Корені гарпагофітуму лежачого є імпортною сировиною на території України, але широкий асортимент лікарських засобів на його основі робить актуальним проведення науково-дослідних робіт із верифікації методик контролю якості монографії "Гарпагофітуму лежачого корені", яка увійшла до Державної фармакопеї України (ДФУ) 2.0, для з'ясування питання про доречність внесення національних вимог. Мета роботи - проведення експериментальних робіт із верифікації методик ідентифікації та кількісного визначення діючих речовин коренів гарпагофітуму лежачого згідно з вимогами монографії Європейської фармакопеї (ЄФ) та ДФУ 2.0. Результати проведених досліджень показали, що корені гарпагофітуму лежачого при випробуванні макроскопічних і мікроскопічних показників, визначенні показників якості таких як: "Втрата в масі при висушуванні", "Загальна зола", "Крохмаль", при проведенні якісного та кількісного визначення біологічно активних речовин (БАВ) відповідали вимогам діючої нормативної документації - монографії ЄФ 8.0 "Devil's claw Root" та монографії ДФУ 2.0 "Гарпагофітуму лежачого корені". Висновки: отримані дані дозволяють зробити висновок, що досліджувана сировина - гарпагофітуму лежачого корені відповідає вимогам ЄФ та ДФУ 2.0. Результати досліджень були взяті до уваги при розробці монографії ДФУ 2.0 "Гарпагофітуму лежачого корені", яка представлена без введення додаткових національних частин.

Мета роботи - дослідження процесу проникності in vitro кеторолаку трометаміну при проведенні фармацевтичної розробки трансдермальної лікарської форми даної лікарської речовини, визначення кількісних параметрів процесу та аналіз можливості розробки трансдермальної терапевтичної системи (ТТС) протизапальної та знеболювальної дії. Досліджені процеси проникності in vitro кеторолаку трометаміну крізь напівпроникну мембрану. Визначені основні кінетичні параметри процесу. Розглянуті наукові методологічні підходи до розробки ТТС. Висновки: аналіз характеру, опис математичної моделі та визначення кінетичних параметрів процесу проникності досліджуваної ЛР кеторолаку трометаміну дозволяють оцінити його потенціал для створення ТТС та обгрунтувати подальший алгоритм розробки ТТС протизапальної та знеболювальної дії з даним АФІ.

Мета дослідження - вивчення текстів інструкцій для медичного застосування (ІМЗ) зареєстрованих в Україні торгових марок (ТМ) тамсулозину. Матеріали та методи: контекстуальний аналіз, порівняння та узагальнення змісту текстів ІМЗ ТМ тамсулозину. Встановлено, що в Державний реєстр лікарських засобів України станом на 01.08.2017 р. внесено 12 ТМ тамсулозину в дозі 0,4 мг у вигляді капсул та 4 у вигляді таблеток з твердою оболонкою. Проаналізовані ТМ тамсулозину відрізняються за назвою та кількістю допоміжних речовин, що впливають на їх стабільність і ефективність. У текстах досліджуваних ІМЗ виявлено розбіжності щодо термінів придатності, умов зберігання, способу застосування, фармакокінетики, протипоказань до застосування і побічних реакцій ТМ тамсулозину. Результатом цих комунікативних розбіжностей може стати нераціональне призначення ТМ тамсулозину хворим на простатит унаслідок неадекватного сприйняття тексту іМЗ, що призведе до розвитку негативних реакцій. Висновки: вивченням текстів іМЗ 16 ТМ тамсулозину встановлено наявність різночитань у досліджуваних носіях офіційно затвердженої інформації, внаслідок неадекватного сприйняття якої можлива нераціональна фармакотерапія.

