Індекс рубрикатора НБУВ: В152.32 + В152.35

Рубрики:

Розв'язувані, нільпотентні і р-групи

Скінченні групи. Групи підстановок

Шифр НБУВ: Ж26161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л252.2

Рубрики:

Графіт

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предположена, что ген GAD1 является функциональным кандидатом на роль гена подверженности церебральному параличу (ЦП). Для исследования вклада гена GAD1 в этиологию ЦП у китайских детей методом случай - контроль проведено исследование ассоциации между наличием гена GAD1 и ЦП. В исследовании задействованы 374 здоровых ребенка (контроль) и 392 ребенка с ЦП. Геномную ДНК выделяли из венозной крови, и все три единичных нуклеотидных полиморфизма гена GAD1 (rs3791874, rs3791862 и rsl6858977) генотипированы в системе Sequenom MassARRAY. Ни для одного из трех генетических полиморфизмов не обнаружено существенных различий в частотах аллелей или генотипов между больными ЦП или смешанными больными ЦП и контролем. Анализ гаплотипов показал существенные статистические различия в частоте гаплотипа GG (rs3791862, rs 16858977) у смешанных больных ЦП и контрольной группы (р = 0,0371). Позитивный результат по гаплотипу GG свидетельствует о том, что вариация гена GAD1 является важным фактором риска для смешанного ЦП.

Ефективність досліджень механізмів депресії, пов'язаної з цукровим діабетом, обмежується недостатністю адекватних експериментальних моделей. Із 80 щурів сформовано 4 групи: нормальну (N, контроль), групу Dm із стрептозотоциніндукованим експериментальним діабетом, групу D з ознаками депресії, індукованої помірними за силою, але тривалими повторюваними різноманітними стресогенними стимуляціями, що реалізувалися в рандомізованому порядку щоденно протягом 4-х тижнів, а також групу DmD, котра складалася зі щурів із діабетом, підданих хронічним стресогенним впливам. Остання група (35 тварин) була розподілена на 2 підгрупи: DmD1, піддану вказаним стресогенним стимуляціям, та DmD2, в якій щури з діабетом утримувалися в ізоляції протягом аналогічного періоду (4 тижні). У щурів груп Dm, D і DmD проявлялися виражені поведінкові симптоми депресії. Ці симптоми були порівняно слабкими в групі Dm і найбільш інтенсивними в групі DmD. Маса тіла тварин помітно зменшувалася у порівнянні з нормою в групах Dm і D та різко падала в групі DmD. У цій групі пов'язані з діабетом зміни рівнів глюкози в крові, інсуліну та гемоглобіну A1C були найбільшими. Те ж саме стосувалося поведінкових індексів, що визначалися в щурів у тесті відкритого поля. Рівні норадреналіну, серотоніну та дофаміну в таламусі щурів груп Dm, D і DmD були нижчими за норму; ці зрушення виявилися найбільш драматичними в групі DmD. Рівні АКТГ і кортизола в експериментальних групах зростали; ці зміни також були найбільш значними в групі DmD. Виміри з використанням полімеразної ланцюгової реакції та Вестерн блоттингу вказували на зниження рівня протеїну NPY в групах Dm, D і DmD. Таким чином, помірна за силою хронічна непередбачувана стресогенна стимуляція або поведінкова ізоляція щурів із діабетом суттєво збільшують прояви депресії та забезпечують стабільне формування адекватної діабет-залежної моделі депресії в експериментах на тваринах. Утримання щурів у ізоляції (підгрупа DmD2) виглядає більш придатним для емпіричних досліджень, оскільки смертність тварин у даній підгрупі була нижчою.

При работе ядерного реверс-поточного реактора керамические сотовые регенераторы подвергаются действию термоударной нагрузки. С помощью программного обеспечения CFX проведено численное моделирование эпюр температуры и температурного напряжения керамических сотовых регенераторов. Исследовано изменение температур во времени для керамических сотовых регенераторов с отверстиями различной формы. Проанализированы эпюры температурного напряжения регенераторов с разными конструкционными и эксплуатационными параметрами. Установлено, что температурное напряжение керамического сотового регенератора зависит от формы отверстий, пористости и толщины стенок. Результаты данного исследования служат теоретической базой для оптимизации керамических сотовых регенераторов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж121 + Н112.1

Рубрики:

Опір матеріалів

Нерозрізні (багатопрогонові) стрижні (балки, бруси)

Шифр НБУВ: Ж61773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Властивості геофонів є важливими факторами під час сейсмічних досліджень і суттєво впливають на якість даних. Розглянуто проблему отримання та обробки сейсмічних даних для екстремально неглибоких об'єктів. Оцінено застосовність різних сейсмічних геофонів і методик обробки для виявлення тонкого грунтового шару потужністю близько 20 см на глибині близько 2 м на археологічному об'єкті Лянгжу у Південно-Східному Китаї. Наведено сейсмічні дані, які отримано із застосуванням двох типів геофонів: нормальних з різними природними частотами, вставлених у грунт; таких, що буксуються на тросі і контактують із земною поверхнею. Комбінація частотних переваг двох різних типів геофонів має розширити ефективну ширину смуги частот одержаних даних. Розроблено метод часткового узгодженого фільтрування частот під час обробки даних, що надає змогу поліпшувати розділення сейсмічних відображених даних. Показано, що для виявлення тонкого шару узгоджене фільтрування є ефективнішим порівняно з бурінням та застосуванням інших геофізичних методів.

