Проаналізовано природу символічного та його відношення до тілесності, яка є засадою різних сторін життєдіяльності людини. Наведено класифікацію символів. Досліджено антропологічний, герменевтичний та онтологічний аспекти символічного. Висвітлено шляхи та тенденції розвитку особистості за умов різних культурно-історичних епох. Розкрито погляди професорів Київської духовної академії щодо центральної проблеми духовно-академічного філософування - співвідношення віри та розуму в процесі світопізнання.

Висвітлено актуальні проблеми історії всесвітньої та вітчизняної філософії. Проаналізовано історичний розвиток та розкрито теоретичні засади ідеї вічного миру в європейській філософії XVII - XVIII ст. Розглянуто ідеї тілесності у західній метафізичній традиції, діалектику імені та парадигми філософії мови. Значну увагу приділено історико-філософському античнознавству в Києві у ХІХ - на початку ХХ ст.

Освещены актуальные проблемы истории всемирной и отечественной философии. Проанализировано историческое развитие и раскрыты теоретические основы идеи вечного мира в европейской философии XVII - XVIII ст. Рассмотрены идеи телесности в западной метафизической традиции, диалектика имени и парадигмы философии языка. Значительное внимание уделено историко-философскому античноведению в Киеве в ХІХ - начале ХХ ст.

Висвітлено теоретичні та методологічні проблеми історії філософії, зокрема зарубіжної, релігії в Україні. Розглянуто питання про ідентичність історії філософії як науки, відмінності філософських та історико-філософських текстів у контексті загальної проблематики співвідношення філософії та історії філософії, описано специфіку історико-філософського тексту як "тексту про текст". Проаналізовано значення дефініції естетики для розвідок у галузі історії естетики. Розкрито вплив політичної філософії видатного британського філософа XVII ст. Д.Локка, його ліберальних ідей на формування революційної ідеології Америки. Значну увагу приділено проблемам ідентифікації авторства рукописів, їх належності до спадщини професорів Києво-Могилянської академії XVII - XVIII ст., дослідження слов'янської Біблії в Київській духовній академії ХІХ - початку ХХ ст.

Освещены теоретические и методологические проблемы истории философии, в частности зарубежной, религии в Украине. Рассмотрены вопросы об идентичности истории философии как науки, отличия философских и историко-философских текстов в контексте общей проблематики соотношения философии и истории философии, описана специфика историко-философского текста как "текста о тексте". Проанализировано значение эстетики для исследований в области истории эстетики. Изучено влияние политической философии известного британского философа XVII ст. Д.Локка, его либеральных идей на формирование революционной идеологии Америки. Значительное внимание уделено проблемам идентификации авторства рукописей, их принадлежности к наследию профессоров Киево-Могилянской Академии XVII - XVIII ст., исследования славянской Библии в Киевской духовной академии ХІХ - начала ХХ ст.

Здійснено порівняльний аналіз інтерпретацій вчення Ф. Ніцше двома відомими філософами ХХ століття - Л. Шестовим і Д. Чижевським; виявлено різні методологічні підходи до вчення Ф. Ніцше, що апробовані цими мислителями.

На підставі аналізу методологічних засад осмислення інтелектуальної спадщини Київської Русі та її специфіки, зумовленої синкретичним характером середньовічного світогляду, обгрунтовано необхідність залучення до царини історико-філософського дослідження есхатологічних ідей і мотивів, якими пройнята давньоруська культура.

Розглянуто деякі особливовості концептуального аналізу кантівського вчення про людину, її подвійну природу, здійсненого відомим філософом, професором Київської духовної академії Петром Ліницьким наприкінці XIX ст.

Описано та проаналізовано курси педагогіки, що читались у Київський духовній академії у XIX - на початку XX ст.

Проаналізовано теоретичні настанови, формульовані та апробовані у відомих, проте малодосліджених працях двома видатними представниками київської духовно-академічної культури другої половини XIX - початку XX ст.

Розглянуто аналіз інтерпретацій київським філософом і богословом Петром Ліницьким (1839 - 1906) ключового для православної духовно-академічної думки XIX - початку XX ст. питання взаємин між вірою і розумом, вірою і знанням.

Проаналізовано й оцінено евристичні потенціали поняття "творчої хвороби", що введено та використано відомим швейцарсько-канадським істориком науки Анрі Ф. Еленбергером задля реконструкції вирішальних моментів в інтелектуальних біографіях низки впливових мислителів, зокрема - Ф. Ніцше, З. Фрейда, К.-Г. Юнга.

Показано відсутність підстав для заперечення ролі перцепції у "readymades" Марселя Дюшана. Головний висновок полягає у тому, що відбуваються певні зміни у перцептуальних вимогах, які притаманні сучасному візуальному мистецтву.

Досліджено зародження інтересу Сергія Трубецького до історії філософії та проаналізовано історико-філософський аспект його наукової та викладацької діяльності.

Надано критичний виклад тих установок в історії світової дослідницької думки, які сприяли ситуації семантичної варіативності філософії релігії. У цьому разі вказано на мотивації подібних установок. Запропоновано авторське бачення проблеми дисциплінарного статусу філософії релігії та її ідентифікацію.

Розглянуто проблеми історичної цілісності імені "філософія", змістовних кордонів історії європейської філософії, а також зв'язку філософії та позафілософського досвіду філософа. Надано визначення філософії як життєвої справи філософа. Історію філософії інтерпретовано як синтез "теорії" та "історії" засобами самої "теорії"; "теорії" та "історії" засобами самої "історії" та "теорії" та "історії" засобами самого синтезу. Наведено загальнофілософські наслідки з вихідної досвідної даності речі, а також існування різноманітних філософських учень і відмінностей у філософській інтерпретації світу. В результаті філософія постає як результат осягання позафілософського досвіду символічної зустрічі з Абсолютом.

Розглянуто комплекс проблем, пов'язаних із дослідженням різних типів міждисциплінарної співпраці філософії з психологією.

Проаналізовано подвійну природу феномену сакрального, діалектики святого та порочного в цьому феномені. Підгрунттям є дослідження Р. Каюа, Р. Отто, М. Еліаде та інших вчених.

Проаналізовано позицію представників Київської біблеїстики кінця XIX - початку XX ст. щодо питань історичної критики Біблії та викладу біблійної історії, виявлену в полеміці з представниками західноєвропейської раціоналістичної біблеїстики.

Проаналізовано підходи Д. Богдашевського, професора КДА, до тлумачення Кантової критики раціональної психології як важливої частини догматичної метафізики. Показано позитивні наслідки цієї критики для формування моделі метафізики, яка по-новому ставить питання про людину, її душу, психічне життя.

Проаналізовано погляди К. Ясперса про роль особистості філософа в історії філософії, співвідношення індивідуального та універсального, біографічного та вічного в історико-філософському процесі. Показано, що поширені звинувачення Ясперса у психологізації та атомізації історії філософії є безпідставними, оскільки не враховують наполегливе прагнення мислителя до осягнення індивідуальних актів філософування в контексті philosophia perennis.

Розглянуто проблему методологічного впливу І. Ньютона на ранні філософські роботи Д. Г'юма та Д. Гартлі.