Мета дослідження - вимоги міжнародних стандартів якості стосовно управління соціально відповідальною діяльністю фармацевтичних підприємств. Матеріали та методи: аналіз, синтез, емпіричні методи, метод контрольного опитування. Визначено, що соціальна відповідальність фармацевтичного бізнесу - це здатність суб'єктів фармацевтичної галузі брати на себе зобов'язання фінансового, економічного, соціального і екологічного характеру за наслідки їхньої діяльності перед всіма зацікавленими сторонами, яка реалізується через етичну поведінку з урахуванням інтересів і очікувань всіх стейкхолдерів при дотриманні чинного законодавства і міжнародних стандартів на принципах добровільності і взаємної вигоди. Доведено, що соціально відповідальна діяльність вітчизняних фармацевтичних компаній потребує належного забезпечення та має значну регуляторну базу. Проведено аналіз міжнародних стандартів якості стосовно регулювання напрямків соціально відповідальної діяльності фармацевтичних підприємств. Здійснення групування міжнародних стандартів за складовими соціальної відповідальності фармацевтичного бізнесу. Надано ранговий аналіз частоти впровадження міжнародних стандартів українськими фармацевтичними компаніями. Висновки: сьогодні питання побудови системи соціальної відповідальності фармацевтичного бізнесу згідно з вимогами міжнародних стандартів якості залишається актуальним для суб'єктів фармацевтичної галузі України. В умовах жорсткої конкурентної боротьби за лояльність споживачів, а також намагання виходу вітчизняних фармацевтичних компаній на зовнішній ринок робить дуже актуальним впровадження на вітчизняних фармацевтичних підприємствах міжнародних стандартів якості, які стосуються соціальної відповідальності бізнесу. Впровадження зазначених стандартів підвищує імідж вітчизняних фармацевтичних компаній, сприяє укріпленню позитивної ділової репутації, приводить до зміцнення конкурентних позицій українських фармацевтичних підприємств як на вітчизняному, так і на міжнародному фармацевтичних ринках.

Мета роботи - обгрунтувати та розробити теоретико-прикладні підходи до удосконалення галузевого регулювання процесу формування соціально-орієнтованого асортименту ліків на вітчизняному фармацевтичному ринку. Матеріали та методи: у дослідженні використовувалися дані спеціальної літератури та результати досліджень закордонних та вітчизняних учених з питань галузевого регулювання фармацевтичного ринку у напрямку формування соціально-орієнтованого асортименту ліків. Досягнення мети досліджень здійснювалось завдяки використанню таких методів як історичний, порівняльний, системний та логічного моделювання. Представлені результати систематизації досвіду функціонування галузевого регулювання фармацевтичного ринку у напрямку формування соціально-орієнтованого асортименту ліків у країнах ЄС. Визначені рівні та окреслені переваги і недоліки функціонування розгорнутої (множинної) та вертикальної (централізованої) моделі галузевого регулювання обігу ліків та асортиментної політики на фармацевтичному ринку у країнах ЄС, що здійснюється на всіх етапах просування ліків по товаропровідному ланцюгу з використанням комплексу інструментаріїв. У свою чергу, регулювання процесу формування соціально-орієнтованого асортименту ліків на етапі їх споживання реалізується відповідно до рівнів надання фармацевтичної допомоги населенню. При цьому найбільше соціальне значення мають механізми компенсації вартості споживання ліків за широким спектром їх впровадження у систему фармацевтичного забезпечення населення. Сформульовані основні завдання та принципи ефективної реалізації соціально-орієнтованої асортиментної політики на вітчизняному фармацевтичному ринку на всіх етапах товаропровідної мережі просування ліків та у відповідності до рівнів надання фармацевтичної допомоги. Висновки: регулювання процесу формування соціально-орієнтованого асортименту ліків на фармацевтичному ринку за умов реформування вітчизняної охорони здоров'я та соціально-економічної кризи у державі повинно здійснюватися за широким спектром державного впливу, насамперед методами непрямого впливу на різні аспекти фармацевтичної діяльності за допомогою комплексу механізмів (ціноутворення, оподаткування, страхування, інвестування, кредитування), а також з урахуванням рівнів надання фармацевтичної допомоги населенню.