Термическое окисление в установках с реверсируемыми потоками является основным способом, позволяющим эффективно снизить поступление метана в вентиляционную струю. Являясь ключевым элементом окислительных установок, входящих в систему вентиляции угольной шахты, керамические сотовые реакторы для окисления играют решающую роль в функциональности этих установок. Проведены испытания алюмосиликатной керамики, которая широко используется в окислительных установках. Выполнено прогнозирование срока службы окислительной установки в соответствии с законом ослабления интенсивности и экспериментальными данными по термоусталости. Результаты экспериментов на усталость показывают, что прочность при изгибе алюмосиликатной керамики в целом уменьшается по мере увеличения числа термоударов. При большем перепаде температур прочность при изгибе уменьшается с большей интенсивностью. При перепадах температур в диапазоне 600 - 800 °С прочность при изгибе вначале снижается, затем по достижении определенной величины некоторое время остается неизменной, затем снова начинает снижаться. Результаты уравнения, полученного из закона ослабления интенсивности и экспериментальных данных по термоусталости, показывают, что термоусталостная долговечность окислительного реактора составляет примерно 1 - 8 месяцев. Прогнозируемый результат совместим с реальными условиями эксплуатации.

Індекс рубрикатора НБУВ: К230.8 + К621.5-9

Рубрики:

Вплив легувальних елементів і домішок на структуру і властивості кольорових металів і сплавів

Прокатування листового металу

Шифр НБУВ: Ж61773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Основываясь на принципе горячей штамповки, создана ее имитационная модель. Контурная линия заготовки U-образной формы была оптимизирована с помощью многократного итеративного алгоритма. При сравнении результатов моделирования с экспериментальными данными подтверждена оптимизация многократного итерационного алгоритма. Оптимизированы контурные линии заготовки бампера и средней стойки кузова легкового автомобиля из стали Numisheet 2008. Показано, что для многократного итерационного метода оптимизации исходной контурной линии характерны высокая скорость и точность расчетов. Контурные линии полученных горячештампованных деталей достаточно хорошо соответствуют техническим требованиям.

Рассмотрено воздействие ударов по нормали и поперечных ударов с большой скоростью на слоистые полимерные материалы, армированные графитовой нитью. Экспериментальные исследования проведены при переменных скоростях (120 - 200 м/с). Проанализированы различные типы повреждения при ударах по нормали и поперечных ударах. Проведен конечноэлементный динамический анализ с целью моделирования процесса повреждения с использованием программного обеспечения ABAQUS. Моделирование демонстрирует хорошую корреляцию с результатами эксперимента.

Одержано композити з двох, трьох і чотирьох шарів звичайних і атласних тканин, зітканих льняними нитками 66.67 tex за допомогою методу вакуумної інфузії смоли (VARI). Спочатку дослідили змочення композитів. Швидкість змочування показала, що вага композитів збільшувалась у разі занурення у воду. Далі тестували властивості композитів після насичення у воді протягом різного часу. У чотиришарових звичайних тканин властивості знижувались протягом 1 - 3 міс. Після досягнення мінімуму властивості відновлювались через 6 міс вимочування. Для дво- і тришарових звичайних тканин властивості зростали протягом всього експерименту. Для двошарових атласних тканин зростання було 1 міс, 2 міс - зниження, і знову зростання після 6-ти міс. Сканувальна електронна мікроскопія підтвердила, що зміцнювальний ефект вологих льняних волокон може поступатися ефекту деградації матеріалу. Результати показали, що матеріали зазнали фізичних ушкоджень та/або хімічної деградації. Послаблення зв'язку між волокном та матрицею та розм'якшення матеріалу матриці також спричиняли зниження властивостей композитів.

