним, словотвірним, граматичним і позамовним способами. Метою вживання українізмів часто буває посилення емоційної виразності мовлення.

Досліджено ціннісні характеристики вербалізації концепту ПРАЦЯ в колективній українській мовній свідомості та в індивідуальній свідомості Т. Г. Шевченка. Матеріалом роботи слугували лексикографічні дані та художні твори Т. Г. Шевченка. Здійснений порівняльний аналіз виявив, що пріоритетною цінністю в авторській концептуалізації трудової діяльності у Шевченка виступає воля через засудження невільної/найманої праці в кріпацькому суспільстві та уславлення трудової діяльності вільних, рівноправних людей.

Здійснено оглядовий аналіз поширених способів перекладу стилістичних фігур мовлення на прикладі функціонування в українській та англійській мовах. Висвітлено потенціал досліджуваних мовних явищ у стилістичних системах мов.

Проаналізовано основні наукові погляди щодо поняття "дискурс", його категорій і типів. Особливу увагу приділено релігійному дискурсу та характеристиці його компонентів.

Висвітлено проблеми визначення природи знакової організації поетичних текстів, деталізовано роль мовного знака як складника розуміння художнього образу; названо основні ознаки знаків-індексів і встановлено спектр їх функціонального навантаження в поезіях Д. Д. Кременя.

Проаналізовано та систематизовано базові алгоритми реалізації мовної сугестивності політичних рекламних слоганів з огляду на їх іманентні впливові потенції, що стало основою для створення метамоделі реалізації сугестивної функції мови в цих дискурсах.

Розглянуто актуальні техніки нейролінгвістичного програмування, орієнтовані на здійснення впливових ефектів у різножанрових дискурсах. Розкрито їх лінгвістичну природу та пояснено роль у процесах емпатичної та сугестивно маркованої комунікації.

Висвітлено сугестивні особливості фразеологічних одиниць, аналіз яких здійснено на підставі ідентифікації кінестетичних предикатів (нейролінгвістичне програмування) у їх структурі. Визначено основні характеристики та продуктивність відповідних мовних маркерів у газетних заголовках.