Мета роботи - оцінка забезпечення лікарськими засобами, на які запроваджено референтне ціноутворення, окремих категорій амбулаторних хворих та аналіз відпуску лікарських засобів у рамках програми "Доступні ліки" в розрізі змін сучасного законодавства. У поточному році, порівняно із попереднім, спостерігається ріст кількості груп населення, які отримують ліки безплатно, найбільшим контингентом серед яких є постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС I категорії. Пільговий контингент населення м. Вінниця, який отримує ліки з оплатою 50 % від їх вартості, не зріс, а найбільша кількість рецептів припадає на інвалідів I і II груп. Серед захворювань станом на 1.10.2017 р. найбільший контингент представлений онкологічними захворюваннями (39,21 %) та хворобою Паркінсона (23,72 %). За програмою "Доступні ліки" найбільша кількість відпущених безплатних рецептів та з частковим відшкодуванням амбулаторним хворим припадає на серцево-судинні захворювання (75,88 %). Виокремлено основні проблеми реалізації програми "Доступні ліки" на прикладі аптек м. Вінниці. Висновки: проведений аналіз сучасних законодавчих та нормативно-правових документів з надання фармацевтичної допомоги пільговим категоріям населення України засвідчив про необхідність розширення переліку лікарських засобів для лікування зазначених нозологій та введення до переліку комбінованих лікарських засобів. Встановлена стійка динаміка росту (2015 - 2017 рр.) забезпеченості лікарськими засобами за пільговими категоріями населення м. Вінниці. Встановлено, що за період з 2015 по 1.10.2017 рр. за захворюваннями кількість рецептів, виданих онкологічним хворим, становить найбільшу частку. Серед пільгових категорій хворих, які отримували ліки за рецептами з 50 % вартістю, найбільшим контингентом протягом досліджуваних років залишаються інваліди I і II груп, з безплатним відпуском - постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС I категорії, а за нозологіями - онкологічні хворі. Виявлена тенденція до росту кількості відпущених рецептів хворим на гіпертонічну хворобу за рахунок наданих субсидій на регіональному рівні. У 2017 р. відмічений помісячний ріст відпуску лікарських засобів, які включені до програми "Доступні ліки". Виявлені нами проблеми, що супроводжують впровадження програми "Доступні ліки", можуть бути подолані шляхом подальшого удосконалення нормативно-правових документів. З метою підвищення соціально-економічної ефективності фармацевтичної допомоги вважаємо за необхідне введення електронних реєстрів хворих та електронних рецептів у рамках електронної системи охорони здоров'я (E-health) для інших пільгових категорій, що приведе до покращення якості надання фармацевтичних послуг і вдосконалення системи обліку реєстру таких категорій населення.

За умов інноваційного розвитку фармації особливої актуальності набуває проблема формування теоретичних та науково-практичних підходів до управління інтелектуальними ресурсами (ІР) розробників і виробників лікарських засобів. Мета роботи - діагностування основних проблем у сфері управління ІР у фармації і виявлення резервів підвищення ефективності їх використання. Проведений аналіз із залученням компетентних експертів, виявив основні проблеми щодо управління ІР у вітчизняній фармації на макро-, галузевому та мікрорівнях. Доведено, що на макро- і галузевому рівнях необхідна реалізація державної інноваційної політики щодо залучення інвестицій як зарубіжних, так і вітчизняних для фінансування фундаментальних досліджень, орієнтованих на отримання нових наукових результатів, необхідних для створення конкурентоспроможних лікарських засобів, а також розробка концепцій та програм, які спрямовані на розвиток і регулювання інноваційної діяльності в фармації; використання сучасних стратегій управління ІР, які широко використовуються зарубіжними фармацевтичними компаніями (створення біофармацевтичних кластерів, стратегічних альянсів для реалізації високовартісних інноваційних проектів, розвиток державно-приватного партнерства тощо). На мікрорівні виділені стратегічні напрямки в сфері управління ІР: активізація інноваційної діяльності в ВНЗ, НДУ, фармацевтичних компаніях; впровадження сучасних механізмів комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності; формування реєстру нематеріальних активів як стратегічного ресурсу підвищення конкурентоспроможності організації. Висновки: за допомогою діаграми причинно-наслідкових зв'язків Ісікави узагальнені потенційні резерви управління ІР (структурними, людськими, ринковими) в фармації. Кожен з представлених резервів виконує певні завдання і тільки в сукупності вони забезпечують досягнення головної мети - удосконалення управління ІР в фармації.

Фальсифікація лікарських препаратів та їх незаконний обіг на фармацевтичному ринку є проблемою глобального значення. Незважаючи за значні зусилля міжнародних організацій, питома вага фальсифікованих препаратів на національних фармацевтичних ринках становить від 5 до 7 %. Республіка Казахстан не є в цьому відношенні винятком. За останні 10 років Міністерством охорони здоров'я Республіка Казахстан встановлено більше 90 фактів реалізації в роздрібному сегменті фармацевтичного ринку 40 найменувань фальсифікованих препаратів. Ключова роль у реалізації заходів, пов'язаних з виявленням і попередженням фактів фальсифікації ліків, відводиться фармацевтичним працівникам. Мета роботи - аналіз даних анкетування фармацевтичних працівників з проблеми фальсифікації препаратів і їх незаконного обігу в Республіці Казахстан. Встановлено, що переважна більшість (84,76 %) респондентів знайома з поняттям "фальсифікований/контрафактний препарат", а кожен четвертий експерт мав досвід виявлення фальсифікованих ліків в аптеках. Найбільш часто, за думку експертів, піддавалися фальсифікації антимікробні і противірусні препарати, а найважливішим при виявленні контрафактних препаратів є невідповідність за таким параметром як "Маркування на зовнішній (первинній) упаковці товару". У рейтингу факторів, що сприяють незаконному обігу фальсифікованих ліків найбільш важливим є "Неефективна організація контролю якості продукції, що імпортується до Республіки Казахстан з боку компетентних державних органів" (119 експертів або 39,40 %). Понад три четвертих (77,48 %) експертів при виявленні фальсифікатів будуть звертатися до свого безпосереднього керівника, що відповідає вимогам чинної нормативно-правової бази. Більшість експертів (40,00 % опитаних) вважає, що найбільш ефективним напрямком вирішення даної проблеми є "Посилення кримінальної відповідальності за фальсифікацію і незаконний збут фальсифікованих лікарських препаратів у Республіці Казахстан" (121 респондент або 40,06 %). Висновки: вважаємо, що найважливішим напрямком подальших досліджень стане проведення аналізу впливу різних чинників на ефективність функціонування державних механізмів контролю за якістю ліків, що знаходяться в обороті. Крім цього, необхідно розробити практичні рекомендації щодо виявлення фальсифікованих препаратів і запобігання їх незаконному обороту на фармацевтичному ринку Республіки Казахстан.

