Мета роботи - визначення вмісту водяної пари, обчисленої за вологою складовою зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ), отриманою за даними радіозондувань і GNSS-вимірювань. Методика досліджень: вологу складову ЗТЗ визначають як різницю між повною ЗТЗ, виведеною із GNSS-вимірювань та обчисленою гідростатичною складовою. Далі за отриманою вологою складовою обчислюють інтегровану та осаджувану водяну пару. Для опрацювання використано шестиденні за кожен місяць 2016 р. дані радіозондування на аерологічній станції Київ і дані зенітної тропосферної затримки, виведені із GNSS-спостережень для тих самих дат, на перманентній станції GLSV. Результати досліджень: це величини вологої складової ЗТЗ і осаджуваної водяної пари, отримані за даними радіозондування та виведені зі GNSS-спостережень. За різницями між величинами вологої складової, обчисленими з радіозондування та визначеними із GNSS-вимірювань, зроблено оцінку точності. Аналогічно оцінено і величини осаджуваної водяної пари. Отримані результати слугуватимуть підгрунтям для подальшого підвищення точності визначення вологої складової із GNSS-вимірювань, зокрема, для визначення просторово-часових змін і вмісту осаджуваної водяної пари в атмосфері, що є важливим для прогнозування погоди в цьому регіоні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д121.3

Рубрики:

Висотне знімальне обґрунтування. Нівелювання

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д111

Рубрики:

Фігура і розміри Землі.Геодезична гравіметрія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінювання точності визначення вологої складової зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ) із ГНСС-спостережень і точності визначення гідростатичної складової за моделлю Саастамойнена у порівнянні зі значеннями, отриманими за радіозондуванням. ЗТЗ прийнято визначати, в основному, двома методами - традиційним, а саме радіозондуванням, і використовуючи моделі атмосфери, наприклад, модель Саастамойнена, а також методом ГНСС-вимірювань. У цьому дослідженні визначення гідростатичної складової ЗТЗ виконувались за даними радіозондування, отриманими на аерологічній станції Praha у 2011 - 2013 рр. і 2018 р. Дані опрацьовано для середніх декад січня та липня кожного року на 0 год Всесвітнього часу. Волога складова обчислювалась за даними ГНСС-спостережень. За даними значної кількості радіозондувань на аерологічній станції Praha-Libus визначено гідростатичні та вологі складові ЗТЗ і такої ж кількості значень ЗТЗ, виведених для відповідних часових інтервалів із ГНСС-вимірювань на референцній станції GOPE. За ними визначено величини вологої складової ЗТЗ і порівняно їх із відповідними даними, отриманими з радіозондувань. Установлено, що похибка гідростатичної складової в зимовий період не перевищує 10 мм за абсолютною величиною, а в літній період - приблизно в 1,5 разу є меншою. Це пояснюється відмінностями у стратифікації тропосфери та нижньої стратосфери у зимовий і літній періоди. Що ж стосується вологої складової ЗТЗ, то її похибки не перевищують: взимку 15 мм; влітку - 35 мм. Отримані різниці у літній період мають від'ємний знак, що вказує на систематичне зміщення, а в зимовий - як від'ємний, так і додатний. Сьогодні є багато досліджень, спрямованих на підвищення точності визначення зенітної тропосферної затримки українських та іноземних авторів, однак питання точності визначення гідростатичної складової досі залишається відкритим. У дослідженні надано рекомендації щодо подальших вивчень у напрямку підвищення точності визначення зенітної тропосферної затримки.

Мета роботи - проаналізувати зміну величин гідростатичної та вологої складових зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ), визначених для всіх сезонів року. Складові ЗТЗ визначають на сьогоднішній день, переважно, так: гідростатичну - за одною з існуючих аналітичних моделей, здебільшого за моделлю Saastamoinen, а вологу - з ГНСС-вимірювань із використанням модельного значення гідростатичної складової. Проведено оцінювання точності отриманих величин гідростатичної та вологої складових ЗТЗ за аналогічними складовими знайденими за даними радіозондування. Для цього підбиралась пара відносно близьких одна від одної станцій - аерологічної та референцної ГНСС-станції. Для реалізації викладеної методики досліджень було обрано аерологічну станцію Praha-Libus і референцну ГНСС-станцію GOPE. Для опрацювання й аналізу вибирались дані радіозондування нейтральної атмосфери з першої станції та повні величини ЗТЗ (гідростатична плюс волога складові) з другої станції. Такі дані вибирались щомісячно з 1-ї по 10-у дати 2012 р. на 12-у год Всесвітнього часу. За даними радіозондування визначено гідростатичні та вологі складові ЗТЗ (прийняті надалі, як еталонні) та таку ж кількість значень повних ЗТЗ, виведених на цю ж годину з ГНСС-вимірювань на референцній станції GOPE. За ними визначено величини вологої складової ЗТЗ та порівняно їх з відповідними даними, отриманими з радіозондувань. Установлено, що похибка гідростатичної складової має чітко виражену сезонну зміну, починаючи від виключно додатних величин у діапазоні 2 - 7 мм у січні з переходом через нуль у квітні (жовтні), досягаючи виключно від'ємних величин у діапазоні 3 - 5 мм у липні. Що ж стосується похибки вологої складової ЗТЗ, то слід зазначити що вона на протязі всього року приймає лише від'ємні значення без чітко вираженого сезонного ходу. Зауважено, що максимальні абсолютні величини ця похибка має в липні, що переважають - 30 мм, пояснюється максимальним вмістом водяної пари у тропосфері у цей час. Проте, виключно від'ємні значення похибки вологої складової вказують і на систематичне зміщення її значень. Надано рекомендації щодо подальших досліджень у напрямі підвищення точності визначення як гідростатичної, так і вологої складової ЗТЗ, а також причин щодо сезонних змін точності визначення, особливо, гідростатичної складової.