Вивчено новий вид проклеювання тканин з метою зниження витрат і забруднення навколишнього середовища. Ефір метилцелюлози (МЦ) і ефір гідроксипропілметилцелюлози (ГПМЦ) використовували як текстильне проклеювання. Результати показали, що ефективність проклеювання сумішшю МЦ і ГПМЦ у співвідношенні 1:1 була аналогічна ефективності проклеювання за допомогою ПВА. Після застосування нового виду проклеювання міцність на розрив і відносне подовження у разі розриву можуть замінити проклеювальні властивості ПВА або навіть перевершити їх. Хімічне споживання кисню (ХСК) стічної води, після проклеювання на основі ПВА, і що становить 30 240 мг/л, ХСК стічної води у разі використання проклеювання на основі ефіру целюлози конопель - 13 235,2 Vмг/л. Зроблено висновок, що ефір ГПМЦ є новим екологічно чистим видом тканинного проклеювання, яке має низьку вартість і є більш екологічно чистим.

Зауважено, що очищення стічних вод від фарбників є глобальною проблемою. Для визначення якості води застосовувалася плазмова технологія діелектричного бар'єрного розряду (DBD). Для того, щоб знайти докази присутності гідроксильного радикала, утвореного у воді у разі використання плазмової технології DBD, як радикальний індикатор застосовували кристалічний фіолетовий (CV) індикатор. Результати показали, що гідроксильні радикали можуть уціліти довше у водному розчині, ніж у газоподібному стані. Вода підвищує ефективність знебварвлення фарбника. Потім розчини CV і метилового оранжевого (МО) були вибрані як стічна вода, забруднена фарбником. Під час плазмового розряду велику кількість міцних гідроксильних радикалів атакували молекули фарбника у воді, що призвело до знебварвлення розчину. Колірні групи фарбників CV і МО ефективно руйнувалися під впливом плазми.

Мета дослідження - створення зеленого агента для процесу дегумування пеньки. Запропоновано оптимальну схему процесу дегумування пеньки плазмової кислотою (ПК) для використання її у фармакології. Результати випробувань з визначення швидкості видалення пектину і лігніну підтвердили ефективність ПК під час дегумування пеньки. Після обробки ПК вміст пектину і лігніну зменшився на 58,553 і 43,70 % відповідно. За даними рентгенофазового аналізу структура целюлози з волокна пеньки після обробки ПК не змінилася. Велика кількість поодиноких фібрил чітко видна на знімках SEM.

Экспериментально исследованы и проанализированы характеристики четырех деревянных балок (одна не усилена, остальные три усилены пластиной из стали/углепластика при изгибе). Результаты эксперимента показывают, что несущая способность деревянных балок с сердечником, армированным пластиной из стали/углепластика, по сравнению с таковой балок без армирования сердечника может быть увеличена на 67,5 - 97,1 %, при этом их жесткость также может быть значительно повышена. Исходя из этого рассматриваются 3 вида разрушения деревянных балок с сердечником, усиленным пластиной из стали/углепластика, а именно: разрушение при растяжении дерева; разрушение при сжатии дерева и разрушение при растяжении пластины из углеволокна. Для разных видов разрушения рассматриваются пределы текучести стальной пластины при сжатии, а не просто пределы текучести. Получена расчетная формула стойкости к изгибу для деревянных балок, армированных пластиной из стали/углепластика. Расчетные значения соответствуют экспериментальным результатам и могут найти применение в инженерной практике.

Індекс рубрикатора НБУВ: В152.35

Рубрики:

Скінченні групи. Групи підстановок

Шифр НБУВ: Ж26161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К643-1

Рубрики:

Паяння металів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В рамках подхода молекулярной структурной механики исследуется влияние двойных атомарных вакансионных дефектов кристаллической решетки на упругие свойства однослойных листов графена с зигзагообразной и плетеной структурой. Для моделирования межатомных сил связей типа углерод - углерод используется пространственная структурная сетка. Результаты численного моделирования, полученные методом конечных элементов, подтверждают, что наличие указанных вакансионных дефектов снижает модуль упругости графена, что приводит к уменьшению его несущей способности. Установлено, что увеличение количества вакансионных дефектов обусловливает снижение модуля упругости и коэффициента Пуассона однослойных листов графена.

В рамках ранее предложенного авторами подхода на основе мультимасштабного моделирования исследуется влияние двойных атомарных вакансионных дефектов на упругие свойства полимерных нанокомпозитов из однослойных листов графена. Моделирование полимерной матрицы осуществляется методом конечных элементов, а интерфазный слой и однослойный лист графена моделируются на атомарном уровне в рамках молекулярной структурной механики. На основании концепции потенциала Леннарда-Джонса предполагается наличие зависимости ван дер Ваальса между свойствами однослойных листов графена и полимерной матрицы. Результаты численных расчетов показывают, что модуль упругости полимера можно увеличить в 17 раз за счет добавления 5 %-ной объемной доли однослойного листа графена. Установлено, что при увеличении количества двойных атомарных вакансионных дефектов модуль упругости полимерных композитов из однослойными листами графена снижается, в то время как с ростом объемной доли однослойных листов графена наблюдается его повышение.