Мета роботи - оцінка показників якості рослинних активних фармацевтичних інгредієнтів інуліну згідно з вимогами сучасної нормативної документації за такими фізико-хімічними характеристиками як "Опис", "Розчинність", "Гігроскопічність", "Мікроскопія", а також ідентифікація структурних складових фруктану з метою залучення одержаних даних при розробці національної нормативної документації на субстанцію інуліну. Проведено дослідження дев'яти рослинних АФІ інуліну, одержаних з цикорію, агави та топінамбуру, а також стандартних зразків фруктану з цикорію та жоржини за фізико-хімічними характеристиками "Опис", "Розчинність", "Гігроскопічність", "Мікроскопія". Хімічними реакціями ідентифікації згідно з Британською фармакопеєю 2010 підтверджено наявність фруктози та глюкози після гідролізу субстанції. За реакцією ідентифікації за Американською фармакопеєю 36 - NF 31 встановлено, що аналізовані сполуки (окрім стандартних речовин) містять домішки цукрів, що мають властивості відновників. За зовнішнім виглядом наведені зразки представляють собою сипкі, аморфні порошки білого, майже білого та блідо-жовтого кольору, гігроскопічні та дуже гігроскопічні, легко та дуже легко розчинні у гарячій воді. За мікроскопічним дослідженням - це повністю або частково фрагментовані сферичні чи яйцеподібні частки, для яких виражені центральні міцели і периферичні напівпрозорі оболонки, а також невеликі частки, що відділяються від основних псевдокристалічних утворень. Висновки: результати дослідження субстанцій інуліну за такими фізико-хімічними характеристиками як "Опис", "Розчинність", "Гігроскопічність", "Мікроскопія", а також ідентифікація структурних складових фруктану за вимогами Британської та Американської фармакопей можуть бути використані для вхідного контролю якості рослинних активних фармацевтичних інгредієнтів інуліну як для підтвердження структури, так і з метою визначення чистоти субстанції. Результати вивчення фізико-хімічних характеристик рослинних активних фармацевтичних інгредієнтів інуліну можуть бути використані при розробці національної нормативної документації на субстанцію інуліну.

Мета роботи - визначення та обгрунтування організаційних засад навчальної та виробничої практик в умовах функціонування системи управління якістю освітнього закладу. Розкрито сутність організації навчальної та виробничої практики як окремого процесу системи управління якістю освітнього закладу. Розроблено та впроваджено модель процесу "Забезпечення зв'язків із базами практики", для ефективної реалізації якого науково обгрунтовано алгоритм взаємодії учасників процесу на основі концепції зворотного зв'язку, що дозволяє систематично оцінювати якість практичної підготовки випускників та вживати коригувальних і запобіжних дій для постійного вдосконалення освітнього процесу. Складено перелік документів, за допомогою яких регламентовано порядок проведення практичної підготовки здобувачів освіти та відповідні управлінські дії. Висновки: наукове обгрунтування та розробка підходів до удосконалення організаційних аспектів навчальної та виробничої практик як одного з основних процесів системи управління якістю закладів освіти є підгрунтям забезпечення належної практичної підготовки здобувачів вищої фармацевтичної освіти в умовах швидко змінюваного ринку праці та нестабільної економічної ситуації.

Невід'ємною частиною розробки оригінальних лікарських засобів у фармацевтичній галузі є докладна, узгоджена процедура відтворення фармацевтичних технологій на різних етапах розробки і виробництва - трансфер технологій. Мета дослідження - аналіз варіантів трансферу, що часто зустрічаються у фармацевтичній промисловості, дослідити проблеми масштабування технологій, які спостерігаються під час трансферу при виробництві нанорозмірних лікарських форм і запропонувати шляхи їх вирішення. Для виготовлення лікарського засобу використовували яєчний фосфатидилхолін фірми Lipoid, ліофілізацію проводили в апараті Quarco виробництва КНР. Визначення ступеня інкапсуляції проводили методом ВЕРХ на приладі Shimadzu LC-20. Ліпосомальні препарати відносяться до наноструктурованих лікарських засобів, і процес трансферу при їх освоєнні являє собою один з етапів розробки і вимагає проведення додаткового адаптаційного експерименту. Поставлена задача систематизувати отриманий досвід по трансферу і масштабізації виробництва ліпосомальних препаратів цитостатиків. Проведені додаткові експерименти, що дозволяють перенести на промислове обладнання без втрати якості препарату результати первинної фармацевтичної розробки. Висновки: в результаті проведених досліджень проаналізовані основні варіанти трансферу технології протягом життєвого циклу готової лікарської форми. Розглянуті особливості трансферу і масштабізації технології виготовлення нанорозмірних ліпосомальних форм, зокрема отримання ліпідної плівки, еструзія при високому тиску, ультрафільтрація, стерилізаційна фільтрація і ліофільна сушка.

Мета роботи - обгрунтування прикладних положень та розробка практичних рекомендацій стосовно адаптації сучасних інноваційних комунікативних технологій, шляхів їх удосконалення у роботі медичних (фармацевтичних) представників, що спрямовані на забезпечення ефективності їх професіональної діяльності у якості основних представників персоніфікованої інтеграції фармації і бізнесу. Проаналізовані програмні продукти, які застосовуються у практичній діяльності медичних (фармацевтичних) представників. Визначено, що функціональні можливості сучасного програмного забезпечення постійно зростають. Продемонстровані інноваційні зміни, що відбуваються у маркетинговій комунікативній діяльності медичних (фармацевтичних) представників під впливом розвитку інформаційних і комунікаційних технологій. Проведено систематизацію окремих платформ CRM-систем, які можуть бути адаптовані до роботи медичних (фармацевтичних) представників і призначені для управління продажами усіх типів: від коротких замовлень до довгострокових корпоративних угод, розглянуті можливості їх практичного застосування. Деталізовані основні завдання та інструменти автоматизованої системи управління Absаlon CRM. Проведено соціологічне дослідження, результати якого свідчать про недостатній рівень впровадження інноваційних комунікативних технологій у маркетинговій комунікативній діяльності медичних (фармацевтичних) представників. Висновки: впровадження сучасних інноваційних комунікативних технологій у діяльність медичних (фармацевтичних) представників потребує певного фінансового забезпечення з перспективою інвестиційної віддачі та проведення постійного моніторингу з боку керівників фармацевтичних компаній і за участю практичних робітників та науковців з метою пошуку нових електронних та програмних продуктів, констатації їх у якості інноваційних продуктів бізнес-комунікативних технологій.

Вирішено проблему мультиколінеарності при моделюванні комплексного показника оцінки якості обслуговування клієнтів в аптечній установі за рахунок скорочення досить чисельного переліку потенційних предикторів шляхом виділення індивідуальних діагностичних ознак і формування агрегованих показників із застосуванням факторного аналізу. Мета роботи - формування інформативного і не надлишкового набору показників за рахунок зменшення розмірності простору потенційних предикторних ознак для (подальшого) моделювання інтегральної оцінки якості обслуговування клієнтів в аптеці. Досліджені взаємозв'язки між 26 потенційними предикторними ознаками, які характеризують якість обслуговування в аптечних установах. У результаті формування синтетичних показників і виділення індивідуальних діагностичних ознак зменшена розмірність простору вхідних показників у 2 рази. З пов'язаних пар оцінок показників, що характеризують доступність товару в аптеці, а також внутрішнє облаштування аптеки для обслуговування споживача, виділено по одній репрезентативній ознаці. З використанням факторного аналізу структури вхідних показників дві характеристики додаткових умов обслуговування споживача та супутніх послуг синтезовані в єдиний показник "фактор додаткових послуг". Побудовано агрегований показник "фактор роботи персоналу", що враховує в комплексі 11 професійних і особистісних характеристик співробітників аптеки, які обслуговують відвідувачів. Висновки: в результаті проведених досліджень з використанням методів кореляційного і факторного аналізу отримано перелік предикторних показників (11 індивідуальних показників і 2 агрегованих фактори), який покладено в основу подальшої розробки моделі інтегрального показника якості обслуговування в аптеці.

Для вітчизняних виробників лікарських препаратів фармацевтичні ринки (ФР) країн колишнього СРСР традиційно розглядалися як важливі об'єкти їх зовнішньоекономічної діяльності. З метою формування послідовної та науково обгрунтованої асортиментної політики відносно своїх зовнішньоекономічних партнерів вітчизняним виробникам фармацевтичної продукції необхідно мати оперативну та об'єктивну інформацію стосовно змін, що відбуваються на національних фармацевтичних ринках інших країн. На фоні стрімкого зниження активності зовнішньоекономічних відносин українських виробників фармацевтичної продукції з Російською Федерацію все більш перспективним виглядає нарощування обсягів експорту ліків до інших країн колишнього СРСР, насамперед до країн Закавказзя. Тому виникає необхідність в аналізі сучасного стану та проблем розвитку їх ФР, зокрема ФР Азербайджану. Мета роботи - аналіз сучасного стану розвитку та визначення основних характеристик азербайджанського фармацевтичного ринку. Встановлено, що впродовж 2010 - 2016 рр. Азербайджан входив до п'ятірки країн-лідерів за обсягами імпорту української фармацевтичної продукції. Реєстрація ліків в Азербайджані здійснюється за централізованою процедурою, а термін дії реєстрації - 5 років. Фармацевтичний ринок Азербайджану має промоційний характер та є імпортозалежним (95,5 - 97,0 %), що за умов фінансової нестабільності має непередбачувані соціально-економічні наслідки. Більше половини імпорту фармацевтичної продукції у вартісному показнику припадає на країни ЄС, а на другій та третій позиції представлені РФ та Україна (14,0 % та 9,0 % відповідно). Впровадження в Азербайджані з вересня 2015 р. механізмів державного регулювання цін на препарати мало значний вплив на формування асортиментної політики на фармацевтичному ринку. Встановлений факт планомірного збільшення кількості ліків, що підлягають державному регулюванню цін з 2015 р. у 4,3 рази (з 2500 до 10731 найменувань). Важливими характеристиками розвитку азербайджанського фармацевтичного ринку впродовж 2010 - 2016 р. є стабільне домінування у структурі асортименту генеричних препаратів (64,59 - 73,77 %) та препаратів рецептурної групи (68,32 - 75,27 %). Висновки: результати проведених досліджень можуть бути використані у розробці ефективних підходів у побудові довготривалих та взаємовигідних зовнішньоекономічних відносин між українськими виробниками фармацевтичної продукції та суб'єктами системи фармацевтичного забезпечення населення Азербайджану.

Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є однією з найбільш актуальних проблем сучасної гастроентерології, що обумовлено широкою розповсюдженістю цієї патології і пов'язаними з нею проблемами. Мета роботи - аналіз асортименту, цін та доступності для населення спазмолітичних лікарських засобів в Україні протягом 2014 - 2016 років та визначення динаміки вказаних характеристик за досліджуваний період. У 2016 році на фармацевтичному ринку України наявні 9 МНН спазмолітичних лікарських засобів. ЛЗ представлені на ринку в широкому асортименті за ТН і в доступному діапазоні цін, що дає можливість лікарю вибирати ЛЗ з урахуванням його ефективності та безпеки. В процесі аналізу асортименту ЛЗ спазмолітичної дії за період 2014 - 2016 рр. виявлено тенденцію до зменшення кількості ЛЗ іноземного виробництва, проте паралельно на фармацевтичному ринку спостерігалося незначне збільшення ЛЗ вітчизняного виробництва. За показником економiчної доступності більшість генеричних лiкарських засобiв, що використовуються для лiкування функціональних розладів шлунково-кишкового тракту, відносяться до високодоступних. Здебільшого середньодоступними є імпортні лікарські засоби. Висновки: впродовж трьох досліджуваних років збільшилась кількість вітчизняних генеричних ЛЗ, більш доступних для українських споживачів, та незначно зменшилась кількість імпортних ЛЗ. Діапазон цін варіював від низьких до високих, що давало можливість індивідуального вибору лікарських засобів. Дослідження доступності спазмолітичних ЛЗ (СЛЗ) дозволило встановити, що переважна більшість СЛЗ представлена високодоступними ЛЗ, і лише до складу деяких МНН увійшли середньодоступні ТН ЛЗ спазмолітичної дії: мебеверин, дротаверин та пінаверію бромід.

Імпортозаміщення лікарських препаратів, зокрема протипухлинної дії є важливою складовою стратегії розвитку медичної галузі, що серед іншого передбачає активізацію наукових розробок, метою яких є створення інноваційних лікарських препаратів. Мета роботи - представлена робота є узагальненням власного досвіду з планування та реалізації проектів по створенню синтетичних сполук з вираженою протираковою дією на основі похідних [1,2,4]триазино[2,3-c]хіназоліну та продуктів їх структурної модифікації. Проведено планування роботи, яке дозволило визначити наступні етапи досліджень: вибір напряму досліджень, вибір класу органічних сполук як об'єктів фармакологічних досліджень, вибір підходів до конструювання потенційних біоактивних молекул, синтез потенційних біоактивних молекул, прескринінг протиракової активності, первинний скринінг на наявність протиракової дії синтезованих сполук, аналіз одержаних результатів первинного скринінгу, спрямована хімічна модифікація одержаних сполук, поглиблені дослідження протиракової дії. В результаті реалізації проекту були одержані сполуки-лідери та додаткова інформація для подальших досліджень. Висновки: в межах роботи розроблено один з можливих варіантів стратегії впровадження окремих етапів досліджень, що мають на меті створення інноваційних протиракових лікарських препаратів. Представлена стратегія може бути використана малими групами дослідників в умовах вітчизняних університетів, науково-дослідних установ та комерційних фармацевтичних підприємств.

Узагальнені дані щодо монографій на лікарську рослинну сировину, які введені до Державної фармакопеї України 2-го видання (ДФУ 2.0), у тому числі і в Доповнення 2.1-2.2. Мета роботи - проведення систематизації досвіду введення монографій на лікарську рослинну сировину (ЛРС) в ДФУ, включаючи аналіз структури монографій, їх зміст, необхідність введення національних вимог та національних методик контролю якості лікарської рослинної сировини. Показано, що при розробці даних монографій використовувався алгоритм, описаний в затвердженому "Порядку розробки монографій на лікарську рослинну сировину", в якому вказується на необхідність дотримуватися формату Європейської фармакопеї (Ph.Eur.) в частині структури документа, при розробці методик використовувати уніфіковані фармакопейні методи контролю якості, а також використовувати досвід Державної фармакопеї СРСР ХІ видання (ДФ ХІ) і сучасний стан виробництва лікарської рослинної сировини в Україні. Усі введені монографії відносяться до 4-х категорій, а саме: 1 категорія - монографії на ЛРС, яка описана і в Ph.Eur., і в ДФ ХІ; 2 категорія - монографії на ЛРС, яка описана в ДФ ХІ і не описана в Ph.Eur.; 3 категорія - монографії на ЛРС, яка описана в Ph.Eur. і не описана в ДФ ХІ і 4 категорія - переглянуті монографії. Розглянуті фактори, що зумовлюють необхідність розробки національних монографій на лікарську рослинну сировину. Висновки: в результаті систематизації даних щодо введених монографій на ЛРС до ДФУ 2.1 - 2.2 продемонстровано тенденцію, що монографій, які потребують при розробці порівняння різних підходів (Ph.Eur. і ДФ ХІ), стає все менше, а монографій, які вимагають перегляду національних нормативних документів, стає все більше. Аргументовано використання при розробці національних монографій уніфікованих методів контролю якості та застосування рослинних екстрактів у якості фармакопейних стандартних зразків ДФУ для методик ідентифікації ЛРС.

Система ліцензійних інтегрованих тестових іспитів є комплексом засобів стандартизованої діагностики рівня професійної компетентності, що введена в Україні як форма незалежного оцінювання здобувачів вищої освіти за галуззю знань "Охорона здоров'я". Мета роботи - вивчення та узагальнення досвіду зарубіжних країн у проведенні ліцензійних іспитів, їх місії, умов, структури та регламенту проведення, а також розгляд запровадження системи ліцензійних іспитів в Україні. Проаналізована система ліцензійних іспитів у країнах: США, Канаді, Великій Британії, Чехії, Польщі; визначено, що Канада та Чехія мають у структурі іспиту практичну і теоретичну частини і необмежений час на його складання; США, Велика Британія та Польща ліцензійним іспитом визначають компетентності для вирішення практичних питань фармації. Проведення ліцензійних іспитів покладене на національні ради з фармації або фармацевтичні асоціації. Ліцензійний іспит в Україні містить три складові: "Крок 1 Фармація" - проводиться з фундаментальних дисциплін, вимірює показники якості базової вищої освіти, "Крок 2 Фармація" - є частиною Державної атестації і визначає показники якості фахової складової вищої освіти та "Крок 3 Фармація" - базується на програмі підготовки в інтернатурі і встановлює рівень професійної компетентності провізора-інтерна. Відрізняється і критерій складання: у США та Канаді результат "склав" визначається на рівні 50 % правильних відповідей, а у Великій Британії та Польщі становить 55 % і 56 % відповідно, в Україні становить 60,5 % для "Крок 1, 2 Фармація" та 70,5 % для "Крок 3 Фармація". Висновки: Тест як інструмент вимірювання навчальних досягнень, використовується у багатьох країнах світу і належить до основних понять педагогічної діагностики. Крім того, загальнодержавний ліцензійний тестовий іспит для майбутніх фармацевтів у жодній країні на етапі додипломного навчання не проводиться; в Україні "Крок 1 Фармація" студенти складають після закінчення 3-го курсу, та "Крок 2 Фармація" на 5-му курсі у структурі державної атестації; за кордоном ліцензійні іспити проводяться профільними структурами, як правило, фармацевтичними асоціаціями або радами, в Україні - Центром тестування при Міністерстві охорони здоров'я; закордонні фахівці зазвичай мають один ліцензійний іспит, в Україні їх проводиться три впродовж всього терміну навчання.

Відсутність даних щодо впровадження проблемно-орієнтованого підходу в систему вищої фармацевтичної освіти актуалізує необхідність проведення відповідних досліджень з метою підтвердження ефективності та обгрунтування доцільності впровадження підходу у підготовку фармацевтичних кадрів. Мета дослідження - обгрунтування актуальності впровадження проблемно-орієнтованого підходу як інструмента формування у студентів фармацевтичних навчальних закладів компетентностей, необхідних у практичній діяльності. Проведені дослідження показали, що існує зв'язок між способами організації навчального процесу і характером підходів, що їх обирають студенти для набуття знань, роботи з навчальною інформацією та виконання практичних завдань. Самостійна робота студентів над розв'язанням практичних проблем сприяє розвитку навичок критичного мислення, аналізу наявних знань, пошуку нової інформації та рішень професійних проблем. Процес здійснюється в контексті взаємодії студентів, що формує навички комунікації та впливає на характер мотивів навчання. Висновки: отримані результати підтверджують, що проблемно-орієнтований підхід спрямований на активне включення студентів у процес самостійного навчання і мотивує студентів, забезпечує умови для формування нових знань та засвоєння способів діяльності, необхідних у практичній діяльності. Використання реальних проблем є способом перетворення теоретичних знань на практичні дії, що підсилює практикоорієнтованість освіти.

Мета дослідження - узагальнення провідного закордонного та вітчизняного досвіду сучасних фармацевтичних компаній (ФК) відносно побудови організаційної структури управління соціальною відповідальністю (ОСУСВ). Матеріали та методи: аналіз, синтез, емпіричні методи, метод контрольного опитування, метод моделювання. Визначено, що соціальна відповідальність фармацевтичного бізнесу - це здатність суб'єктів фармацевтичної галузі брати на себе зобов'язання фінансового, економічного, соціального та екологічного характеру за наслідки їхньої діяльності перед всіма зацікавленими сторонами, яка реалізується через етичну поведінку з урахуванням інтересів і очікувань всіх стейкхолдерів при дотриманні чинного законодавства і міжнародних стандартів ISO на принципах добровільності і взаємної вигоди. Доведено, що соціально відповідальна діяльність вітчизняних ФК потребує належного організаційного забезпечення. Автори провели аналіз провідного вітчизняного та закордонного досвіду стосовно побудови ОСУСВ на фармацевтичних підприємствах (ФП), здійснене узагальнення та запропонована модель ОСУСВ українських ФК. Висновки: сьогодні постає багато проблемних питань стосовно побудови оптимальної ОСУСВ вітчизняних ФП, серед яких: формування ефективного кадрового потенціалу управління соціальною відповідальністю, оптимізація витрат на управління соціальною відповідальністю, підвищення ефективності та стабільності партнерських відносин зі стейкхолдерами, підвищення соціально відповідальної свідомості персоналу та багато інших. Жорстка конкурентна боротьба за лояльність споживачів, а також намагання виходу вітчизняних ФК на зовнішній ринок роблять актуальним заходи з підвищення ефективності соціально відповідальної діяльності через побудову оптимальної організаційної структури. Отже, запропонована модель ОСУСВ є актуальною для впровадження на сучасних ФП. За рахунок підвищення ефективності управління соціальною відповідальністю ФК мають змогу укріпити імідж та репутацію, зміцнити конкурентні позиції на вітчизняному та на міжнародному фармацевтичному